США серйозно розслідують витік розвідданих, адже він найбільший за час повномасштабної війни РФ проти України. Колонка Сергія Згурця

Витік секретних даних США про війну РФ проти України

Отже, почнемо з гучної історії, коли 7 квітня стало відомо, що в мережу потрапила низка секретних документів. У них є плани США й Альянсу щодо нарощування спроможностей ЗСУ перед контрнаступ. Імовірно, їх готували до зустрічі, коли високопоставлені американські генерали, зокрема Марк Міллі, та представники ЗС США в Європі, приймали українських військових на базі West Baden у Німеччині для підготовки до проведення контрнаступу ЗСУ. Проте згодом у мережі з’явилися нові секретні документи США - понад 5 тис. сторінок, пов’язаних із війною в Україні. Зараз триває розслідування історії, яка стала приводом для низки публікацій у провідних американських виданнях: The NYT, Washington Post, Politico, The Hill. Вони достатньо серйозно підходять до цієї історії, тому що це найбільший витік розвідданих з початку повномасштабної війни. Названі офіційні особи Вашингтона та Пентагону визнають, що його масштаб може завдати величезної шкоди.

Валерій Кондратюк довіряє The NYT і речникам Пентагону, які визнали, що це витік, і підтвердили автентичність документів із окремими змінами щодо втрат. Він вважає, що витік випадковий і стався через хакерів або когось, хто хотів поінформувати російські можливості. РФ не має постійного доступу до людини чи електронного зняття документів, тоді дані використовують як ІПСО, щоб відтермінувати поразку РФ, тобто контрнаступ України. Більшість даних засвідчує не лише рівень підтримки НАТО та США, але й порядок забезпечення та підготовки до контрнаступу. Для України там немає загроз, адже не зазначено ні часу, ні місця, ні кількості сил, засобів, які задіють на напрямку головного удару. Із цього документа ми можемо дійти власних висновків про кількість допомоги, яку отримуємо, та кількість підготовлених бригад. Це напряму свідчить про те, що українська армія набагато сильніша, краще екіпірована та технічно озброєна, ніж рік тому. Якщо ЗС РФ, які захопили частину України, мали перевагу, то сьогодні її немає. Перевага західної технологічної зброї унеможливлює спроможності РФ. Проте ці документи доводять, що Україна досягла високого прогресу в підготовці й оснащенні ЗСУ. Сьогодні, за офіційною інформацією, відбувається пошук. Також Пентагон намагався прибрати документи із соцмереж, але їх поширили у твіттері, де Ілон Маск повернув акаунти російських чиновників, і телеграм-каналах, точно підконтрольних спецслужбам РФ. Інформація становить серйозну загрозу безпеці США, адже це щоденний аналіз подій в Україні та інших напрямів для доповіді Міллі. Там і Близький Схід, і поле зору спецслужб США. Це гриф "держтаємниця" й ознаки непоширення серед "групи п’яти очей" - США, Великої Британії, Австралії, Нової Зеландії, Канади. Це свідчить про те, що США приділяють велику увагу пошуку. Мін’юст встановлює особу, яка мала фізичний доступ, сфотографувала та поширила в соцмережах документи. Витік не вплине на підготовлений контрнаступ ЗСУ. Проте РФ намагається повідомити світу, що знає про підготовку, і змусити нас щось змінити, щоб виграти час для перегрупування своїх військ. Коли аналізували документи, Валерій Кондратюк зазначав, що інформацію в них збирали технічними засобами радіоелектронної розвідки "країн п’яти очей". Документ розкриває, які плани відомі, що контролюють не тільки за допомогою агентурного апарату, але й технічних можливостей. Її в режимі онлайн передають Україні. Це дає можливості більше використовувати на полі бою коштовніші РСЗВ, як-от HIMARS, "розумних" снарядів, інших сучасних видів зброї, наданих союзниками. Ми відходимо від того, як РФ втратила перевагу. Більшість ракет вона випустила по трансформаторних будках під час атак на енергетичну систему, засобах маскування чи імітації HIMARS. Також є певна небезпека, що росіяни вивчатимуть, як унеможливити подальші західні можливості щодо збирання такої інформації. За словами Валерія Кондратюка, ЗМІ не шпигують, а аналізують, виходячи не тільки з оцінки спроможностей, а й морального духу, чому зараз віддають перевагу, адже ми не лише захищаємо весь світ. Декілька країн, як то Франція, Німеччина, досі не розуміють, хто буде наступний у разі поразки України. Решта це усвідомлює. Велику увагу Україні приділяють в усіх аспектах, але не в плані, що шпигують, а щоб краще розуміти та підтримувати. Україна зверталася по різні види допомоги, не коментуючи подальше застосування конкретних видів зброї, але після тісного діалогу партнери сказали, що ми втратили певний час, адже якби сказали, яких цілей Україна хоче досягти, Захід запропонував ефективніші засоби. Україна не знає всіх можливостей ВПК союзників, а вони набагато ширші. У цьому плані партнери посилюють слабкі місця України. Сьогодні наші союзники спрямовані на посилення наших можливостей, а не для того, щоб шпигувати. У нас таємниць від них точно не так багато.

Ракетні удари по окупованій Феодосії

Олег Катков розповів, що дистанція від місця влучання у Феодосії до позицій ЗСУ становить 300 км. Ситуація доволі схожа не те, що вже бачили в окупованому Криму. 

Щоразу росіяни говорили, що Україна має “Сапсан”. Тут питання відкрите. Якщо це "Сапсан", балістична ракета з дальністю польоту до 500 км, стан готовності до випробувань якої, за повідомленнями Міноборони за 2021 рік, становив 90%. Чи могла Україна завершити розробку, маючи двигун, систему наведення, бойову частину, напрацювання - питання відкрите. Водночас попри те, що весь Крим - суцільна військова база РФ, лише у Феодосії розташований украй цікавий об’єкт, який відповідає за моніторинг і є ледь не ядром ППО півострова. Там є радар "Небо", який корегує ППО.

Також розташовані характерні куполи, під яким розміщений комплекс "Перископ" для пошуку низьковисотних цілей на кшталт крилатих ракет.

 Поряд розташовані позиції зенітного полку на комплекси С-400. Де саме "прогулялася" бавовна, невідомо. У будь-якому разі місце цікаве.

Закупівля в Польщі додаткових БТР

Ідеться про приблизно 650 Rosomak, із яких 350 - у версії колісної бойової машини, яку класифікують як БМП, тобто з гарматою 30 мм, інші - з кулеметним озброєнням. Теоретично в Польщі є змога посилити ЗСУ, передавши наявну зброю та прискоривши його передачу. Водночас, із огляду на надання іншої техніки, оголошеною у Варшаві та Києві. Ідеться про закупівлю трьох ротних комплектів самохідних мінометів "Рак", замовлення 100 машин Rosomak. Потім у Варшаві уточнили, що замовляють 150 машин. Імовірно, як сказав Президент України, замовили 100 машин, а потім буде ще 100. Важливо те, наскільки швидко Польща може виробити певну кількість замовлених Rosomak. Технологічний цикл виготовлення такої колісної машини починається від пів року. Не варто виключати того, що продаватимуть машини, які вже виготовляють. Це буде значно швидше. Загалом зараз деякі польські джерела оцінюють можливість виробництва таких колісних машин у кількості 100 на рік, але за той період, коли Польща сама їх замовляла. Насправді темпи, можливо, будуть значно швидші, тому що, може, ми справді не знаємо спроможностей західного ВПК, адже він доволі довго працював у такому режимі, коли треба забезпечувати потреби власних ЗС мирного часу. Пришвидшення цілком можливе. 

Боротьба з вичерпанням ППО ЗСУ

Зрозуміло, що з кожним пуском у нас ракет не більшає, особливо коли говоримо про С-300 чи "Бук", адже ракети до "Буків" можна було б узяти лише у Фінляндії та на Кіпрі, але він негарно реагує на потреби України в озброєнні, обмежуючись гумдопомогою та підтримкою ЗСУ, зазначаючи, що озброєння їм справді потрібне. Водночас де їх брати, невідомо, адже їхнє виробництво - в РФ. Ми використовуємо те, що було ще з СРСР. Саме через це Україна понад пів року тому стала отримувати західні ЗРК. Була розмова про HAWK, Sea Sparrow, які, імовірно, будуть інтегровані до "Бука" на заміну радянським. Проблеми вирішують заздалегідь, і вже видно механізми їхнього розв’язання. Частково це будуть NASAMS, ракети, інтегровані під радянські машини, як Sea Sparrow, застарілі Aspid або HAWK. Якщо говоримо про вичерпання запасів ракет, треба згадати й про винищувачі, тому що де брати ракети й інше озброєння, запасні частини та чим підтримувати в повітрі радянські МіГ-29 і Су-27, питають у командуванні Повітряних сил, наголошуючи на необхідності отримання західних винищувачів 4+ покоління, тому що ракет не більшає, а ресурс двигуна не збільшується.