Комітет Ради виступив із заявою щодо кампанії з дискредитації законопроєктну про заборону РПЦ в Україні
Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики заявив про кампанію з дискредитації законопроєкту №8371 про заборону релігійних організацій, пов'язаних з РФ
Про це йдеться в заяві, оприлюдненій на сторінці комітету.
"Комітет вкрай здивований нічим не обґрунтованими псевдокритичними зауваженнями, що останнім часом лунають до тексту законопроєкту 8371 з боку різноманітних коментаторів. З цих заяв складається стійке враження, що ці фахівці, по-перше, не читали текст законопроєкту до другого читання, по-друге – намагаються дати йому оцінку з релігійних позицій, хоча, як ми довели, релігії зазначений проєкт закону взагалі не стосується", – зазначено в заяві.
Читайте також: Впливи УПЦ МП на деяких представників влади дуже значні: через бізнес, корупцію, гроші, - нардеп Княжицький
У комітеті додали, що не здивовані й були готові "до шаленої кампанії з дискредитації закону з боку лобістів та агентів впливу однієї з українських церков, щодо якої є попередні стійкі підстави вважати, що вона має приховані зв’язки з "РПЦ". А саму цю кампанію розцінюють як "явку з повинною" з боку церкви, яка публічно заявляє про розрив своїх звʼязків з РПЦ (імовірно, маючи на увазі УПЦ МП).
Читайте також: Росія та її лобісти блокують заборону РПЦ в Україні
Комітет також заявив, що намагання налякати народних депутатів України міжнародним тиском "є не більш ніж інформаційно-психологічними операціями", і це підтверджують колеги-парламентарі із Заходу.
"Запевняємо всіх "московських соловʼїв", які годуються з долонь кремля і його олігархів та поширюють ці фейки за кордоном і в Україні, що спроби шантажу українських політиків тільки зміцнюють наше бажання довести законопроєкт 8371 до ухвалення Верховною Радою України у другому читанні і в цілому", – йдеться в заяві.
Також у заяві комітету пояснено, які зауваження та пропозиції від релігійних організацій, державних органів, місцевого самоврядування, зовнішніх фахівців, громадськості та, власне, народних депутатів України, враховано під час підготовки законопроєкту до другого читання.
"Після багатомісячної копіткої роботи та декількох переглядів висновку Комітету, зокрема для врахування додаткових пропозицій Міністерства юстиції та ДЕСС (Державної служби України з етнополітики та свободи совісті), Комітет підготував до розгляду у другому читанні текст законопроєкту 8371, який стане по-справжньому дієвим інструментом для захисту України та її громадян від деструктивного духовно-ідеологічного впливу Кремля", – йдеться в заяві.
Нардепи додали, що зазначений законопроєкт жодним чином не втручається у сферу віросповідання людини, а регулює тільки діяльність організацій, які діють у релігійній сфері.
Походження законопроєкту про заборону церкви Московського патріархату
Проукраїнські політичні сили і громадські рухи виступали з вимогою зупинення функціонування УПЦ МП ще з перших років Незалежності. Влада ж предметно зайнялася цим питання лише після повномасштабного російського вторгнення, коли правоохоронці почали масово документувати факти сприяння ворожій армії з боку структур та ієрархів церкви Московського патріархату.
1 грудня 2022 року президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо заборони діяльності в Україні релігійних організацій, пов'язаних із центрами впливу в Росії.
Підготовка та розгляд відповідного урядового законопроєкту зайняли майже рік.
Найбільший спротив відповідний законодавчий процес зустрів з боку депутатських груп "Платформи за життя та мир" і "Відновлення України", куди входять колишні "регіонали" Януковича і Медведчука, та певних середовищ всередині "Слуги народу".
Зрештою підписаний прем'єром Денисом Шмигалем законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій" (№8371), що забороняє УПЦ МП, був проголосований у першому читанні у жовтні 2023 року.
Альтернативний проєкт закону Миколи Княжицького - раніше за урядову версію
Український політик, народний депутат Микола Княжицький ("Європейська Солідарність"), що був головним розробником успішно прийнятого у 2019 році закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", пропонував власний текст закону щодо припинення діяльності церкви Московського патріархату, оскільки урядовий законопроєкт спершу, за його твердженням, виглядав "беззубо".
Його законопроєкт під №8221 називався "Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій", однак, попри схвальний висновок профільного комітету парламенту, так і не був винесений на розгляд сесійної зали.
Свій підхід Княжицький пояснював необхідністю впровадження дієвих юридичних механізмів позбавлення впливу УПЦ МП на майно та громадську думку, а не обмежуватися суто декларативними м'якими заходами.
Документ було зареєстровано Верховною Радою 23 листопада 2022 року, тобто за тиждень до згаданого вище рішення РНБО, а одностайну підтримку комітету він отримав 23 грудня того ж 2022-го.
- 23 липня частина фракцій "Європейська Солідарність", "Голос", "Батьківщина", "Слуга Народу", "Довіра", "За Майбутнє" у Верховній Раді заблокувала трибуну з вимогою прийняти законопроєкт про заборону діяльності російської церкви.
- Актуальне
- Важливе