Впливи УПЦ МП на деяких представників влади дуже значні: через бізнес, корупцію, гроші, - нардеп Княжицький

Таку думку він висловив у етері Еспресо.

"РПЦ дуже сильна, це і є частина російської розвідки, російської армії, це люди, які закликають до нашого знищення, які оголосили нам війну, "священну". Тобто священна війна - це війна на знищення, і те, що, на жаль, в нас є релігійні організації, які продовжують бути в єдності з російською церквою, це ганьба. Це просто злочин стосовно військових, які зараз воюють на фронті, це злочин стосовно всіх жертв, які є. Те, що влада так тримається за це, ще раз свідчить, що російські впливи на них залишаються дуже сильними. Причому не вся влада, бо ми пікетували під трибуною, там були представники різних фракцій, наш комітет голосував за цей законопроєкт одноголосно. У нас представники всіх фракції: більшість "Слуга Народу", і в президентській фракції є дуже багато чесних, відповідальних патріотів, які разом з нами виступають за цей закон. Є і такі, які були проти, їхні списки друкуються, їхні імена називаються, але вони не можуть впливати, більшість взагалі", - пояснює Княжицький.

Народний обранець наголосив, що в зал Верховної Ради України закон про заборону УПЦ МП не винесено, бо лідер фракції "Слуга Народу" Давида Арахамія відмовився і виступив проти цього, так само як і лідери двох груп, які утворилися на уламках ОПЗЖ. Чому це робить лідер фракції більшості, зрозуміти складно, додав Княжицький.

Читайте також: "Тільки за гроші": Княжицький про небажання виносити заборону УПЦ (МП) на голосування

"В умовах війни продовжувати давати змогу існувати злочинній російській мережі в Україні, з мого погляду, теж є злочином. Служба безпеки України, наприклад, яка теж є частиною влади, підтримує законопроєкт. Відкрито підтримує і пише у своїх листах ті норми, які ми писали в законопроєкті. Українська церква підтримує законопроєкт, назвати їх зараз опозиційною не можна. Я не думаю, що у влади є якась одна позиція. Я думаю, що в російської церкви, так би мовити, в цього угруповання дуже сильний вплив на деяких представників влади, через спільні бізнеси, через корупцію, через гроші, і це має вплив значно більше, ніж будь-які політичні мотиви. Це елементарна корупція, - пояснює нардеп. - На які кошти існувала російська церква тут? Її утримували українські олігархи, яким Росія давала заробляти - Медведчук, Новінський. Багато хто з них і зараз виступає на захист небідних людей. Юрій Бойко, наприклад, небідна людина, теж завжди підтримував цю церкву. Через те для них це мало подвійне значення. З одного боку, це відплата росіянам за змогу робити бізнес з ними, а з другого - це угрупування підтримувало їх на виборах, і багато хто продовжує розраховувати далі на таку підтримку, хоча за всіма соціологічними опитуваннями зараз ця підтримка їм точно нічого не додасть, але вони думають, що додасть".

Походження закону про заборону церкви Московського патріархату

Проукраїнські політичні сили та громадські рухи виступали з вимогою зупинення функціонування УПЦ МП ще з перших років Незалежності. Влада ж предметно зайнялася цим питання лише після повномасштабного російського вторгнення, коли правоохоронці почали масово документувати факти сприяння ворожій армії з боку структур та ієрархів церкви Московського патріархату.

1 грудня 2022 року президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо заборони діяльності в Україні релігійних організацій, пов'язаних із центрами впливу в Росії.

Підготовка та розгляд відповідного урядового законопроєкту зайняли майже рік.

Найбільший спротив відповідний законодавчий процес зустрів з боку депутатських груп "Платформа за життя та мир" і "Відновлення України", куди входять колишні "регіонали" Януковича і Медведчука, та певних середовищ всередині "Слуги Народу".

Зрештою підписаний прем'єром Денисом Шмигалем законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій" (№8371), що забороняє УПЦ МП, був проголосований у першому читанні у жовтні 2023 року. 

Альтернативний проєкт закону Миколи Княжицького - раніше за урядову версію

Український політик, народний депутат Микола Княжицький ("Європейська Солідарність"), що був головним розробником успішно прийнятого у 2019 році закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", пропонував власний текст закону щодо припинення діяльності церкви Московського патріархату, оскільки урядовий законопроєкт спершу, за його твердженням, виглядав "беззубо".

Його законопроєкт під №8221 називався "Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій", однак, попри схвальний висновок профільного комітету парламенту, так і не був винесений на розгляд сесійної зали.

Свій підхід Княжицький пояснював необхідністю впровадження дієвих юридичних механізмів позбавлення впливу УПЦ МП на майно та громадську думку, а не обмежуватися суто декларативними м'якими заходами.

Документ було зареєстровано Верховною Радою 23 листопада 2022 року, тобто за тиждень до згаданого вище рішення РНБО, а одностайну підтримку комітету він отримав 23 грудня того ж 2022-го.