Підлеглі отримують більшу зарплатню, ніж керівники: аналіз декларацій працівників апарату ВРУ та нардепів

Про це повідомляє громадська ініціатива "Голка".

Зокрема, при порівнянні декларацій керівництва Апарату ВРУ, то його очільник Вячеслав Штучний отримав майже 3 млн грн за рік, його заступники Артем Янчук і Микола Шевчук - 2,5 млн. Зарплати голів комітетів у 5-6 разів менші.

"До слова, голови комітетів також мають абсолютно різне навантаження. Це пов’язано з тим, що розглядається різна кількість питань і відбувається різна кількість засідань. Так, кількість засідань комітету з питань свободи слова за часів головування нардепа Нестора Шуфрича, була майже нульовою 2022 року, а от бюджетний комітет, наприклад, засідає доволі часто", - йдеться у повідомленні. 

Народна депутатка України від партії "Голос" Юлія Клименко вважає, що така ситуація веде до збільшення корупційних ризиків. 

"Ситуація, в якій народні депутати, голови комітетів, отримують у 3-4 рази менше за своїх підлеглих - керівників секретаріатів комітетів, абсурдна з погляду менеджменту. Відповідальність політична та юридична нардепа і голови комітету непорівнянно більша. За таких умов державна політика щодо оплати праці веде до збільшення корупційних ризиків. Народні депутати, особливо в умовах війни, коли не можна провести вибори, посилено відповідають за захист суверенітету", - зазначає вона.

Чи зміняться зарплати нардепів? 

Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа прокоментувала питання щодо збільшення заробітної плати депутатів 

"Підвищення зарплати народних депутатів наразі не планується, тому що це не є питанням першої необхідності в суспільстві під час війни і буде сприйняте з великим нерозумінням", - відповіла нардепка від "Слуги Народу".

Чому склалася така ситуація? 

У громадській ініціативі зазначають, що в Україні завжди була проблема із доходами чиновників. Офіційна зарплата могла бути геть невеликою, а премії - захмарними. 

Саме тому західні партнери вимагали у рамках реформування держслужби збалансувати оплату праці держслужбовців за формулою "70 на 30". Тобто оклад мав становити 70%, а премія - не більш як 30%. За такого варіанту працівник не є цілковито залежним від настроїв керівника. Але ця норма якось випала з базового закону про держслужбу, ухваленого 2015 року. А партнери, звісно ж, і надалі наполягають на європейській нормі.

Читайте також: Чому ми можемо втратити парламент і що не так із зарплатами нардепів?

Збалансувати систему оплати праці уряд вирішив через рядок у держбюджеті-2024 та урядову постанову без базового законопроєкту, який мав би впровадити систему класифікації зарплат і посад: "У загальному хаосі Верховна Рада схитрувала, захистивши у прикінцевих положеннях свій апарат: умови оплати праці держслужбовців, які визначено іншими положеннями, не застосовуються під час визначення оплати праці держслужбовців Апарату Верховної Ради. Це прописували у проєкті держбюджету поправками зокрема спікер Руслан Стефанчук і віцеспікер Олександр Корнієнко".

"Мотивація п’яти нардепів, які подали поправки №300, 312 і 324, залишиться в історії. Дехто з них каже, що їх попросили інші нардепи, хтось каже, що попросив апарат. У будь-якому разі це потрібно продумати у контексті закону про доброчесне лобіювання, яким апарат намагаються вивести з поняття "лобісти", - голова комітету з питань соцполітики ВР, народна депутатка від фракції "Слуга народу" Галина Третьякова.