"Питання вирішено, дискусії закінчилися компромісом": Гетманцев прокоментував ухвалення закону про реформу БЕБ
Дискусії щодо законопроєкту про реформування Бюро економічної безпеки є "переоціненими", тому що сторони не сходилися лише в одному питанні - хто матиме переважний голос
Про це в коментарі в кулуарах парламенту сказав голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів та податкової політики Данило Гетманцев, передає кореспондент Еспресо Дмитро Дідора.
За його словами, питання дискусій та компромісів є "переоціненим і для нього не має жодних підстав".
"Чому? Тому що наша позиція не сходилася лише в одному питанні. Ми вважали, що переатестацію повинен проводити директор БЕБ і в нього має бути вирішальний голос для переатестації, для добору персоналу, бо будь-який керівник має право добирати собі персонал. Міжнародники вважали, що відповідний переважний голос повинен бути у них", - зазначив Гетманцев.
Дискусії завершилися компромісом на тому, що переважного права ні в кого нема. Комісія складатиметься з 12 осіб - 6 призначає директор, 6 призначають за поданням міжнародників. Відповідно кворум – це 7 людей і рішення приймається більшістю.
Комісія формуватиметься 2 місяці. Переатестація всього персоналу триватиме протягом 18 місяців. За словами Гетманцева, дедлайну обрання голови немає, тому що це залежить "від багатьох процесуальних процедурних моментів".
"Якщо ми з вами скажемо, що дедлайн обрання голови 1 вересня, а комісія з цим не впорається з якихось причин, у тому числі й через перешкоджання, то це стане підставою для судового скасування подальшого рішення. Це абсолютно умисно зроблено, що немає конкретної дати, до якої повинна бути здійснена ця конкретна робота", - сказав він.
Він також додав, що процедура обрання голови побудована таким чином: половина комісії - Кабінет Міністрів, половина комісії - міжнародники, з переважним правом голосу. "Там у міжнародників є переважне право голосу, і ми вважаємо, що це також принципово. Щодо цього в нас жодних не було сперечань", - додав Гетманцев.
Реформування БЕБ: що відомо
БЕБ зʼявилося у травні 2021 року. Головною метою створення органу було зменшити тиск правоохоронців на бізнес та знизити кількість обшуків. Реформа анонсувалася для того, аби припинити старі методи переслідування бізнесу владою – безпідставні перевірки, тиск кримінальними справами. До реформи за економічну безпеку відповідало одразу кілька органів: СБУ, Національна поліція, Податкова міліція Державної фіскальної служби.
Реформування БЕБ включно з очищенням органу є вимогою програми фінансування від Міжнародного валютного фонду, а також за програмою Ukraine Facility від Європейського Союзу та прямої бюджетної підтримки США.
Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді два законопроєкти - №10439 та №10440, які стосуються реформи Бюро економічної безпеки. Натомість у Центрі протидії корупції зазначили, що головний недолік реформи БЕБ за проєктом Кабміну – відсутність належних механізмів переатестації та звільнення недоброчесних співробітників Бюро.
Урядові законопроєкти про реформу БЕБ не отримали підтримки від Європейської бізнес-асоціації. Асоціація висловила свою незгоду з законопроєктами №10439 та №10440 і запропонувала вдосконалити вже чинні законопроєкти №10088 і 10088-1.
11 квітня Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №10439 про перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ). Проти закону виступає бізнес, також застереження щодо нього висловили міжнародні партнери.
У тексті законопроєкту про реформу БЕБ №10439 не враховано норми та правки, які забезпечують незалежний склад атестаційних і кадрових комісій. Як зазначили в Центрі протидії корупції, затверджена профільним комітетом редакція не передбачає включення експертів міжнародних партнерів до складу кадрових комісій, які мають відбирати нових співробітників БЕБ. Натомість в обох випадках до складу відповідних комісій включають представників Ради громадського контролю (РГК), яка має визначатися інтернет-голосуванням. Порядок такого відбору і голосування визначатиме Кабмін. Водночас у проєкті закону відсутні запобіжники, які дозволяли гарантувати потрапляння до РГК незалежних і досвідчених у таких процедурах експертів. У тексті законопроєкту також залишають можливість конкурсній комісії з обрання директора БЕБ обрати двох переможців конкурсу замість одного, що "створює передумови для політичних торгів з переможцями перед призначенням".
У четвер, 20 червня, Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №10439 про внесення змін до Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" щодо удосконалення роботи Бюро.
- Актуальне
- Важливе