Торговці інвалідністю: як корупційні скандали у МСЕК призвели до скликання РНБО і ліквідації структури
Як гучне затримання голови Хмельницької обласної МСЕК стало відправною точкою, яка змусила владу визнати, що масштаби торгівлі фейковою інвалідністю загрожують національній безпеці та ліквідувати МСЕК ще кінця цього року
З 1 січня 2025 року в Україні більше не буде центрів чи бюро медико-соціальної експертних комісій. Президент України Володимир Зеленській ввів у дію рішення РНБО, яким передбачена ліквідація медико-соціальних експертних комісій з 31 грудня 2024 року. Цьому передувала гучна справа голови Хмельницької обласної МСЕК та депутатки обласної ради від "Слуги Народу" Тетяни Крупи, після якої була низка інших викриттів. При цьому виявилось, що послугами "торговців інвалідністю" охоче користувались різноманітні посадовці та правоохоронці. Очевидно, саме ці статусні клієнти дозволяли системі безперешкодно працювати роками.
Справа голови Хмельницької обласної МСЕК, через яку посипалась система
Гучне затримання голови Хмельницької МСЕК має усі шанси стати головним корупційним кейсом року. 4 жовтня ДБР викрило керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяну Крупу на незаконному збагаченні у великих розмірах, можуть бути причетними інші члени родини. Під час обшуків знайшли готівки в еквіваленті $6 млн. При цьому Тетяна Крупа намагалась викинути у вікно майже пів мільйона доларів.
За даним ДБР, родина Круп володіє 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, 9 елітними автівками, корпоративними правами на 48 млн грн, готельно-ресторанним комплексом на майже 3 тис. м2 в одному із парків Хмельницького.
Цікаво, що спочатку ДБР повідомило про викриття чиновниці та її сина, однак згодом інформацію скоригували й відомості про сина прибрали. До слова, Олександр Крупа до 10 жовтня очолював Головне управління Пенсійного Фонду у Хмельницькій області, однак на фоні скандалу, звільнився з посади.
Фото: ДБР
Пізніше стало відомо, що у заарештованої керівниці Хмельницької МСЕК знайшли 21,5 млн грн у польському банку.
Поки тривали підрахунки статків голови Хмельницької МСЕК, стало відомо про викриття масштабної схеми у Рівному. Керівниця агенції з нерухомості організувала злочинну групу з 29 осіб, які торгували інвалідністю. З них 26 – медпрацівники, серед яких посадовці медико-соціальних експертних комісій Рівного. За свої послуги агенція брала по 15-20 тис. доларів.
22 жовтня стало відомо, що правоохоронці провели обшуки у керівниці обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської облради. Під час обшуків знайшли російський паспорт її сина, $450 тис. доларів та колекцію ювелірних виробів.
Через підлеглих з інвалідністю генпрокурор подав у відставку
Очевидно, що фото з обшуків квартири Тетяни Крупи з пачками доларів на ліжку та в усіх можливих шухлядах, викликали запитання: а хто ж платив такі гроші за висновок МСЕК.
Головний редактор інформаційно-аналітичного порталу "Цензор.Нет" Юрій Бутусов, із посиланням на власні джерела, заявив про півсотню прокурорів Хмельниччини зі статусом інвалідності II групи. Кожного з них назвав поіменно. Це спричинило нову хвилю скандалу. Інформація про посадовців, які отримують пенсію з інвалідності, почала з’являтись у різних локальних медіа. Скандал набув такого розмаху, що на нього відреагував президент, назвавши МСЕК внутрішнім ворогом.
"Те, що відбувається з МСЕК – медико-соціальними експертними комісіями – та нахабством людей, зокрема прокурорів, які скористалися своїми зв’язками із МСЕК та пооформлювали собі фальшиві інвалідності. Я чекаю від правоохоронців, зокрема передусім СБУ, ДБР, Офісу Генпрокурора, відповідних швидких жорстких рішень", – заявив він у зверненні 20 жовтня та повідомив про призначення засідання РНБО. Це, мабуть, чи не вперше в історії країни, коли засідання Ради нацбезпеки й оборони зібрали через корупційний скандал.
22 жовтня, після засідання РНБО, генпрокурор Андрій Костін оголосив про відставку.
"Президент України сьогодні провів засідання РНБО щодо очевидно аморальної ситуації з фальшивими інвалідностями посадових осіб державних органів. Зараз на всіх рівнях у державі тривають перевірки, розслідуються кримінальні провадження. Багато ганебних фактів зловживань встановлено і в системі органів прокуратури України", – заявив він, додавши, що у цій ситуації вважає правильним заявити про звільнення з посади генерального прокурора.
У цей же день міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, повідомив також про звільнення з посади керівників Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України, Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ, Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова та працівників Міністерства охорони здоров'я України, які відповідали за цей напрям.
Нацполіція передасть МОЗ для перевірки 3000 справ щодо інвалідності посадовців
Під час брифінгу 23 жовтня Віктор Ляшко заявив, що частину рішень МСК переглядатимуть.
"У Рішенні РНБО прописані категорії посад державних службовців, правоохоронців, рішення щодо яких будуть переглядати. Зараз Нацполіція передає нам 3000 справ – вони йдуть на центральну МСЕК. Але через те, що ми центральну МСЕК ліквідовуємо, роздаємо їх на два інститути, які проводять розгляд справ і у разі необхідності викликають людину на переогляд. Якщо людина не з’явилась, інвалідність скасовується", – заявив міністр.
Він також повідомив, що МОЗ розпочало перевірку обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення інвалідності чоловікам у віці від 18 до 60 років, які були прийняті у період дії воєнного стану. Загалом уже відбулося три раунди перехресних перевірок, під час яких були переглянуті понад 90 тисяч справ. Також ми активізували взаємодію з правоохоронними органами.
"Опрацьовано майже 19 тисяч медико-експертних справ. Результати цієї співпраці ми всі бачимо останнім часом в ЗМІ у вигляді повідомлень про затримання та вручення підозр", – повідомив Ляшко, додавши, що не вважає результати перевірок достатніми.
Водночас у ДБР заявили, що фейкові інвалідності посадовців є підставою для відкриття кримінального провадження.
"Якщо будуть підозри, що людина, наприклад, працюючи в державних органах, обіймаючи певну посаду, отримала інвалідність незаконно – то це буде підставою для відкриття кримінального провадження. Тобто ДБР відповідає на таке правопорушення кримінальним провадженням, підозрами відповідно посадовцям", – заявила в ефірі Телемарафону радниця з питань комунікацій Державного бюро розслідувань Тетяна Сап'ян. За її словами, такими перевірками займатиметься робоча група правоохоронних відомств.
Хто встановлюватиме інвалідність після ліквідації МСЕК
З 1 січня 2025 року Медико-соціальні експертні комісії як окремі юридичні особи мають призупинити своє функціонування.
"Цю функцію ми передаємо до кластерних і надкластерних лікарень. Кластерні та надкластерні лікарні – це результат госпітального планування, яке провело МОЗ і визначило в кожному регіоні ці лікарні, які забезпечують доступність пацієнта у межах визначених нормативів і мають щонайменше 20 напрямків надання медичної допомоги та укомплектовані відповідним обладнанням", – пояснив міністр.
За його словами, передача функцій експертної оцінки втрати працездатності від МСЕК до лікуючих лікарів, вирішить одразу декілька проблем – по перше, кадрову, а по друге – бюрократичну
"Коли ми проводили оцінку роботи МСЕК, ми бачили, що вузькопрофільні спеціалісти – терапевти, хірурги, травматологи не хотіли залишати лікувальну діяльність і переходити в окрему юридичну особу, яка займалась виключно експертизою. Наше завдання забрати цю функцію і передати до лікуючого лікаря, – розповідає міністр. – Маємо позитивний ефект 2023 і 2024 років, коли ми зобов’язали для поранених військовослужбовців, яку прийшли на оформлення інвалідності, проводити виїзні МСЕК біля ліжка хворого. Це показало гарні результати: коли триває лікування, відбувається оцінка втрати працездатності з відповідним рішенням".
Друга перевага – усі кластерні та надкластерні лікарні підключені до електронної системи охорони здоров’я.
"Рішення про встановлення інвалідності прийматиметься на підставі даних, які записані в електронній системі охорони здоров’я. Це дозволить чітко відслідковувати, який лікар, коли який діагноз вносить, які дослідження проводились і коли. У разі проведення розслідування, якщо буде оскарження чи кримінальна справа, чи чітко бачитимемо вертикаль, хто де і на яких етапах припускався помилки", – пояснив Віктор Ляшко.
- Актуальне
- Важливе