Сутички у Косові: НАТО направить туди ще 700 миротворців

Місія KFOR полягає в тому, щоб гарантувати безпеку та свободу пересування кожного, незалежно від його етнічного походження. Тож нові війська зіткнуться зі значними очікуваннями обох сторін після заворушень цього тижня.

Розвиток подій у Косові

Чергове загострення розпочалося у травні, коли косовські серби бойкотували місцеві вибори, що дозволило етнічним албанцям отримати контроль над місцевими органами влади за явки менш як 4%. Сутички почались, коли обрані албанці намагались зайняти свої робочі місця у муніципалітеті Звечан.

Тоді президент Сербії Александар Вучич наказав привести армію країни в повну бойову готовність та наблизитися до кордону із частково визнаним Косовом. Міністр оборони Сербії Мілош Вучевич назвав ситуацію в Косові і Метохії "драматичною" і звинуватив Приштину в ескалації та "здійсненні терору" проти сербської громади.

Натомість НАТО закликало владу Косова до деескалації після заворушень на півночі країни та заявили про готовність забезпечити порядок, зважаючи на те, що миротворчу місію очолює Альянс.

Згодом ЄС та США поклали провину за нову ескалацію у Косові на Приштину.

Ввечері 29 травня президент Сербії Олександр Вучич в екстреному зверненні до громадян заявив, що влада Косова хоче посварити Сербію і НАТО. Своєю чергою прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні засудила напад на миротворців. За попередніми даними, серед постраждалих службовців у місії НАТО – 11 італійців, троє з них перебувають у тяжкому стані.

Вже 30 травня повідомлялося, що у Звечані почалися зіткнення з поліцією після того, як сербські демонстранти спробували зайняти місцеву адміністрацію і перешкодити призначенню нового мера-албанця. Постраждали щонайменше 25 миротворців і близько 50 протестувальників.

Після цього Європейський Союз рішуче засудив насильство на півночі Косова та закликав сторони до деескалації ситуації і відповідальної поведінки.