Чи можуть такі диверсії, як убивство російського генерала Кирилова, покращити позиції Києва у війні з Росією та чому Європі слід переходити до мислення воєнного часу. Акценти світових ЗМІ 19 грудня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 19 грудня.

Вбивство російського генерала не змінить хід війни

Журналісти The New York Times пишуть, що убивство 54-річного російського генерала Ігоря Кириллова 17 грудня - обмежений тріумф. Це безсумнівно, розлютить Кремль і поширить певний страх серед військової та політичної еліти країни. Однак, на думку західних чиновників і експертів, це не покращить позиції Києва у війні з Росією. 

На полі бою українські війська продовжують неухильно поступатися своїм більшим і краще оснащеним супротивникам. У вівторок генерал Олександр Сирський, командувач українськими силами, заявив, що активні бої точаться вздовж понад 700 миль лінії фронту, включаючи великі наступальні операції Росії в кількох регіонах.

Західні чиновники та експерти вважають, що з огляду на боротьбу України на полі бою, вбивства та інші таємні операції, як-от диверсії,  можуть бути одними з небагатьох корисних інструментів в арсеналі України. Це навички, які українці відпрацьовували роками.

Хоча з початку війни в Росії відбулося чимало вбивств, ніколи такого високого воєначальника не вбивали так далеко від поля бою. 

Так, для Валентина Наливайченка вбивство у вівторок стало кульмінацією роботи, яку він розпочав на посаді голови СБУ, починаючи з 2014 року. Під його керівництвом відомство почало чистку офіцерів, які, як вважають, симпатизували Росії, і залучало молодих офіцерів, які народилися після того, як Україна здобула незалежність від Москви, в 1991 році. Наливайченко, який зараз є депутатом українського парламенту, закликав військових і цивільних керівників бути пильними, але він та інші зазначили, що російські служби безпеки виявилися менш здатними, ніж  в минулому, проводити такі операції на українській землі.

Проте залишається відкритим питання про те, чи важливі такі операції. Американські прихильники України давно попереджають, що подібні вбивства можуть викликати швидке задоволення, але зрештою є провокаційними, контрпродуктивними та марною тратою обмежених ресурсів.

Європа вже воює з путінською Росією

Bloomberg пише, що військові і розвідувальні відомства зараз бачать ескалацію атак кремлівської кампанії, спрямованих на дестабілізацію Європи. Серед них - ймовірні диверсії на літаках і об'єктах критичної інфраструктури в Німеччині, план вбивства керівника оборонної компанії і ймовірне приховане втручання у вибори в Румунії і Молдові.

"Ми, європейці, не можемо дивитися вбік, бо якщо Росія досягне успіху в Україні, вона не зупиниться на досягнутому", – сказав в інтерв’ю прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала, згадуючи спогади дитинства про радянські танки, надіслані Москвою, щоб розгромити Празьку весну в Чехословаччині в 1968.

Навіть, якщо скоро вторгненню Путіна в Україну буде покладено край, Європа зіткнеться з ворожою Росією, чия загартована в боях армія підтримується військовою економікою, що випускає величезні обсяги озброєнь. Деякі офіційні особи побоюються прямого військового зіткнення з часом і хвилюються, що Європа залишиться під ударом, якщо гарантії безпеки США в рамках НАТО послабляться за нового президента Дональда Трампа.

Війна в Україні виграла для Європи трохи часу. Керівники військових і розвідувальних служб Путіна запевняли його, що він переможе за кілька днів і що українці зустрінуть російські війська з розпростертими обіймами. Ця гординя призвела до загибелі або поранень сотень тисяч російських військових.

Європейські лідери не поспішають визнавати, що вони опинилися в небезпечній новій ері проти російського супротивника, який веде екзистенційну боротьбу проти США та союзників по НАТО. Занепокоєння викликає те, як Європа відреагує на напад.

Ворожі дії Росії були ключовим елементом дискусії між міністрами закордонних справ країн НАТО, які зібралися в Брюсселі цього місяця. За словами високопоставленого європейського військового чиновника, Москва може здійснити напад на територію НАТО через п'ять-вісім років, причому країни на східному фланзі Альянсу будуть в найбільшій небезпеці.

Колишній прем’єр-міністр Нідерландів та новий голова НАТО Марк Рютте, відомий своєю відвертістю, виклав свою точку зору у своїй першій великій промові на новій посаді в жовтні. Він сказав - можливо, Європа ще не перебуває у повномасштабній війні, але точно не в мирі.

"Ми не готові до того, що нас чекає через чотири-п'ять років. Скільки ще дзвінків для пробудження нам потрібно?", - сказав він.