Відбувається капітуляція політики США перед Росією та чи виділить Європа сотні мільярдів євро на свою оборону. Акценти світових ЗМІ 19 лютого

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 19 лютого.

Поворот Трампа до путінської Росії

Вчорашні переговори американців і росіян, а також заяви президент США Дональда Трампа шокували не лише українців, але й світову громадськість. Чимало іменитих шпальт вийшли з кричущими заголовками про розворот Вашингтона на 180 градусів від своїх демократичних союзників у  сторону автократів та диктаторів, таких як режим Путіна в Росії. 

Наприклад, у The New York Times пишуть, що "поворот Трампа до путінської Росії змінює політику США на покоління". Адже, коли розпочалися мирні переговори в Саудівській Аравії, президент Трамп чітко дав зрозуміти, що "часи ізоляції Росії минули", і припустив, що "Україна винна у вторгненні".

"Понад десять років Захід знову протистояв Сходу в тому, що широко називають новою холодною війною. Але з поверненням президента Трампа на посаду Америка створює враження, що вона може змінити свою сторону на інший бік... Трамп дав сигнал, що він готовий відмовитися від союзників США, щоб знайти спільну справу з президентом Путіним", - відзначають у виданні.

Також у The New York Times різко розкритикували розмову Трампа з журналістами, де він припустив, що це Україна винна у вторгненні Росії до неї. 

"Слухати розмову Трампа означало почути версію реальності, яку було б не впізнати на місці, в Україні, і, безумовно, її ніколи б не почули від будь-якого іншого американського президента будь-якої зі сторін. За словами пана Трампа, українські лідери винні у війні через те, що вони не погодилися здати територію, і тому, за його словами, вони не заслуговують на місце за столом мирних переговорів, які він щойно розпочав з паном Путіним", - пишуть у виданні і додають, що Трамп не вимовив жодного слова докору на адресу Путіна чи Росії, яка вперше вторглася в Україну ще у 2014 році.

Трамп здійснює разючий поворот у зовнішній політиці США, змушуючи союзників і противників переглянути свої позиції. Після Другої світової війни американські президенти сприймали СРСР, а згодом і Росію, як загрозу. Натомість Трамп розглядає її як партнера. Він чітко сигналізує про кінець ізоляції Путіна, попри його агресію та масові жертви. Трамп, відомий своєю симпатією до Путіна, прагне повернути Росію в міжнародну спільноту та зробити її ключовим союзником США, кажуть у The New York Times. 

"Це ганебна зміна 80-річної американської зовнішньої політики", — констатує колишня помічниця президента Джорджа Буша з національної безпеки Корі Шейк.

У CNN теж розкритикували Трампа, написавши, що Трамп "завдає ще одного удару по Україні". 

"Здавалося, для України все не може бути темніше. Потім виступив президент Дональд Трамп. Після виключення президента Володимира Зеленського з перших переговорів США з Росією щодо припинення війни, Трамп у вівторок неправдиво звинуватив Україну в розв’язанні конфлікту, який спустошив її землю та вбив тисячі людей. І у своїх найбільш ворожих коментарях щодо українського лідера Трамп озвучив ще одну тезу президента Володимира Путіна — про те, що настав час виборів в Україні, — в очевидному намаганні розпочати процес відсунення Зеленського", - відзначають у виданні.

Там також додають, що ці коментарі президента США підігріють нові побоювання в Європі, яка також була виключена з американо-російських переговорів у Саудівській Аравії, що Трамп спробує нав’язати Україні мирну угоду, яка "вигідна його другу в Кремлі".

"Напад Трампа на Зеленського, якого в Сполучених Штатах прославили як героя за опір російському бліцкригу проти Києва на початку війни, був яскравим знаком того, як нова американська адміністрація змінила позицію Вашингтона щодо підтримки жертви вторгнення і тепер винагороджує агресора", - констатують у CNN.

У Politico написали, що Дональд Трамп "висміяв президента України", адже роздратувався розчаруванням Зеленського через його виключення та рішення українського президента не летіти до Ер-Ріяда для додаткових переговорів із делегацією США цього тижня. 

"Це сталося в той момент, коли Зеленський і лідери по всій Європі намагаються відповісти на зростаючі ознаки того, що найважливіший союзник Києва за останні три роки, здається, більше зацікавлений у нормалізації відносин з Росією, ніж у тому, щоб Україна вистояла", - кажуть у виданні. 

У AP наводять слова колишнього посла Великої Британії в Білорусі Найджела Гулд-Девіса, що всі ці переговори Трампа від першого дня "здаються дуже нахиленими на користь Росії", тому виникає питання, чи варто "це називати переговорами, чи в якомусь сенсі серією американських капітуляцій".

У Reuters написали, що над світом "нависають серйозні ризики", оскільки Трамп змінює політику США щодо Росії. Адже поспішність нового президента США у питанні припинення війни Росії в Україні викликає побоювання щодо мирної угоди з Путіним, яка може підірвати безпеку Києва та Європи та змінити геополітичний ландшафт.

"Дійсно тривожний факт полягає в тому, що Трамп перетворив Росію з ізгоя на цінного партнера лише за кілька днів. Це має свою ціну", – каже колишній радник із зовнішньої політики в адміністрації Обами Бретт Бруен. 

Троє представників західної розвідки повідомили Reuters, що не бачать нових доказів того, що цілі Путіна змінилися, заявивши, що той має намір утримувати всю територію, яку захопили його війська, з довгостроковою метою розширення свого впливу в Європі.

"Путін не зупиниться в Україні", - сказав Reuters директор департаменту державної безпеки Литви Дарюс Яунішкіс. 

Європа може виділити сотні мільярдів євро на свою оборону 

Все це призвело до того, що Європа шукає нові способи, як жити у світі, де найважливіший союзник з часів Другої світової може не допомогти у разі нападу противників демократії. Тому в середу, 19 лютого, у Парижі відбудеться, як пише Politico, другий кризовий український саміт, хоча перший скликали лиш у понеділок. Окрім учасників понеділка, на переговори в середу запрошені країни ЄС: Литва, Естонія, Латвія, Чехія, Греція, Фінляндія, Румунія, Швеція та Бельгія, а також Канада та Норвегія.

На тлі цього у The Guardian відзначають, що витрати Європи на оборону "можуть вимагати нового сміливого підходу".

"Велика Британія заявила, що готова підписати угоду про безпеку з ЄС, але неясно, чи буде добровільний міжурядовий план щодо облігацій на оборону включений у потенційну угоду на високому рівні. Попередні версії цих облігацій, оприлюднені Financial Times у грудні, могли мати на меті залучити до 500 мільярдів євро", - кажуть у виданні. 

В інтерв’ю на полях Мюнхенської конференції з безпеки міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок говорила про пакет у розмірі 700 мільярдів євро, який буде виділено після виборів у Німеччині.

Читайте також: Карта бойових дій за період 12-19 лютого: знову оточення на Курахівському фронті