Як Україна йде до ЄС. Результати 2023 року – що здобули, що ще треба зробити?

Про що у тексті:

• Стартова позиція: з якими здобутками і проблемами в плані євроінтеграції Україна увійшла у 2023 рік
• Що зроблено за рік: головні досягнення України на шляху до ЄС у 2023-му
• Що далі: які “домашні завдання” ще залишилося виконати Києву для початку процесу перемовин про членство в ЄС, яка подальша процедура вступу України до Євросоюзу
• Як Україні боротися з шантажем угорського очільника Орбана: поради євродепутата

Стартова позиція: статус держави-кандидата та 7 реформ від Єврокомісії

У новий 2023 рік Україна вступила у статусі держави-кандидата у члени Європейського Союзу. Нагадаємо, що 28 лютого 2022 року, через п'ять днів після початку повномасштабної агресії Росії, Україна подала заявку на членство в ЄС. Європейська рада офіційно надала Україні статус кандидата на вступ до Євросоюзу 23 червня 2022 року – і разом зі статусом встановила ряд вимог, які офіційний Київ має виконати для подальшого просування у бік членства в ЄС і початку перемовин про членство.

Йшлося про сім "кроків" (реформ), які Україна взяла на себе зобов’язання виконати:

1. Реформа Конституційного суду: ухвалити та впровадити законодавство про процедуру відбору суддів Конституційного Суду України, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їх доброчесності та професійних навичок, відповідно до рекомендацій Венеційської комісії.
2. Продовження судової реформи ВРП та ВККС: завершити процедуру перевірки доброчесності кандидатів до Вищої ради юстиції та відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
3. Боротьба з корупцією (САП та НАБУ): посилювати боротьбу з корупцією, зокрема на найвищому рівні, через переконливу історію ефективних розслідувань та обвинувальних вироків; призначити нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та запустити її роботу; завершити процес відбору та призначення на посаду нового очільника Національного антикорупційного бюро України.
4. Боротьба з відмиванням грошей: забезпечити відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам FATF; ухвалити стратегічний план реформування всього правоохоронного сектору.
5. Антиолігархічна реформа: імплементувати антиолігархічний закон для обмеження надмірного впливу олігархів на економічне, політичне та суспільне життя; зробити це в юридично обґрунтований спосіб, враховуючи майбутній висновок Венеційської комісії щодо відповідного законодавства.
6. Законодавство про медіа: боротися з впливом корисливих інтересів через прийняття закону про ЗМІ, який узгодить законодавство України з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіа-послуги та надасть повноваження незалежному регуляторному органу у сфері медіа.
7. Зміна законодавства про нацменшини: завершити реформу законодавства щодо національних меншин відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, та запровадити негайні та ефективні механізми її імплементації.

Українська влада амбітно вважала, що може впоратися з сімома "домашніми завданнями" дуже швидко – до кінця 2022 року. Президент України Володимир Зеленський тоді навіть заявив, що сім кроків будуть виконані до кінця осені 2022. Але не так сталося, як бажалося. Проведення ключових реформ загальмувалося на рівні підготовки необхідних законопроектів, і очікуваний наприкінці року звіт Єврокомісії про виконання Україною зобов’язань так і не був підготовлений – адже помітного прогресу, на жаль, продемонстровано не було. 

Отже, головним завданням української влади на 2023 рік так і залишилося здійснення всіх семи кроків-реформ і отримання позитивного висновку Єврокомісії щодо них – з тим, щоб ЄС нарешті мав змогу дати "зелене світло" перемовинам про членство.

Шарль Мішель, президент Євроради. Фото EU

Що зроблено за поточний рік: головні досягнення України на шляху до ЄС у 2023-му

Про те, на якому етапі знаходиться Україна на шляху до виконання “домашніх єврозавдань”, стало чітко зрозуміло лише 22 червня 2023 року. Тоді єврокомісар Олівер Варгелій виступив з довгоочікуваним усним звітом щодо прогресу Києва у цій сфері. “Ми вважаємо, що з 7 пріоритетів Україна виконала 2”, – повідомив він.

Виконаним Єврокомісія оголосила Крок 2 – Україна успішно завершила реформування двох ключових органів суддівського врядування: Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також Крок 6 – Україна затвердила ключове медіа-законодавство, яке повністю відповідає директиві ЄС про аудіовізуальні медіа-послуги. 

Таким чином, у Києва лишалося трохи більше, ніж чотири місяці до ключового осіннього звіту Європейської Комісії про розширення, і п’ять реформ для здійснення: реформа Конституційного суду, боротьба з корупцією, відмиванням грошей, деолігархізація та національні меншини.

Але, традиційно, реформи відкладалися на останній момент. Станом на 8 листопада 2024 року, коли Єврокомісія оприлюднила свій традиційний звіт про перспективи розширення ЄС, Україна завершила ще дві реформи з семи: Крок 1 – Реформа Конституційного Суду та Крок 4 – затвердження законодавства у сфері протидії відмиванню коштів згідно зі стандартами FATF.

Тим не менш, Єврокомісія рекомендувала Європейській Раді розпочати з Україною перемовини про вступ до Євросоюзу – як тільки Київ впорається ще з трьома реформами: боротьба з корупцією, деолігархізація та національні меншини. “Ми… рекомендуємо Раді ухвалити рамкові умови переговорів – після того, як Україна здійснить поточні реформи. Про це ми доповімо Раді до березня 2024 року”, – заявила тоді Урсула фон дер Ляєн. 

Детальніше про рішення Єврокомісії читайте у матеріалі Еспресо: Єврокомісія закликала розпочати перемовини з Україною про вступ до ЄС. Що далі.

Таким чином, станом на першу половину листопада перед Києвом було ще більш амбітне завдання: виконати три необхідні законодавчі кроки до середини грудня (адже засідання Європейської Ради, яке мало затвердити рішення Єврокомісії про перемовини про вступ з Україною було призначене на 14-15 грудня 2023). 

У Києві почали з Кроків 3 та 4 – реформування НАБУ та САП, а також зміна законодавства про національні меншини, згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії. Протягом листопада відповідні законопроекти були допрацьовані, а 8 грудня 2023 року Верховна Рада прийняла весь пакет відповідних “євроінтеграційних законопроектів”: про збільшення посадового складу НАБУ, посилення самостійності та незалежності САП, розширення повноважень НАЗК та зміни до деяких законів щодо прав нацменшин.

Варто зауважити, що щодо питання нацменшин, яке було найбільш гострим через побоювання утисків використання української мови в Україні на користь інших мов, і зокрема мови агресора, було, зокрема прийнято рішення: надати національним меншинам ширші права на навчання у спецкласах шкіл та приватних вишах рідними мовами – але тільки з числа тих, які є офіційними мовами Євросоюзу. На російську мову нововведення закону не поширюються.

Але з Кроком 5 – антиолігархічна реформа – офіційний Київ так і не впорався. Уряд спромігся лише видати “на гора” законопроєкт «Про доброчесне лобіювання та адвокацію в Україні», зареєстрований у ВР 13 грудня і не проголосований досі.

Тим не менш, 14 грудня у Брюсселі саміт лідерів ЄС затвердив історичне рішення: розпочати переговори про вступ з Україною.

Про драматичні події навколо цього процесу – читайте в матеріалі Еспресо: Що вирішив саміт лідерів ЄС щодо України: перемовини про вступ та вето Орбана на гроші для Києва.

Якщо коротко: прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан погрожував заветувати рішення – яке згідно з законодавством ЄС має ухвалюватися одноголосно, усіма лідерами держав-членів, але під тиском і вмовляннями інших очільників Євросоюзу, на чолі з президентом Франції Еманюелем Макроном та федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом, вийшов з зали засідань під час голосування, дозволивши затвердити рішення без його присутності. 

Фото: gettyimages

Але потім – Орбан знову назвав прийняте без його участі рішення Євроради щодо початку перемовин з Україною помилковим, і пообіцяв заблокувати його на одному з наступних етапів.

“Європейська Рада пропонує Раді ЄС ухвалити відповідні рамки переговорів після того, як будуть вжиті відповідні кроки, викладені у відповідних рекомендаціях Європейської Комісії від 8 листопада 2023 року”, – ще раз зацитуємо ключовий документ, затверджений лідерами держав ЄС. Тобто, виконати останній крок і затвердити закон про лобіювання Україні все ж доведеться, без цього перемовини точно не почнуться.

Що далі: які "домашні завдання" ще залишилося виконати Києву для початку перемовин, яка подальша процедура вступу України до Євросоюзу

Окрім, власне, завершення виконання семи реформ, на шляху до початку перемовин про членство у ЄС Україну чекають чотири процеси-етапи, які є взаємопов'язаними: скринінг законодавства України, підготовка переговорних рамок, звіт Єврокомісії про виконання Україною вимог для початку переговорів (цих самих 7 кроків-реформ) і проведення Міжурядової конференції, яка дасть початок перемовинам.

Розглянемо кожен з цих етапів.

По-перше, скринінг – ретельна оцінка відповідності українського законодавства європейському та планування необхідних змін і реформ. Під час скринінгу детально вивчається 35 розділів законодавства ЄС, згрупованих у 6 кластерів з різних сфер державної політики. 

Зазвичай процедура скринінгу урочисто запускається під час чи відразу після Міжурядової конференції, яка дає старт перемовинам про членство. Формально вона вважається підготовчим етапом перемовин. Для України Євросоюз підготував особливі умови, і скринінг стартує вже відразу після рішення Євроради у грудні – щоб зекономити час. Коли скринінг завершується, Єврокомісія представляє державам-членам звіт, що стає базою для, власне, предметних переговорів про вступ до ЄС. 

Скринінг зазвичай триває досить довго, іноді до 2 років, але українські посадовці, зокрема, віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, запевняють, що зможуть вкластися у рік, чи навіть вісім місяців. Адже цьогоріч, за допомоги Єврокомісії, Україна вже почала процедуру “селф-скринінгу” – самостійної оцінки плану робіт з гармонізації українських законів з європейськими. 

Як повідомив Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції за координації 14 грудня 2023 року, цьогоріч понад 80 органів державної влади, державних установ та громадських організацій опрацювали близько 28 тисяч актів права ЄС. За результатами селф-скринінгу, на даному етапі понад 2700 актів права ЄС підлягають подальшій повній та/або частковій імплементації в українське законодавство. Ще 1625 – вже повністю імплементовано. Понад 23000 актів права ЄС, за попередньою оцінкою, не потребують імплементації у ході переговорного процесу.

По-друге, підготовка переговорних рамок – для України також зробили виняток, і для їх розробки не треба буде чекати завершення процесу скринінгу, ці процеси йтимуть паралельно, щоб не втрачати часу. 

Переговорні рамки мають бути затверджені Європейською Радою (і тут знову постає питання вимоги одноголосності і можливої “блокади” та шантажу з боку Орбана). 

Наступне чергове засідання ради лідерів держав Євросоюзу заплановане на 21-22 березня 2024 року. Її порядок денний наразі не сформований, тому не можна сказати на 100%, чи розглянуть переговорні рамки з Україною саме тоді. Так само під час цього саміту може бути прийняте рішення про скликання спеціальної Міжурядової конференції для початку перемовин з Україною (про це трохи пізніше).

Про те, що Україна очікує затвердження переговорних рамок вже починаючи з березня 2024 року, заявив 17 грудня президент Зеленський. “Найближчими днями Україна та Європейська Комісія офіційно розпочнуть скринінговий процес з оцінки відповідності українського законодавства законодавству ЄС. Ми також готуємося до роботи над переговорною рамкою України, яку, як ми очікуємо, буде ухвалено навесні”, – наголосив він.

Фото: gettyimages

Весна – справді цілком реальна ціль, адже зазвичай переговорні рамки готуються протягом кількох місяців. Наприклад, щодо Албанії рішення про початок перемовин було прийняте Єврорадою у березні 2020 року, а переговорні рамки були презентовані вже через чотири місяці, у липні 2020.

По-третє (і це насправді ключова річ), має бути оприлюднений звіт Європейської комісії про виконання Україною 7 зобов’язань – адже рішення про початок перемовин про членство Україні фактично надали “авансом”, без повного виконання всього списку вимог. 

Ще раз нагадаємо, наразі залишилося затвердити закон про лобізм, але щодо інших двох виконаних після останнього листопадового звіту Комісії кроків – реформування НАБУ і САП та затвердження закону про національні меншини – формальна оцінка Єврокомісії також не надавалася. Також невідомо, чи буде Брюссель вимагати повторної оцінки закону про нацменшини і закону про лобіювання (коли він буде ухвалений ВР) Венеційською комісією. Наступна пленарна сесія “Венеційки”, на якій подібний документ може бути затверджений, відбудеться лише 15-16 березня. “Еспресо” не вдалося отримати коментар Венеційської комісії з цього приводу на час публікації даного тексту.

Доповідь Єврокомісії, яка має зафіксувати, що Україна виконала все, що від неї вимагали для старту перемовин про членство в ЄС, очікується теж у березні 2024. Як повідомили “Еспресо” у прес-службі Європейської Комісії, наразі точна дата звіту ще не визначена (або принаймні не є публічною). “Комісія звітуватиме про прогрес у виконанні цих кроків до березня 2024 року”, – ось єдиний коментар, який можуть наразі надати в Брюсселі. Але вочевидь звіт має бути оприлюднений напередодні березневого саміту Європейської Ради.

І, нарешті, по-четверте, має відбутися Міжурядова конференція за участі лідерів усіх держав ЄС, яка фактично означатиме початок перемовин. Зрозуміло, що до виконання попередніх двох пунктів, вона розпочатися не може – і, отже, за найоптимістичнішими прогнозами перемовини про членство України в ЄС можуть розпочатися наприкінці березня. 

Варто зауважити, що Міжурядові конференції скликаються державою, яка наразі головує у Європейському Союзі. Починаючи з січня 2024 це буде Бельгія, а з липня – Угорщина. Тому Україні дійсно варто встигнути завершити весь процес з метою реального старту перемовин про членство в ЄС до літа. 

Є, правда, і досить песимістичний прогноз. У приватній бесіді з кореспондентом “Еспресо” один з західних дипломатів заявив, що усі лідери ЄС так легко погодилися на рішення про відкриття перемовин про членство з Києвом, і Орбан так просто вийшов з зали засідань на каву, тому що перед цим керівники ЄС неформально погодилися з тим, що перемовини про членство в ЄС з Україною не розпочнуться до кінця 2024 року. Підтвердження цієї інформації в інших джерелах кореспондент “Еспресо” не знайшов – щоправда, як і її спростування.

Офіційно в Єврокомісії та Європейській Раді чітких дат з прогнозами не надають: все залежить від технічних (і політичних) процесів, перелічених вище. А ще – від політичної волі лідерів держав ЄС, і також, на жаль – від очільника Угорщини Віктора Орбана, який тепер може блокувати українську євроінтеграцію як на етапі затвердження переговорних рамок, так і під час підготовки і проведення Міжурядової конференції про початок перемовин.

Що означатиме сам початок перемовин? Кропітку роботу – з узгодження українського законодавства з європейським, реформування усіх сфер діяльності держави. Ці процеси триватимуть роками: не дарма як керівництво ЄС, так і Європарламент цьогоріч визначили пріоритетний час завершення перемовин з новими членами – до кінця цього десятиріччя. Тобто, до 2030 року.

По завершенні перемовин відбувається кульмінація – урочисте підписання договору про членство в ЄС на відповідній Міжурядовій конференції. Але далі – знову можливі політичні дискусії, торги і шантаж. Адже необхідна ратифікація цього документу Європейською Радою (звісно, одноголосно), а потім – всіма державами-членами, деякі з яких мають для цього провести відповідне рішення через парламент, а деякі – провести референдум. Ще один етап – ратифікація договору Європейським парламентом. Сам процес ратифікацій також може розтягнутися на рік і більше.

У разі чого, відключимо газ? Як Україні боротися з шантажем угорського очільника Орбана

Перспективи євроінтеграційних кроків для Києва окреслені досить чітко – процес вступу України до ЄС розпочався, і назад дороги немає. Але залишається невирішеним питання: що Україні робити з “фактором Орбана”, який може заблокувати євроінтеграцію України фактично на кожному значному кроці. Про це кореспондент “Еспресо” поспілкувався з Петрасом Ауштрявічюсом, депутатом Європарламенту від Литви (політична група Renew), одним з хороших друзів України серед депутатського корпусу, який невтомно лобіює інтереси України у Брюсселі і Страсбурзі.

“Коли ви маєте таку стратегічну загрозу, як Орбан, ви завжди повинні мати план Б. Орбан – це не просто проблема України, Орбан - це проблема Європи і для Європи. Ми повинні дивитися на це дуже серйозно”, – каже він.

На думку пана Ауштрявічюса, і Євросоюз, і Україна повинні “спроектувати нові обмежувальні заходи для угорського уряду”. “Те, що говорить Орбан, для нас занадто дорого, тому що це – фактично руйнування європейських фундаментальних цінностей, структури ЄС. Ми не можемо продовжувати політику догоджання Орбану”, – переконаний євродепутат. 

Що робити, якщо політичні дискусії у ситуації з Орбаном не спрацьовують, економічні важелі не діють, і лідери держав ЄС та Єврокомісія вимушені раз за разом надавати Угорщині додаткові кошти з бюджету Євросоюзу, “розморожуючи” фонди, закриті для Будапешта через систематичні порушення основоположних цінностей Європи. На це Петрас Ауштрявічус дав досить неочікувану відповідь.

“Зрештою, можна запитати, з якої країни Орбан отримує газ? Чому українці повинні жертвувати, платити додаткову ціну? Може, настав час попросити того, хто відповідає за газову трубу, повернути цей ключ у протилежний бік?” – запитав європейський депутат. 

Фото: gas.tso.ua

Петрас Ауштрявічус має на увазі українську газову систему, якою російський газ досі надходить в Європу – незважаючи на війну. Термін дії українсько-російського газового контракту спливає через рік, 31 грудгя 2024 року, і НАК “Нафтогаз України” вже заявляє, що не хоче його подовжувати. 

Окрім Угорщини, через українську трубу російський газ надходить у Словаччину та Австрію. До речі, саме ці дві держави – звісно, не так зухвало, як Угорщина Орбана – до останнього ставили під сумнів доцільність швидкого відкриття перемовин про членство у ЄС з Києвом. Також російський газ з України отримує і Молдова.

“Чому Орбан завжди є тим, хто ставить вимоги, які ми, Євросоюз, повинні задовольняти? Я думаю, що з нього досить. Йдеться не лише про економічні вигоди. Це – майбутнє, це виживання і безпека Європи”, – наголошує Ауштрявічус. 

Він нагадав, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто з лютого 2022 року відвідав Москву п’ять разів. “Чи відомо, про що саме вони говорили? Я йому не довіряю.
Ми повинні посилити тиск на Орбана. Він має бути ізольований. Менше Орбана в Європейському Союзі і більше України”, – переконаний Петрас Ауштрявічус.