Звільнення Чорного моря, знищення ворожої авіації та ліквідація зрадників: якими були найбільші успіхи Сил оборони у 2023 році. Розповідаємо
Попри відсутність швидких результатів контрнаступу на півдні, Сили оборони у 2023 році все ж досягли значних успіхів. Найбільший з них – це витіснення Чорноморського флоту РФ з окупованого Криму та відновлення морської торгівлі. Але були й інші досягнення
Детальніше про них розповість Еспресо.
У статті ви дізнаєтеся:
- як Україні вдалося відновити роботу морського коридору без участі РФ і чому це надважливе досягнення
- завдяки чому Сили оборони успішно "мінусували" ворожу авіацію протягом року
- навіщо українські БПЛА "навідувалися" до Москви
- скільки зрадників та розпалювачів війни було ліквідовано в 2023 році.
Морський коридор 2.0 та дрони "Малюк": чого досягли Сили оборони в Чорному морі в 2023 році
Найбільше досягнення Сил оборони – це, безумовно, позбавлення російського флоту домінування в Чорному морі. З перших днів вторгнення Путін намагався використати його для реалізації щонайменше трьох цілей:
- блокада українських морських портів, які до повномасштабного вторгнення були торговельними воротами України (через них проходило щонайменше дві третини від загального обсягу зовнішньої торгівлі);
- шантаж світу голодом через недопуск української агропродукції на світові ринки;
- удари по України ракетами морського базування "Калібр", терор мирних жителів.
Ці плани одразу ж зіштовхнулися з проблемами, які організували ворогу Сили оборони. Важливими етапами битви за контроль над Чорним морем стали знищення флагмана Чорноморського флоту РФ крейсера "Москва" та звільнення острова Зміїний ще в перший рік війни. А в липні 2022-го під тиском міжнародного співтовариства та президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана Путін був змушений погодитися на роботу "зернового коридору" для експорту української агропродукції.
Однак через рік, 17 липня 2023 року, Росія оголосила про припинення дії зернової угоди. У відповідь президент Володимир Зеленський оголосив про намір й надалі експортувати українську продукцію морем, але вже без згоди Росії. Багатьом це здавалося нереальним. Тим паче що після припинення дії "коридору" російська армія розпочала масовані атаки ракетами та дронами на українську портову інфраструктуру, зокрема, й дунайську – росіяни регулярно намагаються бити по портах Рені та Ізмаїл. Лише протягом перших трьох місяців після прпинення дії "зернового коридору", за інформацією віцепрем’єра Олександр Кубракова, росіяни організували 17 масованих атак, внаслідок яких було знищено майже 300 тис. тонн зерна, а експортний потенціал портів знизився на 40%.
Наслідки атаки на порти Рені та Ізмаїл в ніч на 13 вересня, фото FB Олександра Кубракова
Втім, у міру посилення української ППО на півдні завдяки допомозі західних країн ці атаки ставали дедалі менш результативними. Але для перелому ситуації в Чорному морі Україні, яка де-факто не має власного флоту (принаймні, в класичному розумінні цього слова), було потрібно знайти ефективну несиметричну відповідь. Те, що американці називають game changer – засіб кардинально змінити ситуацію. І саме таким game changer стали українські морські дрони.
Перша підтверджена атака за їхньою участі відбулася ще 29 жовтня 2022 року. Ціллю стали кораблі Чорноморського флоту РФ в районі бухти тимчасово окупованого Севастополя. Однак саме в 2023 році Силам оборони вдалося масштабувати ці атаки. Згадаємо лише деякі найрезультативніші з них:
- 17 липня 2023 року на незаконно збудованому Керченському мості пролунав вибух, внаслідок якого повністю обвалився один проліт для руху автотранспорту, а ще один був пошкоджений. Пізніше голова СБУ Василь Малюк розповів, що саме його відомство спільно з Військово-Морськими силами ЗСУ організували результативну "бавовну". Міст успішно атакували дрони "Морський малюк" (SeaBaby), бойова частина яких становить близько 850 кілограмів вибухівки. Про ці апарати СБУ пізніше детально розповіла американському телеканалу CNN, надавши ексклюзивні кадри липневої атаки.
- 4 серпня СБУ провела успішну спецоперацію в бухті Новоросійська в Краснодарському краї. Тоді було пошкоджено великий десантний корабель "Оленегорский горняк". В цій атаці також було застосовано дрони "Морський малюк".
- Наступної ночі поблизу Керченського мосту "малюк" атакував російський танкер SIG, який транспортував пальне для російських окупантів.
- 14 вересня дрони вразили російські патрульні кораблі "Василий Быков" та "Сергей Котов".
- 13 жовтня поблизу Севастополя було вражено одразу кілька ворожих кораблів – патрульний корабель "Павел Державин", буксир "Профессор Николай Муру" та малий ракетний корабель "Буян-М".
- Успішною була атака в ніч на 10 листопада, коли в бухті поблизу селища Чорноморське в окупованому Криму в результаті операції ГУР було знищено два малі десантні катери ворога проєкту 1176 "Акула" та проєкту 11770 "Серна".
Ці атаки суттєво змінили ситуацію в Чорному морі. Росія була змушена відвести свої найбільш боєздатні кораблі з окупованого Криму, зокрема фрегати "Адмірал Макаров" і "Адмірал Ессен", три дизельні підводні човни, п'ять десантних кораблів і кілька малих ракетних кораблів.
Морський дрон SeaBaby, фото СБУ
"Технологічна розробка вартістю 250 тисяч доларів дає змогу оборонятися від кораблів, які коштують 50 млн доларів чи навіть 1 млрд доларів. Разом українці створюють технологічну історію", - заявляв віцепрем’єр з цифровізації Михайло Федоров восени 2022 року, оголошуючи збір на перший у світі флот морських дронів. Зараз можна з упевненістю констатувати: інвестиція себе повністю виправдала.
Паралельно з дроновими атаками Сили оборони робили й інші кроки, необхідні для звільнення Чорного моря від кораблів окупантів. Одним із них стала спецоперація ГУР зі звільнення так званих вишок Бойка - бурових газо- та нафтовидобувних платформ біля узбережжя Криму, які були захоплені РФ ще 2014 року та й використовувалися в воєнних цілях з початку повномасштабного вторгнення. Операція відбулася на початку вересня. Як повідомив представник ГУР Андрій Юсов, під час першого етапу військові на гумовому човні, попри негоду, пришвартувалися до платформи та обстежили її. А вже за кілька днів Сили оборони повернулися до установок на більшій кількості човнів і забрали ворожі трофеї: вертолітні боєприпаси та РЛС "Нева", що може відстежувати рух суден у Чорному морі.
Спецпризначенці ГУР Міноборони України на "вишках Бойка", фото ГУР
Вагомий внесок в дезорганізацію командування Чорноморського флоту внесла й операція "Крабова пастка", в ході якої 22 вересня було завдано ракетних ударів по штабу Чорноморського флоту в Севастополі. Як повідомив начальник ГУР Кирило Буданов, в результаті атаки було поранено кілька російських генералів, загинули щонайменше 9 людей. А в партизанському русі "Атеш" розповіли, що саме його учасники допомогли Силам оборони скоординувати атаку.
Штаб Чорноморського флоту РФ після ударів 22 вересня 2023 року, фото з відкритих джерел
Отже, які результати всіх цих операцій? Станом на 21 грудня тимчасовим морським коридором скористалися понад 300 суден, що експортували українську продукцію загальним обсягом 10 млн тонн. Аграрний експорт суттєво зріс, що особливо важливо на тлі блокади сухопутного кордону з Польщею. Підкреслимо: Україна вперше після 24 лютого експортувала морем не тільки зерно, а й металопродукцію. Легені української економіки знову почали дихати. І це надзвичайно важливо як для наповнення українського бюджету (а саме завдяки цьому ресурсу фінансуються Сили оброни), так і для стабільності валютного курсу.
Ну, і приємний "бонус". З кінця вересня Росія фактично не застосовує ракети морського базування типу "Калібр". Їх не було навіть під час наймасованішої повітряної атаки 29 грудня, коли ворог застосував майже всі наявні в нього види ракети. І проблема тут не стільки у виробництві, скільки в логістиці, розповів речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук. Російський флот утік з окупованого Криму, але вся інфраструктура залишилася в Севастополі. Завантажувати "калібри" в Новоросійську кораблі не можуть. А повертатися в "родную гавань" для завантаження - надто небезпечно, адже можна зустріти "малюка". Але не тільки.
На Різдво блискучу операцію провели Повітряні сили ЗСУ. Внаслідок ракетної атаки української тактичної авіації було повністю знищено великий десантний корабель "Новочеркаськ", який, судячи з масштабної детонації, міг перевозити чергову партію "шахедів" або іншого озброєння.
Картонні дрони проти стратегічних бомбардувальників: як Сили оборони "мінусували" авіацію ворога
Тотальна перевага ворога в повітрі – одна з його ключових переваг. Стратегічні бомбардувальники тероризують цивільне населення, тоді як тактична авіація не дає змоги ЗСУ вповні скористатися західною броньованою технікою на полі бою. Саме перевагу РФ у повітрі президент Зеленський назвав однією з головних причин відсутності результату під час контрнаступу на півдні.
З перших днів повномасштабної війни Сили оборони методично знижують бойовий потенціал ворога в повітрі. І 2023-й не став винятком. Сили оборони провели низку блискучих операцій, внаслідок яких росіяни зазнали болючих втрат. Згадаймо лише ключові з них.
13 травня в Росії відбувся перший у році масштабний "літакопад". У місті Клинці Брянської області військовий вертоліт Мі-8 упав на приватну забудову. Трохи пізніше російські Telegram-канали повідомили про падіння двох бомбардувальників, Су-34 та Су-35. Усього того дня "отріцатєльно взлєтєлі" п’ять повітряних суден. Жоден із членів екіпажів не вижив. Усі борти належали до однієї авіагрупи. Вони летіли на бойове завдання й мали атакувати КАБами (керованими авіаційними бомбами) Чернігівщину. Лише через кілька тижнів у Повітряних силах ЗСУ розкрили деталі операції. Судна були знищені за лічені хвилини підрозділами зенітно-ракетного комплексу Patriot, який "підтягнули" до кордону. "Це була блискуча операція під керівництвом командувача Повітряних сил… Я називаю це жартома "Брянська різня"", - розповів "Новинарні" речник Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. Це змусило окупантів звести до мінімуму повітряну активність на кордоні з Україною в районі Чернігівщини.
Наслідки падіння гелікоптера в російських Клинцях, Брянська область, скріншот
У ніч проти 30 серпня безпілотники ГУР атакували військовий аеродром в Пскові. В результаті атаки чотири російських літаки Іл-76 було знищено, ще два могли дістати пошкодження, заявили в ГУР Міноборони. Аеропорт розташований в 700 кілометрах від кордону з Україною, і оглядачі не виключали, що запуск дронів могли здійснити з російської території. Іл-76 – це військово-транспортний літак, який використовують для швидкого перекидання особового складу до зони бойових дій. У Пскові базується відома повітряно-десантна дивізія, бійці якої з 2014 року воюють проти України.
Пожежа на військовому аеродромі "Кресты" в Пскові, фото з соцмереж
Вже 31 серпня головний редактор "Цензор.нет" повідомив про атаку СБУ на військовий аеродром в Курську. За його даними, українська спецслужба використала картонні дрони, які не змогла виявити російська ППО. Внаслідок атаки росіяни втратили 4 літаки Су-30 та один МіГ-29. Серед уражених цілей - радари комплексу С-300 та два "панцирі".
У ніч на 20 вересня СБУ спільно з ВМС ЗСУ організували масштабну атаку на військовий аеродром "Саки" в окупованому Криму. За даними ЗМІ, там зосереджувалося щонайменше 12 бойових літаків (Су-24 та Су-30), а також зенітно-ракетний комплекс "Панцир". Для перевантаження російської ППО Сили оборони використали безпілотники, після чого запустили ракети "Нептун". Точні втрати ворога достеменно невідомі, однак російські Telegram-канали підтвердили факт удару й високі втрати, зокрема серед особового складу.
У ніч на 17 жовтня ЗСУ здійснили чергову атаку на повітряні сили ворога. Цього разу цілями стали військові аеродроми тимчасово окупованих Луганська та Бердянська. Удари вперше були завдані далекобійними ракетами ATACMS. За даними Сил спеціальних операцій, в результаті удару ворог зазнав великих втрат, зокрема йдеться про 9 гелікоптерів та спецтехніку, яка перебувала на аеродромах. Речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі "Радіо Свобода" не захотів коментувати, чим саме було завдано удару, але зазначив: "Ураження такої техніки, як вертольоти противника, які він використовує, - Ка-52, Мі-24 - безумовно, що це добре для нас. Тому що вертольоти разом із тактичною авіацією постійно працюють на фронті та на передній лінії".
Нарешті, останній "подарунок" ЗСУ зробили ворогу напередодні Різдва. 22 грудня командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук повідомив про знищення одразу трьох російських бомбардувальників Су-34 на Південному напрямку (за інформацією ЗМІ, йдеться про літаки, які бомбили КАБами український плацдарм на лівобережжі Херсонщини в районі села Кринки). Як зазначили оглядачі інформаційно-консалтингової групи Defense Express, одночасне знищення стількох бортів фактично стало повторенням украй вдалої операції зі знищення ворожої авіації в Брянські області. Чи й цього разу українські захисники задіяли ЗРК Patriot – невідомо. А вже 24 грудня Сили протиповітряної оборони знищили ще два винищувачі - Су-34 на Донеччині та Су-30СМ над акваторією Чорного моря. Отже, 5 винищувачів протягом тижня.
Все це дуже болючі втрати для російської армії, причому йдеться як про техніку, так і про пілотів, підготовка яких потребує дуже багато часу й ресурсів.
Татарський, Кива, Прилєпін та знервована Симоньян: як ліквідовували зрадників та паліїв війни
"Усіх переможемо, всіх уб'ємо, всіх, кого треба, пограбуємо, все буде, як ми любимо" – ця повна ненависті й цинізму фраза належить Владлену Татарському (справжнє ім’я – Максим Фомін), так званому воєнкору родом із Макіївки. Її він озвучив на виступі Путіна з приводу оголошення незаконної анексії Донбасу, Запоріжжя та Херсонщини. Однак з амбітними планами у "воєнкора"-злочинця не склалося: 2 квітня 2023 року під час "творчого вечора" Татарського в одному з кафе в центрі Санкт-Петербурга стався вибух, внаслідок якого "воєнкор" загинув, а ще півтора десятка гостей заходу дістали поранення. Вибухівку заклали в статуетку, яку Татарському подарувала жителька міста Дар’я Трепова. Вона заявила, що її "підставили". Офіційні українські особи традиційно відмежувалися від події. "У РФ починається… Павуки поїдають один одного в банці. Питання, коли внутрішній тероризм стане інструментом внутрішньої політичної боротьби, у країні закручених гайок було питанням часу, як прорив дозрілого гнійника", - написав на своїй сторінці в мережі Х (раніше відомої як Twitter) радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк. Однак 23 жовтня в американському виданні The Washington Post вийшла стаття, в якій з посиланням на джерела в ЦРУ стверджувалося, що ліквідація Татарського (як і Дар’ї Дугіної в 2022 році) – це спецоперація саме українських спецслужб. За даними видання, в обох операціях брали участь елітні групи українських оперативників, сформовані, навчені й оснащені в тісному партнерстві з ЦРУ. Представники американської розвідки розповіли виданню, що спостерігають в Україні зародження "українського Моссаду", готового карати зрадників та ворогів країни за кордоном.
"Воєнкор" Владлен Татарський (Максим Фомін), фото з cyclowiki
Татарський - не єдиний постраждалий палій війни. 6 травня невідомі підірвали автомобіль з російським пропагандистом і бойовиком Захаром Прилєпіним. Це сталося в Нижньогородській області РФ, де у Прилєпіна є дача. Відомо, що внаслідок вибуху загинув водій і особистий охоронець пропагандиста, який, крім того, виявився колишнім бойовиком "ЛНР". Сам же Прилєпін отримав важкі поранення й кілька місяців провів у лікарні. Відповідальність за замах взяла на себе партизанська група "Атеш". Прилєпін називає себе "російським письменником", однак широкому загалу став відомий через свою політичну діяльність та медіаактивність. Він, зокрема, підтримав окупацію Криму в 2014 році, а пізніше долучився до лав бойовиків так званої ДНР і начебто брав участь у бойових діях. У січні 2022 року Прилєпін уклав контракт з росгвардією та вдруге відправився на війну проти України.
Бойовик Захар Прилєпін в лікарні після вибуху автомобіля, фото з ресурсів країни-агресора
Зранку 8 листопада в тимчасово окупованому Луганську вибухнув автомобіль так званого депутата "ЛНР" Михайла Філіпоненка, внаслідок чого він загинув. Відповідальність за ліквідацію бойовика взяло на себе ГУР Міноборони. За його даними, Філіпоненко був причетний до організації катівень на окупованих територіях Луганщини, де і військовополонених, і цивільних заручників піддавали тортурам. При цьому сам Філіпоненко особисто катував людей.
Воєнний злочинець Михайло Філіпоненко, фото з ресурсів країни-агресора
Наприкінці року українські спецслужби провели ще одну гучну ліквідацію. 6 грудня в Підмосков’ї було застрелено держзрадника та колишнього нардепа Іллю Киву. Людина строкатої біографії, Кива зрештою опинився в парламенті від проросійської партії ОПЗЖ кума Путіна Віктора Медведчука. Напередодні повномасштабного вторгнення він виїхав до Росії, де брав участь у різноманітних пропагандистських ток-шоу й підтримував війну проти України. За інформацією українських ЗМІ, до ліквідації зрадника причетна СБУ. Представник ГУР Андрій Юсов в ефірі телемарафону "Єдині новини" прокоментував кінець Киви: "Така доля спіткає й інших зрадників України, а також посіпак путінського режиму”.
Ліквідований держзрадник Ілля Кива, фото отримано українськими ЗМІ від джерел в СБУ
Не лише українські спецслужби та партизани не давали спокою російським пропагандистам та їхнім українським прислужникам. У 2023 році українські дрони стали регулярно "навідуватися" в російські міста, зокрема щонайменше 15 разів до Москви. У ніч на 3 травня два безпілотники навіть дісталися Кремля. Момент атаки був зафіксований на відео. Речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Москва розцінює атаку як "сплановану терористичну акцію та замах на президента Російської Федерації". Україна рішуче відмежувалася від причетності до події.
Анекдотичними виглядали заяви російської пропагандистки Маргарити Симоньян, яка тричі скаржилася, що українські дрони начебто хотіли вразити її помешкання, причому в різних частинах Росії. Наприкінці серпня вони нібито атакували її будинок в Підмосков’ї, а в жовтні – будинок неподалік Сочі. Нездатність російської ППО збивати БПЛА на підльоті до її численних об’єктів нерухомості пропагандистка в ефірі пропагандистського ток-шоу пояснила в притаманний для неї спосіб: "Я ставила це питання військовим. Вони кажуть, що ППО не призначена для того, щоб помічати й відловлювати ось ці маленькі штучки, бо тоді воно буде безупинно стріляти по птахах, по будь-яких".
Системна робота проти пропагандистів та зрадників – це не суто символічні кроки й питання справедливості. Це чіткий сигнал усім причетним до розпалювання війни: відповідальність рано чи пізно настане і ніхто не зможе їх захистити.
А що на полі бою?
Анонсований контрнаступ України не приніс швидких результатів, і це визнає військово-політичне керівництво України. У своїй нещодавній статті The New York Times пише, що росіяни перехопили ініціативу на багатьох напрямках фронту. Ситуація важка, і вона значною мірою формує похмурі оцінки усієї кампанії-2023. Особливо на тлі завищених очікувань після очевидних територіальних здобутків восени 2022 року.
Читайте також: Український контрнаступ: на що сподівалися та чого (не) досягли ЗСУ під час літньо-осінньої кампанії. Пояснюємо
Втім, є й відносно позитивні погляди на підсумки року. Скажімо полковник СБУ і секретар комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Роман Костенко в інтерв’ю Укрінформу заявив, що в цілому вважає 2023-й успішним з точки зору воєнної кампанії.
"Звісно, якщо порівнювати з результатами, яких усі чекали, можна називати неуспішним цей рік, бо ми не вийшли до Азовського моря… Однак, на мою думку, 2023 рік був успішним з точки зору воєнної кампанії. Ми не втратили нові території, воюючи проти армії, яка в декілька разів перевищує нас у ресурсах. Знищили кілька сотень тисяч російських солдатів, кілька тисяч танків, багато артилерії, складів із боєприпасами", – розповів народний депутат.
Схожі думки й у екскомандувача військ США в Європі генерал-лейтенанта у відставці Бена Годжеса. У подкасті Silicon Curtain він визнає, що український контрнаступ не приніс очікуваних результатів, але вину на це покладає насамперед на Захід, який не забезпечив ЗСУ необхідними засобами. Водночас Годжес наголошує на невеликих результатах російської армії, попри її ресурси, які в рази перевищують українські.
"Росія намагається завоювати Україну з 2014 року, але з усіма своїми можливостями вона досягла контролю лише над 17% території, втративши водночас понад 300 тис. осіб, значну частину озброєнь і верховенство флоту в Чорному морі", - підкреслює американський військовий.
Оцінки кампанії часом нагадують суперечки про те, на половину повна чи порожня склянка. Зрештою, як казав британський прем’єр Вінстон Черчилль: "Успіх - не остаточний, невдачі - не фатальні, значення має лише мужність продовжувати".
- Актуальне
- Важливе