Сергій Згурець, український журналіст, військовий експерт
Фото: Олена Чернінька
Після більш ніж двох років оборони українські війська вийшли з Вугледару. Після тривалих атак і значних втрат противник захопив руїни і отримав певні тактичні успіхи, проте фронт не посипався
Зміст
Вихід з Вугледару
Відбувся відхід наших частин на нові рубежі оборони. Є низка оцінок експертів і військових з приводу того, що командування ЗСУ запізнилося з наказом про відхід з міста. Проте не варто робити поспішних висновків. Ворог мав суттєву перевагу у живій силі та артилерії. Військові, які тримали цю ділянку фронту, порівнювали ситуацію з 2022, 2023 і 2024 роками. У 2022 та 2023 роках, коли ворог наступав, у них була значна кількість засобів артилерії, і можна було знищувати ворога, не шкодуючи боєприпасів. У 2024 році ситуація погіршилась, і коли відбулися флангові штурми, перевага у живій силі противника зросла.
Також деякі командири розповідали, що кількість військових у бригаді суттєво зменшилась саме через втрати. В одному з батальйонів із 350 вояків залишилося лише 30, що суттєво вплинуло на можливості бригади. Ймовірно, це був один із чинників, через який ЗСУ довелося відійти. ОСУ "Хортиця" 2 жовтня заявила, що з огляду на флангові дії противника, його перевагу і дії, які виснажили оборону українських підрозділів, виникла загроза оточення міста, тому було ухвалено рішення відійти.
Судячи з повідомлень, окупанти говорять про можливі подальші дії наступу в напрямку Курахового. Але ймовірно зараз буде певне перегрупування противника, накопичення сил. Можливо, ворог здійснить рух на захід, зокрема від Пречистівки до Великої Новосілки. Це також значний населений пункт, важливий елемент нашої оборони. Але все це припущення, побачимо, як буде розвиватися динаміка далі.
Зараз потрібно віддати належне мужності воїнам 72-ї бригади, які тривалий час обороняли місто і здійснили вихід з цієї ділянки на нові рубежі, де далі триматимуть оборону. Окрім цього напрямку, не менш складним зараз є Курахівський напрямок. Сьогодні Генштаб виділив цей напрямок як один із найбільш гарячих, з огляду на кількість ворожих атак.
Курахівський напрямок
Назар Войтенков, виконувач обов'язків пресофіцера 33-ї ОМБр, яка діє на Курахівському напрямку, розповів що відбувалося у зоні відповідальності бригади продовж цього тижня.
"За цей тиждень ми змогли знищити не менше сотні окупантів на нашому напрямку. Був масовий п’ятигодинний штурм противника на позиції нашої бригади. Навіть за словами деяких моїх побратимів, а саме командирів механізованих батальйонів, іноді втрачаєш межі між тим, де штурм починається, і де він закінчується. Зазвичай росіяни надсилають на наші позиції дві, три, чотири одиниці броньованої техніки із десантом, який ми успішно знищуємо. Техніка або боязко відступає, або горить у полі, або застряє у вирвах від прильотів снарядів. Іноді ми влучно стріляємо по них нашими артилерійськими снарядами й успішно їх розгусеничуємо, чим також зупиняємо і потім добиваємо скидами", - зазначив він.
Також нещодавно під час чергового штурму на Курахівському напрямку росіяни здалися в полон ЗСУ.
"Російський десант намагається ховатися в посадках, які ЗСУ вже пристріляли. Цього тижня був штурм, росіяни після тривалої молотилки нашими скидами таки не витримали натиску і вирішили здатися в полон. Сім окупантів вийшло із посадки. Ми їх почали виводити дроном, але росіяни не змогли нам пробачити такої локальної перемоги, вирішили їх накрити артснарядами", - розповів Войтенков.
Також військовий розповів, як за словами полоненого, армія РФ вербує у лави іноземців.
"Один з полонених, який є громадянином Єгипту, і вчився у Росії, розповів, що до нього прийшов "Великий брат" з контрактами і сказав, що він йде на СВО. Коли він прийшов до нас, то зізнався, що росіяни їх почали накривати, не могли пробачити нам такого полону, бо ми отримуємо від полонених багато інформації, зокрема про їхнє скупчення в тилу, і про те, звідки вони взагалі на нас виїжджають. Далі цю інформацію ми передаємо уповноваженим, які знищують такі місця скупчень", - зазначив він.
Знищення окупантів на полі бою
Українські артилеристи знищують ворога на підступах. Їхнє завдання - принаймні технікою зупинити противника. Внаслідок успішних влучань з нашого боку, окупанти доїжджають до позиції пораненими або навіть мертвими.
"Якщо коробочка везла з собою 12 окупантів, з них доїжджає сім. Добігають до позицій п’ять, і цю п’ятірку добивають або в стрілецьких боях, або скидами гранат. Росіяни використовують багато броні на їхній техніці. Тому іноді навіть пряме влучання не дозволяє остаточно знищити броню ворога, але принаймні її зупинити чи хоча б налякати ворога. Нерідко бачив по онлайн-трансляціях, що росіяни ошелешені активним вогнем, губляться на полі бою, і умовно один танк з мінним тралом може їздити вперед-назад, вліво-вправо, просто намагаючись знайти своїх, але не зупиняється, тому що розуміє, що прилетить або Fpv-дрон, або скид. Нам їх треба дуже багато, оскільки не завжди пряме і перше влучання допомагає повністю знищити техніку. Артилерія працює, особливо використовуємо дистанційне мінування. Це прямо, як сказав один із моїх побратимів, "імба", бо стаціонарні мінні поля вони розміновують тралами, пробиваючи собі маршрути наступу. Але коли закидаєш їх дистанційними снарядами, то, звісно, вони про них не знають. Ось так гарно вибухають, підпалюються. Також скидаємо протитанкові міни в темну пору і завчасно намагаємось перекрити їм шляхи наступу, де вони також підриваються, і власне, таким чином, ми зупиняємо ворожий десант", - розповів Войтенков.
Протитанкісти використовують і закордонні засоби ураження, і українські. Войтенков розповів про ефективність застосування українських розробок, які виготовляє КБ "Луч".
"Стугна" це пушка. Один раз натиснув кнопку, провів джойстиком і все, російської техніки немає. Я не знецінюю "Мілан", який ми також використовуємо, але варто зауважити, що у "Стугни" все ж таки більший калібр, і тому її ефективність краща. Але міланщики теж відпрацьовують на всі 100%. Так, вони використовують трохи більше ракет, але все одно зупиняють техніку. Варто зауважити, що "Стугна" це сучасна розробка, тоді як "Мілан" — минуле століття", - додав він.
Використання наземних роботизованих платформ
За словами виконувача обов'язків пресофіцера 33-ї ОМБр, бригада використовує наземні дрони, але їх потрібно більше.
"У нас є колісний дрон, зазвичай, яким ми мінуємо ділянки фронту, де росіяни підступають до нас ближче, і мали ефективність цього ураження. Але їх треба більше, і було б непогано використовувати гусеничні, які можуть допомогти з евакуацією, наприклад, з поля бою, а також з мінуванням. Наземні дрони з турелями — щось, про що можна мріяти. З ними ми б змогли під’їжджати ближче до російських позицій, наприклад, в темний час доби, і просто розстрілювати їх з великокаліберного кулемета, прочісуючи посадки і вкотре лякаючи окупантів. Ще додам про їхні страхи. У нас є можливість слухати, про що вони говорять, і в одному з перехоплень вдалося почути, що "Баба Яга" це те, чого вони реально бояться. Я зараз навіть процитую одного з окупантів: "Вам всё равно нужно передвигаться, потому что если прилетит Баба Яга, вам всем дадут в р*т". Це страшне чудо, летить, бомбить і знищує окупантів", - розповів Войтенков.
Поповнення особового складу
Зазвичай у 33-ї ОМБр більшість новобранців військові набирають із навчальних центрів. Це мобілізовані люди, які не знайшли собі місце роботи у військах.
"Ми навчаємо їх тут. Окрім базової підготовки вони також проходять приблизно тижневий інтенсив в межах нашої бригади з фахово підготовленими інструкторами. У нас є рекрутинг. На сторінку бригади, наприклад, пишуть люди, які бажають вступити у війська. Нещодавно отримав повідомлення від жінки, яка має двох дітей, вона в декреті і каже, чи можна з вами підписати контракт. Власне, таким ми надаємо рекомендаційний лист, вони обирають собі посаду і починають свій вступ у війська. Проходять базову підготовку, якщо цього вимагає посада, проходять фахову підготовку, і далі ми їх забираємо і вони стають на бойові або тилові посади", - розповів Войтенков.