Росіяни намагаються оточити ЗСУ: динаміка боїв під Кураховим та наслідки масованої атаки РФ. Колонка Сергія Згурця

Курахівський напрямок

Ситуація навколо напрямку залишається складною. Були повідомлення, що наші військові відійшли з ризикованої зони північного Курахівського мішка, Успенівки та Константинопольського. Група аналітиків Deep State повідомила, що не всім вдалося вийти, і триває оперативне оточення певних наших підрозділів. Однак, командування ОСУВ "Хортиця" спростувало цю інформацію, заявивши, що рішення про виведення підрозділів було прийняте для уникнення оточення, і військові продовжують виконання завдань на рубежі Курахове - Константинопольське.

Зараз під Кураховим динаміка така, що ворог намагається створити передумови для нового оточення. Важливо, щоб наше військове керівництво змогло оцінити ситуацію навколо Успенівки, зробити висновки та уникнути аналогічних ризиків.

Курська область

На півночі, в Курській області, з 14 грудня триває четверта хвиля російського наступу на плацдарм, який утримується нашими військовими. Наступ відбувається із заходу, півночі та сходу. На заході противник просунувся на 1,5 км на північ від села Кругленьке. На півночі, в районі Погребків та Малої Локні, просувань немає. На південному фланзі, на Суджанському напрямку, тривають бойові дії на заході та півночі від Пльохового. Противник безрезультатно намагається прорватися вглиб нашої оборони, і зазнає значних втрат.

Цей тиждень був показовим через численні фото і відео, які стали доказами залучення північнокорейських військових на війну, що використовують тактику масованих атак. Вони виявилися безпорадними проти наших дронів, артилерії та касетних боєприпасів. Ворог намагатиметься адаптуватися до нових умов, але мовний бар'єр і складні взаємодії з російським керівництвом ускладнять цю адаптацію. Курський напрямок залишатиметься найбільш активним впродовж наступних місяців, оскільки від третини до чверті бойових зіткнень припадає на цю область. Важливо забезпечити оптимальні підходи до знищення противника в цій ділянці, де сконцентровані російські десантні підрозділи та морська піхота.

Лиманський напрямок

Ворог проводить штурмові дії, хоч і не так активно, як під Покровськом і навколо Курахового. Проте це не означає, що ця ділянка менш складна для утримання. Ростислав Ящишин, старший лейтенант, речник 63-ї окремої механізованої бригади, розповів про мету ворога та протидію ЗСУ на Лиманському напрямку. За його словами, особливих змін немає. Ворог намагається атакувати переважно піхотою, оскільки ЗСУ знищили багато техніки: "На полях перед Серебрянським лісом вже цілі танкові кладовища. За цей рік ми знищили близько семи десятків танків і велику кількість іншого металобрухту, активно знищуємо ворожу піхоту".

Бригада тривалий час перебуває на цьому напрямку і добре знає всі шляхи, підходи, під'їзди та підльоти. Українські військові контролюють не тільки землю, а й повітря. Пілоти навчилися збивати ворожі дрони-розвідники. Зараз ця діяльність стала дуже ефективною. Також грамотно працюють зенітники, ППО та батальйон безпілотних систем.

Окупанти поводяться пригнічено під загрозою дронів та здаються в полон. Ворог для ЗСУ на напрямку – 25-та армія Російської Федерації, каже Ящишин: "Її особовий склад складається з різних категорій. Перша категорія – це соціально незахищені росіяни, які не платять податків і не приносять користі своїй державі. Їх не шкода кидати на м'ясо і віддавати нашим дронам. Друга категорія – це зеки, або ті, хто мали стати зеками, але обрали війну замість тюрми. Третя категорія – малозабезпечені верстви суспільства, які обирають війну через відсутність інших джерел доходу. Четверта категорія – ідейні військові, які хочуть нав'язати нам "руський мир".

Вони мають коротку підготовку. Росіян вчать користуватися автоматом, кидати гранати та мінімально орієнтуватися на місцевості. Останнім часом їм видають нічні плащ-пальто і білі маскувальні костюми, але це не допомагає, бо українські дрони все бачать з повітря.

"Їхнє завдання – йти в напрямку, вказаному командиром, і займати окопи. Але ще до досягнення цієї дистанції їх знищують наші дрони. Одні гинуть, а інші губляться на місцевості та часто здаються в полон, бо не знають, де свої, а де чужі. Якщо вони повертаються до своїх, їх карають, зокрема кидають у бетонні ями, де вони страждають від спеки влітку і холоду взимку. Командування не шкодує свій особовий склад. Вони обманюють своїх солдатів, кажучи, що ті, хто не повернувся, пішли у відпустку. Але з часом солдати перестають вірити й намагаються втекти. Їх ловлять у Сіверськодонецьку, забирають документи, кредитну картку і відправляють назад у підрозділи, де ставляться до них ще гірше. Якщо раніше вони укріплювали бліндажі чи носили продукти, то тепер їх відправляють на передову", - розповів Ящишин.

Масована атака 20 грудня

Вночі 20 грудня РФ атакувала Україну безпілотниками та балістичними ракетами. Сили ППО ліквідували 40 ударних БПЛА "шахед" та інших типів озброєння у восьми областях України. Що стосується столиці, ворог використовував балістичні та аеробалістичні ракети, без застосування крилатих ракет і дронів. Командування Повітряних Сил повідомило, що під час бойових дій систем протиповітряної оборони знищено всі п'ять балістичних ракет "Іскандер-М" та ймовірно північнокорейські КН-23.

Через падіння уламків у Києві є постраждалі. За інфографікою командування Повітряних Сил зафіксовано п'ять ракет, хоча зранку Київська міська державна адміністрація повідомляла про вісім ракет. За нашими джерелами, знайдені залишки ракет типу "Кинджал" без значних пошкоджень об'єктів.

Незрозуміло, чи це був запланований удар, чи каприз ображеного Путіна, який напередодні довго пояснював переваги "Орешника". Оцінюючи можливість підготовки ворога до пусків "іскандерів" чи балістичних ракет, зазвичай підготовка комбінованого удару з крилатими ракетами займає до тижня. У випадку з балістичними ракетами проміжок між пресконференцією Путіна і запуском ракет був близько восьми годин, що недостатньо для підготовки. Однак, враховуючи терористичну тактику ворога, ми не повинні розраховувати на стабільність його рішень.

Збільшення кількості систем протиповітряної оборони залишається критичним питанням для нашого військово-політичного керівництва. Німеччина та інші країни продовжують постачати засоби ППО, і ця підтримка буде посилюватися до кінця цього року і в наступному році.