Україна дивує на виставці озброєння в Польщі та чому заборона Китаю на експорт компонентів до БПЛА не вплине на постачання дронів до ЗСУ. Колонка Сергія Згурця
Сьогодні кілька іноземних ЗМІ повідомили, що президент України Володимир Зеленський планує відвідати засідання групи Рамштайн, яке має відбутись 6 серпня. Це цілком логічний крок, на тлі масованих терористичних атак росіян території Україні. Україна потребує більше зброї й систем ППО, а відтак і більшої активності наших партнерів
Президент Володимир Зеленський відвідає засідання групи "Рамштайн"
Володимир Зеленський збирається особисто бути присутнім на зустрічі міністрів оборони у форматі "Рамштайн", яке відбудеться завтра у Німеччині. Про це пише низка закордонних видань. Україна хоче отримати більше зброї та швидше. До цього підштовхує жорстка реальність, низка новосформованих бригад потребує оснащення, а старі бригади, які тривалий час утримують лінію оборони, так само потребують відновлення втрат бойової техніки й потребують боєприпасів. Нашим містам потрібне більш щільне прикриття засобами протиповітряної оборони на тлі ракетного терору, до якого системно і без будь-яких обмежень вдається Російська Федерація.
Румунія передає Україні систему Patriot, а Німеччина замовила 17 систем IRIS-T для української армії
Останнім часом постачання техніки та зброї стали суттєво меншими. Темпи постачання боєприпасів від європейських партнерів не відповідають попереднім обіцянкам, хоча й позитивні зміни із засобами протиповітряної оборони. Сьогодні стало відомо, що президент Румунії підписав рішення про подарунок Україні батареї Patriot. Про це було домовлено на минулому саміті НАТО. Німеччина ж обіцяє виготовити для України аж 17 комплексів IRIS-T різних модифікацій малої та середньої дальності. Два комплекси Україна отримає вже цього року, а решту - у 2025-му.
США не дозволяють бити американською зброєю по території РФ
Щодо США, то тут теж є певні нюанси. Насамперед щодо використання $14 млрд із загального пакета в $60 млрд. Оскільки, з $14 млрд використано лише два. З решти можна брати американську допомогу в обсязі щонайменше $1 млрд щомісяця. Але пакети швидкої допомоги які передбачають передачу техніки з запасів Пентагону вимірюються в сумі $125-200 млн щомісяця.
Також зберігається заборона на використання американських далекобійних ракет для ударів по Російській Федерації. Всі ці фактори збираються разом. Можливо саме це якраз є однією з таких комплексних причин, які збираються розглядати президент України відвідуючи зустріч міністрів оборони у Rammstein. Наскільки присутність Зеленського вплине на наших партнерів спрогнозувати важко, але без пришвидшення постачань зброї складнощів у Сил оборони буде більше. Тож чекаємо все-таки на позитивні результати.
"Українська бронетехніка" продемонструвала на виставці в Польщі нові зразки озброєння
Генеральний директор компанії "Українська бронетехніка" Владислав Бельбас розповів, що компанія представляється в Кельце на обʼєднаному стенді Асоціації роботодавців оборонної промисловості NAUDI. У цьому році це є найбільшим виставковим стендом на цій виставці. Зокрема, по площі та кількості учасників. В цьому випадку, за словами Бельбаса, мова йде саме про новинки української оборонної бронетехніки. Це наземний БПЛА Protector та бронеавтомобіль "Варта 2". Бельбас наголосив, що "Варта 2" є наступною генерацією бронеавтомобіля. Цей бронеавтомобіль набагато легший, втім, він має збільшений рівень бронезахисту. Також значно збільшена швидкість та прохідність бронеавтомобіля. "Варта 2" має кліренс 400 мм й незалежну підвіску. Автомобіль побудований зовсім по іншому принципу. Зокрема, елементи підвіски кріпляться до самого кузова автомобіля. Бронеавтомобіль також має рознесену броню й підвісну підлогу. Тобто, підлога й місця сидіння екіпажу жорстко не зʼєднані з корпусом автомобіля.
Бронеавтомобіль "Варта 2", серпень 2024 (фото: "Українська бронетехніка")
Владислав Бельбас повідомив, що компанія презентує на виставці бронеавтомобіль "Варта 2" з серійним бойовим модулем "Січ". Цей модуль допущений до експлуатації й серійно виготовляється. За словами Бельбаса, в даній конфігурації цей модуль встановлюється на БМП. Фактично, БМП “Варта 2” є повноцінною броньованою машиною зі значною вогневою міццю.
Генеральний директор компанії "Українська бронетехніка" Владислав Бельбас також розповів про роботизовану наземну платформу. Ця платформа негабаритна й має низький профіль. Платформа характерна тим, що має значну вантажність. Дана платформа розроблена для виконання різних завдань і є мультифункціональною. За словами Бельбаса, головною проблемою безпілотних наземних систем, які мінують території, є їхня дальність управління. Дальність управління таких комплексів не більше одного кілометра. Дальність управління ж наземного роботизованого комплексу Protector складає понад 20 км. Тобто, фактично цей комплекс може завести й вивантажити від 10 до 20 маленьких БПЛА ближче до противника, далі ці маленькі безпілотники можуть замінувати територію, або виконувати якісь інші завдання. Також, за словами Бельбаса, на комплекс може бути встановлений бойовий модуль. Однією з ключових характеристик даного комплексу є швидкість. Зокрема, комплекс може розвивати швидкість до 100 км. Бельбас зауважив, що потреба в безпілотних комплексах є завжди, але вони зазвичай коштовні. Тому для компанії одним із ключових питань було розробити й виготовляти для потреб Сил оборони таку техніку, яка була б прийнятна за вартістю.
Роботизована наземна платформа Protector (фото: "Українська бронетехніка")
Владислав Бельбас підсумував тим, що розповів, як далі відбуватиметься процес виготовлення та постачання БМП "Варта 2" та наземного комплексу Protector. За його словами, після виставки, техніка буде доведена до випробувального зразка. Потім мають задекларувати технічні характеристики й будуть звертатись до замовника за тарифікацією цих машин.
Заборона Китаю на експорт компонентів до БПЛА не вплине на постачання дронів для потреб Сил оборони
Президент Асоціації "Технологічні сили України", голова наглядової ради оборонно-технічної компанії Вадим Юник розповів, що введені Китаєм обмеження на експорт компонентів до БПЛА стосуються всіх видів частин дронів. Ці обмеження 100% відзначаться на всіх виробниках дронів в Україні. Втім, на думку Юника, більшість виробників дронів були готові до цього. Адже, рано чи пізно, це мало статись. Оскільки Китай розглядає Росію як партнера, а Україну - як ворога.
За словами Вадима Юника, таке рішення Китаю стало викликом для України. Про цю проблему вже неодноразово наголошували, зокрема, про потребу локалізації виробництва БПЛА. Втім, окрім проблем із самим виробництвом на території України, є чимало проблем із законодавчою базою. Юник наголосив, що сьогодні є різні податкові пільги для виробників дронів. Однак, щодо виробництва окремих боків до БПЛА таких податкових пільг немає. Наприклад, тепловізійна матриця, яка входить в склад дрона. Щоб ввезти цей компонент до України, то для цього є певні пільги. Втім, щодо виробництва тепловізійних матриць в України, то всі частини, з яких вона виготовляється обкладається податками. Відповідно, тепловізійні матриці, вироблені в Україні, будуть на 20% дорожчими від тих, які ввозять з за кордону.
Локалізувати виробництво компонентів до дронів в Україні на 100% дуже складно
Вадим Юник зауважив, що попри ряд проблем, постачання дронів до Сил оборони не має провалитись. Оскільки, у більшості виробників БПЛА в Україні немає прямих контрактів з Китаєм. Бо при укладанні контракту інша сторона знає про виробника абсолютно все - від діючих осіб до адреси потужностей. Це може дуже сильно нашкодити й таку інформацію можуть отримати росіяни. Саме тому, як наголосив Юник, контракти потрібно укладати тільки через посередників. Зокрема, через європейські країни. Відповідно, якщо компанії підготувались до цього раніше, то всі ці заборони й обмеження Китаю сильно не вплинуть на виробництво дронів в Україні. Оскільки, компанії будуть замовляти компоненти з Китаю через європейських посередників.
Вадим Юник також пояснив, що говорити про 100% локалізацію виробництва компонентів до дронів в Україні сьогодні не приходиться. Звісно, це було б дуже добре, але, до прикладу, у всій електроніці базовими є мікрочипи. В Україні немає жодного виробництва, на якому б виготовляли б чіпи. У світі головними виробниками чіпів є Південна Корея, Китай та декілька інших країн. Саме тому, якщо говорити, що в Україні мають виробляти 100% компонентів до дронів, то для цього потрібно чимало часу й ресурсів.
- Актуальне
- Важливе