live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Підприємцям закручують гайки. Чому влада не відпускає дрібний бізнес


фото: katoga - LiveJournal
Джерела поповнення держбюджету вже традиційно знаходять в кишенях дрібних та середніх підприємців

На Західній Україні відбулися протести проти посуворішання правил оподаткування товарів у ручній поклажі при їх перевезенні через кордон. Понад сто людей перекрили на день дороги до чотирьох пунктів пропуску - "Шегині - Медика", "Рава-Руська - Гребенне" та "Краковець - Корчова" у Львівській області й "Ягодин" – у Волинській.

Це далеко не перший подібний випадок. Й він симптоматичний. Адже свідчить про те, що держава продовжує вирішувати свої фінансові проблеми за рахунок підвищення податків та збільшення мит. Тобто, навантаження на тих, хто намагається самотужки щось заробити — на дрібному та середньому бізнесі. Тоді як олігархічні структури мають купу лазівок та схем для відбивання своїх коштів. Все це заганяє українське суспільство в зачакловане коло бідності та популізму.

"Вони незадоволені змінами щодо оподаткування товарів, що ввозяться фізичними особами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, які вступили в силу 1 січня 2018 року", - йдеться в повідомленні ДФС щодо блокування митниць.

Грубо кажучи, нові правила різко зменшують кількість товару, який зможе перевезти через кордон одна особа. Очевидно, що це удар по мешканцях всіх прикордонних областей, які заробляють якраз-таки на перевезенні різного роду товарів через кордон у ручній поклажі. Тобто, наприклад, на різниці цін на ті ж цигарки в ЄС та в Україні. При чому, варто наголосити, що тут мова йде не про контрабанду, для якої ніякі формальні заборони не є проблемою. Ні, ми говоримо про тих, хто намагається легально заробляти. І от саме вони перекривають пункти пропуску через кордон.

Здавалось би — дрібниця. Хтось не надто розумний взагалі може сказати — мовляв, знайшли чого паритись через купку жадібних перекупників, що не гребують “контрабасом”. Але ця ситуація — це тільки маленьке відображення хибного курсу влади. Який полягає в тому, щоб змусити платити якомога більше дрібний та середній бізнес. Так-так, часи невеликої економічної лібералізації 2015-2016 років закінчилися, держава бере реванш.

“Основним розчаруванням залишається вкрай низький рівень економічної свободи, що гальмує зростання, інвестиції та тримає країну у пастці бідності", - зазначає відомий економіст Валерій Пекар.

"В цій сфері треба зазначити декілька проблем, найпершою з яких є безпека бізнесу: втручання силових органів набуло минулого року безпрецедентних масштабів, і, попри прийняття обмежувального закону, все ще є проблемою номер один. Найбільші вороги економіки — економічні підрозділи силових відомств — залишаються без змін, Державна фіскальна служба залишається без змін...”, - пояснює Пекар.

Ще одним свідченням того, що держава аж ніяк не збирається реально відпускати дрібний та середній бізнес, є відкладення запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток. “Все це відбувається на тлі антиліберальної фіскально-бюджетної політики, - продовжує  Валерій Пекар. - Якщо у 2016 році податкове навантаження на економіку було знижено на 3-4% (що стало одним із факторів початку економічного зростання), то у 2017 сумарне податкове навантаження знову було збільшено на 3-4% за рахунок розширення бази оподаткування (варто зауважити, що негативна тенденція у 2018 році зберігається)”.

Читайте такожБізнес говорить, що його кошмарять силовики

Зауважимо, що все це стосується передовсім дрібних гравців, які не мають шансу на повернення ПДВ чи якісь інші олігархічні плюшки. Ну, а чи не головною вишенькою на тортику стало прийняття під ялинку Верховною Радою поки що у першому читанні прямо корупційно-лобістського закону “Купуй українське”. Метою якого є вбити систему “Прозоро” та дати можливість спокійно лобіювати потрібні контори на державних закупівлях. Ну й надати весь контроль за цими процесами чиновникам.

Тобто, що ж робить влада у сухому залишку? Намагається перекласти якомога більший тягар податків на плечі дрібного й середнього бізнесу. Мовляв, якось же викрутяться, якщо до цього часу ще не виздихли. Тоді як олігархічні структури, з числа тих, які домовилися з топ-чиновниками, як і раніше мають купу лазівок та схем для відбивання своїх коштів. Класична пострадянська схема продовжує бути живішою всіх живих.

Зараз прихильники влади почнуть тицяти мені в обличчя усілякі рейтинги по легкості ведення бізнесу, де Україна справді трохи піднялася за останні роки. Тільки давайте враховувати, що ці рейтинги робляться, в основному, на основі кількості документів, які потрібно заповнювати людині, яка хоче відкрити бізнес. Так, кількість папірців в Україні справді зменшилася.

Читайте такожПідтримати малий бізнес. Як Україна відстала від світу

Але ж є ще й друга дуже важлива штука під назвою “доступність кредитів”, А ось з цим у нас повний швах. Адже комерційні банки продовжують кредитувати під космічні 25-26 % річних. Державні видають ці кредити дуже обережно, не охоче. А кількість відмов у відкритті кредитів складає взагалі складає понад половину. Багато в чому й через те, що ні Верховна Рада, ні Кабмін за 3 роки нічого не зробили для зміни законодавства в плані надання гарантій банкам по поверненню їх кредитів.

Ну, й наостанок — політика дорогого кредиту Нацбанку. Необхідність якої пояснюють тим, щоб не було інфляції від вкидання “легких грошей” в економіку. Значиться, від підвищення пенсії ми інфляції не боїмося. А від кредитів тим, хто створить нові робочі місця — дуже. Коротше кажучи, в теорії бізнес робити ніби й простіше. А на практиці — аж ніяк.

Якщо у перші роки Порошенко і Ко справді зробили деякі кроки для того, щоб дати можливість людям заробляти, то тепер явно шальки терезів схиляються в інший бік. Люди з владних коридорів на це говорять якось так: “Ок, відпускаємо підприємців. Але з чого ми тоді будемо пенсії та субсидії платити? Добре, за пару років економіка може й пожвавиться, але що нам ті 2 роки робити?”.

Ця хибна логіка — як зачакловане коло. Єдиний засіб побороти бідність — це запустити дрібний та середній бізнес.

Але для того, щоб прямо зараз втримувати на плаву шалений не реформований пенсійний комплекс та субсидного монстра, ми цей бізнес продовжуємо оббирати до нитки. Ну, й тойво — пенсіонери ж в нас голосують на виборах, на відміну від молоді й підприємців.

В результаті, від такої логіки стає гірше всім. Ні пенсіонери не матимуть щансу на нормальну пенсію, ні люди на зарплати та нові робочі місця, ні підприємці на нормальні умови та гідні прибутки, ні держава — на нормальні податкові збори. Й держава продовжує лізти до кишені найбільш активній частині суспільства, демотивуючи його, змушуючи до трудової міграції чи бунтів як на Західній Україні.

Тому нинішній стан буде зберігатися. Зберігатися доти, допоки влада не зрозуміє, що побороти бідність можна не шляхом подачок, а тільки якщо дати людям можливість заробляти самим. Від цього виграють усі. Інших варіантів просто не існує.

Точка зору редакції Еспресо.TV може не збігатися з точкою зору авторської колонки. Еспресо не впливає на зміст авторських колонок і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють в них.

новини партнерів

18 грудня, 2018 вівторок

18 грудня, 2018 вівторок

17 грудня, 2018 понеділок

Відео

Введіть слово, щоб почати