Барбі компенсувала нарцисизм жінок

Тож, на мій смак, це фільм-драма, перш за все, драма чоловічого в сучасному світі, але й жіночого, яке шукає себе як нарцисичне і теж зазнає провалу, хай не такого очевидного, як чоловіче.

Це фільм про два світи – реальний та утопічний, де реальний світ — лише тло для подій в утопічному. Утопічний розкриває, куди власне приводить максималістське втілення ідей світу реального.

Це фільм, де жіноче трактоване як нарцисичний ідеал – дівчата надихаються дівчатами, чоловіче маргіналізоване та не важливе.

Ніхто не знає, де живуть кени, та й, зрештою, це байдуже, вони не мають топосу, голосу, різноманіття ролей тощо. Так, це виглядає наче слушна помста за старий світ чоловіків, де такою невидимою була свого часу жінка.

Але чи є цей світ від цього більш здоровим?

Відносини між чоловіком та жінкою в Барбіленді є не актуальними для жінок, отже світ позбавлений відношення у його певному реалістичному для значної частини світу сенсу.

Читайте також: Позиція "українці самі винні" дає нам ілюзію контролю

Будь барбі серед барбі, насолоджуся колективним жіноцтвом, своїм нарцисичним ідеалом, замкнись на собі, будь автономною і як наслідок позбавленою інших зв’язків, ніж "Hi Barbie" - гасло Барбіленду.

Але, як будь-який нарцисичний світ, цей зазнає краху перед обличчям смерті. І примушує головних героїнь цього світу, Барбі, якось латати цей нарцисичний ідеал десь у реальному світі.

Це фільм про чоловіче, яке зазнає краху в нарцисичному світі жінок, бо воно як чоловіче не потрібне взагалі. Весь фільм Кен шукає відносин з Барбі, як опозиції до нарцисичного світу дівчат барбіленду, але він теж зазнає провалу.

Фільм демонструє послідовно, як це маргінальне чоловіче відчайдушно шукає себе, спочатку в патріархаті, який вже неможливий, а тому виглядає пародією і карикатурою, потім у війні та самодеструкції, а зрештою отримує яскравий светрик Kenough, з пропозицією будувати свій власний нарцисичний світ і відмовитися від відносин за межами гендеру — хлопчики з хлопчиками, дівчата з дівчатами – ми такі прекрасні.

Читайте також: Як знайти себе після 50-ти

Але Кен — не нарцис, він шукає відносин, визнання себе і свого чоловічого, в спосіб який є щирим визнанням. Він тут втілює ті самі об’єктні відносини (відносини з іншими), яких не приймає нарцисичний Барбіленд.

Ключовим переживанням Кена в реальному світі є не те, що він споглядає, що все можна вирішити простою заміною жінок на чоловіків, і закохується в патріархат.

Ключове його переживання, коли жінка звертається до нього як до суб’єкта, помічає його, навіть у такому пародійному сенсі — питаючи котра зараз година.

Це момент, коли його бачить жінка з реального світу та звертається до нього — дуже важливий, бо погляд і визнання поглядом – це повернення до світу об'єктних, не нарцисичних відносин, але відчуття це триває недовго.

Фільм не дає вирішення долі героїв інших за Барбі. Так Барбі стає людиною та повертається в неідеальний реальний світ, там в неї з’являється вагіна. Ми не знаємо, що вона з нею буде робити.

Але самі світи не змінюються. І Барбіленд розуміє що максималістська ідея не може змінити реальний світ і за фактом відновлює з невеликою коректурою світ свого нарцисичного ідеалу.

І реальний світ здогадується, що проста зміна жінки на чоловіка в системі владних відносин доволі химерна.

Читайте також: Чому "Аватар. Шлях води" близький українцям

Ну й доля чоловічого у світі, де жінки перебирають традиційні функції чоловіків, в принципі роблять це доволі успішно, більше готові жити у світі такого собі нарцисизму, можуть дати йому раду, так і залишається не вирішеною.

Достатньокен – ідея в результаті провальна, вона не про майбутнє, вона про компроміс тут та зараз, вона скоріш за все веде до ресентименту і постійних спроб повернути старий світ, за відсутності нового, який би був світом відносин, а не нарцисизму.

Цікава в цьому контексті й перша сцена фільму поза цитуванням.

Там маленькі дівчата розбивають ляльок-дітей, бо з'явилась Барбі, той самий нарцисичний ідеал, якого бракувало.

Барбі — це про відносини з собою, бо вона довгий час була образом тої, ким ти хочеш стати. Ляльки-діти про відносини з об'єктом, з іншим, з іншою людиною.

Фільм показує як Барбі компенсувала нарцисизм жінок. Вони відмовляються від відносин з іншим на користь відносин з собою. Але пройшло 70 років і, можливо, час більш гармонійно розподіляти лібідо.

Джерело

Про авторку: Ольга Духнич, соціальний психолог

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.