Осінньо-зимова воєнна кампанія: які чинники на неї впливатимуть. Колонка Сергія Згурця

Ситуація на фронті

Спочатку коротко про бойові дії. ЗСУ продовжили наступальні операції на південному фронті у Донецькій і Запорізькій областях, домоглися успіхів у районі Кліщіївки й Андріївки на південний захід від Бахмута і розширили плацдарм вздовж лінії Авдіївка - Донецьк в Опитному. Генеральний штаб каже, що йде закріплення на цих позиціях.

Своєю чергою ворог здійснює наступальні дії на північному сході України на низці ділянок від Купʼянська до Сватового й Кремінної. Проте лінія фронту на цьому напрямку, попри високу інтенсивність бойових дій, змін фактично не зазнала. Показово, що за сім останніх днів Україна знищила понад 220 ворожих артсистем й понад 260 автомобілів. Це є найбільшими показниками ворожих втрат за тиждень із самого початку активної фази війни з РФ, яка вже триває понад 18 місяців.

Закордонні військові експерти зараз активно намагаються визначити перспективи дій ЗСУ у ході наступу. Можна виокремити низку чинників, які суттєво впливатимуть на осінньо-зимову кампанію цього року й ситуацію на наступний 2024 рік.

Перше – визнається як програма-мінімум, що Збройні Сили та Сили оборони у наступі на півдні мають пройти стільки, скільки буде достатньо, аби встановити потужний вогневий контроль, до узбережжя Азовського моря.

І необовʼязково вибити противника з усієї території на так званому суходільному коридорі. Але вкрай важливо зробити так, щоб утримання залишків своїх військ на ТОТ у ворога було вкрай складним, а логістика була ризикованою. І це буде основою для подальшої кампанії ЗСУ на 2024 рік.

До речі, ворожа Росія й Україна зараз з партнерами вже почали боєприпасні перегони з прицілом на поповнення запасів артснарядів. Оцінки показують, що у 2024 році може бути певне провалля у кількості боєприпасів, відповідно до потреб з обох боків.

Трете - на ситуацію на фронті впливатимуть спроможність України та Росії мобілізувати, навчити й розгорнути додаткову кількість військ для компенсації втрат і збільшення резервів. Тут є розуміння, що Україна і її партнери мають оновити й змінити підходи до підготовки українських формувань. І можливо змінити доктрину загальновійськового бою, враховуючи особливості російської оборони. Це важлива тема з багатьма деталями.

І нарешті наші успіхи будуть залежати від спроможності наших партнерів продовжувати надавати Україні військову допомогу. Отже, такі чинники як зброя, підготовка сил та резервів, системна підтримка України у більших обсягах - все це матиме критичне значення для ситуації на фронті на ближчу й віддалену перспективу.

Сергій Тамарін, військовослужбовець ЗСУ, розказав, що штурмові дії - це надскладна й найбільш кровопролитна сторінка у ведені бойових дій. Штурмові підрозділи й піхота, яка тримає передній край, мають найважчу долю. Штурмам має передувати ретельна розвідка, якісна артпідготовка, новітні технології, контроль ведення бою, взаємодія між підрозділами, новий принцип використання БПЛА. Якісно підготовлена обслуга, наприклад "Стугни", може спричинити великі втрати ворогу й у людському ресурсі, і у матеріальному. Тому ЗСУ максимально залежать від принципу асиметричних дій. Україна не має переваги ні у людському, ні у технічному ресурсі й озброєнні. І для нас втрата кожного воїна - це велика трагедія. А росіяни не жалкують своїх солдатів, тому ми маємо рухатися у бік переваги технологій над кількістю.

Військовослужбовець ЗСУ зауважив,  щоб уникнути важких втрат допомагають сучасні технології взаємодії між підрозділами, сучасна система використання розвідувальних і ударних дронів.  Принцип використання надводних дронів також може змінити перевагу сил у Чорному та Азовському морях. Приклади показують, що Україна рухається у бік асиметричної технологічної позиції щодо ведення війни, яка має знизити втрати життів українців та якомога швидше знищити ворожу силу.

Тамарін додав, що роль командира, особливо середньої ланки, на полі бою важлива. Не так складно навчити особовий склад користуватися технологіями, тому що у нас багатий інтелектуальний потенціал. Західні навчання теж мають якісний досвід. Вони дають нам гарні знання, але наші реалії змушують нас якомога швидше адаптуватися й перетворювати якісний досвід на ефективний.

Навчання Sea Breeze

А далі поговоримо про ситуацію у Чорному морі, де вже другий день тривають навчання восьми держав, серед яких є Україна. Також поговоримо про те, як Україна буде утримувати контроль над відвойованим у ворога "вишками Бойка". І до розмови долучимо Андрія Риженка, експерта Центру оборонних стратегій, капітана 1-го рангу запасу, ексзаступника начальника штабу ВМС ЗСУ.

Читайте також: Що таке Sea Breeze та чому вони важливі для стримування росіян у Чорному морі. Пояснюємо

Андрій Риженко зауважив, що проведення навчання у зоні, наближеної до бойових дій є знаковим, бо демонструє готовність наших партнерів нас підтримати у такий складний для України період. Влітку цього року були проведені навчання Sea Breeze 1-ої серії у Великій Британії. Зараз навчання проводяться безпосередньо у дельті Дунаю, у територіальних водах України та Румунії, відпрацьовуються важливе питання – безпеки судноплавства у водах Дунаю. Тому що ця річка зараз для нас дуже важлива артерія у забезпеченні експорту української сільськогосподарської продукції. Це навчання Sea Breeze взяте з навчань Riverin, це традиційне навчання ВМС України та Румунії з 2018 року. Заходи Riverin були присвячені виключно діям на річках.

Капітан 1-го рангу запасу вважає, що ці навчання серйозний сигнал для РФ, бо показує солідарність та підтримку наших партнерів, які залучаються сьогодні до Sea Breeze. Це невеликі тактичні маневри, але вони мають серйозний стратегічний ефект.

"Вишки Бойка"

Експерт Центру оборонних стратегій зазначив, що ці вишки після захоплення у березні 2014 року дуже активно використовувалися противником як з економічною метою, так і військовою. На першому етапі, коли нами був перекритий газ, що поступав у Крим з континентальної України, то єдиний газ для забезпечення енергетики півострова як раз йшов з цих вишок. Щорічний обсяг газу складав 2-2,5 млрд кубів. Це багато. До прикладу, стільки споживає Молдова за рік. Поступова ця кількість знижувалася, тому що у 2017 році росіяни побудували газогін з Краснодарського краю. Мабуть, очікували, що рано чи пізно ми таку крадіжку газу припинемо. І у принципі ми це зробили. Минулого року, коли по цих вишках завдали ударів ракетами "Гарпун", з того часу росіяни вже газ у тому районі не видобували.

Читайте також: Що за "вишки Бойка", які повернула Україна, і чому вони мають стратегічне значення в Чорному морі. Пояснюємо

Ексзаступник начальника штабу ВМС ЗСУ зауважив: тоді окупанти зрозуміли, що у нас є ракетна зброя, тому вони всі свої кораблі відвели за Кримський півострів. Тобто ближче дистанції 250 км від нашого узбережжя вони свої кораблі не тримають. Якщо і тримають, то під захистом систем ППО.

Риженко зазначив, що "вишки Бойка" знаходилися скоріше у сірій зоні, тому що ми, витіснивши надводні кораблі, розуміємо, що Росія має панування у повітрі. Наприклад, росіяни постійно завдають удар по острову Зміїний. Відповідно, так само можуть уражати й ці вишки, якщо там буде якійсь наш персонал або підрозділи. Є сенс установити якісь сенсори та постійно відстежувати ситуацію навколо них. А у разі наближення ворога до цього об'єкту, відразу реагувати. На жаль, зараз ми не можемо їх використовувати за призначенням, також не можемо тримати якийсь контингент.