До "зернового демаршу" Польщі можуть долучитися інші країни ЄС

Економічна ситуація

Попри певне погіршення очікувань бізнесу, що спостерігалося впродовж останніх місяців, Мінекономіки прогнозує, що зростання української економіки у 2023 році складе близько 4%, що на 1.1 в. п. перевищує липневий офіційний прогноз від Національного банку. Водночас ймовірність уповільнення української економіки або навіть її скорочення в IV кварталі є високою оскільки Росія швидше за все продовжить кампанію ракетного терору в осінньо-зимовий період. Водночас за оцінками Міністерства, у середньостроковій перспективі можна очікувати зростання економіки на рівні 3.5% - у 2024 році та на 6.8% - у 2025 році.

Позитивні очікування мінекономіки також підтверджуються висновками опитування Європейської Бізнес Асоціації "Прогнози бізнесу на 2024 рік".

Близько 60% опитаних компаній прогнозують позитивну динаміку розвитку свого бізнесу у 2024 році, 87% планують підвищення заробітних плат. Збільшувати штат планують 40% компаній, минулого року цей показник був вдвічі меншим. У порівнянні з минулим роком, також зросла кількість компаній, що планують впровадження нових інвестиційних проєктів – з 19% до 26%. Лише 12% компаній очікують скорочення персоналу та 1% скорочення зарплат працівників.

Читайте також: В Україні кількість ФОПів перевищила довоєнний рівень

Продовжив розширюватися дефіцит торгівлі товарами. За даними Державної митної служби, за 8 місяців з початку року він склав 16.6 млрд дол. США, що вдвічі вище ніж за аналогічний період минулого року. Також стало відомо, що Польща не відновлюватиме імпорт українського зерна, навіть якщо Євросоюз вирішить скасувати заборону. За подібних обставин інші країни регіону можуть приєднатися до "демаршу" Польщі. На додачу до припинення роботи зернового коридору та атак рф на дунайські порти це додатково ускладнить експорт української аграрної продукції, в умовах очікувань щодо зростання врожаю на 5% у порівнянні з минулим роком. Ці фактори матимуть негативний вплив як на темпи економічного зростання, так і на ситуацію на валютному ринку.

Бюджетна сфера

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 12.09.2023, міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 9,0 млрд гривень на строки від 1 до 3 років за ставками від 17,8% до 19,2%, з яких найбільший попит мали державні цінні папери із погашенням у червні 2025 р. та листопаді 2026 р., а також 143,3 млн доларів США строком на 1 рік за ставкою 4,8% річних. Середньозважений рівень дохідності нових гривневих запозичень становив 18,72%.

Читайте також: Уряд визначився з пріоритетами розвитку України

Обсяг державних цінних паперів в обігу за плинний тиждень збільшився на 5,9 млрд гривень шляхом збільшення інвестицій в ОВДП з боку всіх основних категорій інвесторів: банків (на 2,3 млрд гривень), юридичних та фізичних осіб (на 1,8 та 0,7 млрд гривень відповідно), а також нерезидентів (на 1,0 млрд гривень).

Валютний ринок

Збільшення пропозиції іноземної валюти на тлі скорочення попиту на неї з боку клієнтів банків минулого тижня обумовило зменшення чистого продажу іноземної валюти Національним банком з метою збалансування ринку до 302 млн доларів США (порівняно із 638 млн доларів США тижнем раніше).

При цьому, міжнародні резерви України, які, за попередніми даними, станом на 1 вересня 2023 року становили 40,4 млрд доларів США, залишаються достатніми для фінансування 5,4 місяця майбутнього імпорту.

Водночас у серпні вони знизилися на 3,2% на тлі інтервенцій НБУ з продажу валюти для покриття різниці між попитом та пропозицією на валютному ринку України, які не повною мірою були компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів. Так, у серпні 2023 року чистий продаж Національним банком іноземної валюти становив 2,4 млрд доларів США, тоді як на валютні рахунки Уряду в Національному банку надійшло 1,7 млрд доларів США, з яких 1,6 млрд доларів США – макрофінансова допомога від ЄС, 21,9 млн доларів США – від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики. Крім того, Уряд України виплатив у серпні за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті 306,5 млн доларів США, з яких 169,1 млн доларів США – боргу перед Світовим банком, 63,7 млн доларів США – за обслуговування та погашення валютних ОВДП, решта – боргу перед іншими міжнародними кредиторами. Також Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 379,6 млн доларів США.

Фінансовий сектор

Обсяг банківського кредитування у серпні продовжував зростати як коштом корпоративного, так і роздрібного сегментів. Зокрема, обсяг корпоративного кредитування у гривні зріс за місяць на 0,7% (+3,5 млрд гривень), в іноземній валюті – на 0,5% (+1,2 млрд гривень у гривневому еквіваленті). Кредитування домогосподарств у гривні збільшилося на 2,3% за місяць (+4,6 млрд гривень). Водночас обсяг фондування банків коштом депозитів клієнтів у серпні дещо зменшився через скорочення  залишків коштів на гривневих та валютних рахунках корпорацій (на 1,1% та 1,2% відповідно), натомість обсяг депозитів населення у банках – навпаки – зріс за місяць на 1,4% та 0,6% в гривні та в іноземних валютах відповідно.

Читайте також: Як залучити інвестора під час війни та забезпечити його захист

Про значний потенціал банківської системи України до збільшення кредитування свідчать також показники капіталізації та ліквідності. Зокрема, показники адекватності капіталу банків за результатами серпня збільшилися до 24,9% для регулятивного (у липні – 24,3%) та 14,9% - для основного капіталу банків (у липні – 14,8%).

При цьому, обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) залишався на рівні понад 700 млрд грн, з яких понад 500 млрд – у депозитних сертифікатах НБУ. Основним чинником підтримки високого рівня банківської ліквідності виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюти зменшували обсяг вільної ліквідності в банківській системі.

На умовах програми "Доступні кредити 5-7-9%" минулого тижня банками було видано 539 пільгові кредити на загальну суму 2,1 млрд грн, з них близько третини – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою досягла 36,7 тисячі на загальну суму майже 142 млрд гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі. Частка інвестиційних кредитів за програмою становить близько 5%.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.