Кремль штовхає режим Лукашенка на війну в Україні, аби посилити контроль над Білоруссю, - ISW

Про це пише у звіті Інститут вивчення війни (ISW).

Так, російські офіційні особи постійно проводять інформаційні операції, які передбачають, що білоруські сухопутні війська можуть приєднатися до російського вторгнення в Україну. Цим інформаційним операціям іноді підіграють білоруські лідери, включаючи президента Білорусі Олександра Лукашенка.

Метою подібних зусиль - затиснути українські сили біля кордону з Білоруссю, щоб вони не могли посилити операції в інших місцях, вважають експерти.

Малоймовірно, що Білорусь вторгнеться в Україну в найближчому майбутньому, яким би не був хід цих інформаційних операцій.

"Білоруське втручання в Україну, крім того, не зможе зробити більше, ніж тимчасово відтягнути українські сухопутні сили від інших частин театру військових дій, враховуючи вкрай обмежену ефективну бойову потужність у розпорядженні Мінська", - йдеться в повідомленні.

Росія особливо прагнула створити постійну військову базу у Білорусі та здійснювати прямий контроль над білоруськими збройними силами.

Кремль регулярно намагався використати свій вплив на безпеку та військові справи Білорусі, щоб чинити тиск на Білорусь, щоб вона підтримала її вторгнення до України.

"Зусилля Кремля чинити тиск на Білорусь, щоб вона підтримала російську наступальну кампанію в Україні, є частиною довгострокових зусиль із зміцнення подальшого контролю над Білоруссю", - кажуть експерти.

Підтримка мінським режимом російського вторгнення зробила Білорусь союзником у війні України. Проте підтримка Білоруссю війни Росії в Україні, ймовірно, знижує матеріальну здатність збройних сил проводити власні звичайні військові операції.

Білорусь також, напевно, скорочує свої запаси артилерійських боєприпасів за рахунок передачі боєприпасів російським військовим. А офіційні особи країни намагаються приховати кількість військової техніки, яку вони відправляють до Росії, наголошують в Інституті.

"Білоруські збройні сили, ймовірно, зіткнуться з обмеженнями у своїх можливостях щодо навчання чинного та нового персоналу через свою допоміжну роль у зусиллях з формування російських сил", - додають аналітики.

Білоруські збройні сили мають лише шість маневрених бригад і складаються приблизно з 45 тис. осіб особового складу, розділених на два командні штаби.

Як вважають в ISW, деградація російських збройних сил через руйнівні втрати в Україні також завадить розгортанню білоруських механізованих сил для бойових дій разом з російськими військами. Теоретично білоруські сили повинні мати можливість діяти в об'єднаних підрозділах із російськими механізованими силами.

Також підтримка Лукашенка війни Росії в Україні та тиск Росії на Білорусь, щоб вона приєдналася до бойових дій, ймовірно, викликають тертя у білоруських збройних силах. Білоруський персонал, безумовно, знає про значні втрати, завдані російським військам в Україні, і, ймовірно, не бажає зазнати такого самого результату.

Так, елементи у білоруських збройних силах чинили опір ідеї вступу у війну на території України.

Зазначається, що встановлення Лукашенка інформаційних умов, напевно, ще більше стримує готовність Білорусі вступити у війну.

"Лукашенко продовжує ставити інформаційні умови, щоб протистояти тиску Росії з метою вступу до війни на Україні, заявляючи, що НАТО готується напасти на Білорусь", - йдеться у звіті.

Аналітики зауважують, що Білорусь навряд чи вторгнеться в Україну через внутрішню динаміку всередині країни. ISW раніше оцінювала, що Лукашенко не має наміру вступати у війну в Україні через можливість відновлення внутрішніх заворушень.

"Вступ Білорусі у війну в найгіршому випадку змусить Україну тимчасово відволікти сили та техніку з нинішніх ліній фронту... Білорусь продовжуватиме допомагати Росії вести війну в Україні, навіть попри те, що Лукашенко навряд чи надішле свою армію для участі в бойових діях", - кажуть в Інституті.

Проте, як додають експерти, російські офіційні особи продовжать проводити інформаційні операції, спрямовані на те, щоби припустити, що білоруські сили можуть вторгнутися в Україну, щоб притиснути українські сили до білоруського кордону. Малоймовірно, що ці інформаційні операції віщують реальне втручання Білорусі в найближчому майбутньому.

• 27 жовтня у Генштабі ЗСУ припустили, що росіяни можуть спробувати піти в наступ на Київ, використавши як плацдарм територію Білорусі.
• 30 листопада у ГУР заявили, що не бачать ознак формування наступального угруповання в Білорусі, але загроза зберігається
• 3 грудня Сергій Шойгу та Віктор Хренін підписали протокол про внесення змін до угоди про "забезпечення регіональної безпеки". В ISW зазначили, що міністр оборони РФ Сергій Шойгу зустрічався із самопроголошеним президентом Білорусі, аби продовжити тиск на нього для подальшої підтримки Мінськом російської агресії проти України.
• 6 грудня у Білорусі заявили про початок "планових занять із бойової підготовки".
• Вже наступного дня український Генштаб повідомляв, що серед військовослужбовців прикордонної служби та збройних сил Білорусі зростає невдоволення діяльністю військово-політичного керівництва.

Стежте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb