Очікуючи Дракона: підсумки 2023 року та завдання на 2024-й

Україна отримала низку впевнених перемог на фронті, сформована коаліція країн з воєнної та фінансової підтримки , яка є надійною та непохитною.

Ключовим завданням внутрішньої політики було переведення національної економіки на військові рейки, створення ефективної моделі мобілізації та перерозподілу ресурсів економіки (фінансових, трудових, матеріальних) для максимально можливого задоволення потреб військово-оборонного комплексу та збройних сил.

Ми вистояли перед тими, хто вважався непереможними, показали український дух і генетичну козацьку славу. Головне завдання майбутнього – не допустити одвічне – де два українці – там три гетьмани.   

Основні здобутки 2023 року

1. Україна зберегла незалежність і державний суверенітет. Незважаючи на колосальні втрати людських життів та виробничого потенціалу країни, незважаючи на удари ворога державному устрою та інститутам влади, економіка країни продовжує функціонувати як цілісна система, а Уряд зберігає повноту влади та всі можливості для прийняття і реалізації політичних рішень.

2. Залучення безпрецедентних обсягів військової та економічної допомоги від зовнішніх союзників. В початковий етап війни вдалося консолідувати потужну міжнародну підтримку України, як в питанні отримання озброєнь, так і в питання отримання фінансової допомоги.

За період з лютого 2022 по листопад 2023 р. держави-союзниці оголосили про надання військової, фінансової й гуманітарної допомоги на суму 255 млрд євро (дані Кільського інституту), з яких майже 100 млрд - військова допомога. Загальна допомога становила близько 85% ВВП щороку. Впродовж 2022-2023 рр. допомога надходила ритмічно та вчасно. Фактично станом на 15.12.2023 р. до державного бюджету надійшло 70,6 млрд.дол. грантової та кредитної фінансової допомоги.

3. Успішна співпраця з МВФ. В 2023 р. Україна узгодила з МВФ пакет програмного фінансування EFF загальним обсягом 15,6 млрд. дол., з яких в поточному році отримано 4,5 млрд дол. Україна старанно виконує  структурні маяки та індикативні цілі, визначені програмними зобов’язаннями. Продовження програмної співпраці з МВФ – важливий дороговказ для розширення фінансування з боку інших міжнародних організацій та приватних інвесторів, ознака якості та результативності проведених ринкових реформ.

4. Економіка України поступово відновлюється від початкового воєнного шоку. Падіння виробництва вдалося припинити,  налагоджуються нові технологічні процеси, відбувається конверсія реального сектора. За оцінками МВФ реальний ВВП України в 2023 році збільшиться на 4,5%, однак падіння відносно довоєнного періоду залишається суттєвим – близько 25%.

5. Збережено стабільність банківської системи. Банківська система залишається стабільною, достатньо капіталізованою, ліквідною та прибутковою. Війна загалом не справила негативного впливу на стан банківської системи. Показники достатності капіталу та ліквідності в рази перевищують нормативні значення, а чистий прибуток складе близько 150 млрд. грн. за підсумками 2023 року. Таким чином банківська система має суттєвий потенціал для розширення кредитування, що є вагомим чинником відновлення економіки.

6. Забезпечено валютну стабільність. Завдяки достатньому надходженню міжнародної допомоги, вчасному запровадженню фіксованого обмінного курсу та валютних обмежень - вдалося зберегти валютну стабільність і навіть поповнити валютні резерви до рекордного рівня – понад 5 місяців імпорту або  майже 39 млрд. дол. станом на 1 грудня 2023 року. Однак, стан валютної рівноваги  залишається нестійким. Основний ризик – гігантське негативне торгівельне сальдо – 31 млрд. дол. за підсумками 10 місяців 2023 р., передусім через зростання потреб економіки в імпорті, блокування українського експорту, проблеми з поверненням валютної виручки.

7. Реалізовано системну підтримку бізнесу та населення за каналом державної грантової, кредитної та гарантійної допомоги. Уряд запровадив гранти на відкриття власного малого бізнесу, розширив функціонал кредитної програми "Доступні кредити 5-7-9", започаткував програму державних портфельних гарантій, запровадив нові програми підтримки іпотечного кредитування "Доступна іпотека 7%" та "єОселя". На період воєнного стану запроваджено можливість отримання кредитів під 0% річних з гарантією до 80% суми кредиту, збільшено максимальний розмір кредиту до 60 млн.грн, збільшено строки надання кредитів до 3-5 років, пом’якшено вимоги до застави. Під час воєнного стану в межах програми "5-7-9" було видано понад 40 тис. пільгових кредитів на суму майже 170 млрд грн. Реалізація зазначених програм дозволила покращити ефективність перерозподілу національних заощаджень на цілі підтримки функціонування економіки через банківську систему.

8. Бюджетна система працює безперебійно, але із значним фіскальним дефіцитом, який складає понад 30% ВВП (без врахування грантів в складі доходів). Міжнародна фінансова підтримка надійшла у обсязі понад 70 млрд дол. з початку війни, що сформувало 1/3 всіх фінансових ресурсів держави, отриманих у 2022-2023 роках. Стабільність фінансування фіскального дефіциту дозволила задовольняти критично важливі фінансові потреби оборонної сфери. Однак державний борг вже складає близько 80% ВВП, а в наступному році, ймовірно, перетне рівень у 100% ВВП, що сигналізує про високі ризики для боргової стійкості державних фінансів.

9. Уряд України розпочав переведення вітчизняної промисловості на воєнні рейки. У 2023 потужності вітчизняного оборонно-промислового комплексу (ОПК) зросли в 4 рази проти 2022 р., а в 2024 р. зростуть ще у 6 разів.

10. Інфляція наприкінці 2023 р. знизилася до 5% в річному вимірі, тоді як ще рік тому її значення досягало майже 30%. Поточний рівень інфляції відповідає цільовому діапазону НБУ (5 +/-1%), однак не відповідає минулорічним прогнозам НБУ (21%). Над якістю прогнозування треба задуматись! На зниження рівня інфляції вплинули як структурні шоки (скорочення сукупного попиту, проблеми з експортом агропродукції), так і політичні рішення (стабільність обмінного курсу, жорстка монетарна політика, мораторій на комунальні тарифи). Низький рівень інфляції посилив фінансову стабільність. Однак стрімке падіння інфляції нижче рівня процентних ставок спричинило додаткові втрати економіки та державних фінансів від зростання реальних процентних витрат.

Що не вдалося зробити у 2023 році?

1. Обсяги воєнного виробництва залишаються недостатніми, щоб задовольнити потреби ЗСУ. Військове господарство так і не стало ключовою сферою економічного життя країни. Навіть діючі оборонні підприємства України мають значні незавантажені потужності і місяцями очікують державного замовлення. За даними Міноборони коштів вистачає на контрактування і оплату лише половини продукції, яку потенційно можуть виробляти вітчизняні підприємства. Підприємства стикаються з такими проблемами як: руйнування виробничих ліній внаслідок воєнних ударів, відтік робочої сили внаслідок вимушеної еміграції та мобілізації, недостатнє виробниче оснащення для відновлення пошкодженої техніки, необхідність адаптації обладнання до випуску озброєнь систем НАТО.

2. Потенціал внутрішніх заощаджень майже не використовується на цілі розвитку та структурної перебудови економіки країни. В банківській системі зосереджено понад 2,1 трлн. грн. депозитів юридичних та фізичних осіб. Вільні ліквідні кошти банків становлять майже 1,0 трлн. грн. Крім того, в позабанківському обігу знаходиться понад 118 млрд.дол. готівкової іноземної валюти. Однак перерозподіл цих коштів на цілі підтримки економічного розвитку чи фінансування фіскального дефіциту залишається вкрай слабким.

Так, рівень кредитування економіки постійно зменшується, незважаючи на масштабні державні програми підтримки, а залучення Урядом коштів з внутрішнього боргового ринку залишається мізерним. Загальний обсяг наданих банками працюючих кредитів бізнесу складає лише близько 450 млрд. грн (7% ВВП), що нижче ніж на початку війни (10% ВВП), і є найнижчим в світі показником серед країн з ринками, що формуються. Поряд з цим уряд має постійні проблеми із залученням внутрішніх позик.

За 2 роки Уряд зміг залучити з внутрішнього боргового ринку лише 122 млрд грн. чистих позик, що складає лише 1,4% усіх ресурсів Уряду за 2022-2023 роки. Для порівняння: фінансування фіскальних потреб США за рахунок внутрішніх позик під час ІІ Світової війни становило 46%, а під час І Світової війни - 75% загальних мобілізованих ресурсів. В даний час, не дивлячись на всю трагічність ситуації - роль Уряду є ключовою

Якщо ми говоримо саме про ринок кредитування, то державні програми підтримки кредитування - це не про  ринок. Програмами 5-7-9 та інші — це все неринкові інструменти. Теоретично уряд міг би і без банків роздавати позики через спеціально створені державні агенції (банки розвитку) тощо. Ринок, це коли банки без допомоги пільг та субсидій кредитують бізнес, бо їм це вигідно. Тому процентна політика — це перший фактор банківського кредитування, який створює базові стимули. А роль пільгових програм Уряду - це все неринкові підпорки, і фундаментально навіть заважають розвитку чистого ринку. Я віддаю належне саме уряду України, його титанічним зусиллям у забезпеченні навіть того зростання , яке ми зараз маємо.

Читайте також: Прямі поточні витрати на боєздатність ЗСУ становлять половину всіх витрат держбюджету

Деколи важко слухати нісенітниці окремих осіб,   що в нас економіка відновилася і тепер кредити стають доступнішими. Тобто у них не кредити — драйвер розвитку економіки, а навпаки, — розвиток економіки — це драйвер розвитку банківського кредитування. З точки зору державника — це абсолютний абсурд. Це — типова спекулятивна логіка: якщо десь виникає потік коштів потрібно просто до нього прилаштуватися і брати ренту (банківські проценти). Замість того, щоб самому створювати потоки продуктивних коштів - вони просто йдуть за потоком. Поки наявна така логіка— ніякого кредитування не буде. В даний час лише те й роблять, що аналізують стійкість банківського сектора. Вже прибуток банків досяг космічних масштабів, а вони все аналізують і аналізують. Навіть МВФ вже в останньому Меморандумі звернув увагу, що кредитний ресурс банків слабо використовується на цілі розвитку економіки.    

Ще люблять розказувати про судові реформи, як чинник росту кредитування. Це ще одна утопія. Бізнес починають, якщо є ринкова рентабельність, а не для того щоб сидіти в судах. Суди - це супутній фактор, а не первинний, це похідна від розвитку суспільства, а не його драйвер.

Тому чи є сенс щось говорити про кредитування при теперішньому баченні цих процесів?. Тут потрібні радикальні кроки, коли центральний банк буде служити інтересам Держави, а не навпаки. Підтримка економічного зростання та економічного відновлення має стати пріоритетом номер 1. Однак, виходить так, що цю альтернативу зараз нікому робити, ставки суттєво знижувати не збираються, будуть робити певну імітацію відновлення кредитування. Напишуть якусь стратегію відновлення кредитування, навіть узгодять її з МВФ. І будуть її імітувати, посилаючись на пріоритетну ціль інфляції. Поки МВФ не змінить позицію, або поки не доведуть все до абсолютного абсурду.

Зараз в НБУ носяться із "своїми" "перемогами". Намагаються довести "правильність" політики. Насправді ж і до суттєвого зниження інфляції і до стабільності вони не дотичні. Падіння попиту-  знизило тиск на ціни, а  70 млрд дол. зовнішньої допомоги - знизило тиск на курс гривні. Натомість, через помилковий прогноз інфляції — країна, бізнес та бюджет зазнали колосальних збитків. довелося навіть податок на банки запроваджувати. НБУ ж цю поразку подає як перемогу.  

Як би ми не хотіли, але має бути по-новому визначена роль НБУ в країні, що воює. Незалежність центрального банку не самоціль і не засіб сховатись перед наростаючими проблемами Держави.

3. Висока імпортозалежність економіки, що постійно наростає. Україні не вдалося достатньою мірою налагодити вітчизняні виробництва для того, щоб зменшити потреби економіки в імпорті. Дефіцит зовнішньої торгівлі суттєво перевищив очікування і за 10 місяців 2023 р. вже становив 31,3 млрд. дол, тоді як МВФ очікував річне значення цього показника на рівні 22,4 млрд. дол. Для порівняння: дефіцит торгівлі товарами і послугами за 10 місяців 2022 р. становив 18,4 млрд дол. Тобто, деструктивні дії ворога з руйнування національної економіки та блокування транспортних маршрутів нанесли значно більшу шкоду експортному сектору України, ніж очікувалося. Структурний дефіцит фінансування платіжного балансу (без врахування зовнішньої допомоги) становить близько 30 млрд. дол. на рік.

Основні ризики 2024 року

Головний ризик 2024 року – це туман війни і ставлення людей до війни. Передбачити наслідки впливу війни на економіку з достовірною точністю практично неможливо. Наслідком ескалації воєнних дій може бути додаткове скорочення виробничого потенціалу країни та  втрати трудових ресурсів. Це руйнуватиме продуктивні сили економіки та підриватиме можливості для її відновлення.

Головне завдання – не допустити поляризації відношення до війни: самопожерства і героїм VS бари, стрипклуби і пофігізм; розкіш і злидні; невміння слухати і бачити. Війна має стати болем в серці кожного, а не тільки болем в серці матері чи вдови. Маємо зрозуміти: всяка війна – це смерть, якщо вона сьогодні не прийшла за тобою – прийде завтра.

Зовнішньополітичні ризики. Зниження обсягів та порушення ритмічності міжнародної підтримки України із-за політичних процесів в країнах-партнерах може заподіяти суттєву шкоду як фінансовій стабільності, так і обороноздатності країни.

Блокування транспортних шляхів для експорту та імпорту. Продовження блокади вантажних перевезень на Західному кордоні та обмеження морських транспортних шляхів негативно впливатиме на зовнішньоторговельний баланс, що генеруватиме ризики для валютної стабільності.

Техногенні катастрофи. Внаслідок ударів російських окупантів по об’єктах критичної цивільної інфраструктури загострюються ризики виникнення аварій, що потребуватиме додаткових витрат бюджетних коштів та знижуватиме продуктивність економіки.

Можливе загострення протестних настроїв у суспільстві у зв’язку із високим рівнем безробіття, труднощами знаходження достатніх засобів для існування та психологічним зламом значної кількості людей внаслідок воєнного стану.

Читайте також: В Україні зафіксовано підвищений попит на іноземну валюту

Завдання на 2024 рік

Ключове завдання воєнної економіки - максимально можлива мобілізація матеріальних, фінансових і людських ресурсів.

Потрібно розв’язати питання стабільного та ритмічного фінансування потреб державного бюджету. На жаль, війна продовжується, що потребує додаткових фінансових ресурсів. Необхідно максимізувати зусилля із залучення коштів із всіх можливих джерел – зовнішня допомога партнерів, податкові платежі, оптимізація міжбюджетних відносин, внутрішній борговий ринок, грошова емісія НБУ. А також вжити заходів зі зниження державних витрат: жорстка видаткова політика по непріоритетних цілях, реструктуризація державного боргу, адміністративні санкції на фінансовому ринку (фінансові репресії).

Воєнна економіка – це насамперед економіка державного попиту і державних стимулів.  Держава повинна представити чітку економічну доктрину для бізнесу, а також сама бути активним гравцем – здійснювати державні інвестиції в критично важливі проекти та фінансувати масштабне оборонне замовлення.

Економічна доктрина для бізнесу має включати три блоки: доступ до ринків збуту, доступ до трудових ресурсів, доступ до фінансування.

Доступ до ринків збуту має передбачати безперешкодне функціонування логістичних шляхів та каналів збуту продукції (в т.ч. міжнародних), створення умов безмитної торгівлі на ринках країн-партнерів, прийняття чітких планів державного замовлення (включаючи операції Держрезерву), удосконалення практик у сфері державних  закупівель.

Доступ до трудових ресурсів має передбачати допомогу Уряду у пошуку кваліфікованих працівників (в т.ч. серед закордонних мігрантів та українських біженців), програми бронювання працівників, залучення незайнятих до трудової діяльності, підготовки та перепідготовки кадрів, зокрема виробничих спеціальностей.

Доступ до фінансування  має передбачати відновлення роботи банківського сектора  як інституту фінансового посередництва, розширення програм кредитної, гарантійної та грантової підтримки держави, спрямування міжнародної допомоги на відновлення і розвиток бізнесу, використання податкових інструментів стимулювання інвестицій.

Залучені до державного бюджету кошти слід раціонально використовувати на цілі виживання країни та забезпечення функціонування воєнної економіки.

Потрібно посилювати потенціал воєнного виробництва. Для цього необхідні цільові програми розширення державного оборонного замовлення, реалізація інвестиційних проектів  зі створення нових виробничих потужностей військового призначення, державні податкові та кредитні стимули для виробників військової продукції всіх форм власності.

Важливим аспектом підтримки бізнесу є запуск державної системи страхування інвестицій від воєнних ризиків із залученням коштів міжнародних донорів.

Читайте також: Як залучити інвестора під час війни та забезпечити його захист

Окремий акцент державних стабілізаційних програм підтримки бізнесу необхідно робити на проектах створення робочих місць у сферах локалізації виробництва та імпортозаміщення. Це дозволить не тільки посилити виробничу продуктивність економіки, а й знизити перспективні валютні ризики.

Продовження структурних реформ у судовій та правоохоронній системах покращуватиме міжнародний імідж України, що слугуватиме базисом для залучення додаткового зовнішнього приватного та офіційного фінансування, а також стимулюватиме внутрішні інвестиції.

Для збереження суспільного консенсусу важливо посилювати роль держави у забезпеченні соціальної справедливості. Запровадження диференційованої системи оподаткування доходів, оподаткування багатства – можливі опції посилення перерозподільчої ролі фіскальної політики. Більш справедливий розподіл доходів економіки сприяє більш продуктивному їх використанню в економічному обороті країни.

Конструктивна взаємодія монетарної та фіскальної політики є особливо важливою під час структурних криз, коли руйнуються традиційні виробничі і фінансові зв’язки економіки. Тому Уряд та НБУ повинні дотримуватися єдиної політики макроекономічної стабілізації, визначеної рамковою програмною співпрацею з МВФ, з урахуванням аспектів незалежності центрального банку, наскільки це можливо в умовах воєнного часу та враховуючи рекомендації МВФ щодо Оцінки захисних механізмів НБУ.

Має бути сформовано потужний зовнішній фронт підтримки України, роль дипломатичних установ в роз’ясненні ролі України як форпосту миру на планеті і недопущення нової хвилі фашизму в особі російського шовінізму і путінінзму. В цьому контексті треба більш активно залучати потенціал Всесвітнього Конгресу Українців, українських громадських організації за межами України, науковців і студентів, які працюють за кордоном.

Говорять, що 2024 рік – це рік зеленого Дерев’яного Дракона. Це високосний рік. Але завжди рік Дракона вважався щасливим періодом. Стихія року –дерево – молоде, зеленіюче, яке приносить оновлення, висуває на перший план інтереси Людини та її життя, а не політику чи війну.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.