Чому падає рівень банківського кредитування

Економіка

Цього тижня Кабінет Міністрів України затвердив План для Ukraine Facility, який стане основою для реалізації програми фінансової підтримки України від Європейського Союзу протягом 2024-2027 років.

План для Ukraine Facility передбачає здійснення структурних реформ в державному секторі, проведення низки економічних реформ, спрямованих на розвиток бізнес-клімату та підприємництва, а також кроки для розвитку пріоритетних секторів, що можуть забезпечити швидке економічне зростання.

Загалом План для Ukraine Facility включає понад 150 індикаторів за 69 напрямками реформ, виконання яких заплановане на період до 2027 року. План також передбачає 16 інвестиційних індикаторів, що входять до загального переліку змін. Для їх виконання необхідно продовжити та посилити програми щодо розвитку інфраструктури, розмінування, відновлюваної енергетики, підтримку малого та середнього підприємництва тощо. Після затвердження Кабінетом Міністрів України текст Плану для Ukraine Facility буде спрямовано на оцінку Європейській комісії та затвердження комітетом країн-членів ЄС, після чого програма Ukraine Facility остаточно набере чинності.

Фінансування у межах програми Ukraine Facility напряму залежить від виконання індикаторів, передбачених Планом для Ukraine Facility. Протягом 2024 року планується реалізація понад 36 індикаторів за напрямками удосконалення управління державними фінансами, боротьби з корупцією, управління державною власністю, розвитку людського капіталу, покращення бізнес-середовища та розвитку пріоритетних галузей. 

На період до остаточного запуску програми Ukraine Facility передбачений механізм перехідного фінансування обсягом у 6 млрд євро. Планується, що перший платіж в рамках угод про перехідне фінансування обсягом 4,5 млрд євро надійде у березні 2024 року. Решту з цієї суми — 1,5 млрд євро — Україна зможе отримати у квітні 2024 року після оцінки Європейською комісією виконаних індикаторів. Передбачається, що останній платіж в рамках виконання умов програми надійде у 2028 році за підсумками виконання індикаторів за IV квартал 2027 року.

Читайте також: МВФ оприлюднив оновлений макропрогноз: що там цікавого

Бюджетний сектор

За даними міністерства фінансів, у січні-лютому 2024 року загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету становила 424,8 млрд грн, у тому числі у лютому – 274,6 млрд гривень. У структурі видатків найбільше спрямовано на військові та соціальні цілі, а також на обслуговування державного боргу.

Так, за перші два місяці 2024 року 179,9 млрд грн було спрямовано на оплату праці з нарахуваннями (у тому числі у лютому – 104 млрд грн) або 42,3 % від загального обсягу видатків. Зокрема, на грошове утримання військовослужбовців спрямовано 137,4 млрд грн (у лютому – 80 млрд грн); 55 млрд грн спрямовано на оплату використання товарів і послуг (у лютому – 45,8 млрд грн) або 13% від загального обсягу видатків, у тому числі 21,7 млрд грн – для підтримки Збройних Сил України; 22,3 млрд грн перераховано Національною службою здоров’я України на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення.

На соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій) спрямовано 89,5 млрд грн  (у лютому – 47,6 млрд грн)  або 21,1% від загального обсягу видатків, у тому числі 42,5 млрд грн – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій; 23 млрд грн – для виплати міністерством соціальної політики на соціальний захист дітей та сімей, захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей; 9,4 млрд грн – для виплати Міністерством соціальної політики  житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу.

На обслуговування державного боргу спрямовано 35,6 млрд грн (у лютому – 26,1 млрд грн) або 8,4% від загального обсягу, на трансферти місцевим бюджетам – 23,7 млрд грн (у лютому – 11,9 млрд грн) або 5,6% від загального обсягу.

Читайте також: Прямі поточні витрати на боєздатність ЗСУ становлять половину всіх витрат держбюджету

За результатами проведення розміщень ОВДП за  лютий 2024 року, до державного бюджету залучено 41,5 млрд грн, в тому числі в іноземній валюті 19,7 млрд грн (218,4 млн дол. США та 274,8 млн євро). При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 37,8 млрд грн в еквіваленті. В цілому з початку року станом на 1 березня 2024 року завдяки розміщеним ОВДП до державного бюджету залучено 74,3 млрд грн, в тому числі в іноземній валюті 39,0 млрд грн (468,4 млн дол. США та 509,8 млн євро). При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 58,6 млрд гривень. Залучені кошти від розміщень ОВДП за січень – лютий 2024 року дозволили повністю покрити потребу в коштах, необхідних для здійснення платежів з погашення ОВДП. Коефіцієнт рефінансування за внутрішнім державним боргом станом на кінець лютого 2024 року склав 122%.

Зовнішній сектор

На валютному ринку продовжує переважати попит на іноземну валюту над її пропозицією. Для згладжування коливань обмінного курсу гривні Національним банком було продано минулого тижня на міжбанківському ринку 263 млн доларів США (порівняно із 156,8 млн доларів США тижнем раніше). З початку року чистий продаж іноземної валюти Національним банком становив майже 4,5 млрд доларів США.

Нагадаю, що міжнародні резерви України станом на 1 березня 2024 року становили 37,1 млрд доларів США, знизившись у лютому на 3,8%. Така динаміка зумовлена  валютними інтервенціями НБУ для збереження курсової стійкості та борговими виплатами країни в іноземній валюті, які частково були компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів.

Облікова ставка

14 березня 2024 р. Правління НБУ прийняло рішення знизити облікову ставку з 15,0 до 14,5% річних, тоді як попередньо НБУ планував перейти до зниження ставки лише у вересні 2024 року. Вітаючи процес приведення значення облікової ставки до реалій сьогодення, висловлю наступне. 

НБУ скорегував свої плани щодо термінів зниження ключової ставки. В лютому інфляція знизилася до 4,3% в річному вимірі, тоді як ще в січні монетарний департамент НБУ прогнозував розворот інфляційного тренду в бік підвищення.

Інші впливові процентні ставки НБУ теж було знижено: ставка депозитних сертифікатів овернайт – з 15,0 до 14,5% річних, строкових 3-місячних депозитних сертифікатів – з 19,0 до 17,5%, кредитів рефінансування – з 21,0 до 19,5% річних. Таким чином всі процентні ставки НБУ залишаються значно вищими інфляції, що стимулюватиме вилучення коштів з економіки у гривневі активи та стримуватиме кредитні процеси.

Виглядає суперечливим одночасне бажання проводити і політику приваблення гривневих активів, і політику сприяння кредитуванню. Згідно з монетарною теорією, це два протилежних напрямки політики, які не можуть реалізовуватися одночасно, оскільки ключова процента ставка, за визначенням, є базовим регулятором попиту на кредити та схильності потенційних вкладників до заощаджень. Загалом важко віднайти аргументи, яким чином облікова ставка, рівень якої втричі перевищує інфляцію, може надавати стимули до спрямування позикових коштів в економіку.

Під час останньої презентації представники НБУ намагалися переконати аудиторію, що кредитування в Україні активно відновлюється. Однак, за рік, що минув (лютий до лютого минулого року), кредити бізнесу номінально скоротилися на 1%! При цьому, згідно прогнозу НБУ,  номінальний ВВП в І кварталі 2024 р. становитиме +26% від І кварталу 2023 року. Тобто ніякого підвищення ролі кредитів у відновленні не спостерігається. 

Читайте також: Чому гальмується банківське кредитування

Рівень банківського кредитування економіки за рік скоротився з 20% до 15% ВВП та продовжує скорочуватися і далі.

Існування строкових 3-місячних депозитних сертифікатів НБУ в нинішній системі монетарного регулювання також викликає багато заперечень. Цей інструмент перешкоджає спрямуванню коштів боргового ринку на потреби кредитування бізнесу та фінансування дефіциту державного бюджету. Натомість користі цього інструмента для залучення строкових вкладів населення – небагато. 

За статистикою, 60% гривневих вкладів належать 1% вкладників. Таким чином політика приваблення гривневих депозитів більшою мірою збагачує багатих, ніж реально забирає кошти із споживчого чи валютного ринків.

За період дії високих реальних процентних ставок вдалося досягти деякого прогресу в залученні гривневих депозитів до банківської системи. За рік строкові гривневі вклади населення зросли на 90 млрд. грн. Тому не варто забувати, що за цей же рік в економіці значно збільшився загальний обсяг грошових коштів із-за фіскального дефіциту у понад 1,3 трлн. грн. Певна частина цього додаткового обсягу коштів опинилась на строкових вкладах. Поряд з цим, готівкова валюта поза банками за минулий рік зросла значно більше, ніж строкові гривневі вклади: +600 млрд .грн в еквіваленті (+12 млрд.дол.).

Роль високої облікової ставки у валютній стабілізації національної економіки вбачається перебільшеною. Не слід забувати, що Україна за 2 роки війни отримала 75 млрд. дол. зовнішньої допомоги, з яких 52 млрд. дол. НБУ витратив на підтримку валютного курсу (70%!). Структурний дефіцит платіжного балансу сягає понад 30 млрд. дол. на рік і кожного місяця НБУ витрачає 2-3 млрд.дол. на підтримку обмінного курсу з валютних резервів (які, до речі, переважно сформовані Урядом). Де буде валютний курс, якщо НБУ припинить продавати валюту на ринку? Чи допоможе тоді рівень ставки у 15 чи навіть 20% річних? 

Усі гривневі строкові вклади населення становлять лише 4% ВВП, тоді як структурний дефіцит платіжного балансу 18% ВВП.

Однак, на даний час валютна ситуація залишається контрольованою. Станом на середину березня 2024 р. офіційні валютні резерви є достатніми для підтримання курсової стійкості в короткостроковій перспективі. Їх обсяг становить близько 37 млрд. дол. і є еквівалентним 5 місяцям імпорту.

Стабільність банківської системи також не викликає сумнівів. Дохідність активів банків знаходиться на рекордних у світі рівнях, показники ліквідності та адекватності капіталу банків значно випереджають нормативи, прибутки банків є історично рекордними.

Вбачається, що збереження жорстких монетарних умов гальмуватиме залучення позикових коштів банків у реалізацію інвестиційних проектів та створення робочих місць, стримуватиме повернення біженців та перспективи відновлення. На мою думку, ресурси банківської системи, її посередницька активність повинні відігравати більш рішучу роль у підтримці воєнної економіки.

Фінансовий сектор

За минулий тиждень у межах Державної програми "Доступні кредити 5-7-9%" підприємці отримали від уповноважених банків 643 пільгові кредити на загальну суму 2,4 млрд грн, з яких  521 кредит – від банків державного сектору економіки на 1,4 млрд гривень. З початку 2024 року за програмою підприємці отримали 4516 кредитів на загальну суму 18,18 млрд грн, з яких від банків державного сектору економіки – 3282 кредитів на 9,08 млрд гривень. За час дії воєнного стану в Україні видано 48 658 доступних кредитів на загальну суму 195,4 млрд грн (у тому числі банками державного сектору – 36 315 кредитів на 99,4 млрд грн), з яких станом на 18 березня поточного року 15,2 млрд грн – на інвестиційні цілі; 54,81 млрд грн – на фінансування оборотного капіталу; 36,83 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників; 10,95 млрд грн – на переробку сільськогосподарської продукції; 57,5 млрд грн – на антивоєнні цілі; 7,11 млрд грн – кредитування в зоні високого воєнного ризику.

За програмою єОселя з початку 2024 року українці отримали кредити на придбання понад 1800 квартир та 21 приватного будинку. Майже 1 000 з цих іпотечних кредитів отримали військовослужбовці та силовики, 174 кредити - педагоги та науковці, 140 – медики (під ставку 3% річних). Зокрема, минулого тижня українці отримали за програмою єОселя 214 кредитів на 356 млн грн, серед яких кредити під 3% отримали 122 військовослужбовці та силовики, 18 педагогів, 10  медиків та 7 науковців; кредити під 7% отримали 48 українців без власного житла, 4 ВПО та 5 ветеранів. Найчастіше кредити брали для придбання житла на вторинному ринку (171 кредит) та у забудовника (37). Також 6 українців взяли кредити на купівлю квартири в будинку, який будується. Загальна сума виданих іпотечних кредитів - 3 млрд грн. Від початку дії програми кредити вже отримали 8 160 родин на 12,5 млрд грн.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.