Про петрушку й пастернак як хіт для поляків

"Танцювала риба з раком, риба з раком; а петрушка з пастернаком, з пастернаком; а цибуля з часником, а дівчина з козаком". 

Тренд набирає мільйони переглядів, менш як сто тисяч не бачив. 

Дехто через таку суперпопулярність знімає його по кілька разів, поляки залипають, щедро роздають лайки сотнями тисяч. 

Хтось співає сам, інші грають під гітару, треті танцюють під оригінальний спів Івана Миколайчука. 

Причому, так прикольно спостерігати, як поляки стараються, аби прибрати акцент. 

Щоб не було "цебуля" чи "пастернак'єм". 

І що важливо: в коментарях нарешті спокій і ніби повертаєшся у 2022 рік. 

Ніякої тобі жежі волинскєй, ніякого тобі спєрдаляй додому. 

Хіба якесь засране русскоє чмо пробіжить і перне: наше, словьянскоє. 

Ну, тим століттями пофіг шо спи*дити: країну, пісню чи унітаз. 

Їм, правда, одразу на місці писок завалюють. 

Читайте також: Ми гриземося за ці імена, бо це наші найтепліші спогади

Чому так позитивно польська молодь реагує на цю пісню? 

По-перше, тому що вона реально кайфова і качає.  

Її ще "Сільпо" колись в рекламі використало. Не знаю, який це був рік, але олія в ролику тоді коштувала 7,9 грн. 

По-друге, тому що найменш заражені українофобською бацилою. 

Так, булінг у школах страшний і про це нарешті забили на сполох польські медіа. Але це ще той вік, коли грубощі говорять не діти, а їхніми ротами їхні батьки. 

Але от вже трохи у старшому віці, студентському або ближче до нього, вплив батьків різко падає — діти, банально, вже не чують їхніх вис*рів про Волинь та Бандеру, бо не мають часу на це. 

Тому, по різних маркерах, соціологія фіксує, що саме в цій віковій категорії найменше ксенофобії та національних упереджень. 

І ось цей тренд в тік-тоці — це підказка нашій владі (якби вона колись мала таке бажання), як працювати з критично важливими для нас суспільствами, як правильно використати ресурси, як отримати максимум емпатії. 

Так, як у 2022 році, більше ніколи не буде: це був емоційний спалах і як будь-який вогонь він погас. 

Чи вдасться з вуглинок щось розпалити? 

Гра в довгу має шанс, але для цього треба робити ставку на тих, хто колись ухвалюватиме рішення. 

На тих, хто зараз співає про пастернак, петрушку та козака. 

Це ніби така дурничка. 

Але вчімося у ворогів їхньої системності, коли з таких дурничок вони за століття вибудували силовий обруч навколо західних еліт. 

Читайте також: Шабля край поля

Вєлікая русская культура, ага. 

Найбільшим українофобом серед французьких президентів був Жак Ширак. 

У приватній розмові з Джорджем Бушем-мл. якось сказав: Україна — це частина Росії. 

А також, зловживаючи посадою, примусив мерію Парижа виділити величезний шмат землі, аби Путін збудував кафедральний храм РПЦ та офіс своєї резидентури при ньому (чи в ньому?). 

До чого тут пастернак з петрушкою?

До того, що в дитинстві у маленького Жака були "сказка про золотую рибку" (спи*жена, до речі у братів Грім) та про "златую цепь на дубє том". 

Гувернанткою в домі Шираків була русская, яка й атакувала спочатку дитину, а потім підлітка найефективнішою московською зброєю. 

Шо ж, як бачимо, кінобурлеск цілком може позмагатися за впливи на підліткові уми. 

Робить це весело, нахабно та водночас дуже м'яко. 

Не просто ж так московська цензура заборонила стрічку "Пропала грамота" на десять років. 

Знали, с*ки, що і проти лома єсть прійома.

P.S. Як з'ясувалося, пісня про рибу з раком та петрушку з пастернаком з фільму "Пропала грамота" - польська. Опублікована ще в 1880 році, в збірці "Pieśni Ludu Polskiego w Górnym Śląsku". 

* Публікується зі збереженням стилю автора

Джерело

Про автора: Олег Манчура, журналіст.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.