Про стратегічний наратив та моральну гнилуватість так званої маленької людини

У зв’язку з роботою я відстежую динаміку ставлення до мобілізації та ЗСУ загалом  в інформпросторі й серед широких верств (непричетних) громадян. 

Що я бачу?  

Якщо спрощено — ЗСУ самі себе мають мобілізувати, переконавши, заманивши чи наловивши, самі знайти на це гроші, самі потім воювати, і бажано мовчки, але публіка все одно спитає - "а шо так погано, чого так довго, чого це все досі не закінчилось?". 

З того, що можу пригадати навіть без Гугла: вже півтора року навколо мобілізації та армії панують три досить небезпечних наративи:  

• "військові весь час хочуть мобілізувати ще людей",  
• "економічне бронювання",  
• "скоро вибори", 
• "військовим треба ще люди".

Я можу помилятись, але, здається, старт цьому дав президент Зеленський, коли на пресконференції торік у грудні (і незадовго до відставки Залужного) сказав, що "питання мобілізації дуже чутливе", але на Ставці звернулися військові, і вони пропонували мобілізувати ще близько 500 000 людей.  

Зафіксуємо: питання чутливе, військові просять людей. 

Читайте також: Не Мар'яні з Арестовичем визначати "правильну" поведінку людини перед обличчям смерті

Потім міністр  фінансів Сергій Марченко каже, що Мінфін очікує  пропозицій від Міноборони та Генштабу  щодо того, де взяти гроші на додаткову мобілізацію.  

Це було рік тому, у січні. Я ще тоді думала, а нащо і кому буде Мінфін, якщо тут буде Росія. Але то таке. Я ж не у Мінфіні.  

І далі починається сага та епопея з економічним бронюванням.  

34–35 тисяч офіційної зарплати. Ось-ось запровадять. Ой, не запровадять. Воюй або плати!  

Я навіть пам’ятаю, як спікер  Руслан Стефанчук назвав економічне бронювання  середньовічним "податком на боягузтво" здається, в інтерв’ю "Суспільному".  

Днями вже, правда, читаю, що Федір Веніславський каже, що економічне бронювання — це "дуже чутливе питання", і ВР не готова за нього голосувати.  

Але за рік цього обговорення було деморалізовано частину військових, знецінено і принижено тих, хто заради захисту відмовився і від 35000 зарплати, і від більшої також, зроблено ще одну тріщину між тими, хто має гроші, і тими, хто таких грошей не має. 

Далі — більше. 

Міністр господи прости єдності заявляє, що  уряд забронює чоловіків, якщо вони повернуться із-за кордону і працюватимуть на оборонних підприємствах. 

Потім ВР ухвалює законопроєкт про  50% знижку на штраф ухилянтам, якщо вони сплатять його добровільно (нагадую офіційну цифру — понад 6 млн осіб не оновили свої дані в ЄДР). 

Оце єдність  так єдність. І справедливість в одному флаконі.

Читайте також: Арешт генералів — це сигнал іншим офіцерам "класти" особовий склад

Ну і вибори.  

Це ж уже було.  "Вибори" ж мали ж бути навесні одразу після "контрнаступу", пам'ятаєте? Тепер  Трамп прийде — вибори в Україні проведе.   

Деякі особливо талановиті розвісили по всій країні бігборди й поширюють "геніальну" думку, що головна проблема у Києві, а не в Москві.  

І так потихеньку наратив "чим ми кращі за росіян" стає дуже модним. 

Комусь на ногу в метро наступлять, і одразу починається "чим ми кращі за росіян?".  Поганий чиновник: "чим ми кращі за росіян?". 

І такого повно.

Я можу сказати, чим ми кращі: тим, що ніякий мер, який вас вибішує, не чинить проти вас геноцид. 

Читайте також: Репресії проти військових: Скринька Пандори

Просто не голосуйте за кого попало.  

У цьому місці я маю заверещати: "А корупція?", "А сини депутатів, які не воюють?". 

Але я це місце пропущу.  

Просто скажу вам, що публікації — лідери  популярності серед аудиторії торік  у багатьох ЗМІ стосувалися ТЦК, МСЕКів і корупції. 

Мене це наштовхує на думку, що багато людей не схильні дивитися у дзеркало і схильні до деструктивних методів боротьби з тривожністю.  

Отже, короткий підсумок. 

У нас велика проблема зі стратегічним наративом держави. 

А який він, до речі?  

"Це питання дуже чутливе"? 

Якось не тягне на стратегічний наратив, але маємо те, що маємо. 

Великі проблеми з якістю управління. Зі стратегічним прогнозуванням.  

Але також це все про моральну гнилуватість так званої "маленької людини". 

Бо усі ці "злочини ТЦК" і "страхи перед військовими" поширюють ті, хто ще рік тому писав про "наших котиків".

Джерело

Про авторку. Тетяна Трощинська, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.