Професія на межі: як повернути престиж учителювання в Україні

Вдумайтесь: за час повномасштабного вторгнення учительський склад України скоротився майже на 40 тисяч педагогів (на 12%), ще понад 40% вчителів налаштовані піти з професії до 2030 року. Математичне моделювання показує, що навіть за умови наповнення класів відповідно до законодавчих норм до 2030 року – тобто вже через п'ять років –  країна може відчувати брак 108 тисяч педагогів!

Це прогноз, заснований на соціологічному дослідженні, яке "Освіторія" спільно з агенцією FAMA проводила майже рік. Ми опитали понад 10 000 вчителів, студентів педагогічних спеціальностей і молодих спеціалістів. Молодь була особливо відкритою до спілкування, адже, схоже, їхньої думки раніше не питали.

Які тенденції ми побачили, крім уже згаданих цифр

Одним із найбільших викликів є старіння професії. 

Середній вік українських педагогів на сьогодні становить 45 років, понад 30% вчительського складу — педагоги передпенсійного та пенсійного віку. Директор однієї школи розповідав, що у нього зі 100 вчителів 20 – це вчителі вже пенсійного віку, яким за 60. Але якщо через певний час він раптом відпустить всіх пенсіонерів, може статися колапс. Бо немає рівноцінного вікового балансу. Дуже мало вчителів віком 35-45 років. Починаючи з 2018 року з професії пішли 15 тисяч молодих фахівців віком до 30 років. 

Дослідження показало, що 80% опитаних не задоволені рівнем суспільної поваги до професії. Експерти погоджуються: професія вчителя в Україні має надзвичайно низький престиж насамперед через навантаження та рівень заробітної плати. 

Читайте також: В Україні з 2025 року підвищать зарплату вчителів

Дослідження також свідчить, що головними демотиваторами для вчителів є:

• бюрократія (94% назвали її головною проблемою);
• непропорційно мізерна заробітна плата;
• надмірне навантаження.

Уявіть тільки – бюрократія перевершила зарплатне питання! Один із директорів шкіл в опитуванні зізнався, що іноді вся ефективність оцінюється місцевими чиновниками лише за кількістю паперів. І навіть найсильніші керівники навчальних закладів втрачають сили, намагаючись захистити педагогів від такого навантаження.

Низький престиж професії впливає безпосередньо на якість підготовки нових педагогів. А протягом останніх шести років середній вступний бал на педагогічні спеціальності знижується. Освітні програми застарівають, практика стає формальною, а студенти, які обирають педагогіку, часто демотивовані й роблять це за залишковим принципом. Зрештою ось вам ще одна тривожна цифра з дослідження: лише трохи більше ніж половина студентів педагогічних спеціальностей планують працювати у школі після випуску. 

Що можна робити вже зараз

Зменшити бюрократію, яка відриває від суті професії — навчати дітей.  Це не потребує значних фінансових вливань, але суттєво розвантажить учителів. 

Звичайно, мають бути достойні зарплати. Але, наприклад, молодь відлякує не тільки низька платня — а низький престиж та неготовність до реальної роботи в школі. Молодь потребує якісної практики! Тому потрібна педагогічна інтернатура та адаптаційні програми для молодих спеціалістів. Адекватна підготовка з акцентом на практику, як у Фінляндії, може запобігти "шоку професії" в перший рік роботи. Педагогічна освіта має йти в ногу з реформами, щоб мотивувати молодь обирати цю професію. Бо кадровий потенціал у нас є, головна задача — не втратити його. Чинні вчителі потребують підвищення кваліфікації відповідно до сучасних потреб.

Читайте також: Уряд затвердив експериментальний проєкт для створення безпечних умов у школах

Впевнена, що найважливіше зараз – ініціювати діалог між усіма освітніми стейкхолдерами. Обговорювати реальні кроки, які можемо вже зробити. Адже без створення належних умов для вчителів жодна освітня реформа не спрацює. Наше дослідження – це запрошення до такого діалогу. 

"Освіторія" понад 10 років працює над розвитком української освіти. Ми створюємо умови для професійного розвитку вчителів і підтримуємо їх відповідно до актуальних потреб. І ми щиро сподіваємося, що результати нашого дослідження допоможуть всім гравцям галузі побачити реальну картину та спрямувати спільні зусилля на розв'язання кадрових проблем.

Спеціально для Еспресо

Про авторку. Зоя Литвин, засновниця громадської спілки "Освіторія"

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.