Офіс Президента готується відповідати на екзистенційні виклики

Перед ОП постала ціла низка викликів, які потребують якомога швидшого реагування.

По-перше, це ситуація на фронті, яка не викликає в оточення Володимира Зеленського оптимістичних вражень. Цілком прогнозовано в провалах обвинувачують головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського  – вже понад місяць інформаційну кампанію проти нього проводить "армійський вовкодав" ОП в парламенті Мар'яна Безугла.

26 липня вона закликала Сирського піти у відставку: "Щиро жалкую, що... ви не вчинили, як Байден". І, як натякнули нам джерела в ОП, Верховній Раді, а також наближені до військових кіл, відставка Сирського не за горами.

Втрати на фронті супроводжуються скандалами та обуренням військових. Так, нещодавно було звільнено з посади командира 80-ї десантно-штурмової бригади Еміля Ішкулова. Ціла низка блогерів та телеграм-каналів написали, що Ішкулова звільнили у зв’язку з тим, що він відмовлявся відправляти підлеглих у "м’ясні штурми". Командування Десантно-штурмових військ змушене було виправдовуватися, заявивши, що Ішкулова призначать на вищу посаду.

Один з "голосів ОП" у Раді Мар'яна Безугла
Фото: facebook.com/m.bezuhla

Ще раніше Слідство.інфо оприлюднило дані про втрати у результаті багатомісячної операції на лівому березі Дніпра, у Кринках Херсонської області: 788 чоловіків розшукують як офіційно зниклих безвісти з жовтня 2023-го по кінець червня 2024-го, при цьому кількість загиблих військових, яких вдалось звідти вивезти і врешті поховати, є значно меншою — 262 за цей період. Операцію з утримання Кринок вже ніхто не називає вдалою, щобільше, самі військові ставлять питання про необхідність проведення такої операції, з огляду на витрачені ресурси.

Все це відбувається на тлі наступу російської армії на Донбасі, передові загони якої вже перебувають за 20 кілометрів від Покровська та Мирнограда – ключових логістичних центрів майже на адміністративній межі Донецької та Дніпропетровської областей. При цьому, у Генштабі та у військових колах не готові прогнозувати, наскільки ефективними будуть бригади, поповнені та сформовані за підсумками поточного етапу мобілізації. Втім, джерела натякають, що головне питання — не звільнення Сирського, а кандидатура йому на заміну. Її наразі немає.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський
Фото: Getty Images

Посилення темпів мобілізації, ясна річ, викликало потребу у додаткових коштах, бо у Державному бюджеті такі гроші не були заплановані. Ще один "голос Офісу" у Верховній Раді, голова комітету з питань бюджету Роксолана Підласа оголосила про додаткову потребу у 500 млрд гривень. Сьогодні й міністр фінансів Сергій Марченко озвучив цю суму в розмові з колегами з РБК-Україна.

Як для економіки воюючої країни – це величезна сума. І отримати її у вигляді додаткової міжнародної фінансової допомоги не вийде. Тому знайти ці кошти влада планує шляхом підвищення податків (про це читайте докладно в статті "Військовий збір та інші податки хочуть підвищити. Як це вплине на українців?"). За словами Підласи, аби у кінці вересня виплатити кошти військовим, потрібно, щоб зміни до бюджету президент підписав до середини вересня. А значить, ці зміни потрібно ухвалити до кінця серпня.

Джерела у фракції "Слуга Народу" у Верховній Раді називають такі заяви "достатньо оптимістичними", бо депутати розуміють, яке обурення у суспільстві викличе рішення про підняття податків. В ОП також підраховують, до якого рівня впадуть рейтинги Зеленського та його партії. Втім, наш співрозмовник у Верховній Раді каже, що варіантів небагато і депутатів таки "нагнуть", аби вони проголосували за цей вкрай непопулярний законопроєкт.

Депутатка Роксолана Підласа також регулярно озвучує тези ОП в Раді та лобіює потрібні Офісу рішення
Фото: https://www.facebook.com/photo/?fbid=1719180271575951&set=pob.100002285786329

По-друге, викликом є й міжнародна ситуація. Залишаються незрозумілими результати візиту міністра закордонних справ Дмитра Кулеби до Китаю, від вибудовування стосунків з яким, як Еспресо писало, залежить майбутнє Кулеби в уряді. Зеленський вважає роль Китаю у реалізації мирного плану та майбутніх перемовинах з Росією ключовою. Після повернення міністра з Гуанчжоу, де відбувалася зустріч з його китайським колегою Ван Ї, Кулеба повідомив, що "був чіткий сигнал про те, що Китай розглядає двосторонні відносини з Україною поза контекстом їхніх відносин з Росією чи наших відносин зі Штатами, чи війни" (дивіться нижче на відео). Але жодного слова не сказав про можливий початок реалізації мирного плану та ймовірних мирних перемовин.

Вірогідно, Дмитро Кулеба є небагатослівним щодо початку спільної з Китаєм реалізації мирного плану, бо за підсумками його зустрічі з Ван Ї, міністерство закордонних справ Китаю офіційно повідомило, що "умови і час для переговорів поки що не дозріли". Втім, Україна та Росія різною мірою подали сигнали про готовність до них. 

"Українська сторона надає велике значення думці китайської сторони і уважно вивчила Консенсус Китаю і Бразилії щодо політичного врегулювання української кризи з шести пунктів. Українська сторона бажає і готова провести діалог і переговори з російською стороною. При цьому, переговори повинні бути раціональними, мати практичне значення і бути спрямованими на досягнення справедливого і міцного миру", – зазначається у повідомленні китайського міністерства закордонних справ.

Симптоматично, що про залучення Китаю та початок мирних переговорів говорять і наші західні партнери. 27 липня про це в інтервю Le Monde заявив і Олександр Стубб, президент Фінляндії. "Зараз ми наближаємося до моменту, коли слід розпочинати переговори. Реальність така, що до цих переговорів слід залучити Китай, країни глобального Півдня та Росію", — сказав Стубб

Все вищевказане свідчить, що ясності у питанні перемовин та участі Китаю в них візит Кулеби не приніс, тому попри розмови про мир, війна триває. Ймовірно, на найближчому засіданні уряду Кулеба буде разом з іншими міністрами підтримувати підвищення податків та інші ініціативи ОП. Але ми не певні, що це врятує Дмитра Кулебу від звільнення.