Атака дронів, яка викликала землетрус у РФ, або черговий натяк про надання дозволу на удари західними ракетами. Пояснюємо

Еспресо розповість про те, що сталося на військових складах у Торопцю, та чому це має важливе стратегічне значення для України у війні з російськими агресорами.

Що відомо про склад у Торопцю

Невеличке місто Торопець (11 тис. населення) відділяє від українського кордону на Чернігівщині приблизно 460-500 км. Це давньоруське місто, яке виникло ще наприкінці ХІ, на початку ХІІ століть.

Колись через це місто проходив знаменитий "шлях із варяг у греки". Та зараз – це глушина довкола лісів й озер. Тому не дивно, що тут росіяни вирішили збудувати арсенал.

Фото: МІсто Торопець, фото Вікіпедія

Склади боєприпасів у місті Торопець – це територія військової частини №11777, яка відповідає за склад Головного ракетно-артилерійського управління Міністерства оборони РФ, так званий 107-й арсенал ГРАУ.

Раніше там було 50 старих споруд, але кілька років тому добудували десятки нових і об’єкт був відкритий наприкінці 2018 року. Тому це новітній військовий склад, який зводили "за всіма світовими стандартами", як відзначали у Міноборони РФ. Відомо, що повне завантаження кожного сховища арсеналу становить до 240 тонн, а таких нових сховищ там щонайменше 60-70, тому це понад 15 тис. тонн різних боєприпасів.

Загалом таке будівництво обійшлося в 3,6 млрд рублів, і воно стало важливим елементом оборонної інфраструктури Росії. Склад є частиною мережі військових баз, де почали зберігати стратегічно важливе озброєння. Цю мережу розпочали розбудовувати з 2015 року, відповідно, склад у Торопцю був одним із 13 таких "стратегічних складів", поки вибухи й детонації не зрівняли значну його частину з землею.

На момент відкриття нового арсеналу, яке відбулося за участі тодішнього заступника міністра оборони РФ Дмитра Булгакова, він заявив, що склад має високу захищеність від авіаційних та ракетних ударів, загалом від будь-яких зовнішніх впливів, навіть від наслідків ядерних вибухів. Мовляв, все це дозволяє зберігати ракети та інші боєприпаси без будь-якої загрози для місцевого населення та навколишнього середовища.

Яку зброю зберігали на складах

Фото: Google Maps

Немає точної інформації про те, що там зберігали, однак різні джерела в СБУ та експерти вже встигли пояснити, що кількість знищеної зброї така велика, що одразу охрестили цю "бавовну" як найуспішнішу по військових складах за весь час російсько-української війни.

За припущеннями експертів, на складах в Торопцю зберігалося різноманітне озброєння - від мінометних й стрілецьких боєприпасів до ракет для РСЗВ "Град" й ракетних комплексів С-300, С-400, "Іскандер", "Точка-У", а також коригованих авіабомб (КАБів) та деяких ракет для ППО.

Керівник українського Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко повідомив, що окрім російських боєприпасів, зокрема, реактивних снарядів, Росія також почала зберігати там північнокорейські ракети KN23.

"Це досить великий об'єкт, де за різними оцінками, зберігалося до 30 тисяч різних боєприпасів", - сказав в етері телеканалу "Еспресо" директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.

Цей арсенал був стратегічним об’єктом для російських збройних сил і використовувався для операцій російської армії на півночі України, зокрема, на Харківщині й Курщині.

Що сталося у ніч з 17 на 18 вересня

Фото: Скрін з відео очевидців вибуху на складах у Торопці

Як повідомили різним ЗМІ джерела в СБУ, сотня українських дронів в ніч з 17 на 18 вересня здійснила атаку на склад боєприпасів у місті Торопець у РФ, що призвело до значних вибухів і пожеж. Це була спільна робота СБУ, ГУР та ССО. Чим саме був завданий удар досі залишається загадкою, хоча в інфопросторі й циркулює інформація про вітчизняний дрон-ракету "Паляниця", про якого вперше сказав президент Зеленський лише 24 серпня цього року.

Читайте також: Дозволить швидше добиратися до аеродромів ворога: авіаексперт Криволап про новий український ракето-дрон "Паляниця"

Натомість російське міністерство оборони повідомило, що сили протиповітряної оборони вночі нібито знищили 54 безпілотники. Однак, як показують наслідки – це "знищення" не допомогло врятувати склади від вибухів. Що більше, від такого "падіння уламків" повибивало вікна в оселях у радіусі до 5 кілометрів від самого складу.

З космосу теж було добре видно вибух. Супутникові знімки, зроблені компанією Maxar Technologies у середу вранці, показали величезні стовпи диму, що підіймаються з кількох будівель, а також значні пошкодження будівель й прилеглого лісу.

Фото: Супутникові знімки, зроблені в середу, фото Maxar

На відео очевидців, яке почало ширитися соцмережами, було видно силу детонації, яка навіть нагадувала ядерний гриб. Справді, експерти Defense Express припускають, що потужність вибуху могла досягати 15-30 кілотонн у тротиловому еквіваленті, що порівнюється із тактичною ядерною зброєю.

Фото: Скрін з відео очевидців вибуху на складах у Торопці

Як наслідок сейсмологи зафіксували землетрус магнітудою 2,8 за шкалою Ріхтера. Зокрема, сейсмолог норвезького сейсмологічного дослідницького фонду NORSAR Бен Дандо повідомив CNN, що його датчики "зафіксували сейсмічні сигнали магнітудою від 2,5 до 2,8 на північному заході Росії, які, ймовірно, пов’язані з атакою безпілотників, здійсненою Україною".

Така сила вибухів призвела до того, що місцевий губернатор розпорядився провести часткову евакуацію району вранці в середу. Школи й дитячі садочки закрили. А російські воєнні блогери розповіли, що на військовій базі на цих складах загинули десятки військових через детонації.

Джерело в українських службах безпеки повідомило журналістів, що атаки такого характеру використовують "методично" для зменшення ракетного потенціалу Росії, додавши, що розробляють плани подальших ударів на подібні російські військові об’єкти.

Як експерти оцінюють українську атаку по складу у Торопцю

Західні ЗМІ найперше вбачають у такій українській операції бажання Києва продемонструвати своїм союзникам, що атаки по території РФ – це такі самі удари, як по військовій структурі росіян на окупованих ними територіях України.

Адже українська сторона вже багато місяців наполягає на тому, щоб США, Велика Британія й Франція зняли всі обмеження із застосування їх далекобійних ракет по території Росії. Однак у Вашингтоні та європейських столицях досі мають сумніви щодо цього, оскільки бояться "ескалації конфлікту" та кажуть, що такі удари не будуть ефективні. Однак, як бачимо, і операція на Курщині, і знищення цього одного з найбільших арсеналів РФ на європейській частині країни – не змінили військових методів росіян, лише послабили їхні позиції.

Наприклад, у BBC пишуть, що ця атака з боку України – це те, що вона хотіла здійснити ракетами, наданими їй західними союзниками. "Однак, за відсутності схвалення з боку США та Великої Британії, українці знову вразили російські цілі за допомогою безпілотників, які зробили самі", - відзначають британські журналісти.

У The Washington Post написали, що атака безпілотників сталася тоді, "коли українські чиновники посилено лобіюють своїх союзників, щоб вони дозволили їм використовувати надані Заходом ракети для ударів углиб Росії, щоб знищити саме такі види систем зброї, які завдають такої шкоди Україні".

"Західні чиновники опираються дозволу на такі атаки, кажучи, що це може призвести до ескалації війни. У відповідь київські чиновники вказують на атаки, подібні до тієї, що була здійснена, як на доказ того, що вони ефективні та не становлять додаткового ризику для відповіді Росії", - відзначають у виданні.  

Президент України Володимир Зеленський у своєму вечірньому відеозверненні в середу подякував спецслужбам і заявив, що це "дуже важливий результат", і саме "такі речі послаблюють ворога". Вірогідно, що ця успішна атака по арсеналу в Торопцю буде черговим аргументом на переговорах президента Зеленського з президентом Байденом. Найближчими днями лідер України вирушить до США, де представить так званий план перемоги, який включає удари західною зброєю по тиловій військовій інфраструктурі Росії.

Військовий експерт Defense Express Іван Киричевський розповів в етері Еспресо, що знищення цього військового складу може навіть увійти в підручники військової історії.

"Мабуть, у світовій військовій історії так не вибухало. Якщо проаналізувати епізоди Першої світової війни або вибух у київській фортеці 1918 року, та й під час Другої світової війни, нічого подібного не було, щоб так вибухали склади боєприпасів", - наголосив він.

Як розповідають у Defense Express, загалом таких російських арсеналів не так багато, орієнтовно до двох десятків на всю РФ. Але історично так склалось, що більшість з них були розташовані в тилу головного напряму удару ще радянської армії часів Холодної війни проти НАТО, тобто, у центральній європейській, у географічному сенсі, частині РФ. Експерти нарахували ще сім подібних складів, до яких можуть дотягнутися українські військові розробки та зробити чергову успішну "бавовну".

Фото: Шість великих арсеналів до яких можуть дотягнутися українські військові розробки, фото Defense Express

Читайте також: Удари по РФ західною зброєю: коли партнери можуть дати дозвіл та чим битиме Україна