Законопроєкт про мобілізацію: про що йдеться в оновленому документі та як каратимуть ухилянтів

25 грудня Кабмін вніс до Верховної Ради законопроєкт про мобілізацію, однак нардепи мали до нього низку зауважень. Вже 11 січня проєкт було відкликано. Тоді ж міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що відомство підготувало нову редакцію законопроєкту з урахуванням усіх зауважень. 30 січня проєкт зареєстрували у ВР, його мають розглянути в першому читанні 6 лютого.

Еспресо детальніше розповість, про що йдеться в оновленому законопроєкті – які зміни чекають в процесі мобілізації.

У статті ви дізнаєтеся:

• Про терміни військової служби, мобілізацію людей з інвалідністю та інші основні положення проєкту
• Що чекає чоловіків, які ухиляються від повісток та ігнорують ТЦК
• Що законопроєкт передбачає для українців за кордоном
• Чи будуть зміни у мобілізації жінок
• Реакція на оновлений законопроєкт
• Які були зауваження до попередньої редакції законопроєкту і чи врахували їх
• Передісторія.

Основне з законопроєкту №10449: що очікує на українців

Як повідомили в Міністерстві оборони, цей законопроєкт визначає прозорі правила мобілізаційного процесу, а також необхідне врегулювання прав військовослужбовців та військовозобовʼязаних.

"Коментарі та зауваження до законопроєкту враховані спільно з Генеральним штабом, Урядом та народними депутатами", – йдеться в повідомленні.

Головні положення:

- Регулювання відпусток. Зокрема, військовослужбовці, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше як до досягнення нею шестирічного віку, залишаються на військовій службі.

Військовослужбовцям військової служби за контрактом під час перебування у такій відпустці продовжується строк контракту про проходження військової служби до закінчення зазначених відпусток (якщо немає клопотання про звільнення), а також на строк, необхідний для визначення придатності до проходження військової служби за станом здоров’я та прийняття рішення щодо укладення нового контракту. Військовослужбовцям зараховується час перебування у зазначених відпустках до строку вислуги у військовому званні.

Щорічна основна відпустка надається протягом календарного року частинами не менше 15 календарних днів за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.

Військовослужбовцям після їхнього звільнення з полону надається додаткова відпустка зі збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів без поділу на частини (крім військовослужбовців, які висловили бажання звільнитися з військової служби після звільнення з полону).

- Грошове забезпечення визначено мінімумом у 20 тисяч гривень без урахування додаткової винагороди. Додаткова винагорода на період воєнного стану закладається від 30 до 100 тисяч гривень.

- Строкова служба скасовується. Замість неї запроваджується базова військова підготовка. Людина віком 18-24 років самостійно обирає, коли пройти військову підготовку. При цьому за людиною зберігається її робоче місце, чого зараз немає в чинному законодавстві. 

- Визначення чіткого терміну військової служби: базової підготовка – у мирний час до 5 місяців, під час воєнного стану до 3 місяців. 

Під час дії воєнного стану для чоловіків, які не є військовозобов'язаними, тобто громадяни віком від 18 до 25 років, строк контрактної військової служби встановлюється 1 рік. 

Військовозобов'язані, які на час воєнного стану вже відслужили 36 місяців – можуть звільнятися від служби. Також вони можуть підписати контракт, тоді строк військової служби встановлюється 6 місяців. Терміни служби можуть бути продовженні. У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково.

Початком служби вважається день відправлення у військову частину. Мобілізованого не можуть одразу відправити на фронт, без базової підготовки.

- Люди з інвалідністю всіх груп звільнені від військової служби. А добровольці по мобілізації мають відстрочку на два місяці для розв'язання особистих питань і підготовки до мобілізації. Важливо! До кінця 2024 року всі чоловіки віком від 25 до 55 років, яким після 24 лютого 2022 року встановили інвалідність ІІ та ІІІ груп, мають пройти повторний огляд на непридатність до військової служби. Це не стосується чоловіків з інвалідністю ІІ та ІІІ груп, які отримали захворювання та поранення під час захисту України.

- Електронний кабінет. Згідно законопроєкту громадяни України зобов’язані зареєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста. Під час мобілізації можна уточнити свої дані через ЦНАП або цей електронний кабінет. Відтепер йти для уточнення в ТЦК та СП не обов’язково. Повістки громадянам можуть приходити на електронний кабінет. Якщо повістку про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки надіслано до електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного та резервіста пізніше 17 години, така повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення. Цей кабінет також спрощує процес бронювання від військової служби.

- Можна переїжджати в інші міста без дозволу ТЦК. А вже після переїзду потрібно буде стати на облік за новою адресою.

- Державні службовці бронюються як усі. Категорія "Б" та "В" — 50% від військовозобов'язаних у певному органі. Голови міських та селищних рад, територіальних громад мають бронь. Військовозобов'язані, які працюють на посадах в органах місцевого самоврядування — 50% від військовозобов'язаних.

- Зниження призовного віку. У законопроєкті відтепер граничний вік вказується 25 років. У поки чинному законодавстві мова йде про 27 років. Відтак, новий закопроєкт пропонує зниження призовного віку на 2 роки. 

- За зверненням ТЦК, Служби безпеки України або розвідувальних органів, поліцейські зможуть затримувати та доставляти до військкоматів громадян.

- Усім громадянам необхідно носити з собою військово-обліковий документ: У період проведення мобілізації громадяни України віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або зняті (виключені) з військового обліку, зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти його на вимогу уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський може здійснювати фото- і відеофіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів.

Вилучення транспортних засобів на користь армії

У новій редакції зберігається поняття військово-транспортого обов'язку, згідно якого в установ та громадян можуть забирати транспортні засоби на користь армії. 

"Військово-транспортний обов’язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи….а також громадян-власників транспортних засобів", – йдеться у проєкті.

Проте в законопроєкті додатково прописано: порядок виконання військово-транспортного обов’язку, норми безоплатного залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів і техніки на період мобілізації та у воєнний час визначаються Кабінетом Міністрів України.

Нардеп Ярослав Железняк закликає бізнес звернути увагу на цей пункт законопроєкту:

“Звичайно може це мова йде про невеликий перелік транспорту (тут бачу і трактори, с/г та будівельна техніка попадає), але виглядає не дуже. Шановний бізнес, зверніть увагу. Особливо логістика, будівництво та агропромисловість”, – пише він.

Крім цього, додано кілька нових норм. Зокрема, з моменту оголошення загальної мобілізації транспортні засоби, призначені для доукомплектування ЗСУ та інших військових формувань та перебувають на військовому обліку в ТЦК та СП, забороняється відправляти до інших областей або за межі території України, передавати права власності на них юридичним особам або громадянам, в оренду (лізинг), надавати їх як предмет застави для виконання зобов’язань за договорами про надання кредиту та гарантії перед банківською установою, а також вчиняти інші дії, що унеможливлюють передачу таких транспортних засобів військовим формуванням.

Які обмеження застосовуватимуть до ухилянтів

У оновленому законопроєкті також передбачені заходи впливу на військовозобов’язаних. Так, якщо людина ухиляється від прибуття до ТЦК та протягом 3 днів, не попередила про причини неприбуття, то до неї поліція може застосувати адміністративне затримання. Якщо немає можливості це зробити у правоохоронців, то військовозобов’язаному на електронний кабінет чи в паперовому вигляді надсилають вимогу з’явитись у ТЦК та СП. У разі, якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не виконав зазначеного в ній обов’язку (обов’язків) або не з’явився до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (закордонної дипломатичної установи України, якщо громадянин перебуває за кордоном), територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду. 

Відтак, на ухилянта можуть накласти тимчасове обмеження виїзду за кордон, або тимчасове обмеження на кермування транспортними засобами, або накладають арешт на кошти та інші цінності такого громадянина, що знаходяться на рахунках та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях у емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах — на строк до виконання зобов’язань за такою вимогою.

Суд розглядає вимогу військкомату протягом 15 днів, скарга на відмову у відкритті справи прийматиметься протягом 10 днів. Якщо сторони не з'явилися до суду, справа розглядатиметься у письмовій формі.

Обмеження на ухилянтів накладатимуться на термін до виконання ним вимоги територіального центру комплектування щодо виконання обов'язків військовозобов'язаного чи резервіста.

Українці за кордоном

За кордоном українці віком від 18 до 60 років, які є призовниками, військовозобов’язаними або резервістами, зможуть скористатися послугами в дипломатичних установах тільки за наявності військово-облікових документів.

Винятком є оформлення посвідчення на повернення в Україну, оформлення спадщини або документів на дітей, якщо один з батьків іноземець. Також заяви до дипвідомства можуть подавати заарештовані, затримані чи позбавлені волі за кордоном.

Мобілізація жінок

У новому законопроєкті суттєвих змін щодо мобілізації жінок немає. Однак, нагадаємо:

•  Жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних.

• Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, крім зазначених в абзаці першому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов’язаних за їхнім бажанням.

• Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час в добровільному порядку. У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).

Реакція на оновлений законопроєкт

Ексспікер Верховної Ради Дмитро Разумков вважає, що в новій редакції законопроєкту про мобілізацію закладені неконституційні норми і це негативно вплине на банківську та судову системи України.

"Це призведе до того, що найближчим часом українці масово підуть до банків, почнуть знімати готівку або виводити свої збереження в сіру, а це серйозний удар по економіці держави", – підкреслив нардеп.

Натомість нардеп Сергій Нагорняк вважає, що цей законопроєкт обов’язково треба ухвалювати. 

"Рідні військових, які два роки знаходяться на фронті, хочуть зрозуміти, коли їх близькі повернуться додому. Цих людей дратує, що сусід, який живе поруч і є здоровим чоловіком, не йде на фронт. У той час як її чоловік/брат/син воює, і кінця цьому не видно. Перше, що потрібно вирішити цим законопроєктом, це питання демобілізації. Друге — власне мобілізації. Сьогодні ми вже не бачимо біля військкоматів черг з мотивованих людей, які готові йти захищати Україну", - зауважив він.

Георгій Мазурашу, нардеп від "Слуги народу", заявив, що не збирається голосувати за такий законопроєкт.

"Тому що, по-перше, не підтримую рабовласництво в будь-яких формах і проявах. І тому, що переконаний: намагання притиснути громадян додатковими повноваженнями для держорганів заганяти погрозами і примусом в Армію — це виключно знижує обороноздатність країни й зменшує кількість людей, які вже готові або потенційно можуть "дозріти" до необхідного для захисту Вітчизни", – прокоментував він.

Які були зауваження до попередньої редакції законопроєкту про мобілізацію

Минулу редакцію цього законопроєкту відкликали через низку зауважень, які виникли у суспільстві, зокрема до конституційності такого проєкту.

Так, омбудсмен Дмитро Лубінець виділив 3 проблеми:

• додаткові повноваження ТЦК. Зі слів омбудсмена, перевіряти документи повинні представники Нацполіції, ДПСУ і Нацгвардії, але аж ніяк не військові. 

"Я напряму показав, що ТЦК — це військові підрозділи. Згідно з нашою Конституцією, військові підрозділи не можуть брати участь в обмеженні прав громадян України, навіть якщо юридично у нас введений воєнний статус. Це пряма норма нашої Конституції", – заявляв він в інтерв’ю NV.

У новому варіанті законопроєкту все ж пропонується надавати можливість уповноваженим працівникам ТЦК перевіряти документи громадян.

• Друге застереження було, що керівник ТЦК своїм рішенням може впливати на те, чи буде громадянин України розпоряджатись своїм майном у повному об'ємі, чи ні. 

"Це нонсенс, коли військовий приймає рішення, що хтось не може продати свою квартиру", – коментував він.

Як бачимо, питання обмеження щодо користування своїм майном у новій редакції пропонують вирішувати через суд.

• Третє застереження стосується пропозиції призивати до лав ЗСУ людей з інвалідністю.

Згідно з новим проєктом, люди з інвалідністю усіх груп звільненні від військової служби.

Передісторія

19 грудня 2023 року Зеленський на пресконференції за підсумками 2023 року заявив, що Генштаб звернувся з питанням мобілізації додаткових 450-500 тис. українців.

25 грудня Кабмін вніс до Ради законопроєкт про вдосконалення процедури мобілізації.

8 січня 2024 року на засіданні Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики визнав урядовий законопроєкт про мобілізацію таким, що містить корупційні ризики. Водночас до Ради подали ще чотири альтернативних законопроєкти про мобілізацію.

Уряд 11 січня офіційно відкликав з парламенту законопроєкт про мобілізацію. Цього ж дня міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що команда відомства вже підготувала нову редакцію законопроєкту про мобілізацію з урахуванням всіх пропозицій, погоджених в робочому порядку з депутатами на засіданнях Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.