ПТРК "Стугна-П": як "українські джавеліни" нищать російську бронетехніку, технічні характеристики, особливості та застосування на війні

Еспресо розповідає про український протитанковий комплекс, його характеристики, як "Стугна" нищить рашистів і порівнює його із американським ПТРК Javelin.

Що таке "Стугна-П"

"Стугна-П" – це український протитанковий ракетний комплекс другого покоління. Його розробило та виготовляє київське конструкторське бюро "Луч". Названий на честь ріки Стугна, що на Київщині.

У 1990-ті в Україні виникла потреба модернізувати власні танки Т-55 і гармати МТ-12. Для цього КБ "Луч", хоча раніше й не мало аналогічного досвіду, розробило протитанкову ракету "Стугна", калібру 100 мм. У 2005 році конструкторське бюро почало розробку нового протитанкового ракетного комплексу "Стугна-П", з ракетами більшого калібру – 130 мм. Створення ПТРК тривало у 2005-2010 роках, а в квітні 2011 року комплекс був прийнятий на озброєння Міністерством оборони України. Експортний варіант отримав назву "Скіф" і постачався до низки країн.

За даними виробника, ПТРК призначений для ураження живої сили, рухомих та нерухомих броньованих цілей, що мають комбіновану, рознесену або монолітну броню, зокрема з динамічним захистом, а також малорозмірних цілей типу довготривалих вогневих точок, легкоброньованих об’єктів та завислих вертольотів в будь-який час доби.

Фото: special-ops

"Особливістю комплексу є можливість наведення ракети на ціль з закритих позицій та сховищ, що знижує ризик знищення навідника зворотнім вогневим ударом противника, а також супроводження цілі в автоматичному режимі, що забезпечує керування польотом ракети по лазерному променю без участі оператора", – йдеться на сайті КБ "Луч".

ПТРК може вести вогонь ракетами Р-2 різних модифікацій (калібри 130 або 152 мм), що встановлюються у контейнері. Ракети оснащуються різними бойовими частинами (тандемними кумулятивними або осколково-фугасними) і пробивають 800 або 1100 мм броні, залежно від використаної ракети, на відстані до 5 км (у нічний час – до 3 км). 

"Стугна-П": як це працює

Базова версія ПТРК складається зі встановленої на штативі пускової установки, контейнера для ракет, приладу наведення і пульта дистанційного керування, який дозволяє оператору робити пуск на відстані.

Комплекс має систему напівавтоматичного наведення керованої ракети по лазерному променю. Оператор керує комплексом пультом дистанційно зі спеціального укриття, винесеного на відстань до 50 м. 

Фото: dialog.ua

На ракеті встановлена тепловізійна головка самонаведення, із інфрачервоним датчиком. Оператор наводить прицільний пристрій на ціль, електронне зображення якої, разом із оточуючим фоном, переписується в головку самонаведення. Ракета має два режими атаки – по прямій та з гірки (для броньованих цілей).

"Бронепробиття комплексу "Стугна-П" становить 800 мм за наявності динамічного захисту. Це означає, що без динамічного захисту - в межах 1200 мм, тобто 1 метр 20 см. Пробиття цього комплексу достатньо потужне, аби боротися із сучасними танками, які перебувають на озброєнні Російської Федерації", - розповідав у 2018 році директор компанії Defense Express Сергій Згурець.

Після старту ракета повністю автономна, тому стрілець може відразу покинути позицію, уникнувши ймовірного вогню у відповідь. 

Тактико-технічні характеристики

Максимальна дальність стрільби в денний час – 5 тис. м,
Максимальна дальність стрільби у нічний час – 3 тис. м,
Час польоту на максимальну дальність – до 25 с,
Калібр ракети – 130 мм,
Максимальна швидкість ракети – 720 км/год,
Маса ракети в контейнері – 29,5 кг
Маса пускової установки – 32 кг
Маса приладу наведення – 15 кг
Маса, пульту дистанційного керування – 10 кг
Маса теплоізоляційного модуля – 6 кг
Температурний діапазон застосування – від -40 до + 60ºС

"Стугна-П" в російсько-українській війні

ПТРК "Стугна-П" для Збройних Сил почали масово замовляти з початку війни на Сході України. Комплекс, зокрема, використовували при обороні Луганського аеропорту влітку 2014 року і при обороні Донецького аеропорту в 2014-15 роках для знищення російської бронетехніки. Також український ПТРК широко застосовувався під час антитерористичної операції.

Широко застосовували українські ПТРК, разом із західними зразками, для стримування масової навали росіян у перші місяці повномасштабного вторгнення. Так у березні 2022 року київська тероборона нищила ворожі танки зразками "Стугни", підготованими на експорт. Корпус був "пустельного" кольору, а написи на екрані – арабською. У квітні влучання з максимальної дистанції (до 5 км) у російський танк Т-72 демонструвала 128-ма Закарпатська гірсько-штурмова бригада, а в травні львівські десантники за добу знищили 8 одиниць ворожої техніки – три танки, три БМП та дві бойові машини десанту (БМД).

Важливим досягненням "Стугни-П" стало влучання в найновіший ударний російський вертоліт Ка-52. 5 квітня українські десантники з 95-ї бригади на Харківщині підбили гелікоптер, який рашисти так розхвалювали.

Згодом у вільному доступі з’явилося відео, як Збройні Сили України з ПТРК "Стугна-П" уразили другий російський вертоліт Ка-52. 

Загалом ЗСУ багато разів вдало застосовували "Стугну-П" по всій лінії зіткнення – на Миколаївщині, Донеччині, Херсонщині та в інших регіонах. 

Видання Defense Express, окрім збиття гелікоптерів Ка-52, виділяли "постріл із перевищенням" від 28-ї бригади (стрільба зі складної позиції, коли пуск робиться вище за ціль, а потім ракету вже доводять до неї), вдалу стрільбу по рухомих цілях, як-от знищення тероборонівцями вогнеметної системи рашистів "Буратіно" та вправність десантників 81-ої бригади, які без жодного поспіху, наче в тирі, знищили зі "Стугни" три одиниці ворожої бронетехніки трьома пострілами за 1,5 хвилини.

Стугна чи Джавелін – переваги та недоліки

Якщо 1 комплекс Javelin важить 22 кг, то "Стугна-П" – значно масивніша. Лише її пускова установка важить понад 30 кг, а є ще пульти наведення, дистанційного керування і, власне, ракета – всього понад 100 кг.. Маса комплексу, кажуть бійці, є одним із недоліків українського ПТРК. Для перевезення "Стугни-П" використовували бронетранспортери, але вони створюють занадто багато шуму. Відтак для транспортування комплексу почали використовувати позашляховики. 

З іншого боку, дистанція у 5 км, на яку здатна вести вогонь "Стугна", удвічі перевищує можливості "Джавелінів".

"Крім того, оператор "Стугни" з пультом може перебувати за 50 метрів від пускової установки – це підвищує шанси розрахунку вижити відразу після пуску ракети, який дуже демаскує", – йдеться в матеріалі BBC News Україна.

Водночас у "Стугни" немає принципу "вистрілив і забув", оператор повинен утримувати ціль лазерним променем наведення до 14 секунд (для максимальної дистанції ураження).

Значною перевагою над "джавелінами" є вартість ракет Стугни". Якщо українська ракета коштує близько 20 тис. доларів, то американська – щонайменше $175 тис., а експортні зразки й узагалі понад $200 тис. за ракету. Однак навіть при порівняно невисокій вартості ракет до вибору цілей українські військові ставляться прискіпливо.

Фото: uprom.info

"Якщо порівнювати ціну однієї ракети для "Стугни" і ціну військової вантажівки, наприклад, "Урала", то ясно, що стріляти по ньому не потрібно. Але він може бути вщерть набитий боєприпасами. Тому треба діяти в залежності від ситуації", – розповідав "Радіо Свобода" т.в.о. командира батареї ПТРК "Стугна" 56-ї ОМПБр.

Зважаючи на різницю параметрів протитанкових комплексів, експерти кажуть, що "Стугни" та "Джавеліни" доповнюють одне одного на полі бою. А вже військові, залежно від обставин, вирішують, яку зброю краще застосувати за тих чи інших умов.

Виготовлення "Стугни" та нові версії

У вересні 2023 року на польській оборонній виставці MSPO-2023 представник КБ "Луч" повідомив, що ЗСУ застосовують нову версію протитанкового ракетного комплексу "Скіф-М", відомого як "Стугна". Він був розроблений конструкторським бюро у 2022 році вже за досвідом війни проти Росії. Оновлений комплекс має покращену пускову установку – значно полегшили триноги, добавили кращі акумулятори живлення та нові пристрої повороту/піднесення. 

Фото: АрміяInform

ПТРК також отримав новий полегшений пульт дистанційного керування з комфортнішим управлінням польотом ракети. Крім того, передбачено новий модуль прицілювання та наведення, до складу якого, на прохання українських військовослужбовців, було інтегровано лазерний далекомір.

Щодо виготовлення комплексів, то за 6 місяців 2023 року Україна збільшила виготовлення "Стугни-П" вчетверо. Про це в серпні повідомив міністр із питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін.

"Ми в липні виробили в 4 рази більше "Стугни", ніж у січні. І ми рухаємося у збільшенні виробництва далі. Скільки б ми її не виробляли зараз. Її буде недостатньо", – сказав міністр.