Що таке "Іскандери": як ця зброя впливає на війну в України, її особливості та характеристики

Еспресо розповість чим є "Іскандери" – суперзброєю чи міфом російської пропаганди, які технічні характеристики цієї зброї і як ЗСУ бореться з нею.

Коротко про те, що ви дізнаєтеся в тексті:

• Що таке "Іскандери" і як їх створювали
• Склад і бойові характеристики ракетного комплексу "Іскандер"
• бойові характеристики ракет комплексу "Іскандер"
• Де і як застосовували "Іскандери"
• Ракетний комплекс "Іскандер" – суперзброя чи міф російської пропаганди

Що таке "Іскандери" і як їх створювали

"Іскандер" – це оперативно-тактичний ракетний комплекс класу "земля-земля", розроблений на Коломенському КБ Машинобудування (Московська область). Назва комплексу – східна версія імені Александра Македонського. Вперше "Іскандери" представили в серпні 1999 року. Максимальна дальність ураження цілі балістичними ракетами з ОТРК "Іскандер-М" – не менше 500 км (оголошена публічно) і може сягати 700 км (за експертними оцінками, при застосуванні ядерної боєголовки або полегшеної звичайної). Існує також модифікація для пуску крилатих ракет 9М729 з максимальною дальністю до 2500 км. Вона порушує умови договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності.

ОТРК "Іскандер" призначений для ураження цілей у глибині оперативної території військ противника. Окрім засобів вогневого ураження (ракетні комплекси, реактивні системи залпового вогню, далекобійна артилерія) для комплексу найвірогіднішими є стратегічні цілі – засоби протиракетної і протиповітряної оборони, літаки та гвинтокрили на аеродромах, командні пункти та найважливіші об'єкти цивільної інфраструктури. Такі об’єкти зазвичай захищені від нападів засобами ППО, тому "Іскандер" розробляли, враховуючи, що ракетам буде потрібно проходити "захисну парасольку".

Фото: gettyimages

Щодо боєприпасів, то Defense Express називає "Искандер-К" по суті узагальненою назвою крилатих ракет, які рашисти можуть використовувати в складі ОТРК "Искандер": 9М728 (також зустрічається під позначенням Р-500) на дальність до 500 км та 9М729 на дальність до 1500 км. Ракети обох типів мають бойову частину масою до 480 кг та дозвукову швидкість польоту, до 900 км/год.

Ракетний комплекс "Іскандер": склад і бойові характеристики

Всього до складу ОТРК "Іскандер" входить 6 машин. Самохідна пускова установка має масу 42 тонни, швидкість пересування по шосе 70 км/год, по ґрунтовій дорозі 40 км/год). Транспортно-заряджальна машина транспортує 2 ракети, перезаряджання триває 15 хвилин. Командно-штабна машина, оснащена радіостанцією, з якої керують вогнем та зв'язуються з іншими підрозділами. Розгортання-згортання штабу може займати до 30 хв, що для інтенсивних бойових дій експерти називають тривалим терміном. До складу комплексу також входять машина техобслуговування, пункт підготовки інформації та машина життєзабезпечення (для розміщення, відпочинку і харчування). Розрахунок усього ОТРК складає щонайменше 13 людей, а 6 машин потребують маскування, бо є доволі помітним об'єктом на дорогах, що дає розвідці противника можливість виявити "Іскандери" на марші.

Фото: gettyimages

ОТРК "Іскандер" застосовує три основні типи бойових частин. Для ураження цілей на площі та техніки в окопах служить касетна бойова частина з дистанційним підривом у повітрі 54 бойових елементів. Осколково-фугасну бойову частину використовують для ураження точкових цілей, а проти бункерів передбачена бетонобійна бойова частина. Існують і "спеціальні" бойові частини зі зброєю масового знищення, включно із ядерним зарядом потужністю до 50 кілотонн. Це більше, ніж сумарна потужність двох ядерних бомб скинутих на Японію у 1945 році.

Якщо говорити про ракети, то основні їхні бойові характеристики виглядають так:

• Стартова маса ракети – 3 800 кг,
• Маса бойової частини – 480 кг,
• Довжина – 7,2 м,
• Діаметр – 92 см,
• Швидкість ракети після початкової ділянки траєкторії – 7,5 тис км/год,
• Мінімальна дальність ураження цілі – 50 км;
• Підлітний час на мінімальну дальність – 23 с,
• Максимальна дальність ураження цілі – 500 км,
• Підлітний час на максимальну дальність 500 км: 4 хв,
• Термін експлуатації – 10 років (зокрема 3 роки в польових умовах)

Де і як застосовували "Іскандери"

Вперше в умовах війни "Іскандери" використали в 2008-му, під час російської агресії проти Грузії. Так грузини заявляли, що росіяни використали "Іскандер" для обстрілів міста Ґорі – тоді загинуло кілька цивільних мешканців, а також журналіст данської телекомпанії RTL. 

Установки комплексу "Іскандер" були помічені в Сирії. Там росіяни обстрілювали цивільні об'єкти, зокрема шпиталь в місті Азаз.

Першим іноземним оператором комплексу в експортній модифікації (зі скороченою до 280 км дальністю польоту ракети "Іскандер-Е") стала Вірменія. Єреван у 2016 році отримав 4-8 ОТРК. У 2020 році азербайджанські військові заявили, що Вірменія активно використовує "Іскандери", однак жодна з ракет нібито не вразила ціль. Вірменський прем'єр Нікол Пашинян підтвердив використання "Іскандерів", піддавши їх критиці. Він зазначив, що випущені ракети "не вибухали або вибухали, наприклад, на 10 %".

Щодо України, то рашисти почали застосовувати ОТРК "Іскандер" відразу після широкомасштабного вторгнення. Саме цими комплексами завдали ударів по українських аеродромах 24 лютого 2022 року, та атакували аеропорт у Житомирі 27 лютого. Генпрокурорка Венедіктова повідомляла, що окупанти застосовували "іскандери" та шрапнельні снаряди в Ірпені, внаслідок чого 70% міста було пошкоджено.

10 березня 2022 року українські захисники знищили дивізіон ОТРК "Іскандер-М" на Чернігівському напрямку. До складу дивізіону ОТРК «Іскандер» входять чотири пускові установки на вісім балістичних ракет.

Вранці 27 травня 2022 року крилата ракета комплексу "Іскандер-К", випущена з Ростовської області, влучила в казарму Нацгвардії на Дніпропетровщині. Загинуло щонайменше 10 людей, ще кількадесят були поранені. Серед інших влучань можна згадати удар по Слов'янську, коли було відомо про трьох загиблих, удар по Первомайському на Харківщині (постраждали 43 людини, 12 з яких – діти), обстріли Покровська чи Краматорська на Донеччині, де були загиблі.

фото: wikipedia

Ракетний комплекс "Іскандер" – суперзброя чи міф російської пропаганди

У березні 2022 року видання The New York Times з посиланням на американську розвідку повідомляло, що балістичні ракети комплексів "Іскандер-М", випущених рашистами по Україні, мають приманки, здатні ошукувати радари протиповітряної оборони та ракети теплового пошуку. Кожен з таких пристроїв має довжину 30 см і форму білого циліндра з помаранчевим хвостом. Обманка напхана електронікою і видає радіосигнали, що глушать радари, а також джерело тепла для перехоплення ракет.

Ракети, випущені "Іскандером" є складною ціллю. Після пуску балістична ракета швидко набирає висоту. Більшу частину шляху по балістичній траєкторії вона летить на висоті 50 км, потім знижується до 20 км і спрямовується вертикально вниз. На своєму шляху ракета маневрує та створює хибні цілі для ППО. Наприкінці активного розгону балістична ракета сягає швидкості 2 км/сек. 

Відтак міноборони РФ і засоби масової пропаганди презентували "Іскандери" як зброю, проти якої не існує протидії. 
"Також російські медіа з посиланням на "західних військових експертів" (часто – фіктивних або поданих викривлено) стверджували, що масована атака "Іскандерів" може швидко вирішити результат локальної війни, знищивши систему ППО ворога, після чого авіація РФ довершить справу. А вже російські "військові аналітики" прогнозували, що залп дивізіону ОТРК "Іскандер" здатний знищити цілий позиційний район протиракетної оборони США", – йдеться в матеріалі BBC.

Якийсь час українська ППО і справді не могла збивати балістичні ракети "Іскандер-М". Однак ця обставина не допомогла росіянам досягнути стратегічних цілей – ні знищити ППО чи авіацію, ні захопити Київ, ні перемогти у війні. Все змінила поява в ЗСУ комплексів Patriot.

"Росія нагнітала ситуацію через медіа та намагалася донести своєму населенню та всьому світу, що її балістичні ракети, такі як "Кинджал" і ракета комплексу "Іскандер", можуть пробивати протиракетну оборону. Це переконання вкоренилося у свідомості росіян та її політичної еліти. У принципі, й західні партнери теж почали вважати, що це небезпечна зброя. Україна зруйнувала пропагандистський міф", - пояснював у ефірі каналу Espreso.tv інший експерт Defence Express Антон Міхненко.

Інший військовий аналітик полковник запасу, експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк наголошує, другу ділянку траєкторії (атакувальну) ракета летить по параболі, котра легко обраховується РЛС, що дозволяє навести на неї ракету-перехоплювач. 

"Також варто пам’ятати, що ОТРК – суто наступальні, створені під застосування ядерної зброї, їх ефективність в неядерному спорядженні – нижча, ракета з легшою неядерною БЧ летить лише на 300 км. Ця зброя починає війну, але не закінчує", – пише Кевлюк.

Оглядач називає й інші недоліки "Іскандера" – він дорогий, потребує розвідувальної інформації від повітряних засобів розвідки, що неможливо повною мірою без панування у повітрі. Крім того, ракети не уражають рухомі цілі. Кевлюк вважає "Іскандери" "просто хорошою зброєю", а їхні "надздібності" – російським шоу.

Крім того, в рашистів обмежена кількість балістичних ракет для "Іскандерів". Станом, на початок року експерти говорили про 52 ракети. Поповнювати запаси загарбникам також нелегко. Після повномасштабного вторгнення і до кінця 2022 року російський ВПК зміг виготовити лише 20 ракет, в середньому по дві щомісяця.