Верховна Рада прийняла закон про права нацменшин

Про це повідомили нардепи Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко. 

"Парламент за основу та в цілому проголосував за законопроєкт №10288-1 про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах", - йдеться у повідомленні. 

Вказано, що за закон, прийняття якого вимагала Єврокомісія, проголосували 317 депутатів. 

Читайте також: Єврокомісія закликала розпочати перемовини з Україною про вступ до ЄС. Що далі 

Що передбачає закон

У закладів вищої освіти приватної форми власності буде право вибору мови навчання. Вони зможуть обирати між мовами, які є офіційними у ЄС. Водночас вони зобов'язані забезпечити вивчення державної мови: вона має викладатись, як окрема дисципліна. 

У класах, в яких навчання проходить мовами нацменшин гарантуватиметься право на використання мови відповідної нацменшини в освітньому процесі поряд з державною мовою. 

Люди, які розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року і мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, до завершення здобуття повної загальної середньої освіти мають право продовжувати здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". 

У межах реалізації прав корінних народів та нацменшин України, допускається поширення передвиборчих агітаційних матеріалів їхніми мовами. Водночас вони мають бути продубльовані українською. 

На видавничу продукцію, видану кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів чи нацменшин України, офіційними мовами яких є мови ЄС, коштом державного або місцевого бюджету не поширюватиметься вимога щодо обов’язку видавати державною мовою не менше 50% усіх виданих упродовж року книг. 

"Особи, які належать до нацменшин України, мови яких є офіційними мовами ЄС, та реалізують право на навчання відповідними мовами в державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти, можуть здобувати: базову середню освіту та профільну середню освіту відповідними мовами нацменшин, за винятком навчальних предметів (інтегрованих курсів), пов’язаних із вивченням української мови, української літератури та історії України, а також Захисту України (для профільної середньої освіти), які вивчаються державною мовою", - вказано в законі. 

Для телемовників, які здійснюють мовлення, окрім державної, мовою нацменшини, які є мовами або до яких застосовуються положення Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, окрім тих, які визнані ВР державними мовами державами-агресорами або державами-окупантами, програми державною мовою мають становити не менше ніж 30% від загальної тривалості програм (або їх частин).

"Обмеження щодо мов нацменшин, що є державною (офіційною) мовою держави, яка була визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, переносяться із прикінцевих та перехідних положень законів України у тіло документів, у зв’язку з чим не матимуть часових рамок", - йдеться у тексті. 

Передісторія

Закон "Про національні меншини (спільноти)" був прийнятий Верховною Радою у грудні 2022 року й набув чинності в березні 2023 року. Цей закон – серед семи рекомендацій Єврокомісії, які Україна має виконати для подальшого руху до ЄС.

Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав Володимира Зеленського переглянути цей закон. Президент України пообіцяв врахувати побажання Бухаресту. Також до цієї теми неодноразово поверталась Угорщина, говорячи про утиски прав закарпатських угорців.

У лютому ПАРЄ з угорсько-румунської ініціативи звернулася до Венеційської комісії через права нацменшин в Україні. У червні 2023 року Венеційська комісія розкритикувала закон про нацменшини.

21 вересня Рада ухвалила новий закон, з якого прибрали всі суперечливі моменти.

На початку листопада віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина стверджувала, що російської нацменшини в Україні немає. Натомість є російськомовні громадяни. Про відсутність юридично оформленої російської нацменшини заявив і спікер ВР Руслан Стефанчук.

Законопроєкт №10288 внесли до Ради 24 листопада. Нині він перебуває на розгляді комітету.

Представник уряду в Раді Тарас Мельничук пояснив, що законопроєкт спрямований на вдосконалення законодавчого регулювання реалізації прав та свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот), відповідно до положень Європейської конвенції з прав людини 1950 року, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин 1995 року, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин 1992 року, а також рекомендацій Венеційської комісії.

Водночас співкоординатор руху добровольців "Простір свободи" Тарас Шамайда стверджує, що поряд із положеннями, що справді захищають права меншин, законопроєкт містить зміни до законів про мову, освіту, медіа, видавничу справу, які звужують застосування української мови та руйнують механізми її захисту. Також під загрозою русифікації опиняться телебачення, радіомовлення, книговидання тощо.

Своєю чергою мовний омбудсмен Тарас Кремінь також радить доопрацювати документ. Кремінь заявив, що підтримує мету законопроєкту, яким пропонується прискорити євроінтеграційні процеси держави. При цьому мовний омбудсмен вказує на те, що окремі його положення значно погіршать функціонування української мови в деяких сферах суспільного життя на території України.