Оптимізація та автоматизація Генштабу ЗСУ й удари Сил оборони по тимчасово окупованих територіях. Воєнні підсумки тижня

Удари ракетами ATACMS по російських окупантах

Збройні Сили демонстрували активне і досить влучне використання тактичних ракет ATACMS по ворожих цілях уночі 23 травня. Було завдано чергового далекобійного удару по окупантах у Криму, атака здійснена по декількох об'єктах - Саки, Сімферополь, Джанкой, Гвардійське й Перевальне. Деталізація наслідків стане відома згодом, поки точно можна говорити про ураження з використанням оперативно-тактичних ракет ATACMS Центру космічного зв'язку поблизу Алушти, там ворог проводив певні заходи з нарощування своїх можливостей.

Цей удар логічно можна пов'язати з тим, що напередодні вже українські безпілотники змогли пошкодити загоризонтну радіолокаційну станцію "Воронеж-ДМ", яка була розміщена поблизу Армавіра в Краснодарському краї. Ця РЛС входить до російської стратегічної системи раннього попередження про ракетний напад і створювалася для того, аби виявляти балістичні, стратегічні, крилаті ракети на відстані до 6 тис. км, її основний сектор огляду - це Балкани, Середземномор'я, зона, де працює НАТО, а також Азія включно з Перською затокою. Власне ця історія із влучанням по РЛС досить непроста історія, тому що "Воронеж-ДМ" належить до стратегічних об'єктів ядерних сил Російської Федерації й можна очікувати зараз пропагандистської істерії з боку рашистів.

Також сьогодні з'явились відеоподробиці, пов'язані з ударами ATACMS по важливій цілі - зенітно-ракетному комплексу С-400. Я думаю, це унікальне відео, найзнаковіше, тому що фактично воно показує бій двох ракетних комплексів. Можна говорити про тріумф ATACMS, бачимо, що ЗРК С-400 випускає 6 ракет, а потім приліт ATACMS, що й призводить до знищення російського ЗРК.

Місце подій задокументовано як населений пункт Моспине у Донецькій області. Це недалеко від лінії зіткнення, до 60 км. З огляду на те, що цей комплекс кілька днів як з'явився, то якраз було використано найбільш ефективний спосіб боротьби з такими цілями. Насамперед ракети ATACMS, які створювалися ще у 1980-х роках, виявились на сьогодні найкращим способом боротьби з касетними боєприпасами та летовищами. За іронією долі цей комплекс був оснащений новою системою виявлення балістичних цілей, там нова РЛС і фактично бачимо, що С-400 неспроможна протидіяти ATACMS, який має, скажімо, історичніше коріння порівняно з комплексом "Тріумф".

Масштабні скорочення у Генштабі

Станом на 24 травня вже понад мільйон військовозобов'язаних оновили свої облікові дані. До речі, сьогодні була цікава пресконференція представників Генерального штабу, де було сказано, що окремі структурні підрозділи Генштабу будуть скорочені на 60% в процесі оптимізації. Про це повідомив начальник Головного управління оборонного планування Генштабу ЗСУ Євгеній Острянський. Відомо, що будуть створені нові структури, а офіцерів зі скороченого штату скерують на інші посади оперативно-тактичного рівня. Це різні складові, пов'язані з нашою мобілізацією, з оптимізацією, пошуком правильних шляхів у використанні нашого мобілізаційного ресурсу.

Старший офіцер Командування Сухопутних військ, керівник проєктного офісу Акселератора Міноборони підполковник Павло Кишкар вважає  цей крок правильним.

"Ідеологічно правильно починати з себе владі, в армії теж достатньо чоловіків, які перебувають не на бойових посадах і якби керівництво Збройними Силами продекларувало, що за два-три роки з небойових посад люди мобілізаційного віку будуть прибрані, їх можна замінити на жінок, чоловіків, які мають певні обмеження, втрату кінцівок, людей, які вже мають пенсійне посвідчення - це було б правильно. Штаби - це теж елементи в управлінні й керівництві військами, теж є елементом такої влади, тому державна влада має починати мобілізацію з себе. Чоловіків призовного віку у нас більше не стане, тому всі мають готуватися, а в усіх державних структурах, не лише в Міноборони, чоловіків призовного віку ми маємо замінити в певний період часу на кваліфікованих, підготовлених людей, які не є чоловіками призовного віку. Така ідеологема, якщо починається з Міністерства оборони й Збройних Сил України, має право на життя та є ефективною", - наголосив старший офіцер.

Військовий переконаний, що система має стискатися до рівня: один підпис - одна відповідальність, адже у воєнний час усі процедури прийняття рішень мають пришвидшитися до одного дня.

Мобілізація через застосунок "Резерв+"

Керівник проєктного офісу Акселератора Міноборони підтримує функціонал нового застосунку, адже тепер повістку можна вручити онлайн і не витрачати час на виловлювання військовозобов'язаних чоловіків.

"Я підтримую ці кардинальні зміни, нехай мене вибачають наші чоловіки, які не хочуть проходити військову службу, але варіантів у нас не дуже багато. Тому ця система має право на життя і вона має набути законодавчих повноважень на те, щоб спілкуватися з нашими чоловіками напряму. Медичні обмеження, бронювання для підприємств - це все може і мусить врости у "Резерв+", - пояснив підполковник.

Технічна автоматизація систем управління у ЗСУ

"Резерв+" зараз подається як значний крок з прискорення реєстрації військовозобов'язаних, але коли ми говоримо про цифрову складову в життєдіяльності Збройних Сил, то, напевно, все-таки згадаю і про інші компоненти, які стосуються управління військами.

Деякі наші оперативно-стратегічні й оперативно-тактичні управління використовують автоматизовану систему "Дзвін-АС", яку прийняли на озброєння торік. Ця система бойового управління оперативно-тактичного рівня дозволяє суттєво прискорити підготовку бойових завдань, їх відпрацювання, зменшує навантаження на штабних офіцерів і - головне - фіксує рішення кожного командира на кожному етапі виконання бойової задачі, а це вкрай важливо. Система дає можливість подивитися, які рішення ухвалював той чи інший командир. Вона навіть допомагає командиру ухвалювати правильні рішення і зараз Міністерство оборони, як на мене, має бути зацікавлене в масштабуванні цієї системи до значної кількості штабів та управлінь. Попит на цю систему існує. Я думаю, що це саме один з варіантів, які так само стосуються процесу автоматизації та синхронізації Збройних Сил України.

"Щодо розвитку автоматизованих систем на полі бою, я неодноразово повторював, що майбутня війна - це війна роботів і виграти ми можемо лише маючи технологічну перевагу", - сказав Кишкар.

Водночас, за його словами, у війську не поспішають переводити усю паперову роботу у цифровий простір, адже не довіряють: "Я думаю, що після цифровізації цього процесу, з появою у кожного командира електронного підпису, відповідного захищеного гаджета, а такі технології в українській армії є, ми цей процес максимально спростимо до трьох кліків у командира взводу, чотирьох-п'яти - на відповідників у командира роти".

Кишкар наголосив, що такого вдосконалення потребують процеси списання в армії, але ті суми, які Міноборони оголосило, потрібно переглядати.

"Суми вказані занадто малі, адже командир роти не може більше ніж 100 тис. грн майна списувати. Я нагадую, що нічний приціл коштує понад 100 тис. грн, а це фактично розхідний матеріал для піхотного командира, тому ці суми треба переглянути. Процедури контролю, зокрема з ДБР і НАБУ, треба спростити, вони теж мають в онлайні бачать ці процеси, які відбуваються з військовим майном. Я думаю, що такі бази даних будуть запроваджені вже до вересня цього року", - розповів старший офіцер Командування Сухопутних військ.