Третя штурмова: роль бригади в обороні Авдіївки та її інші визначні бої

3-тя окрема штурмова бригада - підрозділ у складі Сухопутних військ Збройних сил України, сформований у перший день повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року як добровольчий підрозділ Сил територіальної оборони. Її кістяком стали ветерани ССО "Азов", Національної гвардії України та колишні представники Азовського руху.

Еспресо розповідає про одну з найбоєздатніших бригад у лавах ЗСУ, що робить її унікальною, її історію та бої, які змінили і продовжують змінювати хід війни проти Росії.

Про що стаття:

• Роль бригади в обороні Авдіївки

• Чим унікальна 3-тя окрема штурмова бригада

• Повномасштабне вторгнення: хронологія визначних боїв

• Витоки: Азов та російські міфи

Роль Третьої штурмової бригади в обороні Авдіївки

За час повномасштабної війни Росії проти України 3-я штурмова бригада зарекомендувала себе як підрозділ, що вирізняється своєю увагою до технологій, вишколу солдатів та сильним бойовим духом.

У той час, коли українські війська в районі Авдіївки зіткнулися із серйозною загрозою з боку семи російських бригад, у відповідь на критичну ситуацію 3-я окрема штурмова бригада була оперативно передислокована для підкріплення.

Як повідомляє офіційний Telegram-канал бригади, 3-тя ОШБр завдала суттєвих ударів по російським військам.

У звіті бригади йдеться: "Попри значну перевагу в артилерії, ударних дронах та регулярному застосуванні до сотні КАБів на день, противник втратив: понад 1500 загиблими; понад 3500 пораненими; та понад 20 одиниць бронетехніки. До моменту відведення бійці Третьої штурмової не дозволяли ворогу здійснити повне оточення позицій".

Командир підрозділу Terra Микола Волохов поділився з Радіо Донбас Реалії своїми спостереженнями про напружену ситуацію в Авдіївці.

Волохов, також відомий як "Абдула", наголошував на інтенсивності боїв: "Складна ситуація. Ворог сильний. Бої складні, але поки що начебто справляємося".

Волохов розповів про значну присутність ворога, оцінивши, що "проти нас стоїть цілих сім бригад [армії РФ], які постійно підвозять підкріплення та ротуються."

Щодо російської тактики, він зауважив: "Можу сказати одне: тактику та спроби перемогти кількістю вони не полишають. Дуже велика кількість техніки та піхоти, повторюся, кидають на нас. Атаки дуже інтенсивні, не припиняються ні вдень, ні вночі. Працює дуже багато артилерії. Я сказав би, що ворожі засоби тут ще більш сконцентровані, ніж це було під Бахмутом."

Після напруженого бою українське командування прийняло рішення вивести всі сили з Авдіївки, але росіяни все ще продовжують наступати в цьому районі та по всій лінії фронту.

Тож це лише питання часу, куди бригаду відправлять далі – чи то у Вугледар, чи то у Часів Ярі, чи деінде. З останніх подій – бригада успішно витіснила російські війська з Красногорівки Донецької області. Напередодні окупанти атакували південно-східну частину міста та увійшли до нього. Тому бригада, як і Збройні сили України в цілому, зараз дуже потребує підтримки та допомоги.

У зверненні до цивільного населення Волохов закликав вірити в перемогу України, наголошуючи на необхідності підтримки. Волохов закликав мобілізуватися: "Йти до рекрутингового центру 3-ї окремої штурмової бригади та приєднуватися до нас тут. Нам потрібна допомога, нам теж потрібне підкріплення."

Для тих, хто не може приєднатися, він попросив підтримати бригаду донатами. Волохов підсумував: "Перше – вірити у перемогу України. Вона обов'язково станеться. Від нас залежить одне, але дуже важливе: якою вона буде і скільки часу знадобиться для її досягнення."

Чим унікальна 3-тя окрема штурмова бригада

1. Фокус на технологіях та комунікаціях

За словами Олександра Бородіна, речника бригади, їхня сила полягає у використанні технологічної революції у війні, зокрема, у застосуванні безпілотників для розвідки та як ефективної наземної сили.

"Річ у тім, що в цій війні насправді йде революція в плані ведення війни. Вона полягає у використанні дронів, але треба розуміти, що позаяк війна — це комплексна річ, то дрони це не просто розвідка. Зараз вони стали ударними силами й не обов’язково в повітрі, а й на суходолі", - пояснив він.

"Потрібно розуміти, що в кожній армійській школі, як в радянській, так і особливо в натівській, можна взяти щось корисне. Але просто копіювати не потрібно, тому що у нас специфічна війна зовсім інша. Тому нам треба будувати своє", - наголосив він, зауваживши на важливості адаптації стратегій до конкретних викликів, з якими стикається Україна.

Видання "Forbes Україна" опублікувало статтю, в якій пояснює, чому бригада користується такою популярністю серед юнаків і приваблює набагато більше новобранців, ніж інші підрозділи, - до 4500 заявок щомісяця. Зазначається, що бригада функціонує майже як стартап, сильно покладаючись на маркетинг, медіа та комунікацію.

Зазначається, що початкові спроби створити цікавий контент провалювалися, але згодом відомий комік Віктор Розовий, що служить у бригаді, почав вести військовий щоденник на YouTube, порушуючи теми, які резонували з солдатами, що призвело до значного зростання з 183 000 до мільйона підписників у період з січня 2023 року по лютий 2024 року. Навіть незважаючи на обмеження YouTube, відео збирають 4-5 мільйонів переглядів.

Медійники бригади – "боги комунікацій", які розуміють цінності своєї цільової аудиторії і культивують стійку мотивацію, йдеться в статті.

Але ефективна комунікація – це не лише відполірований фасад; вона віддзеркалює реальні процеси всередині бригади. Успіх залежить від створення згуртованого підрозділу, або "esprit de corps", де кожен бачить себе частиною колективного цілого. Згідно зі статтею, якщо кожен вболіває за успіх команди, люди на всіх рівнях будуть демонструвати ініціативу, творчість і наполегливість, навіть без чітких інструкцій.

        2. Інтенсивність підготовки

Ефективність бригади ґрунтується на ретельній підготовці; складний довготривалий курс для початківців охоплює тактичну та вогневу підготовку, медицину, військову тактику та багато іншого. Слід зазначити, що не всі рекрути проходять курс до кінця. Тренувальний режим – інтенсивний, і виховує бійців з винятковою витривалістю та силою волі.

Новобранці зосереджуються на поводженні зі зброєю, ключових правилах та структурі, проходять психологічну підготовку, вчаться використанню спорядження та бойовій стрільбі на полігоні. Курс охоплює такі теми, як десантна висадка, бої у приміщенні та топографія. В кінці курсу рекрути демонструють свої навички, і лише після цього можуть доєднатися до бригади.

Бригада робить значний акцент на ретельній підготовці своїх бійців та збереженню їхніх життів. Кандидати проходять багаторівневий тренувальний процес, що гарантує їхню належну підготовку перед виконанням бойових завдань

Речник 3 ОШБР підкреслив важливість підготовки, наголосивши, що бійці не одразу йдуть у бій після приєднання до бригади. "У нас ніколи такого не буває, що людина приходить до війська і за тиждень вже йде на бойові завдання. Що більше, щоб стати штурмовиком, вона спочатку буде якийсь час нести службу в класичній піхоті, тобто займатись утриманням позицій. І тільки потім, коли буде готова, вона може стати штурмовиком", - пояснив Бородін.

"По-перше, ми не посилаємо непідготовленого бійця в бій. Намагаємося максимально вжити заходів для того, щоб боєць отримав фахову, професійну підготовку. І по-друге, щоб боєць уже набув від нас, від ветеранів, навичок для повноцінного і якісного виконання бойової задачі, збереження свого життя і максимального проявлення саме в тому напрямку, в якому він потрібен", - пояснює Коротя.

Увага приділяється здібностям кожного бійця. Як зазначається у статті Forbes, головний меседж бригади полягає в тому, що, аби максимізувати корисність в армії, враховується цивільний досвід рекрута. Якщо ти був водієм, ти можеш працювати водієм, і виконувати завдання, що відповідають твоєму досвіду. Другий меседж – бригада забезпечує бійцям не лише виживання, а й розвиток навичок через постійні тренування та вишкіл. 

3. Згуртованість підрозділу та сильний моральний дух

Сила бригади полягає в горизонтальному розвитку, що дозволяє швидко адаптовуватися. Командири можуть пропонувати зміни, а швидка реакція волонтерів підвищує ефективність. Цей динамічний підхід, заснований на індивідуальній відповідальності та ініціативі, дає бригаді стратегічну перевагу, як стверджує Олександр Бородін, речник бригади.

Заступник командира роти 3-ї ОШБр, молодший лейтенант із позивним "Процент", зазначає, що бригада виховує згуртованість серед своїх бійців, і позивні працюють на користь цій меті. 

"Перша причина – з міркувань безпеки. Друге – це унікальний нікнейм. Позивний – це друге ім'я або ім'я важливіше за те, що написано в паспорті".

Такі практики, за словами Володимира Коротя, культивує почуття приналежності, перетворюючи бригаду на дружню команду.

"Людина має відчувати свою прив’язаність до сім’ї. Сім’я — це звучить голосно, але коли людина себе відчуває себе частиною сім’ї, то вона і в колективі себе починає вести по-іншому", – зазначає Коротя.

Ключові бої від початку повномасштабного вторгнення

Бригада була створена, щоб стати ефективною, гнучкою, інноваційною та дисциплінованою силою, здатною вести як оборонні, так і наступальні операції, саме тому її розгортають на найбільш напружених ділянках фронту. Розглянемо хронологію створення бригади та її бойовий шлях.

Територіальна оборона "Азов"

Спочатку загони відігравали вирішальну роль в обороні Києва. 9 березня загони переформували на полк ССО "Азов", який зробив значний внесок у визволення стратегічно важливих населених пунктів навколо столиці.

Серед значних успіхів – звільнення таких ключових населених пунктів Київської області, як Васильки, Буча, Ірпінь та Гостомель. Під Броварами вони розгромили значну російську колону, завдавши окупантам значних втрат та змусивши їх відступити.

"Останні захисники Маріуполя"

У 2022 році більшість підрозділів "Азову" базувалися в Маріуполі, який невдовзі опинився в облозі. У березні 2022 року "Азов" відіграв вирішальну роль у захисті Маріуполя.

За словами Петра Андрющенка, радника міського голови, відважні захисники Маріуполя знищили щонайменше 6 500 окупантів. Вони також знищили близько 80 танків і понад 100 інших броньованих машин, незважаючи на те, що ворог у багато разів переважав їх за чисельністю – близько 14 тисяч осіб. Росіяни задіяли величезну кількість техніки, включаючи літаки, кораблі, артилерію, РСЗВ, та велику кількість ракет. Для захоплення міста Росія використала свої найефективніші підрозділи.

Бійці "Азову" були лицем українського опору. Вони стійко тримали оборону "Азовсталі" поряд з іншими українськими військами. З 86 днів битви за Маріуполь, 82 були в умовах повної блокади. З бійцями "Азову" співпрацювали 12-та бригада Національної гвардії, 36-та окрема бригада морської піхоти, прикордонники, поліція, добровольці та загони Територіальної оборони.

В очах багатьох українців "Азов" символізував непохитну рішучість нації у боротьбі з Росією. Їхній героїзм запобіг просуванню російських військ на Одесу, Запоріжжя, Миколаїв та оточенню українських сил на Донбасі.

Українські військові ініціювали евакуацію з "Азовсталі" 16 травня. Президент Володимир Зеленський повідомив, що понад 2 500 українських військовослужбовців потрапили в полон у Маріуполі.

Значний обмін полоненими відбувся 29 червня 2022 року, в результаті якого було звільнено 95 захисників, у тому числі 43 Азовців, багато з яких прибули у дуже важкому стані.

Після захоплення бійців "Азову" в Маріуполі низка російських посадовців заявила, що вони мають постати перед судом і навіть бути страченими. Кілька депутатів Думи також заявляли, що пропонуватимуть нові закони з метою зірвати обмін полоненими бійцями, яких Москва називає "терористами", тому обмін Азовців був і залишається надзвичайно складним завданням, пише Guardian.

28-29 липня 2022 року сталася трагедія – масове вбивство окупантами захоплених українських військовополонених в Оленівці. В колишній Волноваській виправній колонії № 120 відбулись вибухи, в результаті яких 53 людини загинули і понад 130 отримали поранення. Росіяни спочатку заявляли про підготовку трибуналу, а згодом вдалися до брутального терористичного акту.

Знаменна подія відбулася 8 липня 2023 року, коли завдяки співпраці з Туреччиною командири "Азову" повернулися додому. "За результатами переговорів із турецькою стороною Україна повернула на батьківщину військових – захисників "Азовсталі": командира окремого загону спеціального призначення Національної гвардії "Азов" Героя України Дениса Прокопенка, його заступника Святослава Паламаря, виконувача обов’язків командира 36-ї окремої бригади морської піхоти Сергія Волинського, старшого офіцера "Азова" Олега Хоменка та командира 12-ї бригади Нацгвардії Дениса Шлегу", - йдеться у повідомленні Офісу президента.

31 січня 2023 року відбувся ще один масштабний обмін військовополоненими. Додому повернулися 207 захисників, але серед них не було бійців "Азову", повідомляли ЗМІ. Зазначається, що в російському полоні все ще перебувають понад 900 Азовців. Ми повинні постійно нагадувати про них та робити все можливе для їхнього повернення.

ССО "Азов"

За межами Маріуполя багато колишніх ветеранів "Азову" почали формувати нові підрозділи, зокрема в Києві, Сумах та Харкові. Незабаром ці підрозділи були інтегровані до Сил спеціальних операцій (ССО) Збройних сил України і стали відомі під загальною назвою ССО "Азов".

21 квітня 2022 року ССО "Азов" відновив набір. На південному сході вони ефективно знищували ворожу техніку та захоплювали в полон окупантів на Запорізькому напрямку.

Бійці бригади брали участь у визволенні Херсона та Херсонської області, а також у битві за Бахмут.

У травні 2023 року бригада однією з перших повідомила про успішні наступальні дії в районі Бахмута проти російських військ.

3 ОШБР: Контрнаступ під Бахмутом

ССО "Азов" переформували на 3-тю окрему штурмову бригаду 26 січня 2023 року, а 24 лютого бригада отримала бойове знамено.

Новий набір розпочався 12 квітня, а вже у травні бригада відзвітувала про успішні наступальні дії в районі Бахмута.

З початку 2023 року підрозділ був задіяний на Бахмутському напрямку. Зокрема, 15 вересня бригада успішно звільнила Андріївку на Донеччині та утримала її, незважаючи на російську контратаку 17 вересня. Сирський називав Кліщівку та Андріївку "важливими елементами російської лінії оборони на Бахмутсько-Горлівському напрямку".

Після майже року важких боїв під Бахмутом на початку грудня Третя окрема штурмова бригада вийшла з виснажливої ділянки фронту на відновлення, щоб стати найбільш технологічним підрозділом в Україні

Зазначається, що в результаті бойових операцій на Бахмутському напрямку бійці Третьої штурмової звільнили понад 20 кв. км територій.

Але вже за 3 місяці – Авдіївка. У лютому 2024 року, невдовзі після звільнення Залужного, бригаду перекинули до Авдіївки для підкріплення. 

Після втрати Авдіївки 17 лютого бригада зайняла нові рубежі оборони на захід від Авдіївки в районі Ласточкиного.

Витоки бригади: Азов та агресивна російська пропаганда

Бригада виникла на основі підрозділу Тероборони, яку очолювали ветерани "Азовського руху" – руху, який мав дещо суперечливу історію від початку російсько-української війни у 2014 році, і який зазнав чи не найбільше атак від російської пропаганди. Пояснюємо чому.

У квітні 2014 року Росія вторглася в Україну і було оголошено про початок антитерористичної операції (АТО). Добровольці стали на захист країни, формуючи батальйони, одним з яких був "Азов". До вересня 2014 року їхній полк розширився, а в листопаді був інтегрований до складу Національної гвардії України. Підпорядковуючись Міністерству внутрішніх справ, підрозділи "Азову" брали активну участь у бойових діях на всій території проведення АТО.

Російська пропаганда від самого початку затаврувала український батальйон "Азов" як "неонацистський", просуваючи історії про жорстокість, неконтрольованість і ксенофобію в їхніх лавах – за що, на жаль, зачепилися західні ЗМІ. У конструюванні образу "нацистського "Азову", звісно, є деякі реальні факти, але більшість - це припущення, маніпуляції, відверта брехня та фейки (пропонуємо ознайомитися з детальним поясненням "Детектора медіа", чому "Азов" став "неонацистською страшилкою" безглуздої російської пропаганди).

"Азов" у 2014 році дійсно був заснований на ультраправій ідеології, а його засновник Андрій Білецький мав суперечливі погляди, але відтоді "Азов" став професійним бойовим підрозділом. Відбулись внутрішні реформи, переформатування, де-ідеологізація, зміна командування, і бригада стала повноцінним підрозділом у складі Збройних сил України.

Протягом 2014-2022 років "Азов" змінив чотирьох командирів. Зараз 3-я окрема штурмова бригада приваблює новобранців, у тому числі іноземних громадян, своєю ефективністю, радше ніж ідеологією.

Ще у 2018 році ВВС Україна писала статтю про те, як учасники Азовського руху виступали за спрощення українського громадянства для іноземців, які воювали на боці України, багато з яких були росіянами. Люди різних національностей, включаючи греків, кримських татар, євреїв, молдаван, грузинів, хорватів, вірмен, албанців, шведів, білорусів, а також росіян, служили і продовжують служити в лавах збірного "Азову", в тому числі солдати різних віросповідань, які говорять різними мовами.

У заяві для CNN "Азов" заявив, що "цінує і поважає Андрія Білецького як засновника і першого командира полку, але ми не маємо нічого спільного з його політичною діяльністю і партією "Національний корпус"".

Чому росіяни зробили їх ціллю пропаганди? У заяві йдеться про те, що "мотивація "Азову" завжди викликала агресію Росії. Тому дезінформаційні атаки на полк "Азов" не припиняються з 2014 року".

Інтенсивна програма підготовки, що включає тактичну, медичну та психологічну підготовку, сприяє їхньому успіху на полі бою і слугує одним із пояснень, чому росіяни зробили їх головною мішенню. Страх перед "Азовом" значною мірою пов'язаний з їхньою витривалістю та професіоналізмом як підрозділу.

Оборона Маріуполя відіграла вирішальну роль у зміні глобальної думки про бійців "Азову". Всупереч російській дезінформації, світ нарешті визнав справжню природу "Азову" – професійну, розмаїту та потужну силу, що стоїть на захисті Батьківщини.

Третя окрема штурмова бригада, створена на основі добровольців, є яскравим прикладом незламного духу та особистої мотивації українських бійців. Це високомобільна, технологічна і професійна сила, що змінює хід нашої війни.