Відсутність надійних фортифікацій може вплинути на оборону ЗСУ на Курахівському напрямку та як відбувається реанімація РЕБ індустрії в Україні. Колонка Сергія Згурця
За оцінками OSINT-аналітиків, на Курахівському напрямку немає надійних фортифікацій. Там є відкрита місцевість, є поля й посадки, але немає фортифікаційних ліній. Хоча Сили оборони продовжують стримувати наступ противника, саме відсутність фортифікацій дійсно може вплинути на темпи просування ворога
Ворог не полишає спроб просуватись у бік Курахового
Найгарячішими сьогодні залишаються Курахівський та Покровський напрямки. У зведеннях Генштабу кількість бойових зіткнень на цих напрямках становить половину від усіх за добу. На Покровському напрямку ворог намагається пробитись до Курахового, яке є найбільшим транспортним хабом для української армії в південній частині Донбасу. Після захоплення Селидового та Гірника російські окупанти штурмують селище Курахівка та й власне всю лінію селищ від Селидового до Курахівського водосховища. Наші підрозділи продовжують вести бої, щоб відійти на захід від Курахівського водосховища. За цим водосховищем розташоване Курахове. За різними версіями є кілька варіантів дій противника на цьому напрямку. Зокрема, окупанти будуть намагатись рухатись у бік Курахового з півдня. Після того, як було здійснено низку атак на наші населені пункти ворог намагається просуватись на північ. Нам відомо, що над Шевченковим є населений пункт Ясна Поляна, до якого противник просунувся. За 5 днів це просування було в межах 8 км. Головна інтрига полягає в тому, що ворог рухається не так у бік Курахового, як до траси, де є населений пункт Андріївка. Вважається, що в разі просування вдасться перерізати логістичне забезпечення автомобільного шляху, який забезпечує Курахове. Таким чином вони намагаються уникнути низки фронтальних штурмів Курахового.
Карта бойових дій на Курахівському напрямку станом на 30 жовтня.
Від Ясної Поляни до дороги, яка йде до Курахового, відстань перевищує 14 км. За оцінками OSINT-аналітиків, від Андріївки до Шевченкового немає надійних фортифікацій. Там є відкрита місцевість, є поля й посадки, але немає фортифікаційних ліній. Втім, наші підрозділи продовжують виконувати завдання з оборони. Питання фортифікацій дійсно може вплинути на темпи просування ворога. Противник продовжує застосовувати на Курахівському напрямку артилерію, авіацію і малі штурмові групи для просування. Наші ж бригади на цьому напрямку виснажені й не завжди забезпечені достатньою кількістю боєприпасів. Це впливає на стійкість оборони на Курахівському напрямку. Тому Генеральний штаб ЗСУ має знайти можливості, щоб забезпечити блокування просування противника.
Розвиток радіоелектронної індустрії в Україні
Директор компанії "НВЦ Інфозахист" Ярослав Калінін займається інструментарієм, який дозволяє отримувати інформацію про ворога. Зокрема, створенням засобів радіорозвідки, радіотехнічної розвідки. Також в компанії розробляють засоби радіоелектронної протидії. Калінін зауважив, що в українській радіоелектронній індустрії відбулась знакова подія, яка значно посилить Сили оборони. Втім, інформація є секретною, щоб не видати її ворогу.
Ярослав Калінін розповів, що сьогодні в компанії активно займаються пошуком засобів для виявлення й попередження про ворожі розвідувальні БПЛА. Оскільки, безпілотна авіація є хребтом російської розвідувальної системи на лінії фронту. Сьогодні більшість індустрій в Україні займаються саме пошуком рішень для протидії розвідувальним дронам. За словами Калініна, також триває активна робота щодо обслуговування техніки, яку партнери передали Україні. Зокрема, мова йде про засоби радіоелектронної боротьби. Ярослав Калінін наголосив, що важливим напрямком роботи компанії є встановлення партнерських та стратегічних союзів, які вивчають досвід бойових дій в Україні. За цими програмами є напрацювання, що дозволяють Україні бути ефективною на полі бою. Всі ці тренди, як зауважив Калінін, спостерігаються вже протягом року.
Ярослав Калінін заявив, що сьогодні в Україні фактично відбувається реанімація радіоелектронної галузі. Зростає кількість компаній, які створюють доволі якісні засоби радіоелектронної боротьби. Калінін також зауважив, що дозвіл на експорт залишків таких засобів призведе до якісного росту експертизи й створення окремого потужного напрямку вітчизняного ОПК. Зокрема, створення нових технологічних зразків. Це створить високий попит на рівні інститутів та університетів, що є чудовою ознакою для ОПК.
Експорт оборонної продукції має бути дозволений
Ярослав Калінін вважає, що якщо немає державного контракту на виготовлення засобів і є певні надлишки на складах компанії, то звісно експорт продукції повинен бути дозволений. Якщо держава забороняє експортувати засоби військового призначення, то має укладати контракти з компаніями-виробниками. Умови таких контрактів можуть бути різні, але договори мають бути. Калінін зауважив, що держава має забезпечувати Збройні сили України й формувати потреби для армії. В Україні ж довгий час неправильно були збалансовані відносини між державним та приватним сектором та замовником-монополістом. Це призводить до того, що на складах є озброєння, але воно не закуповується державою. То логічно було б його експортувати. До того ж держава не в змозі закуповувати все озброєння, яке виготовляють компанії, оскільки, потужності таких виробників значно зросли в умовах війни. Єдиною забороною на експорт засобів військового призначення має бути наявність невиконаного чинного оборонного контракту з державою.
За словами Ярослав Калініна, фактично експорт засобів військового призначення сьогодні не заборонений. Голова державної служби експортного контролю прямо заявляє про те, що Україна мало експортує військових виробів. Оскільки прямої заборони немає. За словами Калініна, в Україні сьогодні є презумпція відмови в певних видах діяльності. Далі, якщо Міноборони відмовляє в експорті окремих засобів, то там мають посилатись на те, що якщо засіб кодифікований, але контракту немає, то фактичних причин для відмови немає.
Ярослав Калінін також повідомив, що компанія "НВЦ Інфозахист" планує подавати перші експортні заявки на експорт надлишків продукції. Він зауважив, що засоби компанії мають низку міжнародних кодифікацій та сертифікатів, а тому представникам компанії дуже легко спілкуватись на рівні контрактування країн "Рамштайну". Меншим компаніям буде складніше просувати власну продукцію на міжнародному ринку через те, що цей процес потребує певної побудови системи контролю якості, стандартизації. Втім, як зауважив Калінін, цей процес потрібно починати. Саме тоді зʼявиться попит.
- Актуальне
- Важливе