Активізм vs вандалізм: чому такі шедеври, як "Мона Ліза", страждають від нападів

Про що у тексті?

• Що сталося з "Джокондою" в Луврі
• Чого й чому вимагають активісти руху Riposte Alimentaire
• Як реагують політики
• Які ще шедеври ставали жертвами екоактивістів

Як картину "Мона Ліза" облили гарбузовим супом

Фото: gettyimages

28 січня у паризькому Музеї Лувр дві жінки підбігли до картини Леонардо да Вінчі "Мона Ліза" і облили її гарбузовим супом. Рідке помаранчеве пюре розтеклося по склу: оскільки шедевр епохи Ренесансу має спеціальний захист, тож полотно не постраждало. Картина, повна назва якої "Портрет пані Лізи дель Джокондо", з 2005 року закрита куленепробивним склом, а також має складну сигналізацію і механізм для підтримання мікроклімату. Написана близько 1503 року "Мона Ліза" не підлягає страхуванню, адже визнана неоціненною.

Дві жінки, які назвалися активістками руху Riposte Alimentaire, пронесли суп у термосі з-під кави. Вони пролізли під бар'єром, який оточує картину, та, ставши біля неї, виголосили заяву про те, що сільськогосподарська система Франції хвора, а кожен третій француз не має достатньо їжі. Жінки були вдягнені у футболки з написом Riposte Alimentaire - назвою французького руху громадянського опору, "що має на меті домогтися радикальних змін у суспільстві з погляду клімату й соціальних питань".

Співробітники Лувру швидко встановили чорні панелі, які закрили картину та активісток, відвідувачів евакуювали, залу закрили на прибирання, а самих активісток затримали за звинуваченням у пошкодженні майна, що перебуває під охороною.

До чого тут проблеми фермерів

Рух Riposte Alimentaire прийшов на зміну Dernier Rénovation. Його активісти намагаються у такий спосіб показати, що твори мистецтва нічого не варті, коли йдеться про життя й виживання. Опираючись на дані тогорічного дослідження, яке стверджує, що 38% європейців більше не мають можливості харчуватися тричі на день, активісти звернули увагу на продовольчу кризу у Франції. Жінки біля облитої супом "Мони Лізи" вигукували: "Наша система сільського господарства хвора! Фермери хворі!"

Ці слова стосувалися того факту, що останнім часом зросла кількість самогубств серед фермерів, які відчувають фінансову скруту. Наразі французькі фермери протестують по всій країні, блокуючи дороги та погрожуючи поїхати до столиці, вимагаючи від уряду кращих умов життя та оплати праці.

Активісти Riposte Alimentaire вважають, що кризу можна подолати, додавши їжу до системи соціального страхування, а кожному жителю дати картку зі 150 євро на місяць для покупки "демократично відібраних" і попередньо схвалених продуктів.

Чи можна, спаплюживши шедевр мистецтва, розвʼязати продовольчу кризу

Активістки Riposte Alimentaire хотіли привернути увагу політиків, і вони її отримали. Щоправда, схвалення їхня акція не отримала. Міністерка культури Франції Рашида Даті у соцмережі X назвала картину да Вінчі національною спадщиною.

""Мона Ліза", як і наша спадщина, належить майбутнім поколінням. Жодна причина не може виправдати напад на картину! Я надсилаю всю свою підтримку персоналу Музею Лувр", - написала вона.

Президентка ради регіону Іль-де-Франс Валері Пекресс навіть закликала до санкцій проти активісток.

"Нападки на культуру і твори мистецтва — це спільна риса будь-якого мракобісся. Жодна причина — якою б законною вона не була — не може виправдати те, що сталося в Луврі. Відповідальні за цю одіозну акцію повинні бути суворо покарані", - написала Пекресс.

Разом із тим, французька політикиня Марін Тондельє, національний секретар політичної партії "Європейська екологія – Зелені" назвала жбурляння супу в "Мону Лізу" "громадянською непокорою" та "символічною й не дуже серйозною акцією".

"Коли ти молодий і хвилюєшся про майбутнє клімату, цей гнів теж законний", - заявила Тондельє.

Президент ради департаменту Верхньої Гаронни та національний секретар Соціалістичної партії Себастьєн Вінчіні не погодився з нею, наголосивши, що вчинок активісток Riposte Alimentaire є таким, що суперечить демократії.

"Я розумію стурбованість кліматичними проблемами, гнів через бездіяльність. Але ніщо не виправдовує напад на мистецтво. Ніщо. Абсолютно ніщо. Мистецтво, культура — це сама душа демократії, яка відрізняє нас від простої помилки всесвіту. Тільки тоталітарні ідеології завжди нападали на мистецтво в історії людства. Екологічна справа заслуговує кращого", - написав він під дописом Тондельє.

Інші картини під прицілом супів і пюре

Це не перша подібна акція протесту екоактивістів. У жовтні 2022 року двоє протестувальниць Just Stop Oil облили томатним супом картину Вінсента ван Гога "Соняшники" в Національній галереї в Лондоні. Як і у випадку з "Джокондою", полотно не постраждало, оскільки перебувало під захисним склом. 

Жінки не втікали, а нанесли на руки клей і приклеїлись до стіни біля картини. Вони, так само як і активістки Riposte Alimentaire, вигукували: "Що дорожче - мистецтво чи життя?" Активістки заявляли, що криза вартості життя є частиною нафтової кризи, через яку паливо недоступне мільйонам замерзлих і голодних сімей. 

Активісти того ж руху Just Stop Oil пізніше в жовтні кинули шоколадний торт у воскову статую короля Чарльза III в лондонському Музеї мадам Тюссо. Вони вимагали зупинити видобування нафти й газу. На думку активістів, це мало б змусити уряд Великої Британії припинити інвестиції в нові газові та нафтові розробки та вугільні проєкти.

Того ж місяця у Музеї Барберіні в Німеччині активісти руху Letzte Generation облили картину "Копиця сіна" імпресіоніста Клода Моне картопляним пюре, а потім приклеїли свої долоні до стіни біля витвору мистецтва. Їхні заклики стосувалися імовірного голоду, який може настати у світі до 2050 року через кліматичні зміни. 

"Копиця сіна" Клода Моне. Фото: Getty Images

У листопаді того ж року активістки приклеїли себе до рамок двох картин - "Махи одягненої" і "Махи оголеної" іспанського майстра Франсіско де Гої у мадридському Музеї Прадо, протестуючи проти кліматичних змін. Тоді ж чотири італійські екопротестувальниці в Римі залили гороховим супом картину ван Гога "Сіяч".

Залита гороховим супом картина ван Гога "Сіяч". Фото: Getty Images