Мовний простір, де зараз використовується російська, — токсичний

Відразу щоб не було питань по моїй позиції. Ми з дружиною не будемо вчити наших дітей російській. Таке вже наше принципове рішення. Навіть зараз ми намагаємось розмовляти з сином виключно українською. Поступово доєднується англійська. Я просто не бачу сенсу засмічувати мозок дитини мовою, чий інформаційний простір зараз неспроможний дати нічого оригінального та цікавого в порівнянні з англомовним. 

Російська мова не є причиною агресії. Якби була — не було б війни проти Фінляндії чи Грузії. Причиною російської агресії не є мова, не є релігія, не є будь-яка ідеологія. Причина агресії Росії — необхідність агресії для підтримки внутрішнього режиму. Причиною БУДЬ-ЯКОЇ агресії майже завжди є внутрішні питання агресора

І щоб відразу велику спекулятивну тему. Ні, російська мова не є причиною агресії. Якби була — не було б війни проти Фінляндії чи Грузії. Причиною російської агресії не є мова, не є релігія, не є будь-яка ідеологія. Причина агресії Росії — необхідність агресії для підтримки внутрішнього режиму. Причиною БУДЬ-ЯКОЇ агресії майже завжди є внутрішні питання агресора. У авторитарних режимів немає зовнішньополітичних цілей, є зовнішньополітичні інструменти розв'язання внутрішніх задач. І загалом, мова не може належати жодній державі чи тим більш політичному режиму. Російська мова це — як і будь-яка мова — це символічна система. 

Але ось мовний простір, простір, де зараз використовується російська — токсичний. Мейнстрим російськомовного контенту зараз — це мова ненависті, диктатури, найогидніших шовіністичних поглядів, антигуманізму та обскурантизму. Зараз російський мовний простір — як німецький 30-х. І наявність виключень не змінює тенденцій. 

Читайте також: Якби українці були "дорослими й свідомими"...

Але в Україні є історичний ареал розповсюдження російської, який існує зараз доволі автономно від російського ареалу у РФ. Хоча і перебуває під впливом. В Україні є мільйони людей, для яких російська є рідною (мовою спілкування родини в кількох поколіннях) І з цим нічого не поробиш. Ці люди служать в ЗСУ, виробляють національний продукт і є важливою частиною нашого шляху до перемоги. Такий високий рівень використання російської реально є наслідком колоніальної політики Росії і є результатом насильницьких дій з витіснення української. Але це вже сталося. І ще додатково треба враховувати, якщо ми хочемо інтегрувати назад Крим та ОРДЛО, що там живуть сотні тисяч людей які не співпрацювали з окупантами, але при цьому є російськомовними. І за свого життя вони це не змінять. 

Саме ця складність — російська мова використовувалася для витіснення української, те, що мільйони людей вже є носіями російської як рідної (і — наприклад — для переходу їх родини на українську потрібна згода обох у подружжі), те, що ситуація в Україні додатково ускладнюється травматичним військовим досвідом — і робить ситуацію вкрай складною. І дозволяє використовувати фактор мови як росіянами, так і різними внутрішніми силами для здобуття політичних бонусів. 

Читайте також: "Хліба і видовищ!". Але в першу чергу – безпека

Крім того. Що для нас ще важливо? 

1. Ми хочемо бути європейською правовою державою. Тому гарантія прав і свобод людини є важливою. Дотримання Конституції є важливим. А що нам каже Конституція? "Ст. 10. Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом".

Нам необхідно гарантувати безпеку свого інформаційного, ідеологічного, культурного простору від впливу Росії, який є переважно російськомовним. І не забувати, що перше, що росіяни роблять на окупованих територіях ще з 2014 - скасовують вивчення української та знищують українські книжки, тексти, будь-яку згадку про українську мову

2. Нам необхідно гарантувати безпеку свого інформаційного, ідеологічного, культурного простору від впливу Росії, який є переважно російськомовним. І не забувати, що перше, що росіяни роблять на окупованих територіях ще з 2014 - скасовують вивчення української та знищують українські книжки, тексти, будь-яку згадку про українську мову. Включно з носіями. Це факт, який важко заперечувати. 

3. При цьому нам шкідливо провокувати штучні додаткові конфлікти всередині українського суспільства. Це віддаляє не тільки перемогу, а й нормальне відновлення. Ми не маємо права розкидатися людьми. Це — злочин. 

Читайте також: Ми боремося за незворотність

Всі ці фактори мають бути враховані як в державній, так і в побутовій мовній політиці. Відразу — я проти заборон, репресій, утисків. Ми занадто просто розкидаємося людьми й просто виштовхувати російськомовних з країни — це дурість. У нас і так великий дефіцит людей. А враховуючи що в нас у Європі зараз мінімум половина біженців — російськомовні, якщо цю тему перегріти — їм стане простіше прийняти рішення про неповернення. 

Що я вважаю цілком прийнятним? 

1. Будь-які форми підтримки (аж до прямих дотацій) україномовного контенту, в першу чергу, спрямованого на дітей. Популяризувати (в тому числі позитивна пропаганда) споживання дітьми разом з дорослими україномовного контенту. 

2. Плекати та розвивати альтернативну двомовність — українська та англійська замість української та російської. Це стратегічно вигідно. Це дасть позитивний економічний ефект. Це безпечно для українського майбутнього.

3. Те, що вже зроблено чи в процесі: перша мова сфери обслуговування — українська. Від тих, хто обслуговує. А не для тих, хто звертається. 

Читайте також: Слово як зброя

4. Поступове запровадження двомовної шкільної освіти — англійська та українська. Витіснення російської на периферію освітнього процесу.

5. Серед можливих заборон, які можуть працювати. Заборона на публікацію чи розповсюдження перекладів книг, фільмів, журналів, будь-якого іншого контенту російською. На першому етапі — якщо є українська альтернатива. На другому етапі — повністю. У нас досі на більшості онлайн-сервісів можна спокійно обрати російськомовну звукову доріжку. Не ок. Тут чисто економічний мотив — не треба підтримувати російських перекладачів. Треба — своїх. 

Що я вважаю цілком НЕприйнятним?

1. Будь-які антиконституційні й антилюдяні утиски. Особливо з боку державних органів. Ні, жоден державний чи муніципальний заклад не має права відмовляти в обслуговуванні, якщо громадянин України звернувся до нього мовою своєї меншини. Особливо якщо це, наприклад, особа літнього віку, яка рятується від війни. Це банальне порушення закону. 

Жоден державний чи муніципальний заклад не має права відмовляти в обслуговуванні, якщо громадянин України звернувся до нього мовою своєї меншини. Особливо якщо це, наприклад, особа літнього віку, яка рятується від війни. Це банальне порушення закону

2. Намагання нав'язати українську мову інструментами насилля, глузування, образ і утисків. Тому що це банально неефективно і дає масу аргументів росіянам і місцевим захисникам "справедливості". 

Читайте також: "Я воюю книгами"

Що можна зробити з точки зору психології та комунікацій на побутовому рівні? Ви можете обмежувати спілкування з російськомовними в побуті, на власних сторінках у соціальних мережах, але якщо ви хочете ефективно переводити людей на українську — просто ніколи не відповідайте їй російською, якщо вона знає українську хоча б на базовому рівні. І не виявляйте агресії.

Якщо людина поки не хоче чи не готова перейти на українську, але при цьому вона проукраїнська (так, це цілком сумісні речі), підтримує Україну у війні — ви тільки зашкодити, якщо будете змушувати. Якщо ви будете глузувати з тих, хто зараз біженець у Польщі — йому набагато легше буде прийняти рішення не повертатися. І ми втратимо ще одну людину. Або навіть цілу родину. 

Якщо людина поки не хоче чи не готова перейти на українську, але при цьому вона проукраїнська (так, це цілком сумісні речі), підтримує Україну у війні — ви тільки зашкодити, якщо будете змушувати

Чому змушувати погано і з точки зору стандартів нормальної європейської країни? Бо треба поважати особисті кордони. Треба поважати право людей говорити будь-якою мовою, коли це не обмежує прав інших. Бо я чудово розумію, що після війни в країну її відбудовувати й потім жити приїдуть сотні тисячі мільйони людей, які будуть використовувати мовні системи нам геть незрозумілі. І ось з ними точно відразу треба розмовляти англійською і навчати української. 

Тому давайте в питаннях мови бути трохи розважливіші. І працювати головою, а не серцем, у високому пориві створюючи причини для конфліктів, яких ніколи в країні не було. Бо росіяни завжди мріяли розколоти Україну через мовне питання, в них не виходило, і бажано, щоб ми це не зробили замість них.

Україна буде україномовною й англомовною. Але треба це зробити так, щоб ціна не була зависока. 

Джерело

Про автора. Юрій Богданов, публіцист, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.