Можливості ППО ЗСУ потрібно підсилити іншим озброєнням. Колонка Сергія Згурця

Становище навколо Бахмута 

Отже, зараз ситуація навколо Соледара, Бахмута й Вугледара - це найгарячіші точки на лінії фронту, де наші війська стримують навалу ворога. До кожної з них в оцінці реальності ми маємо підійти з розумінням того, що часом важко підібрати правильні слова, щоб оцінити та зрозуміти напруження, яке витримують наші воїни на лінії фронту.

Зараз ворог концентрує свої зусилля на захопленні Бахмута й намагається вийти на дві траси, які живлять це місто. Військовий Віктор Бурлик, який перебуває під Бахмутом, розповів, що ситуація на цьому напрямку завжди напружена, є головною темою, адже весь світ стежить за перебігом подій саме на цій ділянці фронту. Можна сказати, що ворог став не так у лоба штурмувати це місто, як раніше. Зараз із півдня, з боку Кліщіївки, пробує перерізати трасу Костянтинівка - Бахмут і піднятися до Часового Яру, щоб місто було в оперативному оточенні й не можна було підвозити боєприпаси, продукти, проводити ротації. У районі Кліщіївки та Курдюмівки ворог атакує досить потужною артпідготовкою, тобто всі захисні рубежі стараєтьсся не просто обстріляти, а знищити під нуль. Нашим оборонцям нічого не залишається, крім займати дальшу лінію оборони. Це, звичайно, великі витрати боєприпасів, але із цим ворог не рахується, адже для нього напрямок Бахмута є мегапріоритетний. Вони стараються все зробити, щоб якнайшвидше можна було повідомляти, як вони люблять, що частина міста, місто захоплені. Вони максимально стараються хоча б пробитися до міста, щоб можна було такі заяви робити.

Трасою Бахмут - Сіверськ уже не можуть користуватися ЗСУ. Там уже ворог. Я думаю, вони будуть спускатися південніше та заходити з півночі та півдня на Бахмут, тобто переріжуть усі траси й візьмуть в оточення місто. Це позиція ворога. Я думаю, керівництво ЗСУ це бачить і має свої плани стосовно цього. На кожну провокацію чи ворожу спробу наступу українська артилерія дає відсіч. Ми повинні прекрасно розуміти, що задіяна кількість артилерії з боку ворога не співмірна кількості української. Тому якщо взяти інші ділянки фронту, наскільки мені відомо, то таких лімітів, як у перші місяці повномасштабної війни, таких лімітів боєприпасів у них уже немає. А на напрямку Бахмута - безліміт. Усі ми повинні розуміти, що Пригожин будь-якою ціною хоче мати таку перемогу як Бахмут, оскільки ПВК Вагнера прагне ототожнюватися з армією РФ і казати, що це саме бойовий підрозділ, а для цього потрібно кров із носа захопити Бахмут.

Підрозділів на цьому напрямку досить багато: і Нацгвардія, і ЗСУ, і ГУР. Думаю, що Генштаб дасть коректнішу відповідь, але знаю, що ротації відбуваються, проте масштаби оцінити й дати заключну думку, що там відбувається, не можу. Знаю, що відбувається, але в яких масштабах, не скажу. Якщо захисники тримають оборону - значить логістика працює. Я принаймні не стикався з якимись логістичними проблемами.

Можливості ППО ЗСУ

ППО є суттєвим складником, щоб мінімізувати постійні виклики з боку РФ, яка використовує ракетний терор для впливу на наше цивільне населення й завдає ударів по критичній інфраструктурі. Розуміємо, що маємо отримати нові ЗРК різного рівня, є обіцянки з боку наших партнерів. Звісно, ми говоримо про авіацію, тому що цей тиждень пройшов саме під авіаційною темою, бо окремі країни, зокрема Нідерланди, говорять про те, що вони готові передати Україні винищувачі, якщо таке питання постане. Компанія-виробник, зокрема, літаків F16 заявила, що готова збільшити виготовлення нових літаків, щоб передавати тим країнам, які потім надаватимуть їх зі своїх арсеналів для ЗСУ. Новий "Рамштайн", який очікують 14 лютого, українські очільники назвали авіаційним, тобто обговорення постачання авіатехніки є вкрай важливим. Ми знаємо, що будуть танки, БМП, але у форматі концепції наступальних дій ця броньована армада має бути прикрита з повітря, тому що лише цей триєдиний компонент і гарантує найефективніше використання усіх потенціалів озброєнь, закладених у танки, БМП і літаки. Ми також сприймаємо, що літаки в перспективі будуть оснащені далекобійною зброєю, яка знищувати цілі противника навіть на більших дальностях, ніж оті ATACMS, які ми тривалий час просимо в США та які, зокрема, вкрай важливі для руйнації системи оборони РФ на більших дальностях, ніж можуть забезпечити HIMARS. Отже, ми зараз перебуваємо на такому важливому етапі, коли можливості ППО мають бути посилені за рахунок інших озброєнь. Буквально кілька днів тому була публікація, що авіаскладник може мати різні версії, тому що, зокрема, були пропозиції до Німеччини поділитися з Україною літаками "Торнадо". Були публікації у французькій пресі, що і Францію треба розхитувати, порушувати питання про надання нам "Міражів". Фактично знову, як це було і з танками, на рівні закордонної преси, експертів і політиків починають порушувати питання, що без авіації забезпечити ефективні бойові дії, проведення наступальних операцій буде вкрай складно. Крига скресла, і зараз усі країни пропонують нам різні зразки справді потрібних важких танків. Сподіваємося, така перспектива має поширитися й на військову авіацію. Тут ми говоримо про винищувачі й F16, й F15. Усі ці літаки є в розпорядженні США, НАТО. Це важливий компонент, який доповнить наземні можливості ЗСУ після отримання значної кількості бронетехніки. Це вписується в концепцію, відпрацьовану США під час проведення наступу, зокрема в бойових діях проти Іраку. Ми маємо отримати нові можливості для використання закордонної авіації.

Речник командування ПС ЗСУ Юрій Ігнат зазначив, що йдеться, що тип літака був запропонований не один, а декілька, ще коли ухвалювали візію Повітряних сил до 2035 року, за кілька років до вторгнення РФ, де було визначено типи літаків, які можуть замінити старі. У нас є винищувачі двох типів, штурмовик Су-25 і бомбардувальник Су-24. Там були й “Ґріффіни”, і літаки класу F - F15, F16 й інші. Тема літаків жодного дня не сходила. Юрій Ігнат особисто брав участь у багатьох конференціях, інтерв’ю, коментарях, щоб тема бойової авіації не сходила з вуст від самого початку війни. Спочатку просили закрити небо або дати засоби для цього - ППО та літаки, зокрема. Тема не нова, а дещо призабута, тому що що спершу йдуть акценти на одному типі озброєння (артилерії, HIMARS, БПЛА), зараз - на танках і літаках. Розглядали декілька кандидатів, які можуть стати основним бойовим літаком Повітряних сил. Найкраще підходить F16, тому що F15 важчий, дводвигуновий, має більший радіус застосування, більше озброєння може нести, але треба фізично взяти ці літаки, тому перевагу має F16, їх достатньо багато в союзників. Для цього потрібні підготовка пілотів, інфраструктури, що вже триває. Мінінфраструктури, Міноборони й інші відомства займаються питанням підготовки інфраструктури для прийому вибагливої західної техніки. Зрозуміло, підготовка пілотів, яка займе чимало часу. Якраз у комплексі готуватимуть і пілотів, і авіаінженерів, і інфраструктуру, але тоді, коли вже остаточно заявлять, що цей тип літаків визначений і ми його беремо на озброєння, а готовність США його надати буде підтверджена офіційними особами.  Тоді вже будемо його чекати. Кожен “Рамштайн” - поштовх до якогось озброєння. Триває обговорення, але зброю отримуємо. Це відбувається нешвидко, проте сподіваємося, що на дев’ятому засіданні тему (надання Україні авіації, - ред.) обговорюватимуть. Сподіватимемося, це будуть не тільки обговорення, але й конкретні рішення. І не обов’язково вони мають бути опубліковані й обговорені на широкий загал нашими медіа та телеграм-каналами, як це в нас полюбляють. По-перше, тема актуальна, а по-друге, усі цього дуже хочуть - танків, F16, але повинні розуміти, що це непростий процес і не кожна країна хоче публічно кричати про це на весь світ. Американські ракети HARM і інше озброєння дуже гарне було б на літаках США, адже їхні тактико-технічні характеристики та функціонал значно зменшується на наших літаках. 

Використання Росією іранських дронів

Крайній раз РФ використала 24 іранські дрони-камікадзе. Є певне розуміння, що їх не так багато залишилося, щоб по нас бити. Безумовно, Іран може поставити ще, але в жовтні й у листопаді вони 23:00 до 03:00 запускали дрони, зокрема до центру України - основної їхньої цілі, а саме - околиць столиці. Саме там збивали найбільше БПЛА. Зараз їх застосували великою кількістю в новорічну ніч - 45, наступної ночі - 39, зараз  - 24. У них є певний дефіцит цього озброєння, яким вони виснажують нашу ППО, виявляють позиції, бачачи, де ми їх збиваємо, отримують інформацію про розташування ППО. Може впливати й погода. У разі переходу з плюсової до мінусової температури, покриття кригою заважатиме виконанню їхніх завдань. Це відбувається рідко, тому Юрій Ігнат вважає, що РФ має дефіцит цих дронів.

Оцінка застосування росіянами "кинджалів"

Юрій Ігнат зауважив, що публікація місць влучання - прерогатива вже місцевої влади, але навіть якщо вони справді не такі ефективні, є вкрай небезпечними, адже перехоплювати, виявляти та збивати їх фактично неможливо. Те, що не влучають, - це добре, але треба пробувати зменшувати їхню й так невелику популяцію. На початок повномасштабної війни в РФ було близько до 50, а зараз - приблизно так само, бо, можливо, довиготовили за рік. Але застосовують їх час від часу та вкрай рідко.