Південна Корея побоюється нападу з боку КНДР після атаки ХАМАС проти Ізраїлю

Про це інформує Al Jazeera з посиланням на міністра оборони Південної Кореї Сіна Вон Сіка.

Він заявив, що буде просити уряд призупинити угоду 2018 року, яка забороняє спостереження за північнокорейськими військовими діями на кордоні. Сін Вон Сік аргументував свою позицію тим, що напад ХАМАС на Ізраїль показав, як терористична організація може атакувати державу ракетами.

"ХАМАС напав на Ізраїль, а Республіка Корея перебуває під набагато серйознішою загрозою", - сказав Сін Вон Сік.

Читайте також: Події в Ізраїлі: Данілов розповів про наслідки для України 

Повідомляється, що угода 2018 року створила буферні зони на суші й на морі, а також зони, де заборонено літати, для запобігання конфліктам.

Сін Вон Сік висловив свою критику щодо зон, де заборонено літати, які були встановлені міжкорейською угодою, стверджуючи, що вони перешкоджають Південній Кореї ефективно використовувати свої повітряні засоби спостереження, коли північнокорейська ядерна небезпека збільшується.

Міністр оборони наголосив, що Південній Кореї потрібно тільки рішення кабінету міністрів, щоб призупинити угоду, хоча для повного скасування угоди потрібен складний юридичний процес.

"Якби Ізраїль використовував літаки та безпілотники для постійного спостереження, я думаю, по них, можливо, не було б такого удару", - підсумував голова міноборони й додав, що країна має використовувати засоби спостереження, щоб слідкувати за північнокорейськими воєнними рухами, аби запобігти можливим провокаціям.

Що відомо про стосунки КНДР та Південної Кореї

Стосунки КНДР та Південної Кореї є складними й суперечливими. Вони мають глибоку історичну основу, яка сягає до часів розділення Корейського півострова на дві держави після Другої світової війни. З того часу вони пережили Корейську війну, холодну війну, кризи, спроби діалогу і возз'єднання, а також зміни політичних режимів і лідерів.

Зараз стосунки між КНДР і Південною Кореєю перебувають у стані напруги й невизначеності. З одного боку, обидві країни прагнуть до мирного співіснування і співпраці, як це було показано у Три Принципи Возз'єднання корейського народу та двосторонньому військовому пакту 2018 року.

З іншого боку, вони зазнають впливу зовнішніх факторів, таких як США, Китай, Росія та ООН, які мають свої інтереси й цілі щодо Корейського півострова. Крім того, вони стикаються з викликами, пов'язаними з ядерною програмою КНДР, її ракетними запусками, порушеннями прав людини, економічною кризою, гуманітарною допомогою.

Події в Ізраїлі

Уранці в суботу, 7 жовтня 2023 року, палестинські збройні формування ХАМАС та "Ісламський джихад" відразу в кількох місцях з повітря та на суходолі розпочали масовану атаку на державу Ізраїль. Очільник збройного крила ХАМАСу Мухаммед ад-Дейфа заявив, що його бойовики розпочали операцію "Повінь Аль-Акси". За його словами, ці дії покликані захистити мечеть Аль-Акса у Єрусалимі. Палестинці випустили по території Ізраїлю 2-3 тис. ракет й одночасно захопили 7 громад на півдні.

Прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу виступив з заявою щодо вторгнення бойовиків ХАМАСу в Ізраїль та заявив, що країна перебуває "у стані війни". Уряд країни застосував так званий пункт 40-алеф, офіційно оголосивши про стан війни від 06:00 7 жовтня. Востаннє це ставалося 50 років тому, під час Війни Судного дня 1973-го. 

Уранці 8 жовтня ліванська "Хезболла" оголосила про приєднання до сил ХАМАС і взяла на себе відповідальність за обстріл ракетами та мінометами бази ЦАГАЛ на півночі Ізраїлю. Палестинський Ісламський джихад також заявив, що його бойовики приєдналися до нападу ХАМАСу на Ізраїль. 

Низка країн світу засудила терористичний напад бойовиків ХАМАСу та висловила підтримку Ізраїлю в захисті від агресії. Серед них - США, Велика Британія, Іспанія, Італія, Німеччина, Україна, Франція, Угорщина, Нідерланди, Хорватія, Чехія, Швеція, Угорщина, Норвегія, Кіпр, Індія, Боснія і Герцоговина, Аргентина, Австралія, а також Європейський Союз. Загалом 82 країни засудили вторгнення ХАМАСу та Ісламського джихаду на територію Ізраїлю.

9 жовтня армія Ізраїлю повернула під контроль усі райони на кордоні із сектором Гази. При цьому не виключено, що на ізраїльській території все ще перебувають бойовики ХАМАСу. Ізраїль також оголосив про повну енергетичну та продовольчу блокаду сектора Гази.

Лідери Сполучених Штатів, Великої Британії, Німеччини, Франції та Італії у понеділок, 9 жовтня, оприлюднили спільну заяву, в якій висловили єдину підтримку Ізраїлю і засудили дії ХАМАСу. При цьому в США запевнили, що нададуть необхідну військову допомогу Ізраїлю.

Іранський аятола Алі Хаменеї заявив, що операцію з атаки на Ізраїль палестинці здійснили самі і без будь-якої допомоги, і переклав провину на сіоністів. Також висловив повну підтримку дій терористів з ХАМАСу.

Згодом армія Ізраїлю повідомила про ліквідацію "міністра фінансів" ХАМАС Джавада Абу Шамали та члена політбюро Закарія Абу Муаммара.