Чому росіяни тероризують Сумщину та до чого тут бої в Білгородській області. Пояснюємо

Еспресо розповість, що відбувається на Сумщині, чому там загострилася ситуація з обстрілами та як реагує влада й суспільство на події на кордоні.

Про що у статті:

• Що сталося на Сумщині і чому про це всі говорять;
• Чому зросла кількість обстрілів та застосування КАБів;
• Як реагує місцева влада;
• Евакуація місцевого населення;
• Що очікувати в подальшому.

Що сталося на Сумщині і чому про це всі говорять

Фото: гугл карта

 

За час повномасштабної війни фактично немає ні дня, коли б на Сумщині було тихо. На жаль, українське суспільство звикло до того, що на кордоні завжди щось прилітає. Тому довгий час ситуація на Сумщині не була важливою темою обговорень у ЗМІ.

Відколи українські військові в квітні 2022 року прогнали російських окупантів з області, ворожі атаки не припинялися. Росіяни тероризували прикордонні населені пункти, тому влітку минулого року влада рекомендувала людям, які живуть на відстані 5 км від кордону – покинути свої помешкання і переїхати в безпечні місця.

Однак далеко не всі послухалися такого заклику. Як розповіла Еспресо журналістка та громадська діячка Альона Яцина, яка є співзасновницею видання "Кордон медіа", що вже рік часу висвітлює ситуацію на кордоні Сумщини, було дуже мало зроблено для того, щоб люди покинули небезпечні місця.

"Все залежало від діяльності громад. Обласна влада дала команду, але сама робота лягла на плечі громад. Евакуація – складний і затратний процес. Часто мова про людей старшого віку, які мають господарство і багато домашніх тварин, до того ж це люди, які не мають за що їхати. Вони живуть на пенсію і від свого господарства. А переїхавши кудись в гуртожитки, як мінімум треба платити за комунальні послуги. Деякі громади добре справлялися з завданням. Вони вивозили людей в ті села громади, де було більш-менш тихо, подалі від кордону. За кошти громади їм купляли будинок з городом і вони могли переїхати зі своїм господарством. Є приклади, коли майже цілим селом переїжджали в інше село", - каже Яцина.

Від початку цього року ситуація з обстрілами на прикордонні Сумщини значно погіршилась. Щодня в області лунає десятки повітряних тривог. Однак у березні до артилерійського та мінометного вогню додалися ще й авіаційній бомби (КАБ), якими, власне, окупанти змогли витіснити наших військових з Авдіївки, а також обстріли з РСЗВ і літаючі снаряди – "шахеди". Варто сказати, що вперше Сумщину обстріляли авіабомбами ще рік тому, але після того це були поодинокі випадки, та за останні два-три тижні йдеться про 10 і більше КАБів щодня. Крім цього, росіяни почали дистанційно мінувати Сумщину за допомогою касетних боєприпасів, тобто осколкових бомб. Також була інформація про використання фосфорних бомб, однак вона не підтвердилася.

Все це призводить не лише до руйнувань інфраструктури краю, а й до людських жертв та поранень. Наприклад, 13 березня приліт по багатоповерхівці обласного центру забрав життя трьох людей, 14 осіб постраждали.

Фото: Сумська ОВА

 

Якщо у 2023 році у Сумській області було здійснено понад 8 тис. обстрілів (з них ракетних – 2, авіаударів – 123, ударів "шахедами" – 20, застосування FPV-дронів – 45), то лише за січень – березень (станом на 20 березня) цього року – 3225 обстрілів (з них ракетних – 15, авіаударів – 234, ударів "шахедами" - 25, FPV-дрони – 186).   

"Ми бачимо, що ворог, починаючи з січня 2024 року, значно наростив кількість авіаційних ударів літаками, безпілотною авіацією, ракетами. Основна мета цих ударів – цивільна інфраструктура. Майже 300 приватних будинків було пошкоджено ворожими обстрілами, 67 багатоповерхівок, 118 енергетичних об’єктів, – сказав 20 березня очільник Сумської ОВА Володимир Артюх. – Внаслідок обстрілів протягом 2023 року загинуло 85 людей, з них 3 дітей. Поранено 180 людей, із них 1 дитина. Лише за 2,5 місяця цього року загинуло 35 та поранено 79 людей, з них 7 дітей".

Кожного ранку та кожного вечора Сумська ОВА дає звіт обстрілів за день. Наприклад, звіт за 21 березня виглядає так:

"Вночі та зранку росіяни здійснили 12 обстрілів (88 вибухів), 5 авіаударів (пуски КАБ з літаків тактичної авіації)  прикордонних територій та населених пунктів Сумської області. Обстрілів зазнали Хотінська, Білопільська, Краснопільська, Великописарівська, Середино-Будська громади. … Протягом дня росіяни здійснили 51 обстріл прикордонних територій та населених пунктів Сумської області. Зафіксовано 273 вибухи. Обстрілів зазнали Миколаївська, Хотінська, Білопільська, Ворожбянська, Миропільська, Великописарівська, Шалигинська, Есманьська, Дружбівська, Свеська, Середино-Будська громади".

Не меншим викликом стали російські ДРГ, які також значно активізувалися в кінці минулого і на початку цього року. Наприклад, останні фіксовані напади диверсійно-розвідувальних груп росіян були 17 березня, тоді українські прикордонники разом з бійцями Сил оборони зупинили три ворожі ДРГ.

У Державній прикордонній службі кажуть, що ситуація хоч і погіршилася, але є контрольованою.

"Постійним обстрілам піддають три прикордонні області: Чернігівщина, Сумщина і Харківщина. Найбільше обстрілів фіксується по Сумській та Харківській областях. По кількісному відношенні майже однаково. Стосовно ДРГ, то найбільша кількість їх виявлена саме по Сумщин", - сказав речник ДПСУ Андрій Демченко про ситуацію станом на 20 березня.

Командувач Сухопутних військ Збройних Сил України Олександр Павлюк в ефірі телемарафону 22 березня запевнив, що попри збільшення артилерійських та авіаударів по Сумщині, Росія не створює наступальних угруповань на цьому напрямку.

"На жаль, Росія продовжує терор місцевого населення. І це чітко показують удари по Сумщині, де в рази збільшилися й артилерійські й авіаудари. Попри те, що жодних наступальних угруповань противник на цьому напрямку не створює, удари наносяться по цивільному населенню, щоб залякати людей”, — сказав Павлюк.

Останні 2-3 дні спостерігається зменшення інтенсивності російських ударів. Зокрема, якщо раніше щодня могло прилітати і два десятки КАБів, то зараз близько 5-10. Та це не означає, що в області стало безпечніше. Бо мова йде про десятки обстрілів та сотні вибухів з різноманітної зброї. Наприклад, протягом дня 22 березня росіяни здійснили 60 обстріл прикордонних територій та населених пунктів Сумської області з різних видів зброї. Зафіксовано 280 вибухів. Обстрілів зазнали Миколаївська, Хотінська, Юнаківська, Білопільська, Миропільська, Краснопільська, Великописарівська, Новослобідська, Шалигинська, Свеська, Середино-Будська громади.

Чому різко зросла кількість обстрілів та застосування КАБів

Фото: Колаж Еспресо

Офіційно ні центральна, ні місцева влада чітко не пояснює причину різкого загострення ситуації на Сумщині, коли лише за березень росіяни скинули по області понад 200 авіабомб (вага кожної сягає близько тонни). Говорячи, що це помста за те, що росіян витіснили з області ще два роки тому, як сказала заступниця очільника української місії при ОБСЄ Вікторія Кувшинникова. Або, що це через створення "санітарної зони" і, відповідно, зміни тактики бою, як сказав командир 3-ї роти ДФТГ, заступник голови Сумської райради Володимир Біцак.

Та насправді причино-наслідковий зв'язок дуже легко відслідкувати. За тиждень до початку псевдовиборів президента Росії, легіон "Свобода Росії" разом з РДК та Батальйоном Сибіру почали проводити активні рейди до Білгородської та Курської областей. Якщо подивитися на карту, де були інтенсивні бої на території Росії про які повідомляли як самі добровольчі батальйони, так і російська влада (це такі населені пункти, як Козинка, Глотов, Гора-Подол, Грайворон, Тьоткіно), то легко можна зрозуміти, звідки вони прийшли – зі сторони селища Велика Писарівка та села Рижівка, що на Сумщині, які розташовані одразу на кордоні і за цей час зазнали найбільших обстрілів.     

"Це закономірність, яку я сама бачу. – сказала Еспресо співзасновниця "Кордон медіа" Альона Яцина. – Минулого року, коли в травні з території Великописарівської громади заходив легіон "Свобода Росії" до Гайворонського району, що у Білгородській області, у нас інтенсивність обстрілів збільшилася рівно вдвічі по всій території прикордоння Сумщини. Статистика показує, що від 30-80 обстрілів на добу, вона зросла до 200. А зараз ми побачили, що вона знову помножилася і в ці два тижні сягала 400-500 на добу. Це буде дуже прикро, якщо така тенденція збережеться.

Ніхто з влади не бере на себе відповідальність, щоб прямо проводити паралелі з діями добровольчих російських формувань і тим самим не налаштовувати суспільства проти, можна сказати, своїх же військових, які воюють за нас.

Ніхто не хоче цього робити, це зрозуміло. Але, коли скласти один плюс один, то бачимо, з яких населених пунктів заходять добровольчі батальйони і воюють на території Росії, відповідно, які населені пункти зазнають масових ударів".

Як реагує місцева влада

Фото: shostka.info

 

Попри те, що за всіма оцінками ситуація на Сумщині зараз найгірша від моменту, коли в квітні 2022 року вдалося прогнати росіян, і серед населення значно зросли панічні настрої, місцева влада до останнього часу ніяк не намагалася пояснити, що відбувається і заспокоїти людей. Зрештою, 20 березня очільник Сумської ОВА Володимир Артюх провів пресконференцію для медіа, щоб розставити всі крапки над "і". Однак як відзначають місцеві журналісти, повністю заспокоїти населення так і не вдалося.

Володимир Артюх сказав, що ударних угруповань ворога вздовж кордону з Сумщиною немає, що в області роблять "найпотужнішу з часів незалежності фортифікаційну роботу", створюється декілька рубежів оборони, виділено безпрецедентну кількість грошей (понад 2 млрд грн), щоб ворог не пройшов.

"Сумщина бореться та працює. Військові адміністрації, керівники громад нікуди звідси не втікають. Всі на своїх місцях виконуємо свою роботу. Якщо буде загроза для населення, мій обв’язок попередити населення. Будівництво фортифікаційних споруд на Сумщині мають закінчити протягом 10-ти тижнів. У нас працюють тисячі людей які пройшли на нашу територію з різних регіонів", - повідомив  очільник Сумської ОВА.

Виникає питання, чому до цього часу ці фортифікаційні споруди не були зроблені, а їх почали будувати, фактично, коли ситуація загострилася останніми тижнями?

Першим може прийти на згадку багатостраждальний проєкт "Стіна", який започаткував ще уряд Арсенія Яценюка з початком російської агресії у 2014 році. Варто зазначити, за даними Міністерства оборони, бар'єр не мав зупиняти важку бронетехніку, а призначений "для підвищення рівня безпеки кордону: забезпечення моніторингу, візуального спостереження і стримування незаконного переходу кордону контрабандистами, диверсійними групами". Однак майже одразу ініціатива погрузла в різних скандалах та антикорупційних провадженнях щодо розкрадання державних коштів. На початок літа 2021 "Стіна" була зроблена наполовину, а перед самим повномасштабним вторгненням проєкт нібито встигли завершити. Однак насправді "Стіна" виявилася закороткою. Облаштування кордону так і не було здійснено в Сумській області та багатьох інших територіях. "Будівництво інженерно-технічних споруд виконувалось на ділянках Харківської, Луганської та частково Чернігівської областей", — пояснили виданню Telegraf в ДПСУ.

"На території Сумщини, в певних процесах, прикордонники України не лише приймали, але навіть очолювали контрабанду на кордоні. Цим займалася так звана "мафія Деркача". Це і відповідь, чому не будувалася стіна на Сумщині, бо багато хто не хотів, щоб там була якась активність військових", - заявив  в ефірі "Радіо Свобода" генерал-майор запасу ЗСУ, перший заступник командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ з 2016 по 2019 рік Сергій Кривонос.

Фото: Кордон.Медіа

Чому ж після прогнання росіян з території Сумщини весною 2022 в області не почали інтенсивно будувати фортифікації для захисту кордону? На це теж є кілька причин. Найперше, що у 2022 році були інші фінансові пріоритети і не зрозуміло було, як ситуація розвиватиметься. А в 2023 році банально не освоїли виділені на це кошти.

"Коли минулого року Володимир Артюх очолив область, багато хто зрадів, що військовий прийшов керувати прикордонною областю. Але голова ОВА – це людина, яка не займається воєнними справами, ними займаються військові. Є дуже багато гуманітарних, економічних, соціальних і так далі питань, якими голова ОВА має займатися й бути компетентним. Тобто розумітися на державних справах. Але за рік часу цього немає. Дуже прикро про це говорити. Гроші, які були виділені у 2023 році на фортифікаційні споруди, вони всі були повернуті до державного бюджету. Щось зробили, але не в тих обсягах як було фінансування, тому гроші повернули. Не освоєння бюджетних коштів на такі статті витрат – це, як на мене, жахливі речі", – розповіла Еспресо співзасновниця "Кордон медіа" Альона Яцина.

65-річного генерал-лейтенанта Володимира Артюха призначили головою Сумської ОВА у квітні 2023 року. До нього посаду займав Дмитро Живицький, якого звільнили у січні 2023 року після чистки голів ОВА, коли пішов з посади колишній заступник керівника Офісу президента України Кирило Тимошенко. Тобто це було політичне рішення. Зараз у Сумській області посилюється військова вертикаль управлінців. Зокрема, останнє таке призначення – це бойовий офіцер Павло Дудко, який очолив Конотопську районну військову адміністрацію (Конотоп, якого відділяє від кордону 45 км, також регулярно обстрілюють, наприклад, 17 березня, російська армія завдала двох ударів по об’єктах інфраструктури міста). Та не всі поділяють думку, що військові ще й можуть бути якісними управлінцями.

Читайте також: "Є кілька цілей": мер Конотопа пояснив, чому окупанти активніше атакують Сумщину

"Якщо військова людина розуміється на державницьких справах – це круте поєднання. Та з того, що бачимо – це просто військові. Хіба у нас військо перенасичене військовими? У нас крім війни, яка зачіпає всі сфери життя, так само продовжують діяти закони України, продовжує існувати багато інших питань і проблем, які треба вирішувати, що не стосуються війни безпосередньо. В країні кадрова криза фахових державників. Якщо їх змінюємо на військових, тоді ,на мою думку, можемо побачити згодом ще більшу кризу у суспільстві", - сказала Еспресо Альона Яцина.

Евакуація місцевого населення

Фото: Кордон.Медіа

Попри певну істерію в мережі, що на Сумщині почалася гуманітарна катастрофа, насправді, влада та місцеві журналісти не підтверджують цього, кажучи, що це вороже ІПСО. Волонтерів достатньо, як великі, так і менші благодійні організації підключилися до роботи, щоб допомогти постраждалим від прильотів, а також тим, хто погоджується на евакуацію з небезпечних районів. Обласна військова адміністрація у співпраці з військовими, правоохоронцями забезпечує евакуаційні заходи, надаючи необхідну підтримку.

Значно потерпає від ворожих обстрілів все прикордоння області, але найбільше все ж згадана Великописарівська громада. Зокрема, у населених пунктах Великописарівської громади – Попівці та Лукашівкці – руйнування досягає 90%. Сама Велика Писарівка зруйнована на 40%: постраждав центр громади – пошкоджені школа, адміністративна будівля, суд, поліція, бібліотека тощо. Про це 20 березня інформувала Сумська ОВА.

За цей час з селища Велика Писарівка (у 2020 році тут мешкало понад 4 тис. осіб) здійснено евакуацію кількох сотень людей, зокрема, десятків дітей. Загалом з прикордоння Сумщини евакуювано майже 5 тис. людей.

"Евакуація проводиться організовано, згідно з визначеним планом. Більшість жителів розміщуємо в Охтирській громаді, яка надала пристойні місця, харчування, медичне забезпечення. З людьми працюють психологи. У громаді працюють громадські і міжнародні організації, які забезпечують жителів Великописарівки продовольством і засобами гігієни. Є питання по жителях, які мешкають в населених пунктах фактично на нулі. На жаль, залишились люди, які відмовлялись від евакуації, а сьогодні ЗСУ там проводять операцію з евакуації, а фактично порятунок людей, ризикуючи своїм життям", – сказав очільник області.

Фото: Кордон.Медіа

 

Як розповіла Еспресо співзасновниця "Кордон медіа" Альона Яцина, цими днями у Великописарівській громаді батьки нарешті почали зголошуватися на евакуацію дітей. Більше того, подані документи для прийняття рішення для проведення примусової евакуації дітей з Великописарівської та Середино-Будської громад.

"У Великописарівській громаді на четвер налічувалося близько 80 сімей з дітьми, що не хотіли покидати домівки. На сьогодні поліція потрохи вивозить їх. Волонтери і фонди працюють. Гуманітарної кризи немає. Всього вдосталь. Дуже добре, що в Сумській та Полтавській областях зголосилися давати переселенцям з прикордоння будинки, які пустують. Адже ті в основному не хотіли покидати свої господарства, бо тримають сільськогосподарських тварин. А так мають можливість забрати з собою і тварин", - каже Яцина.

Читайте також: З трьох прифронтових сіл Сумщини примусово евакуюють дітей

У "Кордон медіа" додають, що хоч люди виїжджають з небезпечних місць, але спостерігаються і зворотні процеси. Адже за ці останні дні, коли кількість обстріляв дещо зменшилися, у "Кордон медіа" фіксують жителів, які повертаються до своїх домівок.

"22 березня побачили людей, які повернулися у Велику Писарівку. Кілька днів у нас більше тиші порівняно з тим жахом, що було до цього і люди повернулися. Вони кажуть, що так, нам дали житло і все добре, але вдома краще, до того ж, весна прийшла і город треба садити…",  - відзначає  Альона Яцина.

Що очікувати в подальшому

Фото: Кордон.Медіа

 

Експерти говорять, що важко спрогнозувати, що ж може очікувати Сумщину, оскільки все залежить від ширшої картини бойових дій та загалом ситуації на фронті. Наразі немає причин вважати, що Сумщину можуть атакувати ударні групи, оскільки таких просто не спостерігається. За різними оцінками, кілька десятків тисяч російських військових перебувають на суміжних прикордонних територіях Сумщини та Чернігівщини, відповідно, продовжуючи завдавати регулярних ударів з різних типів зброї по населених пунктах області. Якщо екстраполювати ситуацію з минулим роком, коли російські добровольчі батальйони завершили свій рейд і ситуація дещо заспокоїлася, а інтенсивність обстрілів дещо знизилася, то, можливо, варто чекати повторення такого ж сценарію. Бо наразі спостерігається саме це – вже кілька днів російські добровольці не повідомляють про свої активні рейди, а на Сумщині фіксується зменшення кількості обстрілів.

19 березня президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні згадав про ситуацію на Сумщині, сказавши, що у прикордонних регіонах потрібно посилювати наше ППО, а це можливо лише завдяки партнерам.

"Лише від початку цього березня й до сьогодні російська авіація скинула лише на громади Сумщини вже майже 200 керованих бомб. Просто по селах, по містах, по цивільній інфраструктурі. Очевидна необхідність для України – посилити нашу ППО таким чином, щоб унеможливити цей терор. На Сумщині, на нашій Чернігівщині, Харківщині, у Донецькій області, на Луганщині, у південних наших регіонах. Усюди, де це потрібно. Відповідні системи є в партнерів. Максимальне прискорення потрібне й щодо F-16 також. Я дякую всім, хто допомагає. Важливо, щоб великі країни, які мають необхідну зброю, справді були великими в захисті життя – не тримали цю зброю десь там, на складах чи зберіганні, а щоб "петріоти" та все інше реально працювало для порятунку життів людей", - мовив Володимир Зеленський.

Не варто забувати і про проблему з ДРГ. Генерал-майор запасу ЗСУ, перший заступник командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ з 2016 по 2019 рік Сергій Кривонос в ефірі "Радіо Свобода" висловив думку, що одна з причин, чому ворожі диверсійні групи легко почали проникати в область полягає в зміні українських військових, які разом з прикордонниками захищали суміжні регіони з Росією:

"Минулої зими наші ДРГ активно заходили на ворожі території та вдало протистояли російським. Потім наші Сили спеціальних операції прибрали звідти і кинули на міські бої в Бахмуті, а згодом в Авдіївці. На їх місце завели підрозділи ТРО, які не мали потрібних навичок і озброєння, щоб вдало протидіяти російським ДРГ. В результаті ситуація змінилася на гірше і росіяни останній рік безкарно вели себе на території Сумщини та Чернігівщини, постійно вбивали наших прикордонник і місцевих. В певних моментах росіяни навіть розглядали цю територію, як полігон для тренування та іспитів своїх підрозділів. Як правило на території Сумщини заходять бригади спеціального призначення РФ, тобто високопрофесійні військові".

Сергій Кривонос також додає, що в Україні для протидії ворожим ДРГ є дві спеціальні структури – СБУ і спецпідрозділ Нацгвардії, які і мають цим займатися.

"Ніякі прикордонники і окопи це питання не вирішують, бо говоримо про специфіку роботи. Цим мають займатися спеціалісти "Альфа" СБУ та підрозділ "Омега" Нацгвардії. Коли СБУ активно воює в тилу РФ, тоді з одного боку – це супер, але з іншого – це точно не функція СБУ. В армії і під час війни кожен має займатися своєю зоною відповідальності. Спецпризначенці створені не для піару", - відзначає Кривонос.

Читайте також: Що відомо про завод Baykar, який почали будувати в Україні: коли, скільки і які "байрактари" там виготовлятимуть