Президентські вибори у Хорватії: у першому турі переміг чинний проросійський лідер Міланович
У неділю, 29 грудня, у Хорватії пройшло голосування в першому турі президентських виборів. Переміг чинний проросійський президент Зоран Міланович
Про це свідчать дані Державної виборчої комісії Хорватії.
Станом на 05:30 30 грудня, за підрахунками 100% протоколів Міланович набрав 49,09% голосів.
Друге місце посідає колишній міністр науки Драган Приморац – 19,35%. За ним незалежна кандидатка Марія Селак Распудіч із 9,25% голосів.
Читайте також: На виборах у Хорватії лідирує діючий президент, це не дуже хороший кандидат для України, - експертка-балканістка Гелетій
Що відомо про перший тур виборів
Як повідомляє Reuters, виборчі дільниці по всій Хорватії відкрилися о 06:00 за Гринвічем. Близько 3,8 млн хорватів мають право голосувати за одного з восьми кандидатів.
Утім, головними суперниками є кандидати від двох найбільших партій. Проросійський чинний президент Зоран Міланович, кандидат від опозиційних соціалістів-демократів, балотуватиметься на другий термін. Його головним суперником є Драган Пріморац, колишній міністр науки, якого підтримує правлячий Хорватський демократичний союз (HDZ).
Другий тур виборів відбудеться, якщо жоден із кандидатів не набере більшості голосів.
Міланович лідирував в опитуваннях громадської думки до та після виборчої кампанії, яку аналітики назвали "нудною та не надихаючою". Останнє опитування показало, що Міланович лідирує з підтримкою 37,2% проти Прімораца з підтримкою 20,4%.
За рейтингом після Мілановича й Прімораца йдуть дві жінки – незалежна кандидатка Марія Селак Распудіч та Івана Кекін з партії "Ми можемо!" ліва зелена політична партія, кожна з яких отримала близько 10% підтримки в опитуванні.
Виборчі дільниці закриються о 18:00 за Гринвічем, а результати екзит-полів очікуються вже близько 19:00 GMT.
Роль президента значною мірою є церемоніальною, оскільки глава держави не може накладати вето на закони, але має право голосу в питаннях зовнішньої політики, оборони та безпеки, зазначає Reuters.
Позиція Мілановича щодо України
23 листопада 2022 року Президент Хорватії Зоран Міланович відмовився надавати згоду на участь військових хорватського війська у навчальній місії ЄС для України.
25 січня 2022 року Президент Хорватії Зоран Міланович заявив, що Україні не місце в НАТО, а у разі ескалації агресії РФ Загреб максимально дистанціюється від подій.
Міністерство закордонних справ України назвало неприйнятною заяву президента Хорватії Зорана Мілановича щодо членства України в НАТО та Революції Гідності і вимагає її публічного спростування.
29 січня 2022 року Президент Хорватії Зоран Міланович заявив, що не змінив своєї думки про те, що Україна найкорумпованіша держава і що їй не місце в НАТО.
20 грудня 2022 року Міланович заявив, що Україна отримала статус кандидата в ЄС несправедливо.
30 січня 2023 року президент Хорватії Зоран Міланович заявив, що Крим більше ніколи не буде частиною України, і закликав Європу не вступати у війну РФ, яку він назвав "наддержавою".
МЗС України заявило, що вважає неприйнятними висловлювання президента Хорватії, який заявив, що Крим більше ніколи не буде українською територією.
31 січня 2023 року Міланович заявив, що виступає проти передачі зброї Україні західними союзниками, а також висловив переконання в тому, що окупований Росією Крим ніколи не повернеться до складу України. У МЗС назвали слова Мілановича "неприйнятними", нагадавши про загрози, з якими зіткнулася Хорватія 30 років тому.
31 травня 2023 року Міланович заявив, що гасло "Слава Україні" має таке ж походження, як і вигук хорватських усташів – крайнього правого угруповання, яке діяло в країні під час Другої світової війни.
Конституційний суд Хорватії заявив, що проросійський президент Зоран Міланович не може брати участь у виборчій кампанії, балотуватися за партійним списком або бути кандидатом на посаду прем'єр-міністра, не залишивши посади президента.
- Актуальне
- Важливе