Російський призов не компенсує втрати на фронті, - ISW
Оновлено
Президентські вибори у Хорватії: у першому турі переміг чинний проросійський лідер Міланович
Хорватія
Фото: gettyimges
У неділю, 29 грудня, у Хорватії пройшло голосування в першому турі президентських виборів. Переміг чинний проросійський президент Зоран Міланович
Зміст
Про це свідчать дані Державної виборчої комісії Хорватії.
Станом на 05:30 30 грудня, за підрахунками 100% протоколів Міланович набрав 49,09% голосів.
Друге місце посідає колишній міністр науки Драган Приморац – 19,35%. За ним незалежна кандидатка Марія Селак Распудіч із 9,25% голосів.
Читайте також: На виборах у Хорватії лідирує діючий президент, це не дуже хороший кандидат для України, - експертка-балканістка Гелетій
Що відомо про перший тур виборів
Як повідомляє Reuters, виборчі дільниці по всій Хорватії відкрилися о 06:00 за Гринвічем. Близько 3,8 млн хорватів мають право голосувати за одного з восьми кандидатів.
Утім, головними суперниками є кандидати від двох найбільших партій. Проросійський чинний президент Зоран Міланович, кандидат від опозиційних соціалістів-демократів, балотуватиметься на другий термін. Його головним суперником є Драган Пріморац, колишній міністр науки, якого підтримує правлячий Хорватський демократичний союз (HDZ).
Другий тур виборів відбудеться, якщо жоден із кандидатів не набере більшості голосів.
Міланович лідирував в опитуваннях громадської думки до та після виборчої кампанії, яку аналітики назвали "нудною та не надихаючою". Останнє опитування показало, що Міланович лідирує з підтримкою 37,2% проти Прімораца з підтримкою 20,4%.
За рейтингом після Мілановича й Прімораца йдуть дві жінки – незалежна кандидатка Марія Селак Распудіч та Івана Кекін з партії "Ми можемо!" ліва зелена політична партія, кожна з яких отримала близько 10% підтримки в опитуванні.
Виборчі дільниці закриються о 18:00 за Гринвічем, а результати екзит-полів очікуються вже близько 19:00 GMT.
Роль президента значною мірою є церемоніальною, оскільки глава держави не може накладати вето на закони, але має право голосу в питаннях зовнішньої політики, оборони та безпеки, зазначає Reuters.
Позиція Мілановича щодо України
23 листопада 2022 року Президент Хорватії Зоран Міланович відмовився надавати згоду на участь військових хорватського війська у навчальній місії ЄС для України.
25 січня 2022 року Президент Хорватії Зоран Міланович заявив, що Україні не місце в НАТО, а у разі ескалації агресії РФ Загреб максимально дистанціюється від подій.
Міністерство закордонних справ України назвало неприйнятною заяву президента Хорватії Зорана Мілановича щодо членства України в НАТО та Революції Гідності і вимагає її публічного спростування.
29 січня 2022 року Президент Хорватії Зоран Міланович заявив, що не змінив своєї думки про те, що Україна найкорумпованіша держава і що їй не місце в НАТО.
20 грудня 2022 року Міланович заявив, що Україна отримала статус кандидата в ЄС несправедливо.
30 січня 2023 року президент Хорватії Зоран Міланович заявив, що Крим більше ніколи не буде частиною України, і закликав Європу не вступати у війну РФ, яку він назвав "наддержавою".
МЗС України заявило, що вважає неприйнятними висловлювання президента Хорватії, який заявив, що Крим більше ніколи не буде українською територією.
31 січня 2023 року Міланович заявив, що виступає проти передачі зброї Україні західними союзниками, а також висловив переконання в тому, що окупований Росією Крим ніколи не повернеться до складу України. У МЗС назвали слова Мілановича "неприйнятними", нагадавши про загрози, з якими зіткнулася Хорватія 30 років тому.
31 травня 2023 року Міланович заявив, що гасло "Слава Україні" має таке ж походження, як і вигук хорватських усташів – крайнього правого угруповання, яке діяло в країні під час Другої світової війни.
Конституційний суд Хорватії заявив, що проросійський президент Зоран Міланович не може брати участь у виборчій кампанії, балотуватися за партійним списком або бути кандидатом на посаду прем'єр-міністра, не залишивши посади президента.
Залиште коментар
Читайте також:
Вигоди інтеграції до ЄС очевидні — це відчутні економічні та соціальні трансформації. Депутат Європарламенту Паулюс Саударгас розповів Еспресо про перспективи вступу України до Євросоюзу
Соціальне житло для переселенців: чому його нереально знайти та як у цьому допоможе новий закон
Україна дасть поштовх економічному зростанню в інших країнах, — депутат Європарламенту Міхаель Галер про євроінтеграцію
- Актуальне
- Важливе
2025, середа
5 лютого
04:28
Чотирьох співробітників "виправної колонії ДНР" підозрюють у жорстокому катуванні українського військовополоненого
04:17
Оновлено
Росія атакує Україну дронами у ніч на 5 лютого: "шахед" влучив у адмінбудівлю в Харкові, у Києві працювала ППО
02:13
Росія придбала 230 європейських та американських танкерів за $6 млрд для "тіньового флоту", – розслідування
2025, вiвторок
4 лютого
23:16
"Хто нас захищатиме?": Зеленський назвав умову скасування воєнного стану та призначення виборів
20:31
Аналітика
Зміни у побудові війська: що ми прагнемо досягнути реформою ЗСУ. Колонка Сергія Згурця
20:20
Партнерський матеріал
Адаптація захисників до цивільного життя: у МХП запровадили посаду фахівця із взаємодії з військовими та ветеранами
19:58
Огляд
USAID під загрозою: чому Трамп і Маск хочуть закрити програму допомоги та що це означає для України. Пояснюємо
19:57
"Нема підстав": КМДА не може відсторонити звинуваченого у домаганнях Білоуса від посади керівника Молодого театру
