Ціна війни: втрати на полі бою з боку України та Росії. Колонка Сергія Згурця

Про втрати ворога та ЗСУ

Почну рубрику з публікації в американському виданні Wall Street Journal, яка зараз досить активно обговорюється, бо вона про наші втрати у війні. Ця тема є, була й залишається табуйованою, закритою, бо зазвичай точні дані про загиблих і поранених можна з'ясувати хіба що по завершенню війни. А в ході війни така інформація може використовуватись по-різному - і для розуміння реального стану справ, і для маніпуляції, і для впливу на ті чи інші рішення.

Щодо наших втрат, то, здається, у лютому президент Зеленський казав, що на війні загинуло близько 31 тис. українських військових. Тоді було багато хвиль навколо цього оприлюднення.

А сьогодні, 17 вересня, з'явилася публікація американського видання Wall Street Journal, де йдеться про втрати на війні й наші, і ворога. Видання пише, що визначити точну кількість загиблих і поранених на війні складно, оскільки Україна і Росія не оприлюднюють реальні дані, а іноді оприлюднюють цифри, яким багато хто не довіряє.

За оцінкою, яка була зроблена на початок цього року, загальна кількість українських і російських військових, які загинули або були поранені спочатку повномасштабної агресії, сягнула мільйона осіб. При цьому, за конфіденційною українською оцінкою, на яку посилається Wall Street Journal, кількість загиблих українських військовослужбовців становить 80 тис., а поранених – 400 тис. Щодо російських втрат, то оцінки різняться. За деякими даними, кількість загиблих ворогів сягає 200 тис., а поранених також близько 400 тис. Нагадаю, що український Генштаб сьогодні дає по ворожих втратах 636 тис., з яких за вчора плюс, чи то мінус, 1020 росіян.

Ці втрати створюють проблеми для Росії, пише Wall Street Journal, але скоріше більше загрожують Україні, бо населення наше значно менше. Тим більше що до цього також слід додати жертви серед цивільного населення українців, а ці показники невідомі.

У статті згадується захоплення Росією Маріуполя, яке коштувало Україні 8 тис. життів, із посиланням на дані Human Rights Watch. Також ми знаємо, що після Маріуполя були ще десятки міст і сіл, які вщент зруйнували вороги.

У публікації ще є пояснення з приводу того, чому не призиваються юнаки 18-25 років. Говориться про те, що війна загрожує і має катастрофічні наслідки для демографічної ситуації в Україні. Все це правильно, але важливі акценти. Напад Росії за своїми амбіціями та цілями має катастрофічні наслідки не для демографії, а для всієї нашої країни й для кожного українця, бо це геноцидна війна на винищення українського народу.

І подивіться, як поводяться російські вояки на полі бою. Останній приклад - страта українського захисника у місті Новогродівка. З'явилося фото, де окупанти встромили меч з написом "За Курськ" у нашого воїна, у якого були зв'язані руки. Також пам'ятаємо, як окупанти розстріляли полоненого снайпера чернігівського ТрО Олександра Мацієвського за слова "Слава Україні". Ми це пам'ятаємо.

Ворог не збирається зупинятися, його можна лише зупинити. І мені було дивно читати в цій публікації, коли в заголовку поєднали втрати двох армій – і армії агресора, і країни, яка обороняється.

Значення і цінність цих втрат – це принципово не поєднані речі, тому що вони на різних полюсах добра і зла. Розуміємо, що ці публікації мають резонанс, впливають на ухвалення рішень, навіть на формування думки у суспільстві та у політиків, а також у нашого найважливішого партнера, яким є США. Тому що, мовляв, війна кривава, страшні втрати, і далі хіба що шлях до перемовин.

Такі висновки дійсно можуть бути зроблені. Це найгірші ефекти, які можуть бути від подібних публікацій. І в цьому ж контексті сприймаються затримки з постачанням військової допомоги від наших партнерів.

Хоча треба прагнути до інших напрямків дій. Дійсно, наші втрати значні. Навіть якщо ми втратили лише одну тисячу наших захисників чи захисниць, ці втрати були б для нас колосальні. Але втрати ворога більші, й вони мають бути такими, аби в агресора не залишилось жодної ілюзії, що він може здобути перемогу на полі бою у військовий спосіб. Тому вкрай важливо, щоб у нинішньому моменті наші партнери перейшли до стратегії взаємодії з Україною, яка орієнтована на розгром РФ в Україні. І це має бути ключовою метою з відповідними обсягами й темпами військової допомоги для України.

Військова й економічна допомога зараз украй важлива. Сподіваємося, що у наших партнерів буде на додачу до неї й сміливості і рішучості. Так само, як є у наших захисників і захисниць, які зараз боронять нашу землю в умовах, навіть коли у противника є перевага в живій силі. Це те, як я сприймаю цю публікацію, пов'язану з інформацією про втрати на полі бою.

Про снайперів ЗСУ

А далі будемо говорити з людиною, яка значну частину своїх зусиль, часу і можливостей скеровує на те, щоб ЗСУ й Сили оборони мали можливість знищувати противника в максимальних кількостях шляхом якості. Мова йде про підготовку та оснащення снайперів, волонтерську допомогу для того, щоб наші воїни отримали найкращі гвинтівки й мали можливість поширювати найкращі практики знищення противника.

Юрій Чорноморець, український релігієзнавець і філософ, снайпер ЗСУ, дав коментар щодо попередньої теми про оприлюднення втрат, зазначивши, що в Ізраїлі публікують імена всіх загиблих воїнів, відповідно, там є чесний діалог із суспільством про рівень втрат. На його думку, українські та західні джерела занижують рівень утрат як з українського боку, так і з російського. На жаль, війна затягується з величезними жертвами з обох сторін. Треба було швидше показувати перевагу західної зброї, завдавати рішучої поразки агресору, а добиватися цього ми мали б мінімальними втратами. Відповідно, це все б показало лідерство Заходу та вільного світу.

Військовослужбовець розповів, що група професіональних снайперів може зломити ситуацію на полі бою. Наприклад, зараз воюють підрозділи раніше засуджених людей, які поки ще новостворені й тільки починають вести бойові дії. А коли вони бачать, що їх прикривають групи професійних снайперів та кулеметників, то ці підрозділи набагато впевненіше себе почувають і тоді стають більш психологічно стійкими. А коли їх прикривати тільки дронами та артилерією, то вони не розуміють, чи є зараз прикриття, чи його нема. А під прикриттям снайперів та кулеметників військові у підрозділах відразу поводять себе як орли, показуючи дуже гарні результати.

Снайпер ЗСУ зауважив, що на його сторінках у соцмережах є інформація щодо потреб. Зараз активно викуповуються гвинтівки Victrix Throne з довжиною ствола 38 дюймів, які є найбільш далекобійними та розраховані на ураження ворога на відстані до 4 км. Ефективність цієї гвинтівки шалена, тому що є надзвичайно кучною, точною та сприятливою для снайпера. Кожні 500 метрів, на які снайпер може бути далі від ворога, - підвищення на кілька порядків виживання самого снайпера. На сьогоднішній момент у нас загинуло 53 снайпери, лише два з них воювали з 375-м калібром. Один – від випадкового артилерійського обстрілу, другий – від засідки, коли виходив із завдання. Відповідно, зараз 375-й калібр – гарантія виживання, тому намагаємося максимально забезпечити хлопців.