Декларації часто не показові у плані контролю за майном нардепів, - аналітик Руху ЧЕСНО

Про це розповів Олександр Саліженко, парламентський аналітик Руху ЧЕСНО в етері телеканалу "Еспресо".

"Нардепи, чиновники, будуть користуватися майном своїх знайомих чи далеких родичів, при тому декларуватимуть мінімум власного майна. Така тенденція вже спостерігалась останні роки і ймовірно, це буде притаманно для більшості народних депутатів. Наприклад, стосовно Миколи Тищенка нещодавно проводилось окреме розслідування. В Давида Арахамії також подібна ситуація. В нього і його дружини є нові автівки, які з'явилися в 2022 р., але вони орендовані у родичів або друзів. А в дружини Юрія Бойка досі є квартира в РФ", - повідомив він.

З народних депутатів лише 87 обранців відкрили свої декларації за 2021 р. і за 2022 р. - подали 58 народних депутатів, зазначив Саліженко.

"Рух ЧЕСНО публікував динаміку подання декларацій з березня цього року. До війни починалася кампанія декларування. Потрібно було подати до квітня, але через повномасштабне вторгнення декларування відмінили і декларації закрили. Декларування в цьому році було добровільне, окремі нардепи подали їх до того, як ВРУ повернула це законодавчо. Добровільно подали кілька десятків нардепів протягом цих місяців", - сказав він.

За його словами, в НАЗК очікують, що основна частина декларацій надійде саме в останній місяць.

"Як правило, декларанти подають декларації  в останній час, коли підходять дедлайни. Наразі кінцева мета подачі декларацій - 31 січня 2024 року. Протягом останнього місяця кількість декларантів серед нардепів збільшилась", - додав він.

Найбільше декларацій подали нардепи від "Відновлення України" та депутатської групи "Довіра", зауважив він.

"З керівництва парламенту, декларації за два роки подав голова ВРУ Руслан Стефанчук. Серед керівників фракції також Давид Арахамія, який був одним із співавторів законопроєкту про відновлення декларування. Загалом, найбільшу кількість подали "слуги народу", але якщо враховувати відсоткове співвідношення, найбільше подали нардепи від "Відновлення України" та депутатської групи "Довіра"", - резюмував аналітик.

• 18 березня 2016 року набув чинності Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи, витрати й зобов’язання фінансового характеру".

• У серпні Національне агентство з питань запобігання корупції прийняло рішення про запуск системи електронного декларування. Згодом Європейський союз закликав якомога швидше сертифікувати систему е-декларування в Україні.

• Вже у 2020 році, після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах, Конституційний суд України скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування статків. У Зеленського назвали загрозою безвізу і євроінтеграції рішення КСУ щодо антикорупційної інфраструктури та анонсували "ініціативу, щоб відновити ефективну роботу системи".

• Глава Національного агентства з питань запобігання корупції заявив, що розгляд судом антикорупційних законів у закритому режимі порушує Конституцію. Згодом НАЗК закрила реєстр е-декларацій на виконання рішення КСУ.

• Президент Зеленський після термінового засідання РНБО заявив, що система е-декларування в Україні працюватиме. Уряд зобов'язав НАЗК невідкладно відновити доступ до реєстру е-декларацій.

• У жовтні четверо суддів Конституційного суду не підтримали скасування електронного декларування всіх посадовців. Того ж року у Верховній Раді зареєстрували проєкт закону, який мав би відновити електронне декларування в Україні попри рішення Конституційного суду.

• У січні 2023 року посли Групи семи та Європейського Союзу заявили про очікування від України затвердження антикорупційної програми. У лютому вони закликали український парламент відновити електронне декларування.

• 26 липня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що в Україні потрібно відновити електронне декларування якнайшвидше та закликав фракції підтримати відповідний законопроєкт на найближчому пленарному засіданні.  

• 27 липня ВР у першому читанні підтримала законопроєкт, який передбачає відновлення електронного декларування. 5 вересня його було ухвалено в цілому. Однак документом передбачено відкриття декларацій лише через рік. Згодом на сайті президента з'явилася петиція з вимогою ветувати закон.

• 12 вересня Зеленський наклав вето на закон і заявив, що реєстри мають бути відкриті негайно.

• Комітет ВР з питань антикорупційної політики на засіданні 18 вересня підтримав пропозиції президента Володимира Зеленського до закону про відновлення е-декларування.

• 20 вересня Верховна Рада України 341 голосом "за" підтримала негайне відкриття декларацій чиновників, а президент Володимир Зеленський 10 жовтня підписав його.

• 10 грудня Національне агентство з питань запобігання корупції відкрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.