Закон про мобілізацію 2024 підписано: коли він набирає чинності та основні норми

Головна мета цього закону – зміцнення мобілізаційних процесів, удосконалення процесів формування особового складу, особливостей проходження служби, обов'язків військовозобов'язаних та багато іншого.

Цей документ формально посилює правила військового обліку, сформовує санкції щодо "ухилянтів" і чітко визначає умови відстрочки від мобілізації. Велику хвилю невдоволення викликало виключення з законопроєкту пунктів, що стосуються демобілізації військових, а також ротацій.

Загалом остаточний варіант законопроєкту значно відрізняється від того, що було прийнято у першому читанні 7 лютого. Відповідно до даних, що містяться в картці законопроєкту, до документа надійшло більше чотирьох тисяч поправок та пропозицій.

Закон про мобілізацію 2024: коли набирає чинності

У день голосування в сесійній залі було понад 300 депутатів. До присутніх на засіданні також приєдналися міністр оборони Рустем Умєров, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський та військові командири.

Перед початком голосування командувач Об'єднаних сил генерал Юрій Содоль закликав парламентерів підтримати законодавчу ініціативу в новій, скоригованій редакції від комітету. "Я вас дуже прошу, прийміть цей закон. Він нам дуже потрібен. Ми тримаємо фронт з останніх сил", - сказав Юрій Содоль, як передає BBC.

У той же день, 11 квітня, депутати прийняли закон про мобілізацію 10449, за нього віддали свої голоси 283 нардепи. 

У вівторок, 16 квітня 2024 року, президент України Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію. Про це стало відомо з веб-порталу Верховної Ради України. Тобто більша частина норм документа набуде чинності через місяць із дня, наступного після його підпису та опублікування.

Фото: t.me/yzheleznyak/8101

Мобілізація: новий закон та його основні положення

Закон про мобілізацію 2024 року передбачає зниження призовного віку до 25 років та скасування системи строкової служби. Важливо зазначити, що зменшення граничного віку призову з 27 до 25 років було врегульовано законопроєктом № 9281. Його було прийнято Верховною Радою ще у червні 2023 року, однак президент його підписав на початку квітня 2024 року.

Замість строкової служби з 1 вересня 2025 року в Україні буде впроваджено базову загальновійськову підготовку для громадян віком 18-25 років в усіх вишах. Тривалість цієї підготовки становитиме до п'яти місяців у мирний час і протягом трьох місяців під час воєнного стану. Громадяни, які пройдуть таку підготовку, будуть одразу поставлені на військовий облік у ТЦК відповідно до місця проживання.

Початком військової служби вважається момент відправлення людини до військової частини. Однак мобілізованого військовослужбовця не можуть безпосередньо направити на фронт, оскільки перед цим обов'язково потрібно пройти базову військову підготовку тривалістю 2-3 місяці.

Крім того, було виключено зі списку висновків ВЛК "обмежену придатність". Це означає, що громадяни, які раніше отримали висновок про обмежену придатність, будуть зобов'язані пройти повторну медичну комісію та отримати новий висновок – придатний чи непридатний до військової служби. Також, військовозобов'язані, яким була встановлена інвалідність II та III груп після початку повномасштабного вторгнення (від 24 лютого 2022 року), повинні пройти медичний переогляд для встановлення їхньої придатності до служби. Ця норма не стосується лише військовослужбовців.

Значні зміни стосуються процедури військового обліку призовників. Запрацює новий електронний кабінет, а громадяни зможуть самі зареєструвати свій профіль у системі призовника, військовозобов'язаного або резервіста. Це дозволить оновлювати всі дані без відвідування військкомату, забезпечуючи зручний та ефективний спосіб управління інформацією. Законотворці запевняють, що повістки не будуть надсилати за допомогою е-кабінету. 

Після введення закону в дію в усіх військовозобов'язаних буде 60 днів для уточнення особистих даних в ТЦК, ЦНАП або через електронний кабінет. Ця норма також стосується чоловіків, які знаходяться за кордоном. Їм також необхідно буде протягом 60 днів оновити дані, зв'язавшись з ТЦК за допомогою телефону, через електронну пошту або зареєструвавши електронний кабінет. Якщо військовозобов'язаний не виконає дану умову, йому не будуть надаватися консульські послуги.

Згідно з вимогами ТЦК чоловікам, які не оновлюють свої військово-облікові дані та уникають виклику до ТЦК, може бути обмежено право на керування транспортними засобами. Такі дії можуть застосовуватися до громадянина на вимогу територіальних центів комплектації за рішенням суду. Однак є деякі винятки, зокрема, якщо керування – це джерело доходу людини.

У законі також передбачено, що під час мобілізації громадяни України віком 18-60 років повинні брати з собою військово-обліковий документ і пред'являти його на вимогу представника ТЦК, поліцейського чи представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі тощо. А сам процес перевірки документів тепер буде супроводжуватися фото- та відеофіксацією.

Крім того, під час вручення повістки представники ТЦК зобов'язані на вимогу надавати свої особисті дані, зокрема прізвище, ім'я та посаду, а також пред'являти службові посвідчення для підтвердження своєї ідентифікації.

Також є пункти про деякі пільги для військовослужбовців. Так, при укладенні першого контракту військовослужбовці мають можливість отримати компенсацію у розмірі 50% від першого внеску за кредитом у програмі еОселя. Їх звільнять від нарахування штрафів та пені за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності.

Закон про мобілізацію 10449: хто може бути мобілізований лише за бажанням

У законі залишається положення про право на добровільну мобілізацію людям:

• які мають інвалідність;
• які були звільнені з полону;
• віком 18-25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку чи базову військову службу.

Мобілізація в Україні триває вже фактично більше двох років. Однак думки експертів різняться щодо того, чи змінить цей закон хід мобілізації. Так, на початку березня 2024 року член парламентського комітету з питань нацбезпеки Сергій Рахманін на ток-шоу "Українська правда" сказав: "Яким би в кінцевому підсумку не був ухвалений закон про мобілізацію, він не вплине на темпи проведення мобілізації, тому що цей закон в першу чергу не про, умовно кажучи, додаткове збільшення кількості мобілізованих, а про облік". Про це пише BBC.

Мобілізація в Україні: що відомо

Наприкінці січня уряд вніс до Ради оновлений законопроєкт про мобілізацію. Однак комітет ВР із питань антикорупційної політики на засіданні 5 лютого визнав документ таким, що містить корупційні ризики.

Верховна Рада Україні на засіданні 6 лютого підтримала продовження воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 днів – до 13 травня 2024 року.

Згодом, 7 лютого ВР підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №10449 про посилення мобілізації.

Верховна Рада України на засіданні 11 квітня ухвалила законопроєкт про мобілізацію в цілому. За це віддали свої голоси 283 нардепи. Водночас норму про демобілізацію вони виключили. Однак, речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін 13 квітня заявив, що версія законопроєкту про демобілізацію, яку подадуть до Верховної Ради, з'явиться вже найближчими місяцями

16 квітня президент України Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію.