Такого в ЗСУ ще не було: що таке літак ASC 890, який передають шведи й про який Україна мріяла 30 років, чи змінить він ситуацію на фронті

Що таке літаки далекого радіолокаційного виявлення і навіщо вони потрібні

Літаки далекого радіолокаційного стеження на Заході називають AWACS (від англ. Airborne Warning And Control System, Бортова система попередження та управління). "Авакси" обладнані радіообладнанням і здатні виявляти цілі на відстані сотень кілометрів, вони координують дії тактичної авіації. Фактично йдеться про летючий радар з великим радіусом дії, адже піднявши РЛС у повітря, можна збільшити дальність виявлення цілей у кілька разів. 

Фото: скріншот

"Висока ефективність таких літаків була продемонстрована під час війни в Перській затоці у 1991 році, Югославії у 1999 році, де літаки дальнього радіолокаційного виявлення здійснювали управління та наведення близько 600 літальних апаратів одночасно", – наголошує портал "Мілітарний". 

Повітряні сили майже двох десятків провідних армій світу мають у своєму складі ЛДРВ. Такі літаки є, зокрема, в США, Франції, Великої Британії, Китаю, Росії, Японії, Ізраїлю, Туреччини, Індії, Саудівської Аравії. Цьогоріч AWACS закупила Польща.

Ці літаки можна вважати платформами повітряної розвідки. Вони виявляють повітряні цілі на величезних відстанях і наводять на них літаки з озброєнням. Також ЛДРВ контролюють політ ворожих ракет. 

Якщо говорити про російсько-українську війну, то рашисти для контролю над повітряним простором застосовують літаки А-50 та А-50У. Це дуже дорогі повітряні платформи (бл. $330 млн) і РФ не має можливості їх створення, лише модернізації старих варіантів. Відтак знищення українцями відразу двох А-50 стало дуже потужним ударом по загарбниках. 

Читайте також: Історичне влучання: що таке літак А-50, який збили над Азовським морем, і чому його знищення настільки болюче для Росії

Що таке ASC 890 і як їх створювали

Літаки далекого радіоактивного виявлення проєктують на базі великих цивільних лайнерів, адже на "аваксах" розміщують багато різної апаратури. Так американський Boeing E-3 Sentry створили на базі 707-го "боїнга", російський А-50 – на основі Іл-76. Компанія SAAB створила ASC 890 на базі регіонального пасажирського Saab 340B (звідси і ще одне ім'я ЛДРВ – Saab 340 AEW&C). Цей літак має вдвічі меншу довжину, ніж скажімо А-50, але це була одна із вимог до проєктантів – невеликі габарити і можливість зльоту з автострад.

Фото: mil.in.ua

"Адаптований в якості платформи для радара регіональний пасажирський літак зазнав низки модифікацій конструкції планера та кріплень мотогондол, що враховували змінений баланс та вагу через появу надбудови", – розповідає "Мілітарний". Програма розробки стартувала у 1980-х роках, а в 1997-му літак під місцевим індексом S100 Argus (ще одна альтернативна назва) прийняли на озброєння в Швеції. 

"Арґуси" мають два турбогвинтові двигуни General-Electric, потужністю 1870 к.с.. Літак може розганяти крейсерську швидкість у 530 км/год, а практична стеля сягає 7600 метрів. Чотирьох паливних баків на 3220 літри вистачає на 7-годинний політ.

Втім основний параметр літаків AWACS – це їхня радіолокаційна система. Радар на ASC 890 зроблений не у вигляді традиційних "тарілок" - він нерухомий та розташований поздовжньо. Така конструкція зменшує опір повітря, але має 60-градусні "сліпі зони" попереду і позаду літака. Для цього "арґуси" повинні час від часу міняти вектор польоту, щоб прозондувати всю територію. 

Попри це, така конструкція дає можливість оновлювати дані що дві секунди. За даними AirForces Monthly, радар Erieye може відстежувати до 500 надводних і 1000 повітряних цілей одночасно. Заявлена дальність виявлення цілей сягає 450 км. Також радар має режим спостереження за надводним простором. Такі малопомітні цілі, як, скажімо, надувні човни він відстежує на відстані до 185 км, а більші кораблі – на дистанції в 300 км.

Екіпаж літака в модифікації S100D (саме таку передають Україні) складається з семи осіб: три члени екіпажу та чотири оператори РЛС. 

Чому передача Saab 340 важлива для України

Британське видання The Guardian вважає, що літаки спостереження ASC 890 суттєво підвищать обороноздатність України. А Defense Express і взагалі називає подію історичною. Аналітики звертають увагу, що Україна прагнула мати літак такого класу впродовж усіх 33-ох років незалежності. До слова, впродовж 2009-2012 років саме компанія SAAB виходила з пропозицією спільної роботи над літаками далекого радіолокаційного виявлення. Однак спочатку Києву бракувало грошей на роботу в цьому напрямку, а згодом, воєнно-політичне керівництво України втратило інтерес до таких проєктів через проросійську орієнтацію.

Україна стане четвертим оператором Saab 340 AEW&C. Окрім Швеції, "арґуси" перебувають на озброєнні в Таїланду і Польщі. раніше ними користувалися також у Греції та ОАЕ. 

Дуже важливо, що Швеція передала Україна два ЛДРВ, а не один, наголошує Defense Express. Це дасть можливість контролювати повітря на більшій площі, а також налагодити патрулювання по черзі, коли один повітряний радар приземляється для відпочинку екіпажу, а в небо злітає інший борт. 

Робота радара на висоті робить його ефективнішим ніж наземні РЛС. Радарам на землі заважає радіогоризонт, тому вони побачать умовну крилату ракету на висоті 50 метрів, на відстані в 40 км. Тоді як ASC 890 із повітря бачитиме вдесятеро далі. Тому якщо зараз ракети та БпЛА Shahed активно маневрують, щоб обійти зони ППО, то з "аваксами" такі хитрощі вже не врятують.

Також "арґуси" залучаь, щоб підвищити ефективність винищувачів, зокрема F-16, які ось-ось з'являться на фронті. Літаки радіолокаційного дозору бачать ціль і наводять на неї винищувач, який її знищує. Самі винищувачі також оснащені РЛС, але вони не настільки потужні. У співпраці з "аваксами" винищувачі можуть взагалі не вмикати власних радарів і працювати як невидимки, в режимі маскування. За оцінкою Defense Express, без ASC 890 F-16 втрачають щонайменше половину свого функціонала. Цю ж думку підтвердив український пілот з позивним "Мунфіш", який зараз опановує F-16.

"Навіть без наявності літаків далекого радіолокаційного виявлення, з F-16 можна буде виконувати завдання з набагато більшою ефективністю, ніж ми зараз маємо можливість робити це сьогодні. Але ЛДРВ були б бажаними, звичайно. Взагалі вся система повітряної міці Заходу побудована на взаємодії з цими літаками", – сказав пілот в етері телеканалу "Еспресо".

Технічні характеристики ASC 890

Фото: з відкритих джерел

• Довжина – 20,57 м, 
• Розмах крил — 21,44 м, 
• Висота — 6,97 м, 
• Площа крила 41,80 м²,
• Маса порожнього літака – 9200 кг, 
• Максимальна злітна маса — 13 155 кг.,
• Крейсерська швидкість – 530 км/год, 
• Практична стеля – 7620 м, 
• Тривалість польоту – до 7 год,
• Потужність двигунів – 1870 к.с., 
• Дальність огляду радару – 450 км (на висоті 6 км), 
• Виявлення цілей типу "винищувач" – до 330 км. 

Як літаки Argus змінять ситуацію на фронті: думка експертів

Експерт з авіації, провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко вважає, що літак радіолокаційного спостереження Saab 340 змінить ситуацію в повітрі над Україною радикально. Він вважає, що передача "арґусів" "виводить на новий рівень як рівень української ППО, так і рівень довіри до України. 

"Це – два царських подарунки. Тому що до цього часу нам надавали багато зразків озброєння, але найдорожчий і найскладніший засіб боротьби, як літак радіолокаційного огляду, ми ще не отримували. Це машина, яка радикально змінить ситуацію в повітрі. З отриманням винищувачів F-16, а вони будуть працювати в парі, можливості нашої ППО зростуть по аеродинамічних цілях, гелікоптерах, крилатих ракетах, "шахедах". Ми зможемо збивати понад 95% цілей", – зауважив Романенко в етері телеканалу "Еспресо". Він вважає, що "сааби" подарують Україні паритет в повітряній боротьбі з РФ.

Військовий експерт Defence Express Іван Киричевський вважає, що літаки ASC 890 є кращими ніж російські А-50. 

"Шведи передають Україні літак радіолокаційного дозору, щоб наші F-16 в небі краще бачили літаки з керованими авіабомбами, які скидаються на Харків або на наші фронтові позиції. Ми отримаємо кращий літак, ніж А-50. Цьому літаку не треба буде літати близько до зони ураження і шансів дістати цей літак у росіян в нашому небі значно менше, ніж у нас було дістати А-50", – зауважив Киричевський в етері "Еспресо". Він також наголосив, один такий вживаний літак, як нам передають шведи, коштує понад 200 млн євро. 

Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков звертає увагу на те, що росіяни полюватимуть на ASC 890, намагаючись їх знищити. Тому Україні доведеться придумати, як захистити ЛДРВ. 

"Це буде викликом для України, але й для росіян теж. Адже якщо ти намагаєшся вполювати таку жирну ціль, треба залучити дуже багато ресурсів", – наголошує аналітик Бєлєсков. Тоді як військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко переконує, що "арґуси" будуть надзвичайно корисними навіть спокійно курсуючи в західних чи центральних регіонах України та не заходячи в зону ризику.

Авіаційний експерт Костянтин Криволап, ексінженер з випробувань КБ "Антонов", наголошує на тому, наскільки радари літаків дозору підвищать бойові можливості винищувачів F-16.

"У нас було занепокоєння щодо дальності радіуса дії радарів на F-16. Якщо цей радар буде меншого радіусу дії, ніж радар на Су-35, то тоді F-16 будуть мішенями для Су-35. Тепер, навіть якщо радар F-16 не буде бачити ціль, але буде знати її точні координати завдяки даним від Saab 340, то пілоту F-16 залишатиметься тільки запустити ракету. Таким чином розв'язана проблема і з радарами, і з Су-35, і з дальностями ракет", – пояснив Криволап в етері телеканалу "Еспресо".