Війна в Ізраїлі наближається до півріччя, чи видно її завершення та чому це важливо для України

Еспресо нагадає історію війни та розповість про ситуацію в секторі Гази на теперішній момент, і чому на території розміром з Харків так і не можуть встановити миру.

Про що у статті:

• Історія конфлікту між ізраїльтянами та палестинцями і як 7 жовтня змінило хиткий мир на затяжну війну;
• Війна Ізраїлю з ХАМАС чи з цивільним палестинським населенням;
• Чому Україні вигідно, щоб війна в Ізраїлі завершилася. 

Історія конфлікту між ізраїльтянами та палестинцями і як 7 жовтня змінило хиткий мир на затяжну війну

Фото: колаж Еспресо

Головна причина конфлікту, яка запустила ефект доміно, що і до сьогодні впливає на ситуацію в регіоні криється в давній історії – мова йде про гоніння на євреїв, якого ті зазнавали в різний період. Ізраїльтяни тисячі років були народом без свого дому. Це дозволило палестинцям (у кінці VII століття сталося вторгнення арабів з якими вони змішалися і прийняли мусульманство) все більше відчувати себе повноправними господарями всієї палестино-ізраїльської території, включно з землями, які три тисячі років тому були частиною Ізраїльського королівства.

У кінці XIX століття серед світового єврейства почав набирати популярності сіоністський рух за відновлення єврейської держави на території їхніх прабатьків. З того часу почали виникати реальні конфлікти з палестинцями, які не хотіли "сунутися" через приїжджих і бачили в них загрозу для свого існування. Більше того, палестинці не розуміли (та й багато досі не розуміють), чому мають з ними ділитися землею, де живуть сотні років?

Від початку ХХ століття тут стаються періодичні кровопролитні сутички між двома народами – ізраїльтянами та палестинцями, які претендують на одну і ту ж територію, вважаючи її своєю. У цьому і корінь проблеми теперішньої війни – невирішені тисячоліттями територіальні претензії між абсолютно різними культурами, які лише посилилися після створення ізраїльської держави у 1948 році та відсутності такої з палестинського боку.

Тому війна у секторі Гази – це лише вершина айсберга за яким ховається дуже довга і складна історія. Смуга Гази – зовсім невеликий шматок землі, площа якого дорівнює площі міста Харків. За різними оцінками, тут живе 2,5 млн палестинців. Сучасний сектор Гази – штучне територіальне формування, по суті - гетто, яке з одного боку затиснуте кордонами держав Ізраїлю та Єгипту, а з іншого – Середземним морем. Однак, як показує історія, вплив цього регіону на світові події є значним.

Читайте також: Що таке сектор Гази та чому палестинці вже майже століття воюють з ізраїльтянами

Після Шестиденної війни 1967 року Ізраїль захопив Західний берег річки Йордан, сектор Гази, Голанські висоти. Ці палестинські території до 2005 року були фактичною під окупацією ізраїльтян. Війна Судного дня у 1973 році призвела до надання обмеженого самоврядування палестинцям в рамках ізраїльської держави.

В цей період розрослася підпільна терористична діяльність палестинців, яких підтримували й фінансували різні арабські країни. Зокрема, сумновідомий терористичний акт на Мюнхенській Олімпіаді, про який вдало розповів режисер Стівен Спілберг у фільмі "Мюнхен". Та у 90-роках минулого століття Організація звільнення Палестини під проводом Ясіра Арафата змогла знайти дипломатичні точки дотику, які розблокували процес виведення ізраїльських солдатів з палестинських земель та проголосити про створення палестинської держави.

З 2005 року, коли ізраїльські солдати покинули їхні землі, у палестинців почалися два шляхи розвитку щодо відносин з Ізраїлем – терористичний та дипломатичний:

Перший - у секторі Гази, разом з терористичною організацією ХАМАС, яка перемогла на виборах у 2006 році, захопила владу в регіоні та почала терор проти Ізраїлю;

Другий - на Західному Березі Йордану, де владу здобула ФАТХ (Рух за національне визволення Палестини), що виступає за політичне урегулювання з Ізраїлем.

Коли ХАМАС почав все більше контролювати сектор Гази і нарощувати військовий потенціал, це періодично виливалося у військові зіткнення з армією Ізраїлю. Ізраїль проголосив Сектор Гази ворожою державою та створив довкола фізичну стіну разом з військовими базами.

І хоч до 7 жовтня Ізраїль та світ загалом все менше згадував про проблему з ХАМАС, адже вдавалося швидко ліквідовувати наявні загрози, та як виявилося це було оманливе затишшя перед справжньою бурею. Бойовики ХАМАС застали Ізраїль зненацька через проведення активної кампанії дезінформації, завдяки якій вдалося не лише переконати ізраїльтян, що вони не мають достатніх сил і не хочуть війни, а й приховати плани і саму підготовку до нападу.

Тому 7 жовтня сталося для ізраїльтян те, що і для американців 11 вересня. Ізраїль вперше за 50 років оголосив, що перебуває у стані війни. Адже бойовики ХАМАСу в кількох місцях прорвали оборону ізраїльтян в секторі Гази та на десятки кілометрів заглибилися на територію країни, при цьому масово вбиваючи цивільних. За перший день війни Ізраїль втратив понад 1200 своїх громадян, сотні опинилися в полоні. Та дуже швидко ЦАХАЛ (армія ізраїльтян) перегрупувався і відтіснив бойовиків та почав обстрілювати сектор Гази. Вже на 12 жовтня в смузі Гази загинули 1400 людей, а на території Ізраїлю не були бойовиків ХАМАСу. Тобто відповідь ізраїльтян була миттєва і ефективна. Та вона не закінчилася на цьому. Оскільки уряд прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу виступив за повне знищення ХАМАС, щоб більше не повторилося такої ситуації і тому розпочав операцію з вторгнення в сектор Гази тим самим збільшивши число смертей цивільних палестинців у рази.

Читайте також: Два місяці війни в Ізраїлі: від засудження дій ХАМАСу до співчуття палестинцям

Війна з Ізраїлю з ХАМАСом чи з цивільним палестинським населенням

Фото: Reuters

На сьогоднішній день число жертв серед палестинців перевищує 31 тис. осіб (за словами міністерства охорони здоров’я Гази – дві третини загиблих становлять жінки та діти). За даними Ізраїлю, їм вдалося знешкодити близько 13 тис. бойовиків ХАМАС. Отже жертви серед цивільного населення можуть становити близько 20 тис. людей. Ізраїль звинувачує саме ХАМАС у такій кількості загиблих серед цивільного населення, оскільки бойовики воюють у густонаселених житлових районах і тримають своїх солдат та ракетні установки поблизу будинків, шкіл і мечетей.

"Ця війна завдала більшої шкоди невинним цивільним особам, ніж усі попередні війни в Газі разом узяті", — сказала на початку березня віце-президентка США Камала Гарріс.

Дії ізраїльської армії внаслідок атаки ХАМАСу призвели до гуманітарної кризи в секторі Гази, мільйони палестинців змушені були покинути свої домівки. Більше того, постраждали сотні культурних пам’яток, а половина будинків смуги Гази вже зруйновані. Також напади на продовольчу інфраструктуру Гази призвели до збільшення ризику голоду, що принесло звинувачення у тому, що Ізраїль використовує голод як зброю війни. ООН каже, що діти на півночі Гази помирають від голоду. Тому нічого дивного, що у світі чимало людей почали співчувати палестинцям і засуджувати Ізраїль, не розуміючи, нащо продовжувати війну з цивільним населенням?

Зараз ізраїльська армія зосереджена навколо південного міста Рафаху, де перебуває приблизно 1,5 млн палестинців. Затиснуті в розгалуженому наметовому містечку на кордоні з Єгиптом, палестинські сім’ї живуть із гострою нестачею їжі, води, ліків і житла, а також щоденно ризикують бути вбитими через обстріли ізраїльтян.

Від початку березня американці почали скидати їжу на піддонах з вантажних літаків над сектором Гази. Це сталося після того, як понад 100 палестинців загинули в тисняві, коли до них заїхала колона з вантажем гуманітарної допомоги. На сьогоднішній день США, Йорданія, Єгипет, Франція, Нідерланди та Бельгія надають гуманітарну допомогу палестинцям.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш закликав Ізраїль і ХАМАС вшанувати дух Рамадану, "заглушивши зброю" та звільнивши всіх заручників. Та цього так і не сталося.

Нещодавно найбільший союзник Ізраїлю, а це США, в особі президента Джо Байдена прямо сказав, що ізраїльтяни мають право відповісти на напад 7 жовтня, але уряд Нетаньягу "повинен приділяти більше уваги загиблим невинним людям… не можна допустити смерть ще 30 000 палестинців", тому наразі позиція Нетаньягу "більше шкодить Ізраїлю, ніж допомагає".

Більше того, в конгресі США навіть колишні прихильники Ізраїлю теж відкрито заговорили про неправильні дії уряду Ізраїлю. Зокрема, лідер більшості в Сенаті Чак Шумер, який раніше займав чітку проізраїльску позицію, почав критикувати Ізраїль за неспроможність розв’язати гуманітарну кризу в Газі та закликав до проведення там нових виборів. Він сказав, якщо Ізраїль відмовиться змінити курс, а саме захистити 2,2 млн палестинців Гази та шукати рішення про створення двох держав, тоді" США повинні відігравати "більш активну роль у формуванні політики Ізраїлю, використовуючи наші важелі впливу, щоб змінити поточний курс".

"Джо Байден і Шумер, втратили терпіння щодо прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та війни, яку він очолив у відповідь на напад ХАМАС 7 жовтня, який став найбільшим смертоносним днем ​​для євреїв після Голокосту", - пишуть у Politico.

Розвідувальне співтовариство США вважає "під загрозою життєздатність прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу як лідера країни". Тому очікує, що в Ізраїлі будуть масові протести з вимогою його відставки та нових виборів, оскільки прем’єр-міністр не виправдовує очікувань своїх громадян.

Відповідно, Нетаньягу зіткнувся з критикою не лише за межами Ізраїлю, але й всередині країни. Багато ізраїльтян звинувачують його уряд за нездатність передбачити або запобігти нападу 7 жовтня. Крім того, опитування громадськості також показало, що багато ізраїльтян сумніваються, чи нищівний військовий наступ Нетаньягу у відповідь, що триває вже п’ятий місяць, який зрівняв Газу та вбив десятки тисяч людей, є найкращим способом повернути заручників і "остаточно" припинити конфлікт. Хоча більшість ізраїльтян продовжує підтримувати військову операцію у секторі Гази.

Сам Нетаньягу не бажає міняти своєї політики, хоча адміністрація США на нього тисне і Ізраїль, як і Україна вже пів року очікує суттєвої військової допомоги від американців на суму 14 млрд доларів, однак в ЦАХАЛ ще достатньо зброї, щоб продовжувати свій наступ. Та, якщо прем’єр Ізраїлю віддасть наказ посилити свою операцію поблизу міста Рафах, де є гостра гуманітарна криза, це може заблокувати розгляд питання про виділення американцями мільярдів на допомогу ізраїльтянам.

"Існує небезпека, що повномасштабний наступ на Рафах призведе до численних жахливих втрат серед цивільного населення, чого слід уникати будь-якою ціною", — сказав нещодавно канцлер Німеччини Олаф Шольц, додавши, що в ЄС також не поділяють планів Ізраїлю про продовження наступу.

Однак Нетаньягу каже, що ЦАХАЛ обов’язково піде в Рафах, щоб "7 жовтня більше ніколи не повторилося". Більше того, прем'єр-міністр Ізраїлю вже схвалив план військової операції в Рафаху, додавши, що армія готується до евакуації цивільного населення. Армія оборони Ізраїлю заявила, що планує перемістити палестинців, які переміщуються в секторі Газа, на те, що вони назвали "гуманітарними островами" посередині смуги. Та досі незрозуміло, як виглядатимуть ці "острівці", та як вони працюватимуть і чи не перетворяться на ще тісніше гетто для них.

"Ми знищили три чверті бойових батальйонів ХАМАС з тероризмом. І ми близькі до завершення останньої частини у війні", - сказав прем'єр і додав, що це займе не більше двох місяців.

Тим часом ХАМАС більше не вимагає, щоб Ізраїль негайно погодився на постійне припинення вогню в обмін на початок обміну заручниками та полоненими, пише The New York Times. Нова пропозиція ХАМАСу дозволить звільнити заручників в обмін на поетапне виведення ізраїльських військ із сектора Газа, а також звільнення полонених. Білий дім привітав нову пропозицію ХАМАС і підтвердив, що переговори незабаром відновляться між ізраїльтянами та палестинцями. Однак наразі прогресу в цьому питанні немає і взагалі невідомо, чи буде.  

Тому, швидше за все, варто очікувати лише поглиблення кризи у стосунках ізраїльтян та решти світу щодо продовження війни, яка стала найбільшим викликом для палестинців за останні кілька десятків років. Так, вони самі її спровокували через дії ХАМАСу, що має широку підтримку в секторі Гази, однак чи мають за це відповідати життям десятки тисяч цивільних палестинців – ось це справжній виклик для міжнародної політики.

Чому Україні вигідно, щоб війна в Ізраїлі завершилася  

Фото: колаж espreso.tv

Від першого дня війни 7 жовтня стало очевидно, що ситуація в Ізраїлі відвертає увагу світу від значно більшої проблеми – війни в Україні. Середина осені був особливо невдалим часом, коли український контрнаступ провалився, а все більше політиків почали в кулуарах радити Києву погодитися на умови диктатора Путіна щодо припинення війни. Президент України Володимир Зеленський ще на початку грудня сказав, що він має побоювання через довготривалий конфлікт між Ізраїлем та ХАМАС, який може "затьмарити" війну в Україні та підтримку від західних партнерів.

Справді, кінець минулого року пройшов більше під обгорненням ізраїльсько-палестинських питань, ніж українських. Таке розсіювання уваги применшувало важливість події на сході України. Крім цього, західні країни розділилися у своїй оцінці ситуації та шляхах вирішення ситуації в Газі. Тобто союзники НАТО стали все більш розділеними (зокрема, антиізраїльська позиція Туреччини). До того ж, варто не забувати, що нова військова допомога США Україні пов’язана з ізраїльською. А це ще додаткові дискусії до і так дискусійного питання через позицію республіканців, які грають у передвиборчу політику ціною життів українських солдатів.

Читайте також: Чому через спікера Джонсона і тінь Трампа пів року Україна не може отримати $60 млрд від США. Пояснюємо

Відповідно, чим довше триватиме війна в секторі Гази, тим це вигідніше головному світовому антагоністу – диктатору РФ Володимиру Путіну. Тому чимало експертів пов’язують початок війни 7 жовтня саме з закулісними діями росіян. Більше того, війна на Близькому Сході дозволила росіянам прирівняти ізраїльсько-палестинську кризу до російсько-української війни, як протиставлення заходу і США. А це у свою чергу збільшило підтримку росіян у мусульманських країнах, які незадоволені діями ізраїльської армії проти цивільного населення.

"Відносини між Росією та ХАМАС є взаємовигідними, оскільки вони легітимізують політичні цілі один одного та об’єднуються, щоб протистояти тому, що обидва вважають за те, що стоїть за Ізраїлем і Україною – США. У той час як ХАМАС отримує вигоду від політичної підтримки постійного члена Ради Безпеки ООН, Росія отримує вигоду від своїх зростаючих ставок на Глобальному Півдні через дипломатичні відносини з ХАМАС. Дипломатично Путін прагне відвернути увагу від війни в Україні та ще більше утвердити Росію як обличчя антиамериканізму в рамках "вісі опору", щоб кинути виклик глобальній гегемонії США", - відзначає видання  ICCT.

Однак лідери світової громадської думки розуміють, що не можна прирівнювати війну в Ізраїлі та Україні. Наприклад, популярний колумніст видання Bloomberg Марк Чемпіон написав, шо "законно підтримувати припинення вогню в Газі, а не в Україні":

"Ці війни не можна порівнювати, не в останню чергу тому, що вони почалися такими різними способами. Вторгнення Росії в Україну було нічим не спровоковане. Вторгнення Ізраїлю в Газу стало прямою відповіддю на атаку ХАМАС 7 жовтня, яка була спланована у своїй жорстокості".

Завершення війни в секторі Гази однозначно допоможе Україні знову бути незаперечною темою №1 світової політики. Та коли ізраїльтяни вирішать, що досягли всіх своїх цілей, досі незрозуміло. Хоча багато-хто вважає, що проблема не у військових цілях, а у історії та політиці Ізраїлю.

"Така ситуація існувала майже в кожній ізраїльській війні з 1948 року, тому що проблеми країни мають політичний характер, а не те, що може вирішити лише військова сила. Ця реальність означає, що замість того, щоб військова операція закінчилася після досягнення ізраїльських цілей, вона закінчиться, як і інші ізраїльські війни, коли провідні країни (часто США) вирішать, що воєнні заходи зайшли занадто далеко. … Нинішній перелік військових цілей Ізраїлю недосяжний. Ці цілі є політичними заявами, створеними так, що після того, як США неминуче заставлять припинити бойові дії, Нетаньягу та його уряд зможуть стверджувати, що досягли б їх, якби США не втрутилися", - пишуть у Time.

Натомість видання Foreign policy пише що малоймовірно, що ізраїльські військові покинуть сектор Гази цього року. Адже розруха в якій опинився регіон може призвести до ще більшого посилення антиізраїльських настроїв і поновлення ХАМАСу. Тому ізраїльтяни швидше за все будуть до останнього тягнути з виходом своїх військових, поки Західні союзники не змусять їх це зробити, оскільки мають чимало важелів впливу на це.