Огляд

Як російська агресія змінила військове виробництво у США та Європі. Пояснюємо

Юрій Мартинович
11 лютого, 2024 неділя
20:11

Нещодавно стало відомо, що оборонні заводи в Польщі почали працювати цілодобово через війну, спричинену Росією проти України. Подібна ситуація спостерігається і в інших країнах, які очікують, що президент Володимир Путін не планує зупинятися і може розпочати ще одну війну, але вже проти країни-члена НАТО

Як мовиться в одному відомому афоризмі, "війна робить гроші, а гроші роблять війни". Це значить, що війна – це також бізнес, хоч і кривавий бізнес, адже для того, щоб воювати, мають працювати заводи, які виробляють зброю і боєприпаси. Еспресо розповість про те, як війна, розпочата Росією, змінила оборонно-промислові комплекси країн та спричинила зростання виробництва зброї.

Про що у статті:

  • Зміна парадигми: від трильйонів витрат на економіку, до повернення на воєнні рейки
  • США – недосяжний приклад для інших членів Альянсу щодо витрат на оборону
  • Як змінився оборонно-промисловий комплекс у Європі після російського вторгнення в Україну.

Зміна парадигми: від трильйонів витрат на економіку, до повернення на воєнні рейки

Фото: міноборони США

 

До падіння Берлінського муру і розпаду СРСР головна загроза для країн НАТО полягала у можливій реальній агресії з боку Радянського Союзу. Холодна війна між США і СРСР призвела до того, що величезна кількість грошей і ресурсів десятиліттями спрямовувалася на оборону. Це мало як позитивні наслідки (наприклад, прогрес в освоєнні космосу), так і не негативні (виробництво тисяч ядерних боєголовок).

Однак на початку 90-х років минулого століття політична карта світу сильно змінилася. Західні політики повірили, що перемогли, і перерозподілили гроші, які раніше не задумуючись витрачали на зброю, на більш соціально важливі речі - медицину, освіту, культуру та загалом покращення добробуту населення. У свою чергу це призвело до поступового скорочення виробництва озброєння, його модернізації і заміни. Відповідно військові склади почали проростати павутиною. Світ став мислити категоріями регіональних конфліктів, вбачаючи найбільші загрози у терористах, а не у великих арміях.

Такий "летаргічний сон" для оборонно-промислових комплексів багатьох країн тривав майже 25 років, поки у 2014 році Росія не напала на Україну. Саме тоді західні політики чи не вперше відкрито замислилися (а могли й раніше, ще у 2008 році після нападу РФ на Грузію) про те, чи правильно вони роблять, сподіваючись, що можуть уникнути великої війни.

У вересні 2014 року відбувся важливий саміт НАТО в Уельсі. Це був перший такий саміт після завершення Холодної війни, на якому була відсутня російська делегація. Тоді було погоджено, що країни-члени мають збільшити кошти на оборону. Альянс прийняв рішення про "Уельський зобов'язальний план", який передбачив збільшення оборонних витрат до 2% ВВП протягом наступних 10 років (при тому, що в часи існування СРСР країни НАТО зобов’язували витрачати 3%).

"Я думаю, що це був перший момент, коли НАТО поверталося до Європи як в оперативному, так і у філософському сенсі. Це був перший саміт, на якому НАТО розглядало свою основну місію в Європі. Значення останньої було не головним серед пріоритетів Альянсу. … Саміт в Уельсі був першим із серії самітів, де темами обговорення стали колективна оборона, ядерне стримування та Росія. І тенденція зберігається донині", - сказав влітку 2023 року про історичне значення цього саміту НАТО в Уельсі французький політолог й військовий аналітик Фабріс Потьє.

Однак фактично до 24 лютого 2022 року в НАТО хотіли вірити, що війна з РФ – це далека перспектива. Більшість країн-членів не дотримувалися погодженого в Уельсі плану, тому на початку 2022 року зі здивуванням виявили (крім США), що їхні військові склади не такі вже й великі, а зброя давно потребує оновлення. Це одна з причин, чому військова допомога з Європи так довго йшла в Україну - бо не було що давати, а те що було, потребувало ремонту.

Зараз НАТО стверджує, що готове захищати кордони всіх 31 держави-члена, які разом збільшили витрати на національну оборону приблизно на 200 мільярдів доларів з 2014 року. Тим часом як РФ з 2014 по 2022 рік витратила загалом понад 500 млрд доларів на оборону. Тобто поки в НАТО лише домовлялися збільшувати гроші на військові заходи, Росія активно нарощувала свій військовий потенціал, що і дає їй змогу вже два роки вести повномасштабну війну проти України.

"Саме з 2014 року почалася відбудова військової мережі Європи, яка була в стагнації після закінчення Холодної війни. Процес може тривати ще роками, кажуть аналітики. Адже до нападу Росії, "дивіденд миру", як назвали цей період спеціалісти, перевів трильйони доларів із військових бюджетів на збільшення витрат на охорону здоров’я, освіту та житло. Оборонна промисловість Європи також скоротилася через різке падіння попиту на бойові танки, винищувачі та підводні човни", - написали у кінці січня у The New York Times в статті "Для Європи та НАТО російське вторгнення більше не є немислимим".

США – недосяжний приклад для інших членів Альянсу щодо витрат на оборону

Фото: міноборони США

Розвиток будь-якого військово-промислового комплексу потребує грошей. Чим більше їх цільово виділяють, тим кращі військові потужності може продемонструвати країна. Сполучені Штати витрачають на національну оборону більше, ніж Китай, Індія, Росія, Саудівська Аравія, Франція, Німеччина, Велика Британія, Японія, Південна Корея та Бразилія разом узяті. Більше того, якщо порівняти витрати всього світу, наприклад у 2019 році, то США все рівно витратили більше грошей на оборону.

Однак така ситуація не була завжди. До подій Другої світової та того, що сталося після, США витрачали скромні кошти на військо. Адже ще не стали гегемоном світової політики і цікавилися більше внутрішніми питаннями.

На початку 60-х років минулого століття президент Дуайт Д. Ейзенхауер у прощальній промові до Сполучених Штатів попередив народ і уряд про необхідність створення потужного військово-промислового комплексу. Адже в сучасному світі війна стала індустрією, відповідно, в кого вона більша, той і перемагає.

Після відходу президента Ейзенхауера видатки та бюджет армії Сполучених Штатів зросли в геометричній прогресії, а військові заводи почали рости як гриби. Приватні компанії, що займалися високоточними технологіями, почали створювати військові підрозділи і отримувати багатомільярдні контракти від армії США. Хоча більшість зброї для США виробляють приватні компанії, що можуть продавати її й іншим країнам, однак уряд має право контролювати експорт військової техніки та обладнання. На теперішній час Lockheed Martin (літаки, ракети, бойові кораблі й дрони) Raytheon (радіотехніка, ракетні системи, електронна боротьба), Boeing (літаки, вертольоти, ракети), Northrop Grumann (літаки, ракети, кораблі) та General Dynamics (бронетехніка, бойові кораблі, підводні човни), AM General (військові позашляховики та вантажівки), Smith & Wesson (вогнепальна зброя) є найбільшими виробниками зброї, які роблять США найбільшим у світі виробником і експортером зброї.

Тож щороку сотні мільярдів доларів у Сполучених Штатах витрачали і витрачають на оборону. Більше того, за теперішнім курсом – це можуть бути і трильйони доларів, особливо, коли говоримо, наприклад, про 1953 рік, бо тоді витратили рекордні 14,2% від ВВП США. Починаючи з 2005 року військовий бюджет США щорічно становить не менше $500 млрд. У 2023 році він становив $860 млрд, або 3,5% від ВВП країни. Враховуючи нестабільну політичну ситуацію у світі, вже у найближчі роки можна очікувати, що річні витрати переступлять поріг у трильйон доларів. Ні одна країна не може наблизитися до таких цифр. Другим у списку є Китай, однак його витрати лише після 2010 року перевалили за 100 млрд доларів, а у 2023 році китайці витратили на оборону $224 млрд. Однак треба врахувати, що минулого року Китай витратив лише 1,6% грошей від ВВП країни, тому за потенціалом практично не поступається США.

Також варто сказати, що велика частина грошей, які США витрачає на оборону, не йдуть напряму на виробництво зброї, але також на її розробку. Мова йде про сотні мільярдів доларів, які американці вкладають в нові розробки і модернізацію наявної зброї. Наприклад, зростання військового бюджету за останнє десятиліття сталося великою мірою шляхом виробництва нових технологій, таких як винищувачі 5-го покоління. Дослідження та розробки є одним із основних напрямів оборонного бюджету США.

Безперечно, що повномасштабна війна Росії проти України також сильно вплинула на розподіл грошей і першочергове виробництво зброї у США. Найбільше мова йде про боєприпаси. Адже ніхто не очікував, що у світі знову за інтенсивністю використання боєприпасів може бути така ж війна, як це було за часів Другої світової. Як росіяни, так і українці щодня використовують тисячі снарядів. Минулого року був короткий період, коли ЗСУ переважали за цим показником окупантів, однак зараз відчувається гострий дефіцит. За даними Business Insider, на даний момент українці щодня використовують мінімальну кількість снарядів – близько 2 тис, в той час як росіяни знову наростили кількість ударів до 10 тис.

На початку лютого цього року керівник відділу закупівель армії США Даг Буш заявив, що до жовтня американці можуть подвоїти виробництво боєприпасів, що використовуються в Україні. Планується, що виробництво 155-мм артилерійських снарядів у США зросте з 28 тис. у жовтні минулого року до приблизно 37 тис. у квітні та приблизно 60 тис. у жовтні 2024 року. Згодом армія США сподівається швидко збільшити виробництво у 2025 році з трохи менше ніж 75 000 тис. у квітні до 100 тис. у жовтні.

Через проблеми з голосами республіканців, які вже декілька місяців затримують схвалення допомоги з боку США Україні на 2024 рік, Київ відчуває істотний брак боєприпасів, яких хоче замінити активним розвитком дешевих, але високоточних безпілотників (камікадзе та носіїв боєприпасів) власного виробництва. Та поки у Вашингтоні тривають передвиборчі суперечки, що впливають на виділення обіцяних 61 млрд доларів Україні, у ЄС також намагаються допомагати Києву зі зброєю.

Як змінився оборонно-промисловий комплекс у Європі після російського вторгнення в Україну

Фото: army-technology

 

На початку лютого цього року Високий представник ЄС Жозеп Боррель відвідав Київ, де повідомив, що з моменту нападу Росії на Україну спроможність оборонно-промислового комплексу блоку підвищилася на 40% і продовжує зростати. А ще він пообіцяв, що ЄС надасть до кінця року понад 1 млн боєприпасів Україні. Хоча минулого року також про це говорилося, та все ж Європейський Союз не зміг виконати обіцянки, поставивши лише третину з обіцяної кількості. Чому так, на це є ряд причин.

Найважливіша річ у тім, що в Європі у військовому плані десятиліттями надіялися на США. Адже ті витрачають шалену кількість грошей на оборону, тому в разі потреби можуть захистити будь-кого. Таке надійне плече союзника послабило власні "м’язи". Тому до 24 лютого 2022 року європейці мало думали про військові витрати і лише зараз починають їх нарощувати.

Найбільше грошей у Європі на свою безпеку витрачають Велика Британія (близько $65 млрд), Німеччина ($55 млрд) та Франція ($55 млрд). На четвертому місці – Україна, яка через повномасштабну війну змушена виділяти рекордні гроші – понад третину свого ВВП на оборону, а це понад 40 млрд доларів. Однак найцікавіше, що ні Велика Британія, ні Німеччина, ні Франція не втрачають навіть 3% від свого ВВП на оборону. Їхні показники зберігаються на рівні 1,5-2,5%. Безперечно, що агресія Росії вплинула на виділення грошей для війська, однак це відбулося на незначному рівні (зростання на кілька мільярдів доларів, а не десятків). Адже урядам країн доводиться балансувати, щоб втримати інфляцію та зростання цін, інакше внутрішнє незадоволення може призвести до блокування допомоги Україні. Суспільства, які не воюють, важко усвідомлюють можливі загрози.

"Європа лише прокидається від усвідомлення гострої потреби зміцнення власної оборони — особливо тому, що Дональд Трамп може перемогти на президентських виборах у листопаді. А його публічні висловлювання про те, що він не буде захищати Європу і готовий вивести США з НАТО, не дають оптимізму", - відзначають експерти Politico.

Тобто у Європі лише останнім часом по-справжньому замислилися, які в них є альтернативи, якщо раптом США скаже: "захищайтеся самі", коли Росія таки нападе на іншу країну. Адже останні два роки війни в Україні загострили страхи в сусідніх країнах, які мають спільний кордон з Росією. Тобто мова йде про Польщу, Фінляндію, Естонію, Латвію, Литву. Не менше побоювань є і у Молдови, які розуміють, якщо Україна впаде, то вони наступні.

"Одним із способів вирішення цієї тривоги була б орієнтована на Європу стратегія стримування, яка має на меті заспокоїти ці побоювання. Російські еліти набагато більше хвилюються про війська США на своїх кордонах, ніж про європейські підрозділи. І, виявивши свою зацікавленість, Франція та Німеччина зараз рухаються в цьому напрямку — хоча й повільно. Бригада німецької армії (4 тис. осіб), яка через кілька років буде постійно дислокована в Литві, є одним із прикладів цього", - вважає молодший науковий співробітник програми Євразії Інституту відповідального державного управління Квінсі Артін ДерСімонян.  

Однак, щоб ЄС зміг сам себе захистити, треба знову таки виділяти гроші на оборонно-промисловий комплекс, щоб збільшувати розробку й виробництво зброї. Хоча ЄС не має своєї армії та центрального військового керівництва, адже більшість країн є членами НАТО і координують свої дії на рівні Альянсу, однак в ЄС діє Європейський оборонний фонд та Європейський фонд миру, які б могли більше бути долученими до цих процесів.

Ключовою у є участь Німеччини та німецьких оборонних компаній. Адже в Європі Німеччина має найбільші можливості для збільшення виробництва зброї. Уряд Німеччини у 2023 році експортував зброї на суму щонайменше 11,71 мільярда євро, що є новим рекордом. За даними уряду, порівняно з попереднім роком зростання експорту озброєнь склало 40 відсотків, а понад третина затвердженого експорту – пішла в Україну. Загалом в Європі Німеччина лідирує за обсягами допомоги наданої Україні з початку повномасштабного російського вторгнення. У 2023 році Німеччина спрямувала Україні 5,4 млрд євро, у 2022 році – 2 млрд євро. Цього року в бюджеті ФРН передбачено аж 8 млрд євро на військову підтримку Києва. Хоча досі українським дипломатам не вдалося пробити "берлінський мур" щодо постачання Києву далекобійних ракет Taurus.

Попри великі фінансові вливання, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив у кінці минулого року, що наразі існує затримка з постачанням зброї в Україну, оскільки промисловість не встигає за попитом. Він додав, що німецька оборонна промисловість нарощує потужність "скрізь, де тільки може", проте необхідний час, щоб відкрити заводи та створити необхідні запаси. Після налагодження цих процесів з'явиться можливість виробляти озброєння швидко та безперебійно.

Важливою стала робота одного з найбільших в Європі виробників зброї, а саме німцеької компанії Rheinmetall AG. Ця компанія, напевно, є найважливішим оборонно-промисловим партнером України, адже поставляє військову техніку, зенітні системи, боєприпаси, військові вантажівки та мобільне медичне обладнання, а також надає послуги обслуговування техніки. Від початку минулого року лунали заяви про те, що Rheinmetall побудує в Україні завод для будівництва сучасних танків та бронетехніки. Однак наразі публічно це питання не обговорюється. Натомість компанія почала будівництво нового заводу в Німеччині, в Нижній Саксонії. Знову таки, враховуючи високий попит на боєприпаси, планується нарощувати виробництво артилерійських снарядів калібру 155 міліметрів. У майбутньому компанія хоче виробляти там щороку 200 тисяч артилерійських боєприпасів. Раніше Rheinmetall купив завод у Румунії, який допоможе Україні підтримувати у боєготовності західну техніку.

Читайте також: Коли німці робитимуть танки в Україні та чому компанія Rheinmetall є важливою для розвитку українського ВПК

Стосовно Франції, то президент Еманюель Макрон ще влітку 2022 році заявив, що країна переходить до "періоду воєнної економіки". Однак за півтора року після заяви, показники у французів досі залишаються дуже скромними. Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню в жовтні 2023 року повідомив, мовляв, якщо у січні 2023 року ми могли постачати лише 1 тис. 155-мм боєприпасів Україні на місяць, то у січні 2024 року виробництво зросте до 3 тис. Також у французів зросли темпи виробництва САУ CAESAR. Якщо на початку 2022 року вироблялося лише 2 машини на місяць, то зараз цей показник становить 8 одиниць. Крім цього зросло виробництво зенітних ракет Mistral від компанії MBDA – з 20 до 40 ракет на місяць, та виробництво винищувачів Rafale від компанії Dassault Aviation – з 1 літака до 3. Хоч це дуже незначні цифри, однак при збереженні темпу, вони можуть подвоїтися до кінця цього року.

Велика Британія, яка після виходу з ЄС почали знову бути самостійним гравцем на міжнародній арені, також швидко усвідомила важливість нарощування військового потенціалу. Рік тому колишній міністр оборони Великої Британії Бен Воллес заявив, що його країна почала "розігрівати" свої виробничі лінії для заміни зброї, надісланої в Україну. Натякаючи, що уряд його Величності розпочав міняти свою парадигму оборони, зокрема збільшивши минулого року витрати на оборону на 2 млрд доларів. А нещодавно провідна оборонна британська компанія BAE Systems підписала контракт з армією США, що передбачає перезапуск виробництва гаубиць M777, які зокрема використовуються Силами оборони України у війні проти Росії.

"BAE Systems працюватиме зі своїм ланцюжком поставок у Великій Британії та США для виробництва основних титанових конструкцій M777, які складають основу гармати. Перші великі партії мають бути здані у 2025 році", — йдеться у релізі.

Крім цього, BAE Systems раніше підписала угоду з урядом України угоду про відкриття свого представництва в Україні, щоб спільно виробляти легкі гаубиці L119 та іншої вйіськов техніки.

Польща також не залишається осторонь виробництва зброї. Однак не маючи відповідного оборонно-промислового виробництва, щоб створювати свої танки та літаки, поляки багато років займалися купівлею зброї в інших країн. Однак, як зауважують польські журналісти, від цього підходу відмовиться теперішній уряд країни і зосередить зусилля на розбудові свого потужного оборонно-промислового комплексу. Наразі поляки збільшили виробництво вогнепальної зброї, вибухівки та боєприпасів, однак планують наростити також виробництво власник гаубиць та кораблів. Наприклад, польський завод Huta Stalowa Wola, що виробляє самохідні гаубиці Krab та автоматичні міномети Rak, отримав завдання за два наступні роки подвоїти постачання. А на верфях Remontowa Shipbuilding та PGZ було закладено будівництво трьох фрегатів нового покоління серії Miecznik, що обійдеться бюджету Польщі у 3,6 млрд доларів.

Варто також згадати кілька слів про ще одного важливого гравця з виробництва зброї – Туреччину. Військово-промисловий комплекс Туреччини щороку експортує зброї на кілька мільярдів доларів. Славнозвісні турецькі байрактари вперше продемонстрували, наскільки важливим є розвиток безпілотної галузі. Тому будівництво в Україні заводу з виробництва безпілотників Bayraktar, може мати ключове значення в майбутньому російсько-українського протистояння. Адже мова йде про 120 дронів на рік. Крім цього, турки будують для України військові фрегати нового покоління. Перший був спущений на воду ще в жовтні 2022 року, а два наступні – вже на підході.

Читайте також: Що об'єднує Ердогана і Путіна, та чи можуть турки пропустити військові кораблі РФ в Чорне море

Теги:
Читайте також:
Київ
+4°C
  • Київ
  • Львів
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Донецьк
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Кропивницкий
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Сімферополь
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернівці
  • Чернигів
  • USD 38
    Купівля 38
    Продаж 38.55
  • EUR
    Купівля 41.09
    Продаж 41.93
  • Актуальне
  • Важливе
2024, субота
2 березня
21:21
Ексклюзив
Угорщина - ЄС
Поки Польща не пропускає вантажі, Угорщина заповнює наші полиці в супермаркетах, - Портников
21:14
Герман фон Ейхгорн
Цей день в історії: війська України, Німеччини та Австрії спільно звільнили Київ від більшовиків
21:08
Андрій Шевченко
Шевченко заявив про дефіцит бюджету УАФ у 105 млн гривень
21:00
Оновлено
Удар по 9-поверхівці в Одесі
Удар по 9-поверхівці в Одесі: серед 8 вбитих є двоє дітей
20:47
Фінляндія, Україна
"Кошти слід знайти негайно" : міністр оборони Фінляндії про закупівлю зброї та боєприпасів для України
20:40
Ексклюзив
Такер Карлсон
Карлсон заявив, що "нацизм" в Україні є нісенітницею й водночас повторив усі російські наративи, - дипломат Моцик
20:25
Макс Ферстаппен, Формула-1
Формула-1: Ферстаппен виграв першу гонку сезону
20:19
Володимир Зеленський і Олександр Сирський
Зеленський дозволив Сирському будь-які кадрові зміни у ЗСУ
20:18
Оновлено
"Ворскла" - "Верес" 2:1
"Динамо" здолало "Чорноморець", а "Ворскла" вирвала перемогу у "Вереса": результати та розклад матчів 19-го туру УПЛ
20:13
Інфографіка
долар євро валюта обмін
Курс валют на 2 березня скільки коштують долар, євро та злотий
20:08
OPINION
Ігор Луценко
Йому наснилося, що Європа готується до війни...
19:54
Біля порту Бронка у Петербурзі спрацювала ППО
Біля порту Бронка у Петербурзі спрацювала ППО
19:44
Інтерв’ю
Джон Болтон
Посол Болтон: Шанси, що адміністрація Байдена погодиться з заявами Макрона, дорівнюють нулю
19:40
Сухопутні війська ЗСУ
За добу на фронті відбулось 70 боєзіткнень, ворог 22 рази намагався прорвати оборону на Новопавлівському напрямку, - Генштаб
19:27
Ексклюзив
"Сіре" Придністров'я є вигідним для місцевих керівників, іти на війну там не хочуть, - політолог Левусь
19:27
Воїни 47 ОМБр, ЗСУ, війна
Росіяни просуваються на Авдіївському напрямку через слабку оборону, - NYT
18:59
OPINION
Микола Княжицький: Макрон налякав Путіна
18:55
Су-34
Українці вполювали ще один російський Су-34
18:38
Ексклюзив
Путін у Георгіївській залі Кремля (8 грудня 2023 року)
Путін порушив золоте правило розвідки: експерт Ступак про поширення розмов з бундесверу щодо удару Taurus по Кримському мосту
18:24
В районі Авдіївки віддав життя за Україну педагог зі столичної Дарниці Тарас Лемешко
18:11
Ексклюзив
Марк Фейгін
У разі перемоги чи то Трампа, чи то Байдена хвилювань у США не уникнути, - Фейгін
18:08
російські автомобільні номери
Після 10 березня у Литві конфісковуватимуть авто з російськими номерами
18:05
екоактивісти облили фарбою фасад німецької канцелярії
"Допоможіть вашим дітям!" Екоактивісти обмалювали вхід до уряду Німеччини
18:01
OPINION
Не тільки вибори. В українсько-польських непорозумінь глибші корені
18:00
Марґот Роббі
Не лише в ролі ляльки: топ-5 найкращих комедій з Марґо Роббі
17:58
Ексклюзив
Президент Франції Емманюель Макрон
"Уже давно побачили б розгорнуті французькі війська на українській землі": полковник Грант пояснив, що криється в заявах Макрона
17:46
авіаносець для дронів
У Чорному морі створять авіаносець для дронів: замовила Португалія
17:30
в Червоному морі затонуло судно
У Червоному морі затонуло британське судно, яке хусити атакували минулого місяця
17:00
Українці зі свастикою: у Маріупольському районі росіяни роздали дітям пропагандистські брошури
16:34
король Норвегії Гаральд V
Королю Норвегії Гаральду V імплантували тимчасовий кардіостимулятор
16:16
робот Unitree's H1
Гуманоїд з Китаю став найшвидшим серед роботів
16:14
Оновлено
Росіяни атакували Україну "шахедами": на Харківщині є влучання, в Одесі зруйновано багатоповерхівку. Шість загиблих, 11 постраждалих
16:06
РФ обстріляла з артилерії село Приморське біля Запоріжжя: одна людина загинула
16:05
OPINION
Богдан Данилишин
Уряд ініціює зменшення тиску на підприємців
15:56
на фото: Хав'єр Мілей
Аргентинський президент Мілей закриє найбільше державне інформагентство країни
15:55
Андрій Юсов
"Достатньо дивне формулювання": ГУР відреагувало на заяву РФ про готовність передати тіла з Іл-76
15:49
Ексклюзив
Вибори у Росії
Більшість людей на окупованих територіях не хочуть брати участь у виборчому фарсі, - правозахисник Лисянський
15:48
лавина
В Японських Альпах під лавину потрапили 10 людей
15:46
Огляд
Михайло Мудрик, Челсі, АПЛ, Кубок Англії
Мудрик у вогні, а в Авдіївку приїхав шахіст-зрадник: головні новини українського спорту за тиждень
15:24
Ексклюзив
Кримський міст
Кримський міст є першочерговою стратегічною ціллю для знищення, - британський полковник Грант
Більше новин