Позиція Китаю у війні не проросійська, а антиамериканська, - китаєзнавиця Голод

Про це вона сказала в ефірі телеканалу "Еспресо".

"Позицію Китаю щодо війни варто називати антиамериканською. Ця позиція не проукраїнська, не проросійська, а вона антиамериканська. Загострення американо-китайських відносин відбулися саме після російського вторгнення в Україну", - підкреслила Голод.

За словами голови правління Української асоціації китаєзнавців, після вторгнення Росії в Україну змінилася геополітична ситуація у всьому світі.

"Спочатку заяви Китаю були стримані. Ще в березні 2022 року Сі Цзіньпін сказав, що війна в Європі - це не те, що вони хочуть бачити. А з травня 2022 року риторика змінилась на антиамериканську. Ми вже слідкуємо за активізацією Китаю на міжнародній арені. Китай хоче позиціювати себе як мирну країну та претендує на посередницьку місію", - зауважила Голод.

• Протягом останніх років Пекін проводить політику дипломатичної ізоляції Тайваню, змушуючи інші країни визнати його частиною "єдиного Китаю", та неодноразово погрожував вторгненням.
• Вже наступного дня після візиту Емманюеля Макрона, Китай розпочав масштабні військові навчання навколо Тайваню відпрацьовуючи ракетну атаку та оточення острова. Навчання стало відповіддю на 10-денне дипломатичне турне президента Тайваню Цай Ін Вень до країн Центральної Америки та зустрічі з урядовцями США в Каліфорнії. Зокрема, вона зустрічалася з Кевіном Макарті, спікером палати представників Конгресу США від республіканців.
• Наступного дня після імітації Китаєм "високоточних ударів" по Тайваню міністр закордонних справ Джозеф Ву заявив, що Пекін може готуватися до початку вторгнення на острів.
• Пізніше повідомлялося, що щорічні тайванські військові навчання "Хань Куан" цього року будуть зосереджені на боротьбі з блокадою острова на тлі заяв Китаю.