Шмигаль розкрив деталі масштабної реформи освіти та пообіцяв збільшити виплати вчителям на 21%

Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання уряду 5 січня.

Він зауважив, що цього року видатки державного бюджету на освіту перевищать 170 млрд грн. Це на 20 млрд грн більше, ніж у 2023 році.

"Виплати українським освітянам, нашим вчителям будуть підвищені на 21%", - підкреслив прем‘єр-міністр.

Водночас на Нову українську школу уряд виділяє 1,5 млрд грн. Така ж сума піде на модернізацію шкільних їдалень, а 1 млрд грн - на шкільні автобуси. Також обіцяють виділити 2,5 млрд грн на облаштування укриттів. 

Масштабна реформа освіти

Шмигаль проінформував, що Кабмін ухвалює законопроєкт, який дозволить студентам навчатися коштом державного замовлення, державних грантів, пільгових кредитів та за контрактною формою навчання.

Він наголосив, що державне замовлення стосуватиметься насамперед спеціальностей, які потрібні Україні. Держава оплачуватиме навчання для найкращих студентів таких спеціальностей, а після успішного закінчення університету пропонуватиме перше робоче місце. 

Державні гранти, за словами прем’єр-міністра, дозволять повністю або частково покрити витрати на навчання. Їх не потрібно буде повертати чи відпрацьовувати. На розмір гранту впливатимуть два фактори: результати зовнішнього оцінювання знань та обрана спеціальність. Таким чином, кількість вступників, які отримають фінансову підтримку "суттєво збільшиться за рахунок більш справедливого розподілу такої підтримки".

"Сьогодні у нас 60% студентів навчаються на контракті. Наша мета – щоб 60% студентів отримували різні види державної підтримки: держзамовлення, гранти, ваучери або, в майбутньому, пільгові кредити", - сказав прем’єр.

Така нова система буде поширюватися лише на нових вступників.

Серед новацій, які також пропонує український уряд - встановлення спеціальних умов прийому на навчання в університетах для ветеранів, дітей загиблих українських Героїв, дітей з інвалідністю, дітей-сиріт та інших пільгових категорій. 

"Вища освіта має стати більш якісною і більш доступною для тих, хто цього справді хоче", - підсумував Шмигаль.

29 вересня 2023 року в Раді зареєстрували законопроєкт, автори якого запропонували внести зміни до закону про вищу освіту і припинити набір абітурієнтів на заочну форму навчання з 2024 року.

Пропонувалося доповнити закон про вищу освіту наступними змінами: "З 2024 року не проводиться набір вступників для здобуття ступенів вищої освіти бакалавра та магістра за вечірньою та заочною формами здобуття освіти, а також для здобуття ступеня вищої освіти молодшого бакалавра".

Це, на думку нардепів, мало дати змогу переорієнтувати заклади освіти на розвиток дистанційної форми здобуття вищої освіти.

Своєю чергою віцепрем'єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій Михайло Федоров назвав заочку радянським рудиментом освіти.

Нардепи ухвалили закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2024 року" (№10092), але прибрали норму про скасування заочки. Водночас нардеп Роман Грищук зазначив, що Кабмін внесе новий законопроєкт, який буде напрацьовано МОН.

Комітет ВР з питань освіти, науки та інновацій на засіданні 17 листопада не підтримав скасування заочної форми навчання.