Війна артилерії. Україна зрівнюється в кількості боєприпасів з РФ. Колонка Сергія Згурця

Підготовка України до війни з Росією

Військово-політичний оглядач Ігор Левченко вважає, що у ситуації в підготовці України до війни потрібно поділяти позицію на до 2014 року та після цього року. На думку оглядача, українське військово-політичне керівництво в обох ситуаціях могло б краще готуватись до війни з Росією. На жаль, як наголосив Левченко, політичні еліти, які сформувались в Україні до 2014 року, дещо наївно дивились на Російську Федерацію. Зокрема, щодо питання безпекових загроз. Така позиція, можливо, була зумовлена тим, що більшість українських політиків формувались в СРСР і не приділяли належної уваги реальній історії відносин України та Росії. Якщо ж говорити про події після 2014 року, то у нашого політичного керівництва було ряд прорахунків. Військові ж до війни готувались, бо від початку незалежності вперше зіткнулись з прямою участю у бойових діях. З іншого боку, починаючи з 2015 року, коли активна фаза АТО була завершена і війна перейшла в затяжку фазу, в Україні не було організовано потужного та ефективного виробництва боєприпасів. Це досить показова картина. За словами Левченка, саме такі випадки й описують підготовку України до війни з РФ. Військово-політичний оглядач також наголосив, що створення та формування ТрО було запізнілим. Фактично центри ТрО почали формуватись наприкінці 2021 року, коли загроза вторгнення РФ була на найвищому рівні.

США рекомендують відкласти наступ української армії та краще підготувати військових ЗСУ

Американські військові експерти аналізують ситуацію в Україні, спираючись на західну теорію ведення війни, підготовку до військових операцій та оперативне мистецтво. Ці теорії значно відрізняються від радянських та пострадянських методів ведення війни. На думку Левченка, рекомендації американців спочатку підготувати та навчити українських військових користуватись західною зброєю, а потім розпочинати наступальні дії є правильними. Оскільки для підтримки темпу наступу Україна повинна мати достатню кількість резервів. Зокрема, якщо говорити про Запорізький напрямок, як найбільш перспективний, то нам потрібно мати достатньо сил та ресурсів, щоб з боями пройти відстань понад 100 км і звільнити наші території. До прикладу можна навести операцію зі звільнення Харківщини, яка на певному етапі зупинилась, оскільки, скоріше за все, у нашого командування не залишалось підготовлених резервів для продовження наступальних дій.

Снарядний голод в російської армії

Головний редактор Defense Express Олег Катков розповів, що від початку вторгнення росіяни не мали ліміту у використанні артилерійських снарядів. Вони могли використовувати понад 60 тис. снарядів на добу. Згодом цей показник почав зменшуватись. Станом на сьогодні, за інформацією ГУР МО України, в російській армії введена жорстка економія артилерійських снарядів. Проте ситуація на різних ділянках фронту може буде відрізнятись. Росіяни можуть економити боєприпаси на одному напрямку й активно їх використовувати на іншому. Однак ситуація, яка була ще влітку, коли противник мав в десятки разів більшу перевагу в артилерійських боєприпасах на добу, змінюється. Що стосується української армії, то за окремими даними Україна може використовувати понад 5 тис. боєприпасів на добу. І тут, за словами Каткова, проблема саме не в кількості боєприпасів, а в кількості артилерійських систем. Саме тому зараз ми все частіше спостерігаємо в нових пакетах військової допомоги Україні велику кількість боєприпасів до артилерійських систем.

В Україні налагоджують виробництво боєприпасів до артилерії та мінометів

За повідомленнями "Укроборонпрому", Україна налагодила виробництво 152-мм артилерійських снарядів та боєприпасів до мінометів. Саме тому можна наголосити, що процес виробництва боєприпасів до радянських артилерійських систем налагоджений. За словами Каткова, такі боєприпаси виробляються не тільки у РФ та Україні. Такі боєприпаси також виготовляють у країнах, які були членами Варшавського договору. Річ у тому, що дуже багато країн у світі використовують боєприпаси радянського зразка. Тому ринок виробництва таких боєприпасів дуже насичений. Тобто у світі є виробники, які теоретично могли б постачати Україні боєприпаси саме радянського зразка. Однак правильним шляхом для України, в будь-якому випадку, буде перехід на натовські артилерійські системи та зразки боєприпасів. До того ж як показали бойові дії в України, 155-мм боєприпас значно ефективніший на полі бою.

Кількість артилерійських систем для України

Олег Катков вважає, що обмеження з постачанням Україні зброї будуть в будь-якому випадку. Це саме стосується і боєприпасів. Україна ніколи не отримає безліміт на використання артилерійських боєприпасів. Оскільки в НАТО ніколи не існувало теорії використання у війні вогняного валу. Водночас якщо згадувати слова головнокомандувача Валерія Залужного про необхідну кількість озброєнь, які потрібні для звільнення України, то виникає питання, чи потрібно враховувати ті артилерійські системи, які нам вже передали. Адже станом на сьогодні ми отримали понад 300 таких систем. Ще оголошено про 110 артилерійських систем різного калібру, які Україна отримає поступово. Тобто, ми вже наближаємось до цифри у 500 артилерійських систем, про які говорив Залужний.
 

Стежте за под8іями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb