Чому український Zvook цікавить країни НАТО та закордонні оборонні компанії. Колонка Сергія Згурця

Ситуація на фронті

Якщо зважати на загальну статистику, то кількість бойових зіткнень знову зросла – 149 за вчора, половина з них на Покровському напрямку і за сьогодні половина на цій самій ділянці фронту. Зараз там тримають оборону бригади 31-ша, 47-ма, 68-ма, 110-та, хоча військовим вкрай непросто. Є рух противника після захоплення населеного пункту Прогрес в напрямку Веселого, Сергіївки та Желанного. Це просування вглиб нашої оборони на захід і можна очікувати, що ворог спробує пробиватись від Прогресу далі до Покровська, Мирнограду. Там зараз приблизно 14 кілометрів - це значні виклики для ворога і для нас, бо це важлива агломерація в центральній частині Донбасу, і вкрай важливий логістичний вузол нашої оборони.

Загроза виникає в кількох напрямках: просування противника до траси Покровськ – Костянтинівка – Часів Яр; ворог намагався просуватися через Воздвиженку, але там його було зупинено, і оборона на цій ділянці утримується міцно. Замість цього ворог рухається на захід у бік Покровська – це одна загрозлива ситуація. Інша – після захоплення Прогресу і Вовчого, противник уже трохи на захід від нашої лінії оборони, рухається з півночі на південь вздовж річки Вовча та Курахівського водосховища. Наша оборона формувалася навколо річки й водосховища, але тепер ворог просунувся на захід, і є ризик, що нашим військам доведеться відступати на захід, щоб мінімізувати загрозу з півночі. Покровський напрямок залишається найскладнішим, і ми сподіваємося, що Генштаб зверне на нього особливу увагу.

Ще один напрямок не менш складний – Курахівський. Тут так само значна щільність атак. Є відео, де ворог намагається просуватися у самій Красногорівці, були повідомлення про її захоплення, але Красногорівка ділиться частково річкою, яка перетинає цей населений пункт, і наші війська розташовані на півночі. 59-та окрема мотопіхотна бригада показувала, як достатньо ефективно знищила щонайменше 39 одиниць збройної техніки, що наступали на Красногорівку. Декілька днів тому з'явилося відео від 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, де вона відбила атаку ворога, де було 55 одиниць бронетехніки, танків, БТР. А сьогодні нове відео, яке відображає атаку 57 зразків бронетехніки – 10 танків і 47 БМП, із застосуванням мотоциклів. 59-та бригада, використовуючи скиди, мінування, ПТУРи та інше змогла зірвати цю атаку – знищено 12 броньованих машин і 8 танків.

Показово, що  якраз на Курахівському напрямку ворог починає активно використовувати бронетехніку на відміну від інших напрямків, де використовується переважно жива сила, авіація й КАБи.

Ще один складний напрямок нашої оборони – Торецький. Ситуація певним чином стабілізувалася, ворог намагається наблизитись до Нью-Йорка, там ідуть міські бої. Навпроти Торецька ділянка від Залізного до Північного – проходить лінія оборони, майже вздовж залізниці, вздовж териконів. Просування противника немає, туди перекинуті були наші бригади 32-га і 53-та з новим керівництвом, також там діє 95-та окрема штурмова бригада. Можна стверджувати, що там ситуація загалом стабілізована, хоча ворог і далі буде намагатися діяти на цій ділянці. Цей напрямок для нього важливий, але посилити шанси у противника на цій ділянці мінімальні. Головне зараз здійснювати заходи зі знищення окупантів.

Ще один напрямок - це Часів Яр. Там відбулися певні зміни, але не критичні. Є інформація про те, що ворог зумів протиснутись на одній із ділянок поблизу Калинівки. Це там, де Канал Сіверський Донецьк – Донбас має проміжок в межах 700 метрів, де труби проходять під землею, там ворог накопичував живу силу і намагається просуватися, перейти на західну частину. Немає підтверджень, що він дійсно глибоко увійшов в нашу лінію оборони, сподіваюсь, що зараз якраз триває вибивання ворога з цієї ділянки. Наскільки я пам'ятаю, у нас там працює і 24-та окрема механізована бригада і 5-та окрема штурмова бригада, які тривалий час ефективно справляються на цій важливій лінії.

Часів Яр розташований на височині. Ми пам'ятаємо, ворог вже тривалий час намагається обходити фронтально цей населений пункт з певним успіхом – це спричинили, що ворог увійшов в район Канал. Зараз лінія оборони проходить вздовж Каналу Сіверський Донецьк – Донбас від півночі до півдня. Сподіваюсь, що якраз дії наших бригад стримують можливість противника просуватися. Ворог після значних втрат знову підтягує десантні підрозділи.

Можна сказати, що ворог зараз поспішає, розуміючи, що вікно можливостей, яке було спричинене і нашою затримкою мобілізації, й надходженням військової допомоги, закривається. Зараз ворог прагне скористатися можливостями, пов'язаними зі збільшенням своєї живої сили, авіації й натиснути на всіх ділянках фронту. Генштаб всі ці ризики розуміє, питання, щоб оборона будувалася логічно, вірно. Як казав Сирський, щоб ми не трималися за руїни за будь-яку ціну. Сподіваюсь, це твердження має практичне відношення до реальності, а не є просто словами.

Українські технології, якими цікавиться США та НАТО

Кілька днів тому видання The Economist випустило цікавий матеріал під назвою: "Як нові технології України перешкоджають російським повітряним атакам, і про новаторське акустичне виявлення з дивовижним успіхом". Матеріал присвячений рішенням, які реалізує низка українських компаній, і ці рішення скеровані, аби внаслідок акустичних датчиків, внаслідок опрацювання цих сигналів, знаходити, де в повітрі є російські ворожі дрони й ракети. Найперше закордонні колеги згадують українську компанію Zvook.

СЕО Zvook Мар’ян Сулим розповів, що за два з половиною роки компанія просунулася великими темпами до цілей, які потребували Збройні сили України. Основна мета проєкту – це акустичне виявлення засобів повітряного нападу противника. Акустичні сенсори були створені з початком повномасштабного вторгнення командою Zvook. За його словами, розробка не потребує великих зусиль в обслуговуванні, вона пасивна у своїй роботі, не виявляється засобами розвідки противника, дешева, легко масштабована.

"За два з половиною роки нам вдалося покрити ними близько 20 тисяч квадратних кілометрів України, і ми протягом цього часу також намагалися винайти додаткові покращення для цієї технології та додаткові модулі, якими ми могли б збагачувати саме ці акустичні сенсори й засоби виявлення цих повітряних засобів нападу противника. Відстані, які ми можемо бачити, порівнюючи спрацювання акустичних сенсорів із радарними системами на військових системах ситуаційної обізнаності протиповітряної оборони, становлять 3-5 кілометрів для "шахедів", для дронів з бензиновим двигуном – 5-7 кілометрів, для реактивних двигунів, як на крилатих ракетах і літаках, винищувачах, гвинтокрилах – така сама відстань – 5-7 кілометрів, а турбогвинтові літаки можуть виявлятися на відстанях до 10 кілометрів через свою гучність", – пояснив експерт.

Команда використовувала підхід тренування моделей завдяки штучному інтелекту, який збирав датасети – звукові відбитки засобів противника. З квітня 2022 року вони тренували нові моделі штучного інтелекту, і до кінця року моделі справлялися з фільтрацією можливих шумів, навіть дуже схожих на звучання "шахедів".

"Ми продовжуємо збирати й покращувати свої моделі штучного інтелекту, і зараз можемо бачити, що завдяки хорошим відгукам про роботу цих акустичних сенсорів, які встановлені по всій Україні, ми спостерігаємо зацікавленість з боку іноземних журналістів, зокрема видання The Economist. Виявлення засобів противника за 12 секунд від початку цього звукового фону вже опрацьовується і потрапляє в систему ситуаційної обізнаності протиповітряної оборони, як-от Delta. Ми зробили ці інтеграції ще у 2022 році, і ці дані працюють на підвищення обороноздатності України", – розповів Сулим.

Зараз тривають нові випробування, і прилади будуть здатні показувати координати ворожої цілі, тобто інформація стає багатшою, детальнішою для роботи як мобільних вогневих груп, так і розрахунків протиповітряної оборони.

Ці технології зацікавили країни НАТО, вони почали виходити на зв'язок з компанією Zvook.

"Я знаю, що за останні пів року, рік багато компаній з країн НАТО намагаються створити схожі акустичні сенсори й, можливо, якось надихаються цими принципами протиповітряної оборони, як допоміжної системи для ППО, яку Zvook з 2022 року намагався поширити. Оборонні агенції також виходять на зв'язок, намагаються якось організувати створення таких тестових кластерів акустичних сенсорів для підсилення власної протиповітряної оборони", – підсумував СЕО Zvook Мар’ян Сулим.