Тисячі українських чоловіків у Польщі готові їхати далі, а не вертатися до України, - Forbes

Про це пише Forbes. 

Видання вказує, що набуття в Україні чинності нового закону про мобілізацію 18 травня та обіцянка Польщі допомогти Києву з поверненням чоловіків призовного віку, може мати значний негативний вплив на польську економіку. Це пояснюють тим, що тисячі громадян України, які проживають у Польщі, ймовірно, будуть змушені покинути свої робочі місця і піти до армії, або, для уникнення військової служби, намагатимуться виїхати з країни. 

Зазначається, що наразі у Польщі перебувають понад мільйон українських біженців. З них - 371 000 - це чоловіки призовного віку, які можуть підлягати обов'язковій військовій службі.

Тридцятирічний українець, який проживає у Варшаві, вважає, що ця ситуація може змусити деяких українців покинути Польщу, оскільки інші країни регіону, включно з Естонією та Німеччиною, виключили можливість повернення чоловіків.

"Ті, хто не хоче бути мобілізованим, будуть шукати способи уникнути повернення в Україну за будь-яку ціну, навіть якщо це означає приєднання до тіньової економіки або переїзд з сім'єю в іншу країну. Польща може втратити частину своєї важливої робочої сили", - каже чоловік.

Читайте також: Повернення українських чоловіків із-за кордону: що відомо та чи існують потенційні механізми

Спеціаліст з легалізації працевлаштування Андрій Арканюк вважає, що раптового відтоку українців з Польщі не буде, втім, він уже бачить підвищений інтерес до переїзду в Німеччину, Іспанію або за межі ЄС. 

З огляду на те, що Київ і Варшава підписали угоду про спрощення виконання судових рішень - рішення про ухилення від мобілізації в Україні можуть бути успішно виконані в Польщі.

"Якщо це станеться у великих масштабах, то може відбутися масовий виїзд громадян України призовного віку з Польщі", - каже він.

Українські біженці позитивно вплинули на економіку Польщі

Звіт агентства ООН у справах біженців, показав, що українські біженці внесли 0,7-1,1% до ВВП Польщі у 2023 році, а в довгостроковій перспективі цей ефект зросте до 0,9-1,35%. Відтак, доходи державного бюджету Польщі зросли на 10,1-13,7 млрд злотих ($2,525-3,425 млрд) у 2022 році та 14,7-19,9 млрд злотих ($3,675-4,975 млрд) у 2023 році. Таким чином дохід зміг компенсувати державні витрати на біженців у розмірі 15 млрд злотих ($3,75 млрд) у 2022 році та 5 млрд злотих ($1,25 млрд) у 2023 році. 

Переважна кількість українських біженців у Польщі працюють у секторах промислового виробництва, транспортних послуг та будівництва. Майже половина з них виконують роботи, які не відповідають їхній кваліфікації. Крім того, українці обирають бути підприємцями: торік вони створили  майже 10% нових приватних підприємств у Польщі. 

Видача чоловіків Україні: що відомо

25 квітня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що його країна готова допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку, щоб вони  "виконали свій громадянський обов'язок".

Однак кілька днів потому міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зазначив, що допомога Україні у поверненні українців мобілізаційного віку додому для Польщі може бути "етично неоднозначною". 

"Україні тут справді потрібно проявити ініціативу, тому що для нас це етично неоднозначне питання. Хоча, звісно, ​​ми розуміємо, що Україна потребує своїх захисників, щоб захистити свою Батьківщину", - сказав він.

30 квітня міністр внутрішніх справ та адміністрації Польщі Марчін Кервінський сказав, що Варшава у новій редакції закону про допомогу громадянам України через війну має намір урегулювати питання перебування у Польщі чоловіків призовного віку.

Пізніше Косіняк-Камиш сказав, що рішення про сприяння у поверненні чоловіків призовного віку в Україну мають ухвалювати на рівні ЄС. Перемовини щодо цього вже розпочато.

Водночас посол України в Польщі Василь Зварич сказав, що Київ офіційно не звертався ні до польської сторони, ні до будь-яких інших партнерів із проханням сприяти поверненню чоловіків призовного віку в Україну.

При цьому радник керівника ОП Михайло Подоляк вважає несправедливим, що частина громадян України під час війни перебуває за кордоном, і наполягає на їхньому поверненні.

8 травня прем'єрка Литви Інгріда Шимоніте, коментуючи можливість видачі чоловіків призовного віку Україні, заявила, що її країна не здійснюватиме депортацій.